Експериментальне дослідження особливостей навчальної мотивації у хлопчиків і дівчаток в підлітковому віці

     2.Хороша шкільна мотивація. (Учні успішно справляються з навчальною діяльністю.) Подібний рівень мотивації є середньою нормою.

     3.Позитивне ставлення до школи, але школа приваблює таких дітей позанавчальної діяльністю. Такі діти досить благополучно відчувають себе в школі, щоб спілкуватися з друзями, з вчителями. Їм подобатися відчувати себе учнями, мати гарний портфель, ручки, пенал, зошити. Пізнавальні мотиви у таких дітей сформовані в меншій мірі, і навчальний процес їх мало приваблює.

     4.Низька шкільна мотивація. Ці діти відвідують школу неохоче, вважають за краще пропускати заняття. На уроках часто займаються сторонніми справами, іграми. Зазнають серйозних труднощів у навчальній діяльності. Знаходяться в серйозної адаптації до школи.

     5.Негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація. Такі діти відчувають серйозні труднощі у навчанні: вони не справляються з навчальною діяльністю, мають проблеми у спілкуванні з однокласниками, у взаєминах з учителем. Школа нерідко сприймається ними як вороже середовище, перебування в ній для них нестерпно. В інших випадках учні можуть проявляти агресію, відмовлятися виконувати завдання, слідувати тим чи іншим нормам і правилам. Часто у подібних школярів відзначаються нервово - психічні порушення. [22].

     Причини спаду шкільної мотивації:

     1. У підлітків спостерігається «гормональний вибух» і нечітко сформовано почуття майбутнього.

     2. Ставлення учня до вчителя. 

     3. Ставлення вчителя до учня.

     4. У дівчаток 7-8 класу знижена вікова  сприйнятливість до навчальної  діяльності у зв'язку з інтенсивним  біологічним процесом статевого  дозрівання.

     5. Особиста значущість предмета.

     6. Розумовий розвиток учня.

     7. Продуктивність навчальної діяльності.

      8. Нерозуміння мети навчання.

      9. Страх перед школою.

     Роблячи висновки можна сказати, що на мотивацію  підлітка впливають безліч факторів, які слід враховувати як батькам, так і вчителям. Потрібно прагнути виховати здорову особистість, яка зможе в подальшому житті благополучно жити і спокійно вступати в різні види діяльності.[23; 24]

     Глава 2. Емпіричне дослідження особливостей навчальної мотивації у хлопчиків і дівчаток в підлітковому віці 

     2.1 Організація емпіричного дослідження

     2.2 Результати емпіричного дослідження гендерних розбіжностей мотивації сучасних підлітків, та їх обговорення 
 

     2.1 Організація емпіричного  дослідження 

    На  основі вивчених літературних джерел ми зробили висновок, що на рівень мотивації підлітків впливає безліч показників. У даній главі буде розкрито спробу емпіричним шляхом перевірити вплив гендеру на рівень мотивації сучасних підлітків.

    Згідно  гіпотези  у підлітковому віці рівень мотивації у хлопчиків і дівчат відрізняється. Тому що їх статевий і  фізичний розвиток проходить по-різному  і це може впливати на мотивацію  до навчання.

    Мета  дослідження:  вивчення  навчальної мотивації підлітків.

    Задачі  дослідження:

1. добір методик із метою перевірки гіпотези;
2. якісний і кількісний аналіз отриманих даних емпіричного дослідження;
3. обговорення отриманих результатів і висновки за підсумками дослідження;
4. встановлення подальших перспектив розробки заявленої проблематики.

    Вибірка досліджуваних складається з 60 учнів  Чаплінської СЗШ №1 віком від 14 до 17 років. Так як гіпотеза передбачає гендерні відмінності,то до вибірки  входять 30 хлопчиків і 30 дівