Особливості психодіагностики дітей дошкільного віку

При проведенні психодіагностики дітей молодшого та середнього дошкільного  віку слід мати на увазі, як зміна форми  ігор, так і виникнення нового виду соціальної активності - міжособистісного спілкування. Відповідно і методики психодіагностики слід розробляти так, щоб вони передбачали не тільки спостереження  за дітьми в індивідуальній предметній діяльності, але і в колективній  грі сюжетно - рольової плану. Таку гру  з дитиною може організувати і  в психодіагностичних цілях і  провести сам психолог. У старшому дошкільному віці до названих видів  діяльності додаються ігри з правилами  і, крім того, виникають елементарні  рефлексивні здібності. Старші дошкільнята  не тільки усвідомлюють і керуються  у своїй поведінці деякими  правилами міжособистісного спілкування, особливо в іграх, але в певних межах можуть, займаючись тим чи іншим видом діяльності, наприклад  читанням і грою, аналізувати власну поведінку в ньому, давати оцінки самому собі і оточуючим людям . Це відкриває можливість для використання в даному віці тих психодіагностичних методик, які звичайно застосовуються для вивчення психології школярів і  дорослих людей. Сказане, насамперед, належить до методів дослідження пізнавальних здібностей.

 

1.3. Методи визначення психологічної підготовки до навчання дітей старшого дошкільного віку

Дослідження особи дитини дошкільного віку є проблемним з тої причини, що більшість відомих особових тестів призначене для дорослих людей і засноване на недоступному дитині самоаналізі. Крім того, багато рис особи, які підлягають психодіагностиці, в дошкільному віці ще не сформовані, нестійкі. Тому тести для дорослих в психодіагностиці дітей частіше всього застосовувати не можна.

У розпорядженні дитячого психодіагноста залишаються або  спеціальні дитячі варіанти проектних  тестів на зразок методики для вивчення мотиву досягнення успіху, або метод  експертів, при використанні якого  як експерти по відношенню до дітей-дошкільників виступають дорослі люди, особисто обізнані дану дитину. Тільки таким чином ми можемо судити про якості осіб дитини, які їм самим не усвідомлюються і самі ще знаходяться в процесі розвитку.

Під мотивом досягнення успіху розуміється активне прагнення  дитини до успіху в різноманітних  ситуаціях і видах діяльності, особливо цікавих і значущих для  нього, і перш за все там, де результати його діяльності оцінюються і порівнюються.

Під мотивом досягнення успіху розуміється активне прагнення  дитини до успіху в різноманітних  ситуаціях і видах діяльності, особливо цікавих і значущих для  нього, і перш за все там, де результати його діяльності оцінюються і порівнюються з результатами інших людей, наприклад, в змаганні [10].

Потреба в досягненні успіхів  не є природженою, вона складається  і формується в дошкільному дитинстві, в ранні роки, в ранні роки і  до моменту надходження дитини в  школу може стати досить стійкою  межею його особи. Вже в 5-6-річному  віці індивідуальні відмінності  дітей по ступені розвиненості цієї потреби бувають досить значними. Від цих відмінностей, у свою чергу, залежить подальший розвиток дитини як особі, оскільки діти, що мають сильно виражену потребу в досягненні успіхів, звичайно добиваються в житті більшого як в особовому розвитку, так і в професійному зростанні, ніж ті, у кого ця потреба слабка або домінує протилежне нею прагнення - уникнення невдач.

Методи особової і поведінкової психодіагностики дітей у віці від  чотири до шести років вже можуть включати такі завдання і питання, які  орієнтовані на самосвідомість дитини і пропонують з його боку усвідомлену, зважену оцінку власних особових якостей. Проте, пропонуючи особових і поведінкових опитувальників, що спираються на адекватну самооцінку, слід мати на увазі, що можливості самооцінок дитини даного віку все ж таки не безмежні [3].

У зв'язку з сказаним при  проведенні особової і поведінкової психодіагностики дітей дошкільного  віку рекомендується частіше звертатися до методу зовнішньої, експертної оцінки, використовуючи як експертів незалежних, професійно підготовлених дорослих людей, обізнаних дану дитину. У старшому дошкільному віці до експертних оцінок можна додавати самооцінку дитини, але все таки більше довіряти думкам дорослих про нього.

