Мета та основні напрямки маркетингової діяльності

     МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

     КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

     ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

     Кафедра педагогіки та психології 
 
 
 
 

     КУРСОВА РОБОТА

     З «Методики викладання економіки»

     на  тему:

     « Мета та основні напрямки маркетингової діяльності» 
 
 
 
 
 
 

                                                                                  Науковий керівник:

                                     
 

     Київ  2010 

   ЗМІСТ

Вступ 

Розділ 1. Урахування вікових соціально-психологічних  особливостей групи навчання при  плануванні, організації та проведені знань.

Розділ 2. Тематичний план навчального уроку.

Розділ 3. Методична розробка економічної теми.

            3.2.1. Місце теми в тематичному  плані та її актуальність

               3.2.2. Бюджет часу та види занять  з теми

               3.2.3. План кожного заняття з теми

               3.2.4. Інформаційний блок

               3.2.5. Методика уроку

               3.2.6. Підсумковий контроль засвоєння  теми заняття

               3.2.7. Наочні матеріали до заняття  з теми

Розділ 4. Засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів при викладанні теми. 

Висновок

Список використаної літератури

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

      Кожний, хто вибирає професію вчителя, бере на себе відповідальність за тих, кого він буде вчити і виховувати, разом з тим відповідаючи за самого себе, свою професійну підготовку. Для того, щоб забезпечити людині відповідну освіту, потрібно добре навчати її правильно здійснювати цей дуже складний педагогічний процес. Найважливіше завдання вчителя – добитися від учнів глибокого і стійкого засвоєння знань, виробляти вміння та навички, застосовувати їх на практиці, формувати науковий світогляд і морально-естетичну культуру. Інакше кажучи, треба так організувати навчальний процес, щоб учні добре оволоділи навчальним матеріалом, тобто змістом освіти. Все це потребує осмислення вчителями теоретичних основ навчання і вироблення методичних вмінь та навичок. Якщо педагогу не вдається збудити активність учнів в оволодінні знаннями, якщо в той чи інший мірі він не стимулює їх навчання, – ніякого навчання не відбувається, а учні можуть лише формально відсиджувати на заняттях.

      Наше  суспільство тільки починає наближатись  до справжнього розуміння сучасних економічних процесів. Зростає роль економічних знань і економічних  спеціальностей, а відповідно загострюється й попит на них.

      Для молоді все привабливішими стають фах  підприємця (бізнесмена), банкіра, менеджера, інші економічні професії. Підприємцем, як і вчителем, може бути не кожна  людина. Світова практика свідчить, що лише 5 відсотків дорослого населення країни має хист до підприємницької діяльності і може досягти успіхів на цій ниві.

      Але економічні знання потрібні не тільки бізнесменам, банкірам, менеджерам. Вони необхідні кожному. Ці знання допомагають  правильно будувати бюджет сім’ї, робити розумний вибір при купівлі товарів та отриманні послуг, формувати економічне мислення.

      Основною  метою економічної освіти можна  вважати формування економічного мислення, а її результатом – економічно обґрунтовану практичну діяльність. Але якщо теоретично формулювати цю мету дуже просто, то її практична реалізація створює неабиякі проблеми.

      Тому  цілком виправдане вивчення у навчальних закладах основ економічних знань, значне розширення мережі вищих навчальних закладів, у яких вивчають економічну теорію. Одним з таких місць, де можна отримати високоякісну економічну освіту є Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Університет не може прив’язати знання і навчити бути висококваліфікованим економістом, він має направити і навчити, заохотити студента самому отримувати знання. КНЕУ є найкращим прикладом такого навчання для майбутніх фахівців. Цей заклад включає в себе ці методи викладання, він надає базу знань для економіста по всіх сферах економіки.

         Одною з таких основних сфер економічної освіти для кожного висококваліфікованого фахівця є вивчення маркетингу.

