Профілактика шкідливих звичок в учнів старшого шкільного віку

Зміст 

Вступ...............................................................................................................3 стор

Розділ 1. Огляд літератури..........................................................................5 стор

1.1 Актуальність та історичний аспект проблеми...........................5 стор

1.2 Паління - звичка  чи  хвороба?......................................................9 стор

1.3 Склад  і  властивості  тютюну  і тютюнового  диму................11 стор

1.4 Паління  та алкоголь й здоров'я..................................................15 стор

1.5 Алкоголь і материнство................................................................26 стор

1.6 Руйнівник зростаючого організму..............................................29 стор

Розділ  ІІ. Організація та проведення власного дослідження.............32 стор

2.1. Організація власного  дослідження ...........................................32 стор

2.2. Методи дослідження  .....................................................................36 стор

  Розділ ІІІ. Результати  власних досліджень  та їх обговорення..........39 стор

Висновки .....................................................................................................45 стор

Список  використаної літератури ...........................................................48 стор  
 

 

Вступ 

     Актуальність  теми. Більш ніж півстоліття ми є очевидцями того, як тютюн вбиває населення. Щодня з'являються все нові і нові факти негативного впливу тютюну на здоров'я. Проте, в той же самий час, щодня, тисячі молодих людей у всьому світі закурюють свою першу сигарету, що укорочує життя і наближає смерть. Так, за даними Міністерства охорони здоров'я України, в країні число курців збільшується щорічно на 10% за рахунок підлітків. Палить близько 70% чоловіків і 40% жінок. І не дивлячись на очевидну небезпеку куріння, ми продовжуємо дозволяти палити нашим дітям, або вдаємо, що не помічаємо.

     Існує безліч причин зростання числа курців саме серед дітей. Це вплив дорослих, що палять, від членів сім'ї до героїв фільмів, спортсменів. Поза сумнівом, на зростання вживання тютюну впливають і соціально-економічні умови. Проте, згубний вплив тютюну на здоров'я настільки очевидний, що не може бути ніяких причин, які виправдали його застосування. Якщо ми чекаємо зниження куріння серед молоді, ми повинні робити все, щоб допомогти дорослим кинути палити. Дорослі повинні бути прикладом, а ті, хто керує і визначає політику, повинні усвідомлювати відповідальність по створенню навколишнього середовища, вільного від тютюнового диму.

     Але куріння не єдина звичка, що справляє негативний вплив на здоров'я учнів. Існує також проблема споживання алкоголю та „легких” наркотиків серед  учнів старших класів.

     Виходячи  із актуальності даної проблеми ми обрали тему нашого дослідження – „профілактика шкідливих звичок в учнів старшого шкільного віку”

     Метою нашої роботи є встановити поширення шкідливих звичок серед учнів старшого шкільного віку.

     Завдання дослідження:

• проаналізувати вплив куріння, алкоголю на організм людини й підлітка зокрема;
• встановити поширення шкідливих звичок серед учнів старшого шкільного віку та дати аналіз цим даним.

     Об'єкт нашого дослідження – учні старшого шкільного віку.

     Предмет нашого дослідження – поширеність серед учнів старшого шкільного віку шкідливих звичок, виявити загальну картину шкідливих звичок в учнів старшого шкільного віку, обґрунтувати отримані результати.

     Методи  дослідження: основним методом дослідження який ми використали це анкетування. Нами було розроблено анкету, для опитування учнів старших класів. Результати опитування оброблялися за допомогою методів математичної статистики. 

 

Розділ 1. Огляд літератури 

1.1 Актуальність та  історичний аспект  проблеми 

     У загальноосвітніх учбових закладах, в середніх і вищих професійних  учбових закладах впроваджуються курси "Здоров'я", "Валеологія", "Екологія", "Основи безпеки життєдіяльності", "Безпека життєдіяльності". В процесі навчання на уроках фізичної культури, біології, географії, фізики, хімії та інших учбових предметів досягаються певні результати. Проте ефективність виховання культури здорового способу життя школярів залишається недостатньо високим.

     До  найпоширеніших шкідливих звичок, які  присутні у старших школярів є  тютюнопаління й вживання алкоголю. У багато чому це пов'язано із культурними  особливостями нашого регіону і країни в цілому.

