Психологічні аспекти виявлення та боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

З метою припинення міжнародного незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та виявлення осіб, які беруть участь у такому обігу, митні органи за участю інших правоохоронних органів України або без такої участі, за домовленістю в кожному окремому випадку з митними та іншими органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України можуть використовувати метод контрольованої поставки, тобто допускати під своїм контролем ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів[5].

Рішення про здійснення контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів приймає Голова ДМСУ або його Перший заступник. Порядок проведення контрольованої поставки визначається МК України і відповідним нормативно-правовим актом ДМСУ, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони державного кордону України, погодженим з Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції України.

З метою виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до контрабандних операцій, а також з метою вилучення товарів, що незаконно переміщуються через митний кордон України, таке переміщення товарів може здійснюватись під негласним контролем митних органів, погодженим з іншими правоохоронними органами України, та за їх участю або без такої участі[5].

Рішення про переміщення товарів під негласним контролем приймає Голова ДМСУ, його Перший заступник, начальник Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, спеціально уповноважений центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи або у виключних випадках — керівник регіональної митниці. Якщо під негласним контролем переміщуються товари, вилучені із цивільного обігу, про прийняття рішення щодо проведення переміщення товарів під негласним контролем негайно сповіщається відповідний прокурор. Переміщення товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, однак не у великих розмірах, тягне адміністративну відповідальність згідно з Митним кодексом України. Вартість предметів контрабанди визначається за національною валютою України за допомогою нормативних актів про ціни та ціноутворення на відповідні товари, вільних ринкових цін на них, а у разі їх відсутності таких цін — на підставі висновків товарознавчої експертизи[4].

У разі, якщо предмет контрабанди відсутній (знищений, реалізований, вивезений за межі України або місце його знаходження невідоме) чи істотно змінився (пошкоджений тощо), при визначенні його вартості використовуються відомості, які містяться у документах. Вартість може визначатись на підставі цін на ідентичні або на подібні товари відповідно до порядку, встановленого митним законодавством.

Не є предметом контрабанди  особисті речі, в тому числі транспортні  засоби індивідуального користування. Під поняттям «особисті речі», розуміють предмети першої необхідності, призначені, в першу чергу, для забезпечення життєдіяльності власника - громадянина, є власністю такогог громадянина та призначені виключно для власного користування такого громадянина, не є товаром та не призначені для відчуження або передачі іншим особам, відповідають меті та цілям перебування за кордоном, а під транспортними засобами - пристрої, призначені для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Не є предметом цього  злочину речі, які відповідно до законодавства України не підлягають обов'язковому декларуванню митним органам та не обкладаються митом, речі, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україні, речі, які ввозяться (пересилаються) громадянами і входять до складу спадщини, відкритої за митним кордоном України на користь резидента (за наявності консульської легалізації відповідних документів)[6].

До стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила  вивезення за межі України, належать передусім товари, на які поширюється  режим ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій. Переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню, щорічно затверджуються КМУ[6].

До стратегічно важливих сировинних товарів можуть відноситись  також товари, дозвіл на вивезення  яких видається спеціально уповноваженим органом — Державною службою експертного контролю (ДСЕК). Переліки таких товарів затверджуються і періодично переглядаються КМУ.

Предметом контрабанди у  ст.201 названі не будь-які стратегічні  товари (продукція), а лише ті із них, які є сировинними товарами (вони є предметом контрабанди лише при їх вивезенні за межі України). Такими товарами, крім тих, експорт яких підлягає квотуванню, є також окремі види сировини, що можуть бути використані для створення озброєнь, військової та спеціальної техніки, які підлягають державному експортному контролю згідно з Положенням про державний експортний контроль в Україні, затвердженим Указом Президента України від 13 лютого 1998 р. № 117/98. Дозвіл на вивезення (експорт) із України таких сировинних товарів надається Державною службою експортного контролю України, а в окремих випадках такі дозволи можуть бути надані за рішенням КМ або Ради національної безпеки і оборони України [1,2].

Об'єктивна сторона контрабанди  виражається в діях, які полягають  у незаконному переміщенні відповідних предметів через митний кордон України.