      Отже, мета моєї курсової роботи – це розробка психолого-дидактичного забезпечення теми «Мета і основні напрями маркетингової діяльності. Маркетингове середовище фірми (внутрішнє і зовнішнє)» для викладання в загальноосвітній середній школі.

1розділ. «Урахування вікових соціально-психологічних особливостей групи навчання при плануванні, організації та проведенні занять».

      Коли  враховуються вікові особливості розвитку дітей педагог в більшості опирається на узагальнені дані педагогіки і вікової психології. Що ж стосується індивідуальних відмінностей і особливостей виховання окремих учнів, то тут йому доводиться покладатися лише на той матеріал, який він накопичує в процесі особистого вивчення школярів.

      Вибираючи вікову групу учнів для викладання їм теми «Мета і основні напрями  маркетингової діяльності. Маркетингове середовище фірми.», я зупинила свій вибір на старших класах середньої  школи. Моє рішення обумовлюється психологічними особливостями цієї освітньо- вікової групи, а також тим, що маркетинг – досить складний і об’ємний вид діяльності, який потребує певних навичок та вмінь порівняння, аналізу, міркування, вибору найбільш прийнятних для себе точок зору, а також самостійної роботи, що потребує від учнів достатньої кількості накопичених знань та високого ступеню розвитку розумових здібностей – це характерно якраз для учнів старшої вікової групи.

      Старший шкільний вік – це період ранньої  юності (з 14-15 до 17 років), який характеризується настанням фізичної та психологічної зрілості. З боку фізичного розвитку учнів цього віку згладжуються ті диспропорції і протиріччя, які властиві підліткам. Збільшується фізична працездатність, а координація рухів за своїми якостями наближається до стану дорослої людини. В основному завершується статева зрілість. Все це відбивається на поведінці старшокласників. Вони відрізняються достатньо високою фізичною працездатністю, відносно меншою втомленістю, що іноді обумовлює переоцінку своїх сил, невміння більш обдумано підходити до своїх фізичних здібностей.

        На більш високий щабель піднімаються  розвиток нервової системи, що  обумовлює ряд специфічних особливостей  пізнавальної діяльності і чуттєвої  сфери. Переважне значення в  пізнавальній діяльності займає абстрактне (від лат. abstraction – розумове відволікання) мислення, прагнення глибше зрозуміти сутність причинно-наслідкових зв’язків навчальних предметів та явищ.

      Старші  школярі усвідомлюють, що в навчанні знання фактів та прикладів є цінним лише як матеріал для розмірковувань, для теоретичних узагальнень. Тому  в їх мисленні переважає аналітико-синтетична діяльність, прагнення до порівнянь, а властива підліткам категоричність суджень поступається гіпотетичним припущенням, необхідності зрозуміти діалектичну сутність явищ, що вивчаються, бачити їх суперечність, а також ті взаємозв’язки, які існують між кількісними і якісними змінами. Все це є достатньо важливою умовою вивчення як економіки в цілому, так і маркетингової діяльності  – як однієї з її галузей.

      В старшому шкільному віці більшість  учнів мають стійкі пізнавальні  інтереси. Особливо це стосується успішних школярів. Дослідження показують, що найбільш розповсюдженим є інтерес  до вивчення предметів природного циклу: математики, фізики, економіки, інформатики. Це є ще одною причиною вибору для викладання маркетингу (як складової економіки) саме учнів старших класів.

       Розвиток  розумових здібностей і прагнення  до більш глибоких теоретичних узагальнень  стимулюють роботу старшокласників над мовою, породжують в них бажання подавати свої роздуми у більш точній і яскравій словесній формі, а також використання задля цієї мети афоризмів, тез із наукових праць і художньої літератури. Лише у процесі бесіди (може бути вступною, повідомлюючою, контрольною, репродуктивною, евристичною, катехізисною)  вчитель зможе одразу зрозуміти адекватність сприйняття учнем матеріалу, а також, можливо, виявити хвилюючі  проблеми (що досить часте явище для підлітків).

