Психологічні аспекти виявлення та боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

Методика виявлення контрабанди наркотичних засобів, що вчиняється особами шляхом приховування в середині свого тіла, в ручній поклажі чи на тілі, не досить широко досліджена в криміналістичній літературі. Співробітники митної служби повинні оволодіти методикою, яка би дозволила виділи контрабандистів з потоку законослухняних громадян, що перетинають державний кордон.

Методика включає п'ять етапів: 1) оцінка не безпеки; 2) ознайомлення з типовим пасажиром; 3) ознайомлення з типовими ознаками контрабандиста; 4) ознайомлення з інформацією, що міститься в документах людей, що перетинають кордон; 5) ознайомлення з технікою спостереження.

 

 

1.3. Динаміка переміщення через митний кордон України товарів та т/з з порушенням митних правил

 

У 2011 р. митні органи виявили  наступну кількість найбільш поширених  предметів правопорушення: обладнання (59 випадків на 133 млн. грн.), серед продовольчих — тютюнові вироби (1,6 тис. випадків на 2,3 млн. грн.). Популярними були також лікарські препарати і товари медичного призначення — порушено 18 справ на 63 млн. грн[5].

Зовнішня торгівля України  з іншими країнами за період  з 01.01.2011   по 31.12.2011 наведено у таблиці 1.1[5].

 

Таблиця 1.1

 

Зовнішня торгівля України

за товарними групами з усіма країнами, тис. дол[5].

Код і найменування групи  товару за УКТЗЕД	Експорт			Імпорт
	з 01.01.2011 по 31.12.2011		за останній місяць періоду	з 01.01.2011 по 31.12.2011		за останній місяць періоду
	вартість	питома вага		вартість	питома вага
Живі тварини	76597	0.09%	5792	9839	0.01%	1475
М'ясо та їстівні субпродукти	292146	0.36%	27326	197910	0.29%	14929
Риба і ракоподібні, молюски  та інші водяні безхребетні	505472	0.62%	62820	4328	0.01%	362
Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед	150326	0.19%	22599	703765	1.03%	79971
Овочі і бульбоплоди	133201	0.16%	12509	132953	0.19%	2574
Кава, чай, мате і прянощі	306480	0.38%	33290	14046	0.02%	1705
Зернові культури	219856	0.27%	34074	3617215	5.29%	531411
Борошно та крупи; солод; крохмалі; інулін	49559	0.06%	4771	111167	0.16%	8249
Жири та олії; готові харчові жири; воски	468669	0.58%	35370	3396421	4.97%	304821
Готові харчові продукти з м'яса, риби або ракоподібних, молюсків	124378	0.15%	16830	50074	0.07%	4497
Цукор і кондитерські вироби з цукру	230706	0.28%	7485	241880	0.35%	26999
Какао та продукти з нього	491786	0.61%	46783	675730	0.99%	58469
Алкогольні і безалкогольні  напої та оцет	421026	0.52%	56851	383020	0.56%	34897
Тютюн і промислові замінники тютюну	477599	0.59%	33477	231934	0.34%	23883
Вироби із шкіри	89580	0.11%	8428	43724	0.06%	3745
Хутро; вироби з нього	8856	0.01%	356	11434	0.02%	1790

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ПОРУШЕННЯ  МИТНИХ ПРАВИЛ

 

2.1. Поняття та  види порушень митних правил

 

Порушення митних правил є різновидом у більшій мірі адміністративного правопорушення — винного діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на встановлений порядок перетинання митного кордону та переміщення через нього товарів, транспортних засобів і предметів. Разом із тим МК України поряд із Кримінальним кодексом України містить один склад злочину — контрабанду[8].

Митні правопорушення, як й інші порушення, характеризуються такими ознаками, як суспільна небезпечність, заподіяння шкоди, винність та караність. Суспільна небезпека проявляється у тому, що порушеннями митних правил створюється загроза митній справі. В результаті такого правопорушення порушується порядок переміщення товарів, транспортних засобів і предметів через митний кордон. До ознак правопорушення також належить те, що вони завдають шкоди, а особи, які їх скоїли, підлягають покаранню[8].