     Для російських і неслов'янських народів  європейської частини Росії і  України в даний час вживання алкоголю вельми поширене. Проте традиційно воно не є домінуючою формою етнокультурного  буття, а наслідком етнічної маргіналізації суспільства XIX - XX століть. Знання цього факту є важливим для обговорення з учнями відомого забобону, що часто має провокуюче значення для зловживання алкоголем в Росії, - "пиття – розвага Русі" [34]. Слід роз'яснити, що в традиційній культурі до середини XX століття сільське населення народів європейської частини Росії споживало спиртні напої порівняно мало і по фіксованих традицією правилах варили пиво на свята урожаю, на весілля та ін. Дівчата і неодружені хлопці до 30-х років XX століття взагалі не мали права споживати спиртне [34].

     У росіян померлих від алкогольного отруєння не відспівували і ховали за церковною  огорожою, прирівнюючи до самовбивць. Існував поширений звичай публічної  прочуханки на сільській раді запійних алкоголіків [34].

     Для карелів, комі, удмурти, мордва і марійців в багатьох місцях до цих пір вважається непристойним починати трапезу з  випивки і пити чарку залпом. Захмеліти  за столом служить приводом для насмішок.

     У поволжських татар, башкир і чувашів  споживання алкоголю носило ритуальний характер, а сп'яніння було ознакою не тільки порушення етичних правил, але і ознакою негідною чоловіки слабкості - що спостерігається і понині.

     Алкогольні  напої до приходу росіян були відомі не всім народам Сибіру, Крайньої Півночі  і Дальнього Сходу. Їх замінником для населення тайги і тундри були (а в деяких місцях є і до цих пір) мухомори, до яких як до засобу досягнення змінених станів свідомості в ритуальних цілях вдавалися шамани.

     Кочівники степів – скотарі (алтайці, буряти, калмики, тувинці, хакаси) проводили алкоголь з молока і споживали його виключно в ритуальних цілях. В результаті етнічної маргіналізації і дуже сильної дії європейських культур велика частина народів Сибіру, Крайньої Півночі і Дальнього Сходу схильні до виникнення алкогольної залежності. До степняків-скотарів (буряти, тувинці, алтайці, якути, хакаси) це відноситься у меншій мірі. Річ у тому, що жителі тундри і тайги, часто, по своїх фізіологічних особливостях відносно менш захищені від руйнівної дії алкоголю [34].

     Народи  Північного Кавказу до середини XX століття традиційно споживали алкоголь виключно для ритуальних цілей. З розповсюдженням  в кавказькому регіоні містичної  мусульманської течії – суфізму (з XVIII століття) тут з'явилося ритуальне  куріння гашишу – адже мусульманство забороняє вживання алкоголю [34].

     Наркотики традиційно споживалися при військових ритуалах – під час чеченської війни в 1996 і 1999-2000 рр. чеченці часто  застосовували наркотики (але не алкоголь).

     Для християнських народів характерний  регламентоване традицією вживання спиртних напоїв (вино – "кров Христа"), що визначає кому, коли і скільки їх можна вживати. Для християн, в цілому, небажане вживання тютюну (є російська приказка "палити - бісам кадити (тобто приносити жертву бісам)"), а також абсолютно виключено вживання опію і інших наркотичних речовин.

     Для мусульманських народів, навпаки, вживання алкоголю, в цілому, небажано, тоді як куріння допустиме. В окремих  випадках для деяких народів традицією  допускається споживання у вигляді  куріння опію-сирцю.

     Засобом профілактики і боротьби із зловживанням наркотиками (тобто з не традиційно-культурним або не ритуальним їх вживанням) і  наркоманіями є відновлення зв'язків  що вчаться з їх культурною традицією  – рідною мовою, казками, літературою, музикою, релігією, спілкування з представниками свого народу.

     Паління тютюну є багатогранною проблемою, яка має медичний, соціальний, психологічний  та економічний аспекти (Фещенко  Ю.І., 1997, 2001; Чучалин А.Г., 1999) [34].

     Обсяг українського тютюнового ринку оцінюється у 80 млрд. штук сигарет на рік, тобто більше 4 сигарет на день на кожного жителя України. За споживанням тютюну в абсолютних цифрах Україні належить 17-е місце в світі; 1,5 % світової тютюнової продукції споживається в Україні, тоді як її населення складає лише 0,8 % від населення Землі. За потужністю тютюнова промисловість України посідає 20-е місце в світі, що є досить високим показником на тлі загальної економічної нестабільності.