Є певні труднощі і обмеження, зв'язані з використанням методик  психодіагностики опитувального типу в даному віці. Для дітей-дошкільників не цілком годяться особові опитувальники, що містять в собі прямі думки  самооцінки типу, що адресуються до недостатньо усвідомлюваним особовим якостям. Якщо йдеться про непрямі  думки, то вони також не повинні включати особливості психології і поведінки, які дитина-дошкільник ще недостатньо  добре усвідомлює. Взагалі, використання подібних опитувальників в психодіагностичних цілях в дошкільному віці слід звести до мінімуму, і якщо звернення  до них неминуче, то кожне питання  необхідно детально і доступно роз'яснити дитині.

Відзначимо ще одну особливість, пов'язану з мимовільністю процесів у дошкільників, яку обов'язково необхідно враховувати, провівши їх психодіагностику. Дошкільники лише тоді в процесі психодіагностики демонструватимуть свої здібності, тобто показувати результати, що правильно відображають рівень їх психологічного розвитку, коли самі методики і наявні в них психодіагностичні завдання викликають і підтримують до себе інтерес протягом всього часу психодіагностики. Як тільки безпосередній інтерес дитини до виконуваних завдань втрачається, він перестає проявляти ті здібності і завдатки, якими реально володіє. Тому, якщо ми хочемо виявити дійсний рівень психологічного розвитку дитини і його можливості, наприклад зону потенційного розвитку, необхідно наперед, складаючи інструкцію і методику, поклопотатися про те, щоб все це викликало з боку дитини мимовільну увагу і було досить цікаво для нього [10].

Нарешті, слід враховувати  особливості самих мимовільних  пізнавальних процесів, наприклад непостійність  мимовільної уваги і підвищену  стомлюваність дітей даного віку, що викликається перш за все психогенними чинниками. В зв'язку з цим серію пропонованих їм тестових завдань не слід робити дуже довгими, що вимагає великої кількості часу. Оптимальним для дітей дошкільного віку вважається час виконання тестових завдань, що знаходяться в межах від одного до п'яти хвилин, причому чим менше вік дитини, тим більше коротким воно повинне бути.

У старшому дошкільному віці додаються ігри з правилами крім того, виникають елементарні здібності  рефлексій. Старші дошкільники не тільки усвідомлюють і керуються в своїй  поведінці деякими правилами  міжособової взаємодії особливо в іграх, але в певних межах  можуть, займаючись тим або іншим  видом діяльності, наприклад ученням  і грою, аналізуючи власну поведінку  в ньому, давати оцінки собі і навколишнім  людям. Це відкриває можливість для  використання в даному віці тих психодіагностичних методик, які звичайно застосовуються для вивчення психології школярів і  дорослих людей.

 

 

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ПРИКЛАДІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО ГО ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

 

2.1. Організація і методи обстеження готовності до навчання дітей старшого дошкільного віку

 

Більшість створених і  вживаних практичних психодіагностичних методик представляють так звані  бланкові методики - такі, в яких випробовуваному  пропонують серію думок або питань, на які він повинен в усній  або письмовій формі дати відповідь. По одержаних відповідях випробовуваного, у свою чергу, судять про психологію тієї людини, яка ці відповіді запропонував. Широка поширеність і практичний інтерес до бланкових методик  пояснюється тим, що вони відносно прості як для розробки, так і для використання і обробки отриманих результатів [8].

Друге місце по частоті  тієї, що зустрічається займають опитні методики, в процесі застосування яких дослідник психології людини задає  випробовуваному усні питання, відзначає  і обробляє його відповіді. Ці методики хороші тим, що не вимагають підготовки спеціальних бланків і дозволяють психодіагносту вести себе відносно випробовуваного достатньо гнучко. Недоліком опитувальних методик є суб'єктивність, яка виявляється як у виборі самих питань, так і в інтеграції відповідей на них. Крім того, опитувальні методики, важко стандартизувати і, отже, добитися високої надійності і порівнянності одержуваних результатів.

