Психологічні аспекти виявлення та боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни

«Митна справа»

на тему: «Психологічні аспекти виявлення та боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………….…………………………....3

РОЗДІЛ І. ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРАБАНДИ  НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ………………………………………………………………………...…..5

1. Поняття та склад контрабанди……………………………..……….5
2. Типологія та методи виявлення контрабанди………………...….15
3. Динаміка переміщення через митний кордон України товарів та т/з з порушенням митнихправил……….……………………………………….18

РОЗДІЛ ІІ. ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ………………..20

2.1. Поняття та види порушень митних правил……………………....20

2.2. Протокол про порушення митних правил. Порядок заповнення протоколу про порушення митних правил…………………….……..………..22

2.3. Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил………………………………………………………………………….....27

РОЗДІЛ ІІІ.  ПСИХОЛОГІЯ ВИЯВЛЕННЯ НЕЗАКОННОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ ТОВАРІВ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ……….37

3.1. Правові та організаційні засади формування та функціонування системи психологічного забезпечення митних органів України……………..37

3.2. Психологічні методи виявлення контрабанди……………..…….43

3.3. Перспективи вдосконалення системи психологічного виявлення незаконного переміщення товарів та т/з через митний кордон України…….49

 

ВИСНОВКИ…………………………………………….………………54

РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………………….……………...56

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….……………57

 

 

ВСТУП

 

Сучасний стан економіки  України характеризується як перехідний період становлення ринкової системи, особливістю якого є наявність  суперечностей у процесі первинного накопичення капіталу. Як свідчить світовий досвід, процес первинного накопичення капіталу завжди тісно пов'язаний з проблемою криміналізації економічної системи. Вважається, що якщо обсяги тіньової економіки досягають 30% валового внутрішнього продукту, настає критична межа, перевищення якої свідчить про формування в країні самозабезпечувальної системи тіньових економічних відносин. У теперішній час в Україні у тіньовому секторі знаходиться не менше 40 % ВВП, тобто щорічно бюджет недоотримує 10—12 млрд. грн.

Головними об'єктами кримінального  бізнесу стали високорентабельні  галузі економіки — ринок нафтопродуктів, ринок горілчаних та тютюнових виробів, електроенергетика, операції у сфері  зовнішньоекономічних відносин. Останні, як правило, відіграють особливу роль через цілу низку об'єктивних обставин. По-перше, завжди існує об'єктивна  база для розвитку даного виду взаємовідносин, насамперед, різниця в цінах на внутрішньому та світовому рівні. По-друге, становлення держави як економічної системи — довготривалий процес, особливо у сфері створення ефективного механізму захисту економічного суверенітету країни. Завжди є певні групи суспільства, які використовують ситуацію незбалансованості державної влади для реалізації своїх економічних інтересів.

Порушення у сфері митно-тарифних відносин є одним із найбільш поширених  у системі тіньових економічних  відносин. Проведені дослідження показали, що тінізація ринку імпортних товарів не тільки перевищила критичну межу, але й стала тією домінантою, яка фактично руйнує систему ринку як конкурентного середовища. З окремих видів імпортних товарних груп, які реалізуються на ринку України, близько 40—60 % — це товари, які з'явились на ринку через тіньовий сектор економіки.

Існування контрабанди призводить до того, що митні органи перестають виконувати регулятивну чи захисну  функцію, але дискримінаційний характер митних відносин не зникає. Під дискримінаційний ефект попадають ті, кого митний тариф повинен захищати, — національні виробники, тому що вони працюють на ринку офіційно і досить обмежені у можливості мінімізації податкового тиску. А це, у свою чергу, зумовлює виникнення недобросовісної конкуренції, в якій перемагають товари іноземного виробництва, що реалізуються за демпінговими цінами. Тому економічні наслідки тінізації митно-тарифних відносин мають безпосередній вплив на економічну ситуацію в країні.

Мета курсової роботи: охарактеризувати основні психологічні аспекти виявлення та боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.

Завдання курсової роботи:

• Розкрити суть контрабанди, її типологію та методи виявлення
• Охарактеризувати види порушень митних правил, порядок заповнення протоколу про ПМП, відповідальність за котрабанду та ПМП.
• Охарактеризувати психологічні методи виявлення котрабанди, та перспективи розвитку системи психологічного виявлення незаконного переміщення товарів та т/з через митний кордон України.

Обєктом роботи є психологічні аспекти виявлення контрабанди та порушення митних правил.

Предметом є дослідження та аналіз психологічних методів виявлення контрабанди та порушення митних правил.

Актуальність роботи зумовлена  значним збільшенням переміщення  товарів та транспортних засобів  через митний кордон України, що призводить до збільшення котрабанди та порушення  митних правил.

 

РОЗДІЛ І. ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРАБАНДИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

 

 

1. Поняття та склад контрабанди

 

Контрабандою, згідно з ст. 201 КК України є переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України [1].

Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Основним безпосереднім  об'єктом злочину є встановлений порядок переміщення відповідних  предметів через митний кордон України, який є необхідною умовою нормальної діяльності митних органів по стягненню  передбачених законодавством платежів, здійсненню митного контролю і митного  оформлення предметів. Додатковим факультативним об'єктом контрабанди можуть виступати  встановлений порядок обігу предметів  дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, громадська безпека, здоров'я населення[2].

