Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку

3. Алексєєва О.   13. Бондаренко Л.

4. Ткачук Е.    14. Кучерук А.

5. Весела С.    15. Васельчук И.

6. Березовська О.    16. Шевченко К.

7. Когут А.     17. Литвиненко И.

8. Грицан В.    18. Лінник Н.

9. Бондарь И.    19. Жучинський А.

10. Радужна О.    20. Авдасьова В.

Враховувалися всі відповіді  на питання, окрім 6 і 7, які приблизно  повинні були звучати так:

1. Хочу йти в школу.

2. Не хочу ще на рік залишатися в дитячому садку (або удома)

3. Ті заняття, на яких учили (букви, цифри і т.д.)

4. Люблю, коли мені читають книжки.

5. Сам прошу, щоб мені почитали.

8. Ні, не влаштовує, хочу  ходити в школу.

9. Хочу бути учнем.

10. Урок повинен бути  довше.

Оцінювалися відповіді по 10-бальній системі: якщо на всі питання  давалися правильні відповіді - 10 балів.

Знаходимо вибіркове середнє значення. Вибіркове середнє значення як статистичний показник є середньою оцінкою психологічної якості, що вивчається в експерименті. Ця оцінка характеризує ступінь його розвитку в цілому у тієї групи випробовуваних, яка була піддана психодіагностичному обстеженню. Порівнюючи безпосередньо середні значення два або декілька вибірок, ми можемо судити про відносний ступінь розвитку у людей, складових ці вибірки, оцінюваної якості.

Медіаною називається  значення ознаки, що вивчається, яке  ділить вибірку, впорядковану по величині даної ознаки, навпіл. Середня і  медіана для нормального розподілу  звичайно співпадають або дуже мало відрізняються один від одного. Якщо вибірковий розподіл ознак нормальне, то до нього можна застосовувати  методи вторинних статистичних розрахунків, засновані на нормальному розподілі  даних. Інакше цього робити не можна, оскільки в розрахунки можуть вкрастися  серйозні помилки.

Модою називають кількісне  значення досліджуваної ознаки, що найчастіше зустрічається у вибірці.

З середніх вибіркових ми можемо зробити висновок, що істотно мотиваційна  готовність дітей 7-ми літнього і 6-ти літнього віку не відрізняються.

Для успішного навчання в  школі дитині необхідне уміння слухати  і виконувати інструкцію, підпорядковувати свої дії правилам при послідовному виконанні вказівок дорослого. Запропонуємо дитині пограти в школу (у цій грі можна брати участь одноліткам, це пожвавило обстановку, вносить в заняття елемент гри, змагання).

За допомогою іншої  методики перевіримо як інтерес до учбових занять, до школи впливає  на правильність написання диктанту, на успішність (дод.  Б).

За допомогою цієї методики теж робимо вибірку, дані заносимо в таблицю 2.2.2.

Таблиця 2.2.2.

Результати обстеження дошкільників за допомогою диктанту

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Результати обстеження 7-ми літніх дітей	10	10	8	7	10	9	9	9	9	8
	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Результати обстеження 6-ти літніх дітей	9	8	7	10	10	9	9	7	7	7

 

Для порівняння вибіркових середніх величин тих, що належать до двом сукупностям даних, і для  вирішення питання про те, чи відрізняється  середнє значення статистично достовірно один від одного, нерідко використовують t- критерій Стьюдента Після того, як обчислили показник t, вибраній вірогідності допустимої помилки знаходимо потрібне табличне значення t і порівнюємо з  ним обчислене значення t (дод. В). Обчислене значення t менше табличного і в першому і в другому випадку. З цього робимо висновок, що порівнювані середні значення з двох вибірок дійсно статистично достовірно не розрізняються з вірогідністю допустимої помилки.

Отже, психологічна готовність до шкільного навчання - цілісне  утворення, яке включає в себе достатньо високий рівень розвитку мотиваційної, інтелектуальної сфер і сфери довільності. Відставання  в розвитку однієї з них веде за собою відставання розвитку інших. одним із критеріїв готовності дитини до школи - "внутрішню позицію  школяра”. Це психологічне новоутворення  виникає в кінці дошкільного  віку і є сплавом двох потреб - пізнавальної і потреби в спілкуванні  з дорослим на новому рівні. Саме поєднання  цих двох потреб дозволяє дитині свідомо  формувати свої наміри і цілі та виявляється в довільній поведінці.

