Психологічні особливості стресу та стресостійкості залежно від фактору професійної підготовки студентів

        Думка, що стрес може робити позитивний вплив, заперечується в науці і зараз. Домінуюче відношення до стресу має на увазі явно негативну його дію отже відношення до нього як до позитивного феномену може здаватися неймовірним багатьом дослідникам[26].

Проте ряд авторів підтримує ідею про те, що стрес і його подолання можуть грати роль трансформаційного і розвиваючого процесу необхідної умови для розвитку особистості людини. Вагомі докази на підтримку цієї ідеї приводить С. Alatwin.

      З незапам'ятних часів філософи намагалися зрозуміти суть болю і страждання. Наприклад, Платон вважав, що задоволення і біль утворюють одно вимір і що одно не може існувати без іншого, тобто задоволення існує тільки там, де існує біль.

      Деякі дослідники вважають, що відчай - абсолютно необхідна умова розвитку в дорослому житті. Тільки зустрічаючи і виконуючи вимоги на кожній стадії життя, можна досягти "відчаю", необхідного для "стрибка" до наступної стадії. Використовуючи сучасну термінологію, замінюючи звичним словом "стрес" поетичніший термін "відчай", може виникнути припущення, що стрес - необхідна передумова для просування через стадії дорослого розвитку[7].

1.3.Стрес в житті студента на етапі професійної підготовки

      Занадто часто студентське життя асоціюється із студентськими суспільствами, різними заходами і веселощами. Вона здається безтурботною і легкою для багатьох студентів. Для інших, це всього лише чергова зміна в житті до якої необхідно пристосовуватися. Студенти молоді і тому можуть переживати безліч проблем, властивих молодим людям; але вони можуть бути і вже дорослими, тоді на них і так вже лежить надто багато відповідальності, що заважає насолоджуватися студентськими роками; у них можуть бути свої проблеми, що заважають сконцентруватися на заняттях. У будь-якому випадку навчання у вищому учбовому закладі - це стрес для багатьох студентів.

      Існує велика кількість підтверджень тому, що хронічний стрес - супутник студентського життя. Стрес випробовуваний студентами, може позначатися на навчанні (придбанні, застосуванні і переробці знань), що перешкоджає академічній успішності[17].

      Цією проблемою займалися наступні психологи: Уолтер Кэннон, Ганс Селье, Леонід Олександрович Китаев-смык, Юрій Вікторович Щербатих, Дэвид Майерс, Юрій Йосипович Александров та ін.

      Студентське життя повне надзвичайних і стресогенних ситуацій, тому студенти часто відчувають стрес і нервово-психічну напругу. В основному у студентів стрес розвивається із-за великого потоку інформації, через відсутність системної роботи в семестрі і як правило, стрес в період сесії.

      Емоційна напруга у студентів починається принаймні за 3-4 дні до початку сесії і зберігається на усьому її протязі навіть в найспокійніші дні. Наявність емоційної напруги і в міжекзаменаційні дні свідоцтво того, що екзаменаційна сесія супроводжується безперервним, хронічним стресом. Наслідком такого стресу може бути невроз, тобто функціональне захворювання нервової системи. Тоді страждає, в першу чергу, нервова система, її ресурси виснажуються, примушуючи працювати організм на межі. Що ж розхитує нервову систему, приводить її до зриву і виникнення хвороби?

      Можна виділити 3 групи студентів : 1-а група - з невротичними розладами; 2-а група - з ризиком їх розвитку; 3-а група - здорові. Рівень невротичних розладів зростає з кожним роком навчання. Студенти з невротичними розладами не уміють організовувати свій режим, а це посилює їх астенизацию (тобто знижує функціональні можливості центральної нервової системи, що проявляються в погіршенні працездатності, психічній стомлюваності погіршенні уваги, пам'яті, підвищеній реактивності з дратівливою слабкістю)[18]. Студенти з невротичними розладами недосипають, деякі з них не використовують вихідні дні для відпочинку. Захворювання неврозом веде до значного зниження успішності. Серед студентів групи ризику більшість вживали алкоголь з метою полегшення спілкування, поліпшення настрою і у важких життєвих ситуаціях[19].

      Валеологічний підхід до стресу припускає переклад стресової ситуації в стан тренування, коли організм працює у свідомо певних межах негативних чинників середовища. В результаті організм виявляється підготовленим натренованим до стресової ситуації. Тобто напружена робота у студентів під час семестру супроводжуватиметься успішною здачею іспитів в сесію. Спостереження показують, що основна маса студентів абсолютно не дотримуються цього правила.

      Проблема стресу складна і багатогранна. Стрес в учбовому процесі необхідно регулювати. Це завдання самих студентів і їх педагогів, соціальних педагогів, психологів. Можливо шляхи її рішення криються в професійній мотивації студентів і у впровадженні в учбовий процес основ здорового способу життя, тренінгових курсів…

      Інтенсивність і напруженість сучасного життя провокує на психологічному рівні виникнення негативних емоційних переживань і стресових реакцій, здатних привести до формування виражених і тривалих стресових станів.

      Стрес - це своєрідна реакція людини на психічну або фізичну напругу, яка є фізіологічним безумовним рефлексом. Стрес - це частина нашого повсякденного життя. Він впливає на нас починаючи з уранішнього сум'яття до пізнього вечора і навіть під час сну. Стрес може бути і корисний, і руйнівний: корисний додає енергії, а руйнівний проявляється у вигляді головного болю, гіпертонії, виразки шлунку, хронічного безсоння психічних розладів або інших хвороб[23].

      Для сучасного студента, як і для будь-якої людини взагалі, стрес є ненадприродним явищем, а швидше реакцією на проблеми, що скупчилися, на нескінченний процес боротьби з повсякденними труднощами. Стрес може бути викликаний чинниками пов'язаними з роботою і діяльністю організації або подіями в особистому житті людини.

      Для студента ВНЗ проблемами і труднощами можуть бути наступні:

-         недостача сну;

-         нездані в час і незахищені лабораторні роботи;

-         не виконані або виконані неправильно завдання;

-         велика кількість пропусків по якому-небудь предмету;

-         відсутність на потрібний момент курсової роботи або проекту по дисципліні;

-         недостатньо повні знання по дисципліні;

-         погана успішність по певній дисципліні;

-         перевантаження або занадто мале робоче навантаження студента, тобто завдання, яке слід завершити за конкретний період часу;

-         конфлікт ролей. Він може виникнути в результаті відмінностей між нормами неформальної групи і вимогами формальної організації (викладача). У цій ситуації студент може відчути напругу і занепокоєння, тому що хоче бути прийнятим групою, з одного боку і дотримуватися вимог викладача - з іншою;

-         відсутність інтересу до дисципліни або пропонованою студентові роботі;

    Стрес в студентській діяльності являє собою повсякденні перевантаження,що пов'язані з особливостями процесу навчання у ВНЗ і безпосередні, незалежні ефекти на самопочуття і психічні або соматичні функції[29].

Висновки до розділу

Cтрес - це психофізіологічна реакція, яка є невід'ємною частиною нашого життя. Уникнути його в умовах нашого існування неможливо, та це не завжди і потрібно, оскільки стрес має здатність загартовувати психіку людини і готувати його до складніших ситуацій в майбутньому. Кожна людина має своє поняття про стрес, кожен переживає ту або іншу подію по-різному, тому говорити про те, що “ось це” потрібно уникати а “ось це” потрібно пережити, не можна.

Окремі стреси допомагають людині боротися із комплексами (страх спілкування, страх виступати перед великою аудиторією і т.д.), дають можливість зрозуміти, як поводити себе в тій чи іншій ситуації. Та й взагалі, життя саме по собі - це великий стрес, що складається з гігантської кількості більш маленьких. І ті люди, які не тікають від своїх проблем, а вирішують їх, вчаться лавірувати у великому об'ємі всіляких стресових ситуацій.

          Вміння справлятися зі стресовими ситуаціями допоможе уникнути багатьох захворювань, продовжить життя і уникнути проблем із психікою у наступних поколіннях.

Виникла погроза викликає у відповідь захисну реакцію. В особистості активізуються захисні механізми, минулий досвід, здібності. У залежності від відношення людини до загрозливого фактора, від інтелектуальних можливостей його оцінки формується мотивація на подолання труднощів. Погроза є вирішальним чинником у виникненні стресу. Людина може відчувати погрозу своєму здоров'ю, життю, матеріальному благополуччю, соціальному станові, самолюбству, своїм близьким і т.д.

Оскільки в тих самих ситуаціях одні люди бачать погрозу різного ступеня, а інші в цих же умовах не бачать її зовсім, те і стрес, і його ступінь у кожного свої.

         Стресостійкість - це самооцінка здатності і можливості подолання екстремальної ситуації пов'язана з ресурсом особи або запасом, потенціалом різних структурно-функціональних характеристик що забезпечують загальний вигляд життєдіяльності і специфічні форми поведінки, реагування, адаптації тощо.

          Як слідує з приведених визначень стресостійкості, цей феномен (якість, риса, властивість) розглядається в основному, з функціональних позицій, як характеристика, що впливає на продуктивність (успішність) діяльності.

          Щодо стресогенності студентського життя можна зробити такі висновки,   для сучасного студента, як і для будь-якої людини взагалі, стрес є ненадприродним явищем, а швидше реакцією на проблеми, що скупчилися, на нескінченний процес боротьби з повсякденними труднощами. Стрес може бути викликаний чинниками пов'язаними з роботою і діяльністю організації або подіями в особистому житті людини.

Розділ ІІ. Методики та процедура емпіричного дослідження.

2.1. Характеристика добірки.

Дослідження стресостійкості залежно від фактору професійної підготовки проводилося серед студентів III курсу з факультетів психології та хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

В діагностиці приймало участь 112 студентів, 55 хіміків та 57 психологів, 31 особо чоловычої статі та 81 жіночої.

Вік досліджуваних від 19 до 22 років.

Студентське життя повне надзвичайних і стресогенних ситуацій, тому студенти часто відчувають стрес і нервово-психічну напругу

Вибірка зі студентів є цікавою для дослідження,бо занадто часто студентське життя асоціюється із студентськими суспільствами, різними заходами і веселощами. Вона здається безтурботною і легкою для багатьох студентів. Для інших, проте, ця усього лише чергова зміна в житті до якого необхідно пристосовуватися. Студенти молоді і тому можуть переживати безліч проблем, властивих молодим людям; але вони можуть бути і вже дорослими, тоді на них і так вже лежить надто багато відповідальності, що заважає насолоджуватися студентськими роками; у них можуть бути свої проблеми, що заважають сконцентруватися на заняттях. У будь-якому випадку навчання у вищому учбовому закладі - це стрес для багатьох студентів.

Існує велика кількість підтверджень тому, що хронічний стрес - супутник студентського життя. Стрес, що відчувають студенти, може позначатися на навчанні (придбанні, застосуванні і переробці знань), що перешкоджає академічній успішності. Труднощі з успішністю у свою чергу також створюють дискомфорт, внаслідок чого загальний стрес посилюється. Тому дослідження механізмів серед студентів є дуже інформаційними при дослідженні цієї проблеми.

2.2. Характеристика методик.

Для дослідження було обрано три методики:

I. Фрайбурзький особистісний опитувальник для діагностики індивідуально-психологічних характеристик, які мають першорядне значення для процесів соціальної адаптації і регуляції поведінки, які представлені в 12 шкалах.

Шкала I (невротичність) характеризує рівень невротизації особи. Високі оцінки говорять про те, що людина сильно схвильована власними переживаннями.

Шкала II (спонтанна агресивність) дозволяє виявити і оцінити психопатизацию інтротенсивного типу. Високі оцінки свідчать про імпульсивність людини,

Котрому властиво робити необдумані вчинки, відчувати деяку невпевненість в собі .

Шкала III (депресивність).Високі оцінки за шкалою говорять про негативне відношення до соціального оточення, пониження емоційного настрою.

Шкала IV (дратівливість) дозволяє судити про емоційну стійкість. Високі оцінки свідчать про нестійкий емоційний стан з схильністю до афективного реагування.

Шкала V (товариськість) характеризує як потенційні можливості, так і реальні прояви соціальної активності. Високі оцінки дозволяють говорити про наявність вираженої потреби в спілкуванні і постійній готовності до задоволення цієї потреби.

Шкала VI (врівноваженість) відображає стійкість до стресу. Високі оцінки свідчать про хорошу захищеність до дії стресс-факторов звичайних життєвих ситуацій, що базується на упевненості в собі, оптимістичності і активності.

Шкала VII (реактивна агресивність). Високі оцінки говорять про агресивне відношення до соціального оточення і виражене бажання домінувати.

Шкала VIII (соромливість) відбиває схильність до стресового реагування на звичайні  життєві ситуації що протікає за пасивно-оборонним типом. Високі оцінки за шкалою відбивають наявність тривожності, скутості, невпевненості, слідством чого являються труднощі в соціальних контактах.

Шкала IX (відкритість) дозволяє характеризувати відношення до соціального оточення і рівень самокритичності. Високі оцінки свідчать про прагнення до довірчо-відвертої взаємодії з навколишніми людьми при високому рівні самокритичності.

Шкала X (екстраверсія - интроверсия). Високі оцінки за шкалою відповідають вираженій екстравертованості особи, низькі, - вираженій інтровертованості.