Психологічні особливості стресу та стресостійкості залежно від фактору професійної підготовки студентів

Шкала XI (емоційна лабільність). Високі оцінки вказують на нестійкість емоційного стану, що проявляється в частих коливаннях настрою, підвищеної збудливості, дратівливості, недостатньої саморегуляції. Низькі оцінки можуть характеризувати не лише високу стабільність емоційного стану як такого, але і хороше уміння володіти собою.

Шкала XII (маскулизм - фемінізм). Високі оцінки свідчать про протікання психічної діяльності переважно за чоловічим типом, низькі - по жіночому.

     До низьких відносяться оцінки в діапазоні 1 - 3 бали, до середніх - 4 - 6 балів, до високих - 7 - 9 балів.

Студентам необхідно було відповісти на 114 тверджень, кожне з яких мало на увазі питання,що відносилось до особистості відповідача,і він мав відповісти «так»,якщо це твердження відповідає особливостям його поведінки або «ні» , якщо твердження не сумісне з його поведінкою.

II. Шкала соціальної адаптації Хомса і Раге.

Доктори Холмс і Раге (США) вивчали залежність захворювань (у тому числі інфекційних хвороб і травм) від різних стрессогенних життєвих подій більш ніж у п'яти тисяч пацієнтів. Вони дійшли висновку що психічним і фізичним хворобам зазвичай передують певні серйозні зміни в житті людини. На підставі свого дослідження вони склали шкалу, в якій кожній важливій життєвій події відповідає певне число балів залежно від його стресогенності.

Підрахована сума виражає (у цифрах) міру стресового навантаження особистості. Методика включає 43 життеві ситуації,кожній з яких відповідає певна кількість балів.

III. Тест на самооцінку стресостійкості особистості.

Стресостійкість - ця властивість особи, що включає емоційний, вольовий і інтелектуальний компоненти, що забезпечують оптимальне досягнення мети без шкоди для здоров'я людини. Цей тест дозволяє отримати оцінку рівня стресостійкості особистості (він може бути дуже низький,низький,нижче середнього,трохи нижче середнього,середній,трохи вище середнього,вище середнього,високий,дуже високий).

Методика включає 18 питань. При виконанні тесту студентам було необхідно обрати одну підходящу відповідь із стандартних варіантов (рідко, іноді, часто).

2.3. Процедура дослідження.

На початку дослідження було висунуто дві експериментальні гіпотези,щодо рівня стресостікості у преставників різних факультетів,та його зв’язку з іншими факторами.

Незалежними змінними у дослідженні виступали: рівень стресостійкості та рівень соціального навантаження.

Залежними змінними виступали: невротичність,спонтанна агресивність, депресивність, дратівливість, товариськість, врівноваженість, реактивна агресивність, соромливість, відкритість, екстраверсія – інтроверсія, емоційна лабільність, маскулізм – фемінізм.

Експериментальна гіпотеза: Стресостікість та рівень життєвого навантаження пов’язані з іншими особистісними показниками, а особливо тими які відповідають за рівень емоційної стійкості: невротичність, депресивність, дратівливість,емоційною лабільністю. А також рівень стресостійкості між факультетами відрізняється.

Контргіпотеза: Стресостійкість та життєве навантаження ніяк не пов’язані з іншими показниками (невротичністю, спонтанною агресивністю, депресивністю, дратівливістю, товариськістю, врівноваженістю, реактивною агресивністю, соромливістю, відкритістю, екстраверсією – інтроверсією, емоційною лабільністю, маскулізмом – фемінізмом),та немає ніякої різниці між рівнем стресостійкості у психологів та хіміків.

Висновок до розділу

В ході дослідження було опитано 112 студентів з факультетів хімії та психології за допомогою трьох вище згаданих методик (Фрайбурзький особистісний опитувальник, Шкала соціальної адаптації Хомса і Раге, Тест на самооцінку стресостійкості особистості ) та отримані результати були оброблені за допомогою статистичного аналізу,а саме виведення середнього значення по кожній з характеристик,було зроблено порівняння середнього значення між студентами психологами та хіміками, були зроблені висновки, також був зроблений кореляційний аналіз,  проведено дослідження стресостійкості між групами студентів за t критеріем Ст’юдента та факторне відображення структури стресостійкості студентів психологів та хіміків.

Також за допомогою методу спостереження були зроблені висновки, що студенти психологи більш довірливо та спокійно віднеслися до проходження тестів ніж студенти з хімічного факультету, що обумовлено професійними факторами перших, і цей факт також міг влинути на дані дослідження.

Розділ III. Результати дослідження та їх аналіз

3.1.Аналіз специфіки впливу факторів на особистість

У нашому дослідженні після проведення процедури виведення середнього балу по кожному з показників для двох факультетів,отримали такі дані(див.табл.1).