 

ВИСНОВКИ

За результатами теоретичного аналізу та на основі проведеного  емпіричного дослідження можемо зробити такі висновки:

1. Від народження до вступу у школу дитина долає ряд важливих етапів: новонародженість, немовля, раннє дитинство, дошкільний вік. Кожному з них властиві специфічні ситуації розвитку, певні провідна діяльність, новоутворення і досягнення у психічному та особистісному розвитку, особливі кризи і поєднання процесів дозрівання й розвитку.

2. Дослідження особи дитини дошкільного віку є проблемним з тої причини, що більшість відомих особових тестів призначене для дорослих людей і засноване на недоступному дитині самоаналізі. Крім того, багато рис особи, які підлягають психодіагностиці, в дошкільному віці ще не сформовані, нестійкі. Тому тести для дорослих в психодіагностиці дітей частіше всього застосовувати не можна.

У розпорядженні дитячого психодіагноста залишаються або  спеціальні дитячі варіанти проектних  тестів на зразок методики для вивчення мотиву досягнення успіху, або метод  експертів, при використанні якого  як експерти по відношенню до дітей-дошкільників виступають дорослі люди, особисто обізнані дану дитину. Тільки таким чином ми можемо судити про якості осіб дитини, які їм самим не усвідомлюються і самі ще знаходяться в процесі розвитку.

3. За результатами дослідження  на підставі вторинних статистичних даних можемо зробити висновок, що мотивація готовності дітей старшого дошкільного віку до школи висока. Психологи визначають готовність до школи переліком таких найголовніших якостей:

- бажання самої дитини  вчиться (тобто він охоче виконує  всі пропоновані йому завдання);

- уміння працювати по  заданому зразку;

- здібність до аналізу,  узагальненню, виділенню в предметах  і явищах істотних ознак, зв'язків  і закономірностей;

- здібність до довільного  запам'ятовування і уміння користуватися  прийомами запам'ятовування;

- здатність оцінювати  свої дії з різної точки  зору.

При підготовці дитини до школи  важливо пам'ятати, що його розумові здібності з віком зазнають кількісні  і якісні зміни. Простіше кажучи, на різних етапах оволодіння дією дитина як би використовує різні інструменти: спочатку він вирішує задачу руками (обмацає, прикладе і т.п.), пізніше  він промовляє свої дії вголос, а ще пізніше дія буде виконаються  в думці.

Діти розвиваються не однаково, часто рівень досягнення в майбутньому  не залежить від того, як рано дитина змогла навчитися вважати, читати, пісяти і вирішувати задачі. Головне - праця, постійна і цілеспрямований.

Розділення психологічних  процесів на увагу, пам'ять, сприйняття, мислення є чисто умовним. Тести, як правило, перевіряють здібність  дитини до певних видів розумової  діяльності (наприклад, до запам'ятовування, сприйняттю, аналізу і т.п.), в кожному  з яких, звичайно ж бере участь весь мозок.

Для успішного навчання в  школі дитині необхідне уміння слухати  і виконувати інструкцію, підпорядковувати свої дії правилам при послідовному виконанні вказівок дорослого.

Необхідно пам'ятати, що готовність дитини до школи визначається не тільки його розумовим розвитком, але і особовим, не останню роль грає і стан здоров'я. Всі ці якості розвиваються не одночасно. Наприклад, інтелектуальна готовність не обов'язково поєднується із здібністю  дитини до систематичних занять, з  серйозним відношенням до навчання. Тому не можна вимагати від недоспілого  організму дитини, дуже багато чого. Інакше всі наші благі наміри можуть обернутися перевтомою, нервовими зривами, розладом здоров'я у дитини. Отже ми можемо зробити висновок, що істотно  мотиваційна готовність дітей 7-ми літнього і 6-ти літнього віку не відрізняються. Діти, які в першому класі успішно  адаптуються до нових соціальних умов і без надмірних потрясінь увійдуть у шкільне життя, удало виконуватимуть поставлені перед ними завдання, отримуватимуть задоволення від участі в навчальному процесі, надалі успішно навчатимуться в середній і старшій школі.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до навчання в школі//Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - №5. – С.16-19.
2. Буцкіна С.В. Проблема формування мотиваційної готовності дітей до навчання в школі// Рідна школа. – 2001. - №10. – C.49-51
3. Венгер Л.А., Венгер А.Л., Домашняя школа мышления – М. «Знание», 1984г. С. 22-58.
4. Возрастная и педагогическая психология под ред. Проф. А.В. Петровского – М., Просвещение, 1990 г. С. 51-69.
5. Вікова психологія, за ред. Костюка – К. «Рад. Школа», 1986 р. С.27-31.
6. Диагностика умственного развития дошкольников, под ред. Л.А.Венгера и В.В Холмовской – М. «Педагогика», 1983 г., 356 с.
7. Добрынин Н.Ф., Бордиан А.М, Возрастная психология, курс лекций – М. «Просвещение», 1965 г., С. 291-301
8. За ред. Лунікова І.І «Виховання дітей дошкільного віку» - К. «Рад. Школа», 1991 р., ст. 121-129
9. Кондратенко Г.Д., В. К. Котирма, С.А.Ладивір « Навчання старших дошкільників» – К. «Рад. Школа», 1986г., ст. 78-111.
10. Костюка Г.С. Вікова психологія, 2000.
11. Леонтев А.Н. Критерии развития психики ребенка. – М., 2000.
12. Методика дослідження психологічної готовності дитини до школи//Психологічна газета. – 2007. - №6. – С.3-7.
13. Немов Р.С. Психология в 3-х книгах, книга 2 – Москва, «Владос», 2003 г., ст. 201-207
14. Поніманська Т.М Дошкільна педагогіка – К., 2004.
15. Проколієнко Л.М. «Формування допитливості у детей дошкільного віку» - К. «Рад.школа», 1979 г. Ст. 201-204
16. «Ты меня понимаешь?» - Тесты для детей 5-7 лет с рекомендациями психолога – Васильева Т.В. под ред Гулиной А.А – С.-Петербург «Акцидент», 1994 г. С. 56-89.
17. Сухаребська А. Психологічна готовність дошкільнят до навчання// Психологічна газета. – 2007. - №20. – С. 3-9.
18. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологи – М, 2001.
19. Шевкун М. підготовка дитини до школи // Психологічна газета. – 2005. - №8. – С.16-31.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А.

Визначення у старших  дошкільників формування «внутрішньої позиції школяра»

Інструкція:

Поставте дитині питання  і попросите дати відповіді (відповіді  треба записати):

1 Ти хочеш йти в школу?

2Ти хочеш ще на рік  залишитися в дитячому садку  (удома)?

3Які заняття тобі більше  всього подобаються? Чому?

4Ти любиш, коли тобі  читають книжки?

5Ти сам просиш, щоб  тобі почитали книжку?

6Чому ти хочеш йти  в школу?

7Тобі подобається шкільна  форма і шкільне приладдя?

8Якщо тобі удома дозволять  носити шкільну форму і користуватися  шкільним приладдям, а в школу  дозволять не ходити, то тебе  це влаштує? Чому?

9Якщо ми зараз гратимемо  в школу, то ким ти хочеш  бути: учнем або вчителем?

10Під час гри в школу,  що у нас буде довший урок  або зміна?

Відповіді на питання повинні  бути приблизно такі:

1. Хочу йти в школу.

2. Не хочу ще на рік  залишатися в дитячому садку  (або удома)

3. Ті заняття, на яких  учили (букви, цифри і т.д.)

4. Люблю, коли мені читають  книжки.

5. Сам прошу, щоб мені  почитали.

8. Ні, не влаштовує, хочу  ходити в школу.

9. Хочу бути учнем.

10. Урок повинен бути  довше.

Додаток Б.

Завдання складається  з малювання під диктування за певним правилом рисок-з'єднань, щоб  з лав фігурок вийшов певний узор. Заготовки для цієї роботи вирізуємо  наперед.

Інструкція така:

- Ми вчитимемося малювати  узор. На листочку намальовані  ряди фігурок: трикутники, квадрати  і кухлі (рис.1). Ми сполучатимемо  трикутники і квадрати (показуємо)  так, щоб вийшов узор. Треба  уважно слухати і робити те, що я скажу.

У нас будуть три правила:

1. Два трикутники, два  квадрати або трикутник з квадратом  можна сполучати тільки через  кружок (показуємо);

2. Лінія узору повинна  йти тільки вперед;

3. Кожне нове з'єднання  треба починати з тієї фігурки,  на якій зупинилася лінія, тоді  лінія вийде безперервною, в узорі  не буде проміжків.

От так з'єднуються  фігурки (показуємо на зразку). Тепер  спробуй сам з'єднати два трикутники, трикутник з квадратом, два квадрати, квадрат з трикутником.