Розробка тренінгу з професійного самовизначення для учнів та осіб, що працевлаштовуються

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ ТА РОЛЬ ПСИХОЛОГА

1.1 Система сучасної професійної  орієнтації.

1.2 Спрямованість особистості,  її роль у виборі професії.

1.3. Психологічна характеристика  юнацького віку, соціальна ситуація  розвитку та проблема провідної  діяльност

1.4. Рефлексивний компонент  професійного самовизначення

Висновки до І розділу

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОФОРІЄНТАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ

2.1. Методологічні засади  практичної профорієнтаційної роботи  із старшокласниками

2.2. Форми та методи  профорієнтаційної роботи у школі

2.3. Методи професійної  консультації й профвибору на  основі професіографії й психограми.

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ  

3.1. Методика і результати  дослідження комунікативно-організаторських  здібностей старшокласників

3.2. Методи та результати  діагностики професійної самосвідомості

3.3. Результати вивчення  рефлексивних компонентів професійного  самовизначення старшокласників

3.4. Розробка тренінгу  з професійного самовизначення  для учнів та осіб, що працевлаштовуються

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

 

ВСТУП

Молодь - це суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні тощо властивості, що характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовиразу її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей. Молодь тому і є специфічною спільнотою, що її суттєві характеристики і риси, на відміну від представників старших поколінь і вікових груп, знаходяться в стані формування і становлення.

Молодь - це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутні зміни. Молодь має рухливі межі свого віку, вони залежать від соціально-економічного розвитку суспільства, рівня культури, умов життя.

Нижня вікова межа визначається, що з 14 років наступає фізична зрілість і людина може займатися трудовою діяльністю (період вибору навчатися  або працювати). Верхня межа визначається досягненням економічної самостійності, професійної й особистої стабільності (створення сім'ї, народження дітей). У цей період людина переживає  важливий етап сімейної і позасімейної соціалізації. Соціалізація - це процес становлення особистості, навчання, засвоєння цінностей, норм, установок  зразків поведінки, прийнятих у  даному суспільстві. У молоді є особливі риси, що характеризують її як самостійну соціально-демографічну групу.

Практичний психолог і  соціальний педагог є головними  ланками системи соціального  і психологічного забезпечення на рівні  навчального закладу і долучені до вирішення основних завдань цієї системи.

Основною метою діяльності психологічної служби системи освіти є підвищення якості і забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, спрямованих на збереження і укріплення здоров'я, підвищення адаптивних можливостей, створення умов для повно цінного і гармонійного розвитку молоді.

Сучасні тенденції розвитку освіти формують загальне спрямування  діяльності психологічної служби, яка  повинна сприяти вирішенню освітніх і виховних задач, професійної гнучкості  молоді, формуванню готовності до особистісного, професійного, політичного вибору, формуванню соціальної компетентності як передумови ефективної соціалізації молоді.

Важливими завданням діяльності психологічної служби є забезпечення супроводу дітей з особливими освітніми потребами, захист психічного і соціального здоров'я дитини на всіх рівнях навчання.

Одним із стратегічних напрямів діяльності практичних психологів у  системі освіти є консультативна робота як вид надання психологічної  допомоги учасникам навчально-виховного  процесу. Під час спеціально організованого консультування мають бути виявлені і актуалізовані додаткові психологічні можливості виходу людини з важкої життєвої ситуації. Отже, мета консультативної  роботи психолога – виявити причини  виникнення проблеми, допомогти людині її вирішити.

Особливе місце у консультативній  роботі психолога займають проблеми становлення особистості старшокласників. В останній час збільшилася кількість  учнів старших класів, які звертаються  за психологічною допомогою до практичних психологів. До їх числа відносяться, зокрема, ті, хто з певних причин не зміг повністю отримати середню  освіту; учні-суїциденти, правопорушники, молоді люди, які страждають алкогольною  чи наркотичною залежністю тощо. Отже, конче актуальним є дослідження  особливостей формування готовності майбутніх  психологів-практиків до консультативної  роботи з учнівською молоддю.

Передусім під соціальним становленням молоді розуміють кількісні  та якісні зміни цієї демографічної  групи у процесі її становлення  як суб'єкта соціального розвитку.

Проблеми, що виникають у  процесі соціалізації молоді, науковці поділяють на 2 групи.

