Гендерні особливості самостверження в підлітковому віці

     Варто відмітити, що гендерний тип особистості не впливає на інтенсивність потреби в самоствердженні, проте визначає стратегію реалізації даної потреби, так у хлопців та дівчат спосіб самоствердження різний. Ця різниця зумовлена, на мою думку, та багатьох  дослідників цієї проблеми, рисами особистості, що притаманні тому чи іншому гендерному типові старшокласника та не виключається систему виховання, традиції та звичаї, також важливою характеристикою при самоствердженні є ставлення людини до власної персони, само ставлення, адже стверджується людина перш за все сама в собі.

     Також провели порівняльний аналіз двох методик  і виявили:

     Так, аналізуючи результати чітко видно, що 50% дівчат, з вибірки, які при  поведінці обирають конструктивну  стратегію самоствердження мають  адекватний рівень самоставлення, і  лише 10% завищений. Самоставлення – це відношення до себе, оцінка себе, так людям з конструктивною стратегією властиве прислухання до інших, обирають партнерство як стиль взаємодії з іншими.

     І по хлопцях в таблиці,

     На  таблиці чітко видно, що 10% хлопців, які обирають стратегію самоствердження домінуючу мають адекватний рівень самоставлення і більшість 45 % завищений, і це є важливою характеристикою, тому що для хлопців підліткового віку характерною є тенденція до суперництва між однолітками, важливість довести свою чоловічу сутність, через усвідомлення власної цінності і можливо через постановку себе вище над іншими, домінуючим над всіма такий стиль проявляється досить високим рівнем агресивності.

     Також провели кореляційний аналіз, за допомогою  SPSS 17.0 та статистичного критерія Коефіцієнта кореляції Пірсона, та отримали такі результати:

**. Корреляция  значима на уровне 0.01 (2-сторон.).

     Інтерпретуючи дані результати, можна чітко визначити, що дійсно між адекватним рівнем самоставлення  та конструктивною стратегією самоствердження  існує тісний зв'язок r=0,775(р=0,00) .

      *. Корреляция значима на уровне 0.05 (2-сторон.).

      Дані  отримані після кореляції, підтверджують  наше припущення, між завищеним рівнем самоставлення та домінуючою стратегією є досить високий рівень кореляції  r=0,846(p=0,05).

     Таким чином, після проведення дослідження, аналізу та інтерпретації результатів можна зробити висновок, що дійсно існують гендерні відмінності самоствердження

65% дівчат  обирають конструктивну стратегію,  та 70% хлопців домінуючу стратегію. Відносно самоставлення, то можна прослідкувати, що особи, які стверджуються агресивним шляхом мають тенденцію переважно до завищеного рівня самоставлення(45%), ніж адекватного(10%)  - це можна пояснити, тим що хлопці частіш за все ставлять себе вище, над іншими, а дівчата обираючи конструктивну стратегію мають адекватний рівень самоставлення, отже вони є більш спрямованими на спілкування та співпрацю з іншими, вони усвідомлюють як власну цінність так і цінність інших людей. На основі аналізу літератури можна зробити певне узагальнення, що особи із домінуючою стратегією обирають впевнений стиль поведінки, для них важливим є власна вигода в справі, задоволення своїх потреб, ствердження себе у суспільстві, отримання соціального статусу який би їх задовільняв, що відповідає поведінці хлопців, та основою конструктивного самоствердження є інші поведінкові аспекти, такі, які дійсно притаманні дівчатам приймати думку інших, позитивне прийняття себе, співробітництво та допомога іншим. Хлопцям вже з самого дитинства нав’язана роль того хто завойовує певний статус в суспільстві, соціальну роль, хто є сильним та мужнім. Відносини між чоловіками характеризуються більшою конфліктністю і змагальністю, меншим саморозкриттям і обговоренням почуттів, ніж відносини між жінками. Чоловіча установка на змагання не дає їм брати до уваги думку оточуючих.

     Варто зазначити, що гендерні відмінності  хоч і існують, але вони не впливають  на потребу людини в самоствердженні  лише можуть регулювати стратегію, але  за вибором стратегії самоствердження регулюється самоставлення, самоповага та прийняття чи не прийняття себе, та усвідомлення власної цінності як особистості. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВОК 

     Самоствердження відноситься до однієї з початкових форм саморозвитку особистості. Потреба  в самоствердженні виникає переважно у всіх людей. На основі літератури визначено, що підлітковий період є визначальним у становленні особистості та її ствердження. Починає формуватися доросла особистість. Протягом підліткового віку послідовно формується ряд складних механізмів, що знаменують перехід від зовнішньої детермінації життя до особистої саморегуляції, кардинальна зміна рушійних сил особистісного розвитку, потреба в самоствердженні та формування самоставлення, самоповаги та прийняття себе, також визначені положення про гендерні відмінності самоствердження підлітків.