     Все більшого значення набуває самостійна робота учнів. Особливо важливим є цей момент для  творчого виявлення учнів, надання їм можливості самостійно дослідити певну проблему, зробити власні висновки. Це дозволить їм простіше визначити своє покликання і виявити певні схильності. Також проведена самостійна робота допоможе підлітку ствердитися серед  ровесників. Широкого використання можуть знайти  лабораторні роботи, практичні і дослідні роботи.  Педагогічна функція пошукових завдань і проектів — в індивідуалізації навчання , розширенні обсягу знань учнів.

      Все це необхідно враховувати в навчально-виховальній  роботі і допомагати учням формувати  свої думки, вчити їх звертатися до словника, глибоко роз’яснювати наукові  терміни, іноземні слова, яких достатньо  як в економіці в цілому, так  і в маркетингу.

      Розвиток почуттєвої сфери і свідомості старшокласників дуже впливає на вольові процеси, причому в протіканні вольових актів вирішальне значення належить обмірковуванню своїх намірів і поведінки. Помічено, що якщо учень має на меті певну ціль в навчальній чи громадській роботі або ж чітко визначив життєві плани з урахуванням своїх інтересів і схильностей, він, як правило, виявляє високу цілеспрямованість і енергію в роботі, а також наполегливість в подоланні труднощів, що зустрічаються. З цим пов’язана і інша особливість старшокласників, яка відноситься до роботи над своїм самовихованням. Якщо підлітки в більшості відрізняються підвищеною вимогливістю до інших і недостатньою вимогливістю до себе, то в юнацькому віці це змінюється. Вони стають більш вимогливими до себе і до своєї роботи, прагнуть виробляти в собі ті риси і якості поведінки, які в найбільшій мірі сприяють здійсненню намічених планів. Все це говорить про те, що велике значення мають внутрішні фактори (цілі, мотиви, установки, та ідеали) в розвитку особистісних якостей старшокласника.

      Істотною  особливістю старших школярів є  загострення їх свідомості і почуттів в зв’язку з майбутнім життєвим самовизначенням і вибором професії. Це відноситься перш за все до вибору навчального закладу, класів із поглибленою підготовкою, ігноруванню предметів того чи іншого циклу. Тому педагогу необхідно зацікавити учня в своєму предметі і обгрунтувати важливість і корисність знання цього предмета, навіть якщо він збирається вибрати інший напрямок в житті.

      В даній освітньо-віковій групі найбільш ефективними методами навчання являються ігрові методи, а також заняття проведені у формі дискусій по відомих їм темах. Досить важливо збудити їхній інтерес до поставленого питання, це перш за все можна зробити навівши приклади із життя, або ж прив‘язати економічне поняття чи категорію до реальної ситуації.

      Таким чином, можна зробити висновок, що для ефективного сприйняття знань  учнями необхідно застосовувати  всі можливі методи й форми  навчання, треба вміти знаходити  зв‘язок теорії з практикою, дати зрозуміти, що учні мають самі прийти до істини і зробити висновки. Потрібно навчити учнів самостійно формулювати свою точку зору, знаходити вірні рішення проблемних ситуацій, адже “гарний вчитель не той, хто вчить істині, а той , хто вчить її знаходити!”.

      На  мою думку, викладання такого предмету як „Основи економіки” досить доцільно вивчати саме в 10-11 класах, тому що це вже дорослі свідомі діти, які  здатні осмислити та оцінити певні  економічні події та явища, у них  з‘являються думки та рекомендації, щодо економічного життя в країні – це в свою чергу допомагає їм у повсякденному житті. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2 розділ. Тематичний план навчального предмету «Основи економіки»

       Тематичний  план навчального  предмету „Основи  економіки” для учнів 10-11-х  класів середніх загальноосвітніх шкіл розрахована на 70 навчальних годин, з них 57 годин аудиторних робіт та 13 годин на самостійні роботи, має такий вигляд: