Методи профілактики та усунення конфліктів

 

         Якщо сотні респондентам  задати  питання «Як ви відноситеся  до конфліктних людей? Чи вважаєте  ви себе миролюбною людиною?»,  то відповіді в кінцевому рахунку,  зведуться до класифікації стилів  поводження і виявленню на  цьому ґрунті основних типів  важких, конфліктних людей. Навіть на підставі декількох думок можна простежити, як непросто дається спілкування з важкими людьми.

 

 

 

Євгеній:

 

Конфліктних людей намагаюся попросту уникати. Я людина спокійна, незлобива, але  вже точно знаю, що конфліктні люди здатні посваритися з ким завгодно. Так краще від гріха по далі!

 

 

 

Наталя.

 

         Коли я бачу. Що люди прикидаються, говорять не те, що думають  – я завжди ставлю їх на  місце. Чогось мене за ніс  водити! Я усіх наскрізь бачу! Мене на полові не проведеш!

 

 

 

Ганна.

 

         Так, є на світі важкі люди. Їм все не так, завжди усім  незадоволені. Раніш я жаліла  таких, допомагала, а потім набридло  – все, як у прірву. Усе рівно  скаржаться на життя, на друзів, на родичів...Тепер з такими  людьми я підтримую по необхідності  лише формальні відносини. 

 

 

 

Зураб.

 

         Усі люди вірять у те, що  вони гарні. Навіщо їх розчаровувати?  Зрештою завжди можна погодитися  з ними, сказати «так», а зробити  потім так, як вважаєш потрібним. 

 

 

 

 

 

КОНФЛІКТНА  ОСОБИСТІСТЬ 

 

 

 

Конфліктна  особистість – це ряд особистісних рис що визначаються визначеними  психотравмами і внутрішніми  конфліктами, є причиною негативного  викиду емоцій і розвиток конфліктних  якостей поводження.

 

         Конфліктність особистості –  це відсутність культури спілкування  людини, використання конфліктогенів (саботажники поводження) і конфліктних  стереотипів поводження.

 

 

 

 

 

РИСИ  ХАРАКТЕРУ, ЩО ПРИСУЩИ КОНФЛІКТНОЇ  ОСОБИСТОСТІ 

 

 

 

1.     Бажання домінувати при будь-яких  обставинах.

 

 

 

2.     Псевдопринциповість (занадто принциповий).

 

 

 

3.     Надмірна прямолінійність у висловленнях  і судженнях. 

 

 

 

4.     Критика не обґрунтована і  не аргументована. 

 

 

 

5.     Поганий настрій і роздратованість. 

 

 

 

6.     Консерватизм мислення, стереотип  поглядів, переконань.

 

 

 

7.     Помилкове представлення про  те, що треба говорити всю «правду  в очі».

 

 

 

8.     Помилкове представлення про  незалежність.

 

 

 

9.     Несправедлива оцінка вчинків  інших. 

 

 

 

10.                       Зайва ініціатива, нав'язуючи її, викликає конфліктну ситуацію.

 

 

 

11.                       Позиція переваги.

 

 

 

 

ТИПИ  ВАЖКИХ ЛЮДЕЙ 

 

 

 

-         Скаржники (вони завжди знаходять  привід на що-небудь поскаржитися, але звичайно нічого не роблять  для рішення проблеми).

 

-         Агресивісти (вони постійно нариваються  на конфлікт, задираючи інших,  і дратуються, коли їх не бажають  слухати).

 

-         Песимісти (вони постійно орієнтовані  тільки на невдачі, що підстерігають  їх попереду).

 

-         Усезнайки (вони сповнені свідомістю  власної значимості, оскільки упевнені, що знають все на світі і  бажають, щоб їхня перевага  над іншими була видна усім).

 

-         Мовчуни (вони ніколи не говорять  у відкриту, чого хочуть і про  що думають).

 

-         «Стопори» (вони нерішучі, не здатні  прийняти рішення, чекають, коли  це зроблять за них інші  чи необхідність ухвалення рішення  відпадає сама по собі).

 

-         Брехуни (вони брешуть постійно, по звичці, навіть коли в цьому  немає необхідності, і ви зрештою  перестаєте розуміти чому можна  вірити, а чому ні).

 

-         Помилкові альтруїсти (вони змушені  робити добро, але в глибині  душі шкодують про це й у  якийсь момент виступають у  ролі саботажників, вимагаючи адекватної  компенсації за своє «добро»).

 

-         Максималісти (вони діють за принципом  «вийми та поклади»).

 

-         Конформісти (вони занадто лагідні,  завжди говорять «так», але  майже ніколи не виконують  своїх обіцянок і не виправдовують  покладених на них надій).

 

 

 

 

 

ПРИНЦИПИ  СПІЛКУВАННЯ З ВАЖКИМИ ЛЮДЬМИ

 

 

 

         Якщо ви вирішили чи виявилися  змушеним вступити в конфлікт  із важкою людиною (наприклад,  вона ваш безпосередній начальник), то насамперед варто виявити  його сховані недоліки й інтереси  і подумати над тим, як їх  задовольнити.

 

         Зовнішнє поводження важких у  спілкуванні людей разюче відрізняється  від того, що насправді кожний  з них випробує в глибині  душі. Наприклад, занадто агресивна  людина сама нападає лише тому, що насправді боїться людей,  і в такий спосіб намагається  придушити власну лякливість  і малодушність. А песиміст попросту  боїться великої удачі – він  до неї не готовий. 

 

         Перші контакти з важкою людиною  завжди пов’язані  з необхідністю  подолання негативних емоцій, що  він у вас викликає своїм  поводженням. Тому постарайтеся  із самого початку не приймати  близько до серця його слова  і вчинки: вони не відбивають  щирих думок і бажань. Використовуйте  прийоми спілкування, що дадуть  йому можливість не стримувати  своїх щирих емоцій. Також можете  використовувати прийом «вентиляція  емоцій» для власного заспокоєння  й оволодіння власними емоціями. Представте, що на рівні грудей  у вас відкриті дверцята, що  пропускають наскрізь усі кілкі  слова вашого кривдника. 

 

         Ваша задача -  розговорити таку  людину, дати йому виговоритися. Вам це удасться, якщо ви зумієте  продемонструвати свою готовність  зробити йому всіляку підтримку,  якщо він повірить у те, що  ви не будете його засуджувати.  Може статися, що знайшовши  у вас розуміння і підтримку,  він перестане бути для вас  важким у спілкуванні. 

 

         Але варто врахувати, що важкі  люди особливо чуттєві в питаннях  провини і відповідальності. Вони  або безапеляційно перекладають  провину за те, що трапилось  на інших, або мученицькі складають  провину і відповідальність на  себе. Ваша задача – повести  обговорення проблеми від минулого  до майбутнього. Тільки так  вам удасться нейтралізувати  схильність важкої людини до  надмірного обвинувачення себе  чи інших і направити його  дії в конструктивне русло  дозволу конфлікту. 

 

 

 

 

 

КОНФЛІКТОГЕНИ СПІЛКУВАННЯ 

 

 

 

1.     Протидія «я не буду», «я  не хочу». 

 

2.     «Усе пропало», «нічого не вийде», «усе безнадійно». 

 

3.     Оцінки за зразком: «у нього  нічого не вийде», «він безнадійний».

 

4.     «Ви зобов'язані», «ви повинні».

 

5.     «Ви завжди». 

 

6.     «Ви ніколи». 

 

7.     Погрози. 

 

8.     Указівки.

 

9.     Прізвиська, що ображають. 

 

10.                       Ховати важливу інформацію.

 

11.                       Допити.

 

12.                       Несвоєчасні ради.

 

13.                       Тактика змагання.

 

14.                       Безтактність.

 

 

 

 

 

ФОРМУЛА КОНФЛІКТУ 

 

 

 

Наука конфліктологія доводить, що конфлікт складається з:

 

 

 

-         проблеми;

 

-         учасників; 

 

-         інциденту; 

 

-         конфліктної ситуації.

 

 

 

Прогнозування конфлікту тісно зв'язано з  аналізом усіх компонентів:

 

-         наявність проблеми;

 

-         назрівання і розвиток конфліктної  ситуації;

 

-         потенційні учасники цього конфлікту; 

 

-         можливість виникнення нових  інцидентів, їхнє повторення і  наростання, породження нових проблем  для конфліктів.

 

 

 

 

 

МЕТОДИ  ПРОФІЛАКТИКИ І ПСИХОГІГІЄНА КОНФЛІКТІВ

 

 

 

1.     Вирішувати спірні питання “тут  і зараз”, не відкладаючи на  майбутнє, не згадуючи давні образи  і конфлікти. 

 

2.     Прагнути адекватно сприймати,  відображати суть конфлікту з  погляду інтересів, потреб, цілей  учасників конфлікту. Для цього  користайтеся таким прийомом  – частіше задавайте питання:  « чи правильно я Вас зрозумів?». 

 

3.     Відкритість спілкування, прагнення  доброзичливості і свідомості  клімату взаємної довіри.

 

4.     Спробувати зрозуміти позицію  іншого «із середини», стати  на його місце. 