Третє місце по частоті  використання займають рисуночні психодіагностичні  методики. У них для вивчення психології і поведінки випробовуваних використовуються створені ними малюнки, які можуть мати як заданий тематично, так і спонтанний характер. Іноді застосовується прийом інтерпретації випробовуваними стандартних, готових зображень. Нерідко у вмісті цих зображень в наочній формі представлені завдання, які випробовуваний повинен вирішити.

Для дослідження підготовки до навчання дітей старшого дошкільного  віку ми використовували бланкову методику. У одному з садків задавалися дітям ряд питань (дод. А), на основі відповідей, одержаних в результаті проведення тесту, робилися певні висновки.

 

2.2. Кількісний і якісний аналіз результатів дослідження

Якісний аналіз показує як властивість, що діагностується, описується у відомих наукових поняттях, а  кількісний - через відносний ступінь  його розвитку у даної людини в  порівнянні з іншими людьми. Кількісні  і якісні характеристики поєднуються  в рамках однієї і тієї ж методики, так що властивість, що у результаті вивчається, одержує подвійну, кількісно-якісну характеристику.

Завдання методики «Визначення  у старших дошкільників сформованої  внутрішньої позиції школяра» - визначити  початкову мотивацію учення у  дітей, що вступають до школи, тобто  з'ясувати, чи є у них інтерес  до навчання.

Дошкільний вік - це період появи нових мотивів дій і  вчинків, відчуття довга, відчуття відповідальності і т.п., дитина старшого дошкільного  віку прагне до шкільного навчання, до отримання нових знань, хоче зайняти  нове місце в житті. Дитині подобається сам процес виконання шкільних обов'язків [7].

Діти старшого дошкільного  віку із задоволенням грають в ігри, відтворюючі шкільне життя, шкільні  обов'язки. На жаль, деякі діти із-за неправильного виховання приходять в школу недостатньо до неї підготовленими. У школу, іноді приходять діти, що керуються в своїй діяльності лише мотивом «хочу», нічого що не уміють робити інакше, як граючи. Таких дітей привертає в школі лише незвичність оточуючих їх предметів: парт, пенала, портфеля і т.д. Ряд досліджень довів, що в дитячому саду, використовуючи певну організацію ігор, трудової діяльності, малювання і ін. видів занять, можна добре підготувати дітей до шкільного навчання.

Майбутньому школяреві необхідно  довільно управляти своєю поведінкою, зокрема своєю пізнавальною діяльністю, направляти її на рішення учбових  задач. А це стає можливим, якщо у дитини склалося ієрархічна система мотивів, що дозволяє підпорядковувати приватні спонуки більш значущим, стійким цілям і намаганням.

Всі методи математико-статистичного  аналізу умовно діляться на первинні і вторинні первинними називають  методи, за допомогою яких можна  одержати показники, що безпосередньо  відображають результати вироблюваних в експерименті вимірювань. Відповідно під первинними статистичними показниками  є на увазі ті, які застосовуються в самих психодіагностичних методиках  і є підсумком початкової статистичної обробки за допомогою яких на базі первинних даних виявляють приховані  в них статистичні закономірності.

До первинних методів  статистичної обробки відносять, наприклад, визначення вибіркової середньої величини, вибіркової дисперсії, вибіркової моди і вибіркової медіани. У число вторинних методів звичайно включають кореляційний аналіз, регресивний аналіз, методи порівняння первинних статистик у два або декілька вибірок.

Після того, як ми провели  тестування (дод. А) спочатку семирічних, потім шестирічних дошкільників, результати цього тестування заносяться в таблицю 2.2.1.

 

 

 

 

Таблиця 2.2.1.

Результати обстеження дошкільників на визначення сформованої «внутрішньої позиції школяра»

 

	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Результати обстеження 7-ми літніх дітей	10	10	10	10	9	9	9	9	8	8
	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
Результати обстеження 6-ти літніх дітей	10	10	9	9	9	9	8	8	8	8

 

де:

1. Резніченко И.   11. Альохина А.

2. Попова Н.    12. Сидорчук И.