Переміщення предметів через  митний кордон України поза митним контролем означає їх переміщення:

1) поза місцем розташування митного органу;

2) поза часом здійснення  митного оформлення (тобто до  відкриття чи після закриття митниці, яка є тимчасовою або працює не цілодобово;

3) із використанням незаконного  звільнення від митного оформлення.

Переміщення предметів через  митний кордон України з приховуванням  від митного контролю, поділяється  на фізичне та документальне[6].

Фізичне:

1) з використанням тайників (спеціально, з метою вчинення контрабанди, виготовлених або обладнаних схованок в транспортних засобах, устаткуванні, тарі, предметах одягу тощо);

2) з використанням інших  засобів, що утруднюють виявлення  предметів (з приховуванням предметів  в організмі чи на тілі людини або тварини, в одязі, взутті, головному вбранні, в порожнинах транспортного засобу, в багажі, продуктах харчування, речах особистого користування тощо);

3) шляхом надання одним  предметам вигляду інших через  істотну заміну зовнішніх характерних  ознак предметів, а також їх  тари, упаковки етикеток, ярликів,  що дозволяє віднести предмети контрабанди до предметів іншого виду (наприклад, так зване камуфлювання справжності)[6].

Документальне:

1) з поданням митному  органу України як підстави для переміщення предметів через митний кордон підроблених документів;

2) документів одержаних незаконним шляхом (наприклад. в результаті надання уповноваженій особі як підстави для видачі документів завідомо неправдивих відомостей або внаслідок зловживання службовою особою своїм службовим становищем чи службової недбалості);

3) документів, що містять неправдиві дані (щодо ваги, кількості асортименту, найменування, вартості предметів, їх інших характеристик, щодо суті угоди, відправника або одержувача предметів, щодо держави, з якої вони вивезені або в яку переміщуються); г) що є підставою для переміщення інших предметів[6].

Дії особи, яка мала умисел на незаконне переміщення через митний кордон товарів у великому розмірі, але перемістила їх (у т.ч. за домовленістю з іншими особами) невеликими частинами, вартість кожної з яких є меншою від тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, слід розглядати як продовжуваний злочин і кваліфікувати заст. 201 КК України[7].

Контрабанда є злочином з  формальним складом. До визначення моменту  закінчення контрабанди потрібно підходити диференційовано і враховувати те, відбувається ввезення чи вивезення предметів злочину, а також місце здійснення протиправних дій. В Україні створені і діють спеціальні митні зони, функціонують внутрішні митниці, які розміщені на митному кордоні там, де він збігається з межами спеціальних митних зон. Якщо предмети ввозяться на митну територію України або вивозяться із спеціальних митних зон на решту митної території, контрабанда має розглядатись як закінчений злочин у разі фактичного переміщення предметів через митний кордон. При цьому не має значення, вдалося чи ні винному вивезти предмети контрабанди за межі зони митного контролю[7].

Якщо предмети вивозяться за межі митної території України або ввозяться з іншої частини митної території до спеціальних митних зон, контрабанда визнається закінченою після вчинення дій, спрямованих на реалізацію наміру відповідно ввезти чи вивезти предмети, — з моменту виявлення їх під час митного контролю.

Суб'єктом злочину є  осудна особа, яка досягла 16-річного  віку, у т.ч. особа, яка користується правом дипломатичного імунітету, незалежно  чи є ці особи власниками цих предметів  чи ні. Дії службової особи, яка  сприяла незаконному переміщенню  предметів через митний кордон, слід розглядати як пособництво у контрабанді  та, за наявності підстав, як відповідний злочин у сфері службової діяльності[7].

Суб'єктивна сторона злочину  характеризується прямим умислом. Недекларування відповідних предметів, вчинене  з необережності, не містить ознак коментованого складу злочину. Не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за контрабанду особа, яка добросовісно помиляється щодо того, чи є даний предмет культурною цінністю або отруйною речовиною (наприклад, якщо ця культурна цінність тривалий час зберігалась у родині особи або якщо ця речовина була вільно придбана особою в крамниці іншої країни)[8].