 

5.     Не говорити образливих слів, не принижувати достоїнства, оскільки  це викликає різкість.

 

6.     Аргументовано висловлювати свої  наміри у випадку незадоволення. 

 

7.     Бути готовим перебороти себелюбність, амбіції. Визнати власну неправоту  в цих чи інших питаннях, конфліктах. У конфлікті завжди винні обидві  сторони, чи на примирення першим  йде той, хто мудрий, сильний  духом. 

 

8.     Постарайтеся не заявляти: «Це  вигадки» і т.д. 

 

 

 

 

ЕТАПИ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ 

 

 

 

1.     Установлення дійсних учасників. 

 

2.     Проаналізувати не тільки зовнішню  проблему, але і глибину (потреби,  мета, побоювання).

 

3.     Розглянути відносини, що існували  між учасниками до конфлікту. 

 

4.     З'ясувати істину, глибину причини  конфлікту. 

 

5.     З'ясувати відношення до конфлікту  облич, з ним не зв'язаних.

 

6.     Визначити обличчя, за допомогою  яких ви особисто можете розв'язати  проблему.

 

 

 

 

КОЛИ  І ЯКА ТАКТИКА Є САМОЮ ПРОДУКТИВНОЮ

 

 

 

1.     ЗМАГАННЯ 

 

 

 

-         Коли для нас дуже значний  результат, коли робимо ставку  саме на своє;

 

-         Це тактика стрімкої, екстремальної  ситуації, коли рішення треба  приймати швидко, це тактика переможця; 

 

-         Тактика влади; 

 

-         Немає вибору, по іншому неможливо,  тактика «ва-банк»; 

 

-         Коли знаходишся в критичному, безнадійному стані. 

 

 

 

2.     ВІДХІД ВІД ВИРІШУВАННЯ ПРОБЛЕМИ:

 

 

 

-         У незначущій ситуації;

 

-         Присутність почуття безвихідної  ситуації;

 

-         Занадто висока напруга і ви  почуваєте необхідність послаблення  її;

 

-         Якщо ви хочете виграти час; 

 

 

 

3.     ПРИСТОСУВАННЯ: 

 

 

 

-         Діючи разом з іншою людиною,  ви не прагнете наполягати  на власних інтересах (діє в  інтересах іншого);

 

-         Коли питання для вас незначне;

 

-         Коли все залежить від вашого  прогнозу, наприклад, якщо інший  не уступає в чомусь, а ви  хочете уступити і передбачаєте, що це буде оцінено; 

 

-         Коли ви прагнете зберегти  світ і гарні відносини з  іншими людьми.

 

 

 

4.     КОМПРОМІС 

 

 

 

-         Ми іноді уступаємо, щоб задовольнити  свої інтереси в майбутньому,  але інша сторона робить те  ж саме;

 

-         Коли обидві сторони мають  однакову владу, авторитет і  взаємні інтереси;

 

-         Коли вам необхідно одержати  рішення якнайшвидше; 

 

-         Коли вас влаштовує тимчасове  часткове рішення; 

 

-         Якщо вас влаштовує короткочасна  вигода;

 

-         Якщо інші підходи до рішення  проблеми неефективні; 

 

-         Якщо задоволення вашого бажання  не має для вас особливого  значення і ви можете їм  поступитися

 

 

 

5.     СПІВРОБІТНИЦТВО 

 

 

 

-         Самий продуктивний. Тому що відстоюючи  свої інтереси, прагнете співробітничати  з іншими.

 

 

 

ТЕХНОЛОГІЯ : спочатку «викладають на стіл»  власні потреби і мети, протилежна сторона робить те ж саме. Потім  обговорюються і вибираються  оптимальні рішення, вигідні для  обох сторін. Це вимагає багато часу, бажання.

 

 

 

ОДНА  З ГОЛОВНИХ УМОВ: уміння пояснити і  осмислити власні бажання, знати  свої можливості, УМІТИ ВИСЛУХАТИ  ІНШОГО, знайти альтернативу, шукати рішення, а не застрягти на одному.

 

 

 

СПІВРОБІТНИЦТВО БУДЕ ПРОДУКТИВНИМ:

 

 

 

-         Рішення проблеми є важливим  для обох сторін;

 

-         Коли у вас тісні, тривалі,  значимі для вас відносини  з іншою стороною;

 

-         Коли ви й інша сторона мають  інформацію, знання по даній проблемі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

 

 

Стратегія поводження в конфліктній ситуації

 

(тренінг-тест)

 

 

 

         Приведені нижче прислів'я й  афоризми можна розглядати як  короткі описи різних стратегій,  використовуваних людьми для  вирішення конфліктів.