З таблиці видно, що є статистично значущі відмінності між студентами факультету хімії та психології за наступними показниками :

У хіміків домінуючими індивідуально-психологічними характеристиками є:

      невротичність (хіміки 5,25,психологи 4,16) цей показник говорить про те, що психологи внаслідок своеї профорієнтації вони більш емпатійні і в них більший коефіцієнт емоційного інтелекту,психолог намагаючись досягти свого професійного рівня повинен вміти краще розуміти людей, більш широко та філософськи підходити до певних ситуацій які могли б викликати стрес,в силу своєї науково та професійної діяльності психолог вміє застосовувати техніки та методики захисту своєї психіки від стресу;

      спонтанна агресивність (хіміки 5,02,психологи 4,75) цей показник говорить про те,що студенти хімічного факультету є більш імпульсивними;

      депресивність (хіміки 5,45,психологи 3,72) за цим показником спостерігається найсуттєвіша різниця,можливо психологи є менш схильними до депресії тому,що постійно відвідують тренінги, працюють над собою, а хіміки навпаки постійно занурені у вивчення точної науки;

      дратівливість (хіміки 5,8 , психологи 4,39) ця різниця на користь хіміків також пояснюється тим,що психологи більш врівноважені,через те,що це є частиною їх професії , і їх навчають стримувати свої емоції ;

      реактивна агресивність (хіміки 5,02,психологи 4,86);

      соромливість (хіміки 5,78,психологи 4,93) ця різниця говорить про те,що психолог має кращі комунікативні навички і в більшості випадків може знайти підхід до особистості,і володіючи цими навичками психологу легше виражати свої почуття;

      відкритість (хіміки 6,98,психологи 6,7) це показник може свідчити про те,що відкритість для психолога це небезпечна якість,бо психолог має справу з великою кількістю людей;

      емоційна лабільність (хіміки 5,27,психологи 4,74) ці показники свідчать про те,що психологи є більш емоційно стабільними, що говорить про їх професійну підготовку;

Психологи переважають хіміків за рівнем значущості таких  індивідуально-психологічних характарестик:

      врівноваженість(психологи 5,32, хіміки 5,16) цей показник говорить про те,що психологи є більш емоційно стабільними ніж студенти хімічного факультету, тому що цього потребує їхня майбутня професія;

      екстраверсія(психологи 5,49, інтроверсія 5,16) психологи є більш відкритими навколишньому світу,і це може бути обумовлено їхньою професією,адже вона заключається у вмінні спілкуватися та знаходити спільну мову з людьми,а хімікам не обов’язково володіти навичками комунікабельності адже це особливо ніяк не вплине на їхню професійність в хімічній сфері.

      маскулінність(психологи 5,19, хіміки 3,67 ) ;

За критерієм «стресостійкість» відмічається невелике домінування у студентів з психологічного факультету.

За критерієм  «життєве навантаження» домінують психологи,що свідчить про те, що вони отримують більше ситуацій з емоційним навантаженням.

Таблиця 1

Отримані результати свідчать, що студенти психологи є більш екстравертованими,маскулінними та врівноваженими ніж представники хімічного факультету, а вони в свою чергу є більш депресивні, дратівливі, соромливі, емоційно лабільні, але більш відкриті ніж психологи.

3.2. Характеристика впливу фактору професійної підготовки на стресостійкість

Дослідження стресостійкості між групами психологів та хіміків за t критеріем Ст’юдента виявило, що на стресостікість студентів діє прямий влив таких індивідуально психологічних характеристик: невротичність (t = 2,716;   p<0,01),

депресивність (t = 4,616;   p<0,001), дратівливість (t = 4,616;   p<0,001), соромливість (t = 2,15;     p<0,05), та спостерігається зворотній зв'язок між такими характеристиками: товариськість (t = -3,3;      p<0,001), маскулінність

(t = -3,661;  p<0,001), життєве навантаження (t = -1,998;   p<0,05).

Таблиця 2

«Cтатистичні відмінності між групами за t критеріем Ст’юдента»

Коефіцієнт кореляції

У нашому дослідженні, відповідно до результату коефіцієнта кореляції Пірсона (див. табл.3), зясувалося, що у студентів хіміків існують прямі значущі зв’язки з життєвим навантаженням та соромливістю(К = 0,334,р< 0,05), емоційною лабільністю та життєвим навантаженням (К = 0,273,р< 0,05).

У студентів з психологічного факультету існують прямі значущі зв’язки з стресостійкістю та деприсивністю(К = 0,274,р< 0,05) та зворотній значущий зв'язок з врівноваженістю та життєвим навантаженням (К = -0,347,р< 0,01).

Таблиця 3

Отримані результати свідчать, що хімікам з високим рівнем життєвого навантаження притаманний високий рівень соромливості та емоційної лабільності, а психологам з високим рівнем стресостійкості  притаманний низький рівень депресивності та з високим рівнем життєвого навантаження притаманний високі показники по врівноваженості.