1. Соціальні молодіжні  проблеми: визначення ролі та  місця молоді у сучасному суспільстві;  формування ціннісних орієнтацій  молодих людей та їх моральних  пріоритетів; становище на ринку  праці; забезпечення молоді певного освітнього рівня; політичні орієнтації та електоральна поведінка молоді.

2. Особистісні проблеми  молоді: пошуки сенсу життя; професійне  самовизначення; кохання; створення  власної сім'ї; взаємостосунки  з однолітками та дорослими; здоров'я молодих людей.

Актуальність  і доцільність дослідження. Проблема професійного самовизначення учнівської молоді посідає важливе місце у педагогічній та віковій психології, оскільки стосується вирішального моменту у життєвому становленні особистості. Особливої актуальності вона набуває у ранньому юнацькому віці. У зв’язку з цим, центральним і досить складним завданням сучасної школи є формування в учнівської молоді здатності до свідомого та самостійного вибору професії і подальшого оволодіння нею. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від активної позиції самих учнів, від усвідомленості себе суб’єктом власного життя, прагнення до особистісної самореалізації, вміння виважено і самостійно приймати відповідальні рішення. Тому вивчення професійного самовизначення старшокласників може відкрити нові шляхи його оптимізації.

Теоретичні передумови розробки цієї проблеми вивчались у психолого-педагогічних дослідженнях психічного розвитку особистості  таких вчених, як Г.О.Балл, І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, Н.Г.Ничкало, П.С.Перепелиця, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко, О.В.Скрипченко та ін. Проблема психічної регуляції  професійного самовизначення поступово  вичленовувалась у розробках  таких вітчизняних психологів, як Б.Г.Ананьєв, О.Ю.Голомшток, Ф.М.Гоноболін, Є.О.Клімов, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, О.Г.Мороз, Д.Ф.Ніколенко, Н.А.Побірченко, В.В.Синявський, В.О.Сластьонін, М.Л.Смульcон, Б.О.Федоришин  та ін.

Аналіз психологічної  літератури з проблеми професійного самовизначення свідчить про те, що у дослідженнях акцент ставиться  на необхідності вивчення ролі суб’єкта у цьому процесі. А це вимагає  більш глибокого розуміння психологічних  механізмів як таких, що забезпечують самоаналіз та самооцінку властивостей особистості, їх зіставлення з вимогами майбутньої професії, що є необхідним на всіх етапах професійного самовизначення. Викликає великий інтерес у практичних та шкільних психологів також проблема профорієнтаційної роботи із старшокласниками, її методи та форми, різноманітні методики професійного самовизначення. Виходячи з цього та зважаючи на значну соціальну  значущість проблеми вибору майбутньої професії саме в старшому шкільному  віці дуже важлива допомога психолога у професійному самовизначенні в юнацькому віці.

Об’єкт дослідження:  учні старших класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження: система сучасної професійної орієнтації, вікові психологічні особливості прояву, функціонування і розвитку компонентів професійного самовизначення особистості у юнацькому віці.

Мета: визначення вікових психологічних закономірностей, регуляції учнями процесу професійного самовизначення і розробка на цій основі психолого-педагогічних засобів оптимізації процесу вибору професії та створення сприятливих умов для її подальшого опанування старшокласниками.

Концептуальна ідея дослідження: дослідження особливостей психологічнихних компонентів професійного самовизначення в контексті особистісно-діяльнісного підходу дозволить виявити додаткові можливості підвищення ефективності професійного самовизначення учнів на основі розробки нових психолого-педагогічних засобів, що базуються на здатності юної особистості до кращого розуміння власних потреб, цілей, здібностей, можливостей і обмежень та їх зіставлення з вимогами майбутньої професійної діяльності.

Гіпотеза дослідження  складається з припущень: а) ефективність професійного самовизначення старшокласників суттєво залежить від особливостей дії його психічних компонентів, якщо розглядати їх з позиції особистісно-діяльнісного підходу;

б) оптимізація професійного самовизначення в старшому шкільному  віці можлива через цілеспрямований  розвиток здатності учнів до регуляції  здатності до професійного самовизначення шляхом використання спеціальних навчальних, діалогових, консультативних та тренінгових форм роботи зі старшокласниками.