Як і будь-яке інше правопорушення, порушення митних правил має спій склад; об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону. Лише за їх наявності винні особи притягуються у встановленому законом порядку до відповідальності. Більшість порушень митного законодавства є адміністративними. Але за контрабанду встановлено кримінальну відповідальність. На посадових осіб митних органів можуть накладатися дисциплінарні стягнення. В разі заподіяння матеріальних збитків та моральної шкоди не виключено застосування цивільно-правової відповідальності[8].

Митні правопорушення передбачені розділом XVIII МК України.

Порушенням митних правил слід вважати протиправні  дії осіб, яка посягають на встановлений порядок переміщення товарів, предметів  і транспортних засобів через митний кордон України, їх контроль і митне оформлення та стягування мита й інших платежів, за які митним законодавством встановлена відповідальність.

Відповідно до ст. 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, які посягають  на встановлений законодавством України  порядок переміщення товарів  і транспортних засобів через  митний кордон України і за які  цим Кодексом передбачена адміністративна  відповідальність[2].

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МК України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Відповідальність за порушення митних правил встановлюється виключно МК України.

Загальновизнано, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є  наявність у діянні особи складу правопорушення: об'єкт, об'єктивна  сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Суб'єктами відповідальності за митними правилами можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягали 16-річного  віку (загальний суб'єкт), а також  посадові особи (спеціальний суб'єкт).

Варто підкреслити, що притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов'язку сплати мита та інших податків і зборів[2].

 

 

 

 

 

 

2.2. Протокол  про порушення митних правил. Порядок заповнення протоколу  про порушення митних правил

 

Протокол про порушення  митних правил складає службова особа  митного органу України, яка це порушення виявила. Форма протоколу встановлюється Державною митною службою України[9].

У випадках виявлення порушень митних правил при огляді міжнародних  поштових відправлень протокол складається  в трьох примірниках. Перший примірник  залишається в справах митного  органу, другий – підлягає відправленню відправнику міжнародного поштового відправлення з повідомленням про вручення, а третій – видається представнику підприємства зв’язку для вручення одержувачу, що має підтверджуватися його підписом. Після відправлення другого примірника протоколу відправнику в першому та третьому примірниках про це робляться відповідні позначки. Протокол вважається врученим, навіть якщо адресат не перебуває у вказаному ним місці або це місце він вказав невірно[9].

В інших випадках протокол складається у двох примірниках, перший з яких залишається в справах  митного органу, другий вручається правопорушнику. Якщо власник предметів не встановлений, копія протоколу може бути вручена іншим зацікавленим особам (капітану корабля, начальнику поїзду тощо), представнику підприємства або декларанту.

Допускається складання протоколу довільної форми. В разі необхідності заповнюється додаток до протоколу, який є його невід’ємною частиною. Про заповнення додатку обов’язково робиться позначка в самому протоколі[9].

У кожному протоколі мають зазначатися такі відомості:

• дата й місце його складання;
• посада, прізвище, ім’я та по батькові службової особи, що склала протокол;
• необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка вчинила порушення митних правил, якщо її встановлено;
• місце, час вчинення та суть порушення митних правил;
• стаття Митного Кодексу України, що передбачає відповідальність за таке порушення митних правил;
• прізвища та адреси свідків, якщо вони є;
• пояснення особи, яка вчинила порушення митних правил, відомості про вилучені предмети та документи;
• інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписує службова особа, яка його склала, а також особа, яка вчинила порушення митних правил (якщо її встановлено). За наявності свідків протокол можуть підписати й ці особи[9].

Якщо особа, яка вчинила  порушення митних правил, відмовляється  від підписання протоколу, в протоколі робиться відповідний запис.

Правопорушник має право  подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, а також пояснити мотиви своєї відмови від його підписання. Пояснення, зауваження, а також мотиви відмови від підписання протоколу, власноручно складені особою, додаються до протоколу[9].

При складанні протоколу  особі, яка вчинила порушення  митних правил, мають бути роз’яснені її права (про що робиться позначка в протоколі).

Згідно з чинним законодавством особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: ознайомлюватися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача; оскаржувати постанову у справі[9].

Службова особа митного  органу вилучає:

• предмети, що є безпосередніми об’єктами порушення митних правил;
• предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України з приховуванням таких предметів;
• документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил.

Вилучення може бути проведено  як під час складання протоколу про порушення митних правил, так і в інший час. В останньому випадку воно оформлюється окремим протоколом вилучення. Він складається в двох примірниках, при цьому другий вручається під розпис особі, в якої було проведено вилучення[10].

Якщо митні правила порушила особа, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення речей, валюти та цінностей у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу, або вартості предметів, які можуть бути конфісковані.

Вилучені предмети й документи  мають бути перелічені в протоколі  про порушення митних правил або  в описі, що додається до нього, з  точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих предметів і документів, а також їхньої вартості.

Митний орган України  проводить оцінку вилучених предметів  на підставі роздрібних цін, що діють в Україні, а за відсутності таких цін – на підставі висновків експертів[10].

Перерахування вилученої  іноземної валюти у валюту України  провадиться за встановленим на день виявлення порушення митних правил курсом Національного банку України, що застосовується для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Якщо при складанні  протоколу неможливо встановити реальну вартість затриманих предметів, напроти найменування таких предметів у графі “вартість” робиться запис: “оцінка проводитиметься додатково”.

Протокол, а також вилучені предмети й документи доставляються  у митний орган України, службова особа якого веде провадження  в справі про порушення митних правил[10].

Іноді під час провадження у справі може виникнути потреба щось з’ясувати в іншому населеному пункті, іншому регіоні, ніж той, де розташований митний орган. У такому випадку службова особа митниці, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, або начальник митниці чи його заступник мають право доручити провадження окремих дій службовій особі іншого митного органу України. Тому не слід дивуватися, якщо представника підприємства, яке розташоване, наприклад, в Ужгороді запросять до Карпатської регіональної митниці для опитування про обставини відправлення за кордон вантажу, затриманого Луганською митницею[10].

Опитування є найбільш поширеною дією під час митного розслідування.

Службова особа митного  органу України, в провадженні якої знаходиться справа про порушення  митних правил, а також службова особа, яка розглядає таку справу, мають право провадити опитування будь-яких осіб по суті справи. Тобто як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, що мають бути встановлені по даній справі.

Опитувані особи мають  повідомити все, що їм відомо про обставини, які стосуються справи про порушення  митних правил[10].

Однак слід пам’ятати, що згідно з вимогами ст. 63 Конституції України  особа не несе відповідальності за відмову давати пояснення щодо себе, членів своєї родини чи близьких родичів. Про опитування осіб складається протокол за встановленою ДМС України формою.

Опитування розпочинається з засвідчення особи очевидця (свідка) й роз’яснення йому його прав та обов’язків, з’ясування відношення особи, що опитується, до переміщуваних через митний кордон товарів і предметів та інших обставин справи. Опитування по суті справи починається з пропозиції повідомити все, що відомо особі про обставини справи. Після такого повідомлення службова особа митного органу може ставити запитання[10].

Свідчення опитуваного записуються від першої особи і, по можливості, дослівно. При необхідності записують поставлені запитання. Після надання пояснень, на прохання свідка, йому має бути надана можливість написати свої свідчення власноручно. Після закінчення опитування протокол пред’являють опитуваній особі для прочитання, або на її прохання зачитують уголос. Особа, яку опитували, має право вимагати доповнення протоколу та внесення в нього поправок. Після того, як протокол прочитано, в ньому робиться запис про те, що всі свідчення записані вірно. Якщо протокол написано на кількох аркушах, то опитувана особа та інші присутні підписують кожен аркуш окремо[10].