     Батьківщиною  тютюну вважають Південну Америку. У  тютюні міститься алкалоїд нікотин. Нікотин підвищує кров'яний тиск, звужує дрібні судини, робить частішим дихання. Вдихання диму, що містить продукти згорання тютюну зменшує вміст кисню в артеріальній крові.

     У другій половині ХХ століття куріння  сигарет стало поширеною звичкою. Спостереження протягом 6 років за смертністю чоловіків 45 – 49-річного віку показало, що загальна смертність тих, що регулярно палили була в 2,7 разу вище, ніж у тих хто не палить. За даними американських учених, в США куріння сигарет сприяє щорічно 325 тис. передчасних смертей.

     Міжнародна  класифікація хвороб 10-го перегляду (MKX-10) виділяє паління тютюну в окрему нозологічну одиницю (F17). Захворювання може бути представлене гострою інтоксикацією (F17.1), синдромом залежності (F17.2), абстиненцією (F17.3) та ін. Очевидно, що всі курці, а також багато з тих, хто кинув палити, потрапляють під одну з цих рубрик, тому паління завжди є хворобою. Специфіка паління як хвороби полягає в тривалому малосимптомному перебігу та відсутності на початкових етапах вираженого негативного впливу на здоров’я. Нікотинова залежність повинна розглядатись як патологічний стан, що потребує діагностики і відповідного лікування.

     Встановлено, що паління як агресивний фактор ризику сприяє виникненню та прогресуванню  хвороб органів дихання, серцево-судинних захворювань, негативно впливає на психоемоційну сферу, погіршує перебіг гастроентерологічних і дерматологічних захворювань, викликає сексуальні розлади, збільшує ризик онкологічних захворювань тощо (Перцева Т.О., 2001).

     Доведено, що паління тютюну є найбільш вагомою причиною розвитку хронічних захворювань легень. Багато дослідників (Peto R., 1999, Sethi J.M., 2000, Thun M., 2000) відзначають зв’язок між хронічною обструкцією дихальних шляхів і бронхіальною гіперреактивністю, з одного боку, і палінням   з іншого. За даними M. Kogevinas із співавт. (1996), паління впливає на формування атопічного синдрому, тому у дітей, народжених у сім’ях, де палять, частіше діагностують бронхіальну астму. Клінічна практика свідчить про те, що чим важчий перебіг бронхіальної астми, тим виразніша гіперреактивність дихальних шляхів і тим чутливіший організм хворого до тютюнового диму. З віком погіршується прохідність дихальних шляхів, що відображається в щорічному зниженні обсягу форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ₁) на 0,02–0,04 л, а паління прискорює цей процес у 2-3 рази (Перцева Т.О., 2001). Незважаючи на велику кількість досліджень, в яких розглядається взаємозв’язок між палінням і захворюваннями органів дихання, практично відсутні роботи про вплив паління на функцію зовнішнього дихання та розвиток патології дихальної системи у підлітків. Паління у підлітків набуло масового характеру і є одним з найнегативніших нав’язливих станів. Внаслідок взаємодії його шкідливих впливів на організм, що розвивається, слід очікувати розвитку ряду патологічних змін (Mihailescu S., 2000, Thun M., 2000). В розробці антисмокінгових програм для підлітків в Україні важливо знати розповсюдженість паління серед даного контингенту та мотиваційні аспекти, що, з одного боку, спонукають до куріння, з іншого   можуть стати важелем для відмови від нього. В Україні лише поодинокі публікації висвітлюють цей аспект проблеми [9].

     На  сучасному етапі розвитку медицини та пульмонології зокрема все  частіше увагу привертає вивчення параметрів якості життя. ВООЗ визначає якість життя як індивідуальне співвідношення свого стану в суспільстві із завданням (бажаннями) даного індивідуума, з його планами, можливостями та ступенем загального невлаштування. Дослідження якості життя у курців, зокрема у підлітків, в нашій державі відсутні. Встановлення відповідних змін у курців також може стати одним з потужних мотиваційних напрямків у спонуканні підлітків до відмови від паління.