Усі предмети контрабанди поділяються на дві групи: 1) предмети, яким притаманні спеціальні ознаки, що надають підстави для кваліфікації їх незаконного переміщення через митний кордон України за ст. 201 КК України незалежно від розміру контрабанди: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини; в) зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї); г) стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, їх вільний обіг згідно з чинним законодавством може істотно обмежуватись і для переміщення їх через митний кордон, як правило, потрібен спеціальний дозвіл. 2) товари, які вільно обертаються в Україні і незаконне переміщення яких через митний кордон України утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201, лише у випадку вчинення його у великих розмірах[2].

Під товаром розуміється будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності; культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Незаконне переміщення товарів вважається вчинене у великих розмірах, якщо їхня вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян [1].

З набранням чинності з 1 січня 2004р. Закону України від 22. 05. 03 № 889-ІУ “Про податок з доходів фізичних осіб”, введено поняття “податкова соціальна пільга”.

Пунктом 22.5 ст.22 Закону визначено, що коли норми інших законів містять  посилання на неоподатковуваний  мінімум доходів громадян, то для  цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 ст. 6 Закону для відповідного року.

На сьогодні контрабанда  передбачена лише ст. 201 КК України. На вимогу Президента України дублювання цього злочину у МК України  було усунуто. Характерним є те, що раніше контрабанда входила до злочинів проти держави, а тепер — до злочинів у сфері господарської діяльності. Іншими словами, докорінно змінився характер суспільної небезпечності цього злочину[1].

Контрабанда карається позбавленням волі на термін від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди. Контрабанда, що вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається позбавленням волі на термін від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна. При тому контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян[3].

Практично у всіх країнах  під контрабандою (contro — проти, bando — урядової постанови) розуміється переміщення через митний кордон (кордон держави) товарів та інших предметів таємно чи тих, які заборонені визнається злочином. При цьому контрабанда стара, як і митне право. Власне, коли з’явилось контрольоване із стягненням мита переміщення товарів через митний кордон, тоді з'явилась і контрабанда. 
У ряді країн (Російська Федерація, Республіка Білорусь) визнається кваліфікована контрабанда: скоєна неодноразово, посадовою особою з використанням свого посадового положення, скоєна із застосуванням насилля до особи, що здійснює митний контроль.

Об'єктом контрабанди  визнається державний порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, який включає в тому числі й загальний і спеціальний порядок переміщення товарів через митний кордон. Безпосереднім об'єктом контрабанди є встановлений порядок переміщення матеріальних цінностей і окремих предметів й речовин, що вилучені з вільного обігу через митний кордон України. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України, який є необхідною умовою нормальної діяльності митних органів щодо стягнення передбачених законодавством платежів, здійснення митного контролю і митного оформлення предметів. Додатковим факультативним об'єктом контрабанди можуть виступати встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, громадська безпека, здоров'я населення[3].

Предметом контрабанди є  товари, валюта, історичні й культурні, національні цінності та інші предмети, у тому числі й ті які вилучені з вільного обігу: отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, вибухові речовини, зброя  та набої. Виняток становить мисливська гладкоствольна зброя.

Контрабандою завдається шкода або створюється загроза  для:

— економічної безпеки, особливо при незаконному вивезенні стратегічної сировини та товарів;

— суспільної безпеки при  незаконному перемішені наркотиків, психотропних речовин, зброї;

— національної безпеки  України чи безпеки інших країн  в разі незаконного вивезення (ввезення) зброї масового ураження, а також  матеріалів чи технологій, які використовуються для їх виготовлення;

— інтересів культури в  разі контрабанди культурних цінностей[4].

Об'єктивна сторона контрабанди  полягає в незаконному переміщенні  через митний кордон України (ввезення на територію України чи вивезення  вказаних товарів і предметів  будь-яким способом. Як правило, контрабанда здійснюється у вигляді активних дій. Хоча й не виключена бездіяльність, особливо при співучасті, коли дії співучасників між собою не пов'язані. 
Контрабанда вважається закінченою з того моменту, коли товари чи інші предмети були фактично переміщені через митний кордон і при наявності хоча б однієї з ознак в діях особи, яка вивозила чи ввозила ці товари й предмети контрабандним шляхом[4].

Судова практика визнає контрабанду  закінченою з моменту перетинання  митного кордону України. В той  же час для контрабанди характерна стадія підготовки до скоєння злочину. Як підготовка до контрабанди кваліфікуються дії з незаконним отриманням ліцензії на вивезення стратегічної сировини, наркотичних засобів, свідоцтва на вивезення культурних цінностей, обладнання схованок, схиляння інших осіб до спільного учинення контрабанди чи створення інших умов для скоєння контрабанди.

Із суб'єктивної сторони  контрабанда передбачає наявність  прямого умислу. Винний усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. Тож контрабанда скоюється з прямим умислом (наміром). Мотив та мета контрабанди, як правило, вирішального значення не мають. Мотив завжди корисливий. Це бажання збагатитися незаконним шляхом. 
В останні роки вельми актуальною стала контрабанда людей, особливо жінок, органів людини, які призначені для імплантації[4].

Суб'єктами контрабанди можуть бути фізичні особи: громадянин України, іноземець, апатрид, які досягли 16 років. Як спеціальний суб'єкт визнається посадова особа, яка скоїла цей злочин із використанням своєї посади. 
Дізнання у справах про контрабанду проводиться митними органами.