     Після проведеного аналізу літератури, ми визначили, що самоствердження – це стійке прагнення людини до високої оцінки та самооцінки своєї особистості, що спонукає її до активної діяльності і поведінки. Потреба у самоствердженні може бути у нормі або домінуючою. При позитивному самоствердженні відхилень у спрямованості поведінки і діяльності підлітка не спостерігається. Якщо самоствердження домінує у поведінці підлітка, то створюється специфічна особистісна спрямованість діяльності і поведінки підлітка, яка підпорядкована одній меті – здійсненню самоствердження людини в групі чи колективі. Задоволення цієї потреби відбувається по-різному: у результаті підвищення активності і досягнення вагомих результатів у діяльності або лише імітацією досягнень, коли підліток прагне виявити себе такою людиною, якою хотів би бути, хоч насправді не є таким. Спосіб самоствердження залежить від характеру домагань особистості, її вихованості, реальних можливостей, наявних здібностей та самооцінки, самоставлення до себе. Також, за такими вченими, як виявлено три стратегії самоствердженні(самопригнічення, конструктивна, домінуюча), які лягли в основу нашого дослідження.

        Після проведеного дослідження  та інтерпретації отриманих результатів  виявилось, що 65% дівчат обирають  конструктивну стратегію самоствердження,  вони володіють і достойно  відстоюють власну думку, яка задовольняє їх потреби, мають адекватний рівень домагань, та самооцінку, як показали навіть результати іншої методики, яка вказала на те, що у них адекватна оцінка себе, а 70% хлопців стратегію домінування, це свідчить про те, що вони характеризуються завищеним рівнем самоставлення, вони є емоційними, але не здатність показати це оточуючим і визначає те, що їхня поведінка стає агресивно спрямованою, також на цьому фоні вони є більш ініціативними та здатні проявляти більшу активність у спілкуванні, за рахунок того, що вони демонструють власну цінність, є завищеним рівень самоставлення, а дівчата обираючи конструктивну стратегію усвідомлюють цінність власного Я, не знижуючи цінності Я іншої людини . Цікавим є те, що малий відсоток вираження стратегії самопригнічення, 15% у хлопців та 30% в дівчат, це може пояснюватись тим, що є особистості, які знаходяться під впливом соціуму, вони обирають ствердження через інших, варто зазначити, що рівень їх самоставлення занижений, що ще раз підтверджує те, що вони не усвідомлюють власної цінності і надають перевагу твердженню «бути як усі», обирають невпевнений стиль поведінки.

      Таким чином, можна говорити про те поставлені перед нами завдання виконані та визначена нами мета досягнена.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                          СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Агапов В.С. «Становление я-концепции в системе духовных потребностей подростков» : автореф. дис. канд. пед. наук / В.С. Агапов. - М., 1994.

2. Альберти Р., Эммонс М. Самоутверждающее поведение. СПб., 1998.

3. Божович Л.И. Проблемы формирования личности. – М.: Просвещение,1995. - 352 с.

4. Вікова та педагогічна психологія. Під ред. М.В. Гамезо. –М.: Просвітництво, 1984.

5. Гладилина В.И. Культурно-досуговая деятельность как средство самоутверждения и самовыражения личности подростка. Автореферат дис. канд. пед. наук: 13.00.05. Санкт-Петербургский государственный университет культуры и искусств.  – СПб, 2008. – 20 с.

6. Гусейнов А.А., Эпресян Р.Г. «Этика» - М.: 1998. 461 с.

7. Эмуабет Бадентер «Мужская сущность». М.:1995.

8. Заика Е. В., Крейдун Н. П., Ячина А. С. Психологическая характеристика личности подростков с отклоняющимся поведением/ Вопросы психологии. - 1990.- №4.

9. Клецина И.С. Гендерная социализация. СПб., 1998.

10. Кон И. С. Психология половых различий// Вопросы психологии №2 – 1981.

11. Кон И. С. Психология старшеклассника/ Пособие для учителя - М. Просвещение 1980.

12. Костикова И.В. Основы гендерной педагогики: Программа спецкурса. М., 2001.

13. Кулагина И.Ю  Возрастная психология. М. 1999.

14. Мадорский Л.Р. Глазами подростков. Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1991. - 176с.

15. Мудрик А.В. Роль социального окружения в формировании личности подростка. – М.: Знание 1979. - 39 с.

16. Никитин Е.П., Харламенкова Н.Е. Феномен человеческого самоутверждения. СПб.: Алетейя, 2000. – 265 с. 

17. Потапчук Л.В. Особистісне самовизначення старшокласників // Збірник наукових праць НПУ імені М.П.Драгоманова. Сер.Психологія. – Вип. 1(8). – К., 2000.

18. Потапчук Л.В. Психологічні особливості становлення особистісної зрілості в різних умовах соціалізації // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка– Т. 2. – Ч. 6. – К., 2000. – С. 37-41.