1.2. Типологія та  методи виявлення контрабанди

Розподіл на типи контрабанди  здійснюють:

• в залежності від виду контрабандного товару — напр., контрабанда золота, контрабанда сигарет тощо;
• в залежності від способу контрабанди (див. класифікацію нижче);
• в залежності від вартості контрабандних товарів;
• в залежності від розмірів контрабандних товарів — товари, що можуть бути переміщені одним індивідом, наприклад, дорогоцінне каміння, художні цінності тощо, а великогабаритні товари, — наприклад, готова продукція промислового призначення;
• в залежності від рівня соціальної організації — розподіляється на велику контрабанду і дрібну контрабанду товарів (див. детальніше про це нижче)[8].

Основні способи, які використовуються під час здійснення контрабандних дій, тобто нелегального провезення товарів через кордон, розподіляються на 2 великі групи:

Фізичні методи, до яких відносять:

• приховання — приховання контрабандного товару в іншому товарі (чи спроба разом із задекларованим товаром провезти незадекларований, що є доволі частою практикою) або ж спроба взагалі сховати товар від митного огляду;
• погроза співробітникам митниці з метою отримання дозволу на ввезення/вивезення контрабандного товару;
• велика кількість товару сама по собі може бути одним із фізичних методів здійснення контрабанди — якщо контрабандним чином провозиться дуже велика кількість товару, то логічним є припустити, що деяку його частину таки вдасться провезти[8].

Економічні методи, зокрема  такі:

• хабарництво — надання хабара співробітникам митниці за дозвіл на ввезення/вивезення контрабандного товару;
• використання дипломатичного захисту — товар ввозиться/вивозиться як дипломатичний багаж, який звільняється від митного огляду
• заниження митної вартості товару, що переміщується через митний кордон[8].

Контрабанда велика і дрібна:

• велика контрабанда товарів (англ. commercіal smugglіng) — означає переміщення великих кількостей товарів, що надалі будуть продані за кордоном з метою одержання прибутку;
• дрібна контрабанда товарів (англ. petty smugglіng) — термін застосовується до окремих індивідів, що перетинають кордон з метою продати товар по більш високій ціні

Незаконний наркобізнес  як організований сегмент нелегального наркообігу порушує суспільні відносини  у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, руйнує монополію держави на законні ліцензовані та контрольовані операції з наркотичними засобами і обладнанням для їх виробництва, розкладає державну систему контролю за обігом наркотичних засобів і здоров'ям громадян, є основою наркотичної злочинності та спричиняє поширення наркоманії[8].

Протягом 2008 року митними  органами України всього вилучено (при  ввозі і вивозі) з незаконного  наркообігу понад 251 кг наркотичних засобів, серед яких героїну - більше 163 кг, кокаїну - понад 19 кг, більше 3 кг макової соломи, 65 кг марихуани; додатково - 280 ампул, понад 1 кг і більше 20 тис. таблеток психотропних речовин; понад 6 т і більше 37 тис. таблеток прекурсорів. У той самий час підрозділами МВС України вилучено загалом по країні у 2008 році понад 14,5 т наркотичних засобів, 760 кг та 3570 літрів прекурсорів.

Порівнюючи з даними МВС  України, стає зрозумілим, що мінімальні вилучення «важких» наркотичних засобів Державною митною службою України при їх величезних обсягах усередині країни доводять майже повну відсутність системи з перехоплення наркотичних засобів на державних кордонах країни, адже всі вилучені наркотичні засоби - контрабандного походження.

Перевізники досить часто використовують так званий внутрішньочеревний спосіб приховування наркотичних засобів усередині людського тіла. У більшості випадків цей спосіб приховування використовується при здійсненні незаконних перевезень наркотичних засобів повітряним шляхом, тому що час, витрачений на перевезення, має важливе значення для наркокур'єра. Перевезення наркотичних засобів внутрічеревним шляхом забезпечує порівняно малу ймовірність їх виявлення, але одночасно є складним і небезпечним. Крім того, такі способи приховування мають обмежені можливості за обсягами перевезеного вантажу. Саме з цієї причини їх використовують для доставки найбільш дорогих наркотичних засобів, як героїн і кокаїн.