Для реалізації мети дослідження було поставлено такі завдання:

1. В ході теоретичного  аналізу наукових даних з проблеми  професійного самовизначення учнівської  молоді, визначити роль вікових  та психолого-біологічних особливостей  психічних компонентів у здійсненні  цього процесу та методологічний  підхід до їх вивчення і  розвитку. Розглянути психологічну  характеристику юнацького віку, соціальну ситуацію розвитку  та проблем провідної діяльності, а також систему сучасної профорієнтації  та її методологічні засади.

2. Визначити психологічні  аспекти та бар'єри професійного  самовизначення у ранньому юнацькому  віці.

3. Розробити концептуальну  модель функціонування рефлексивних  компонентів професійного самовизначення  особистості старшокласника та  вивчити ситуації її самоактуалізації.

4. З’ясувати методологічні  засади практичної профорієнтаційної  роботи із старшокласниками на  основі професіографії та складання  психограм.

5. Довести дієвість різнманітних  форм та методів профорієнтаційної  роботи у школі, визначити роль  та завдання шкільного психолога  у цьому процесі.

6. Визначити комплекс  показників, критеріїв і методів  психодіагностики компонентів професійного  самовизначення в ранньому юнацькому  віці та вивчити особливості  їх функціонування і вікову  динаміку в умовах профільного  та професійного самовизначення  старшокласників загальноосвітніх  навчальних закладів.

7. Розробити ефективні  методичні рекомендації (та проект  тренінгу) щодо покращення професійного  самовизначення старшокласників.

Головне завдання даної роботи: надання допомоги старшокласникам у визначенні їх життєвого шляху за допомогою діагностичної оцінки особистості, її здатності виконувати ту чи іншу роботу.

Методологічну основу дослідження склали принципи детермінізму, єдності свідомості і діяльності; розвитку психіки; системно-структурний принцип; принцип особистісного підходу у педагогічній та віковій психології, принципи психології праці та професійної підготовки; філософські положення про єдність природного і набутого, індивідуального і соціального у становлення особистості.

Теоретичною основою  дослідження є концепції розвитку особистості Л.С.Виготського,К.О.Абульханової-Славської,О.О.Бодальова,Л.І.Божович, П.Я.Гальперіна,Ю.Б.Гіппенрейтера,О.М.Леонтьєва,К.К.Платонова, О.В.Петровського, С.Л.Рубінштейна, Р.С.Нємова та ін., основні теоретичні положення, здобуті у дослідженнях проблеми професійного самовизначення, профорієнтації і профвідбору такими вченими, як О.О.Вайсбург, О.Ю.Голомшток,Є.А.Єндальцев,Є.О.Клімов,Є.М.Павлютенков, О.В.Мудрик, М.С.Пряжніков,О.С.Татенко,В.В.Синявський,С.Н.Чистяков, Б.О.Федоришин та ін., теоретичні положення стосовно структури та механізмів самосвідомості і рефлексії, представлені у працях таких вчених, як, Р.Бернс, І.С.Кон,Ю.О.Миславський,Р.В.Овчаров,Ю.М.Орлов,І.В.Дубровіна,О.О.Реан, Л.Д.Столяренко,Д.І.ФельдштейнЗ.Л.Становська; методологічні підходи у наданні психолого-педагогічної допомоги особистості у проблемних ситуаціях, сформульовані О.Ф.Бондаренком, Л.М.Деркач, В.Г.Панком, Н.В.Чепелєвою, Т.С.Яценко та ін.

Методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення, синтез, систематизація наукових даних, за допомогою яких проведено теоретико-методологічне вивчення змісту професійного самовизначення старшокласників, визначено показники і критерії професійного самовизначення; емпіричні – спостереження, бесіда, опитування, тестування, самозвіти, констатуючий експеримент; розвивальні – консультація; якісної і кількісної обробки та інтерпретації даних – методи математичної статистики, узагальнення даних.

Організація дослідження.

Дослідження проводилось  впродовж 2006-2007 року в три етапи. На першому етапі проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблеми, здійснено аналіз наукових підходів до вивчення рефлексії та особистісного і професійного самовизначення в юнацькому віці, підбирався психодіагностичний інструментарій дослідження. На другому  етапі проводилась апробація  психодіагностичних методик та тренінгу у пілотажному експерименті, уточнювались показники та критерії компонентів  професійного самовизначення, проводився констатуючий експеримент. На третьому етапі узагальнювались результати експериментальної роботи, перевірялась їх відповідність гіпотезі та меті дослідження, проводилось оформлення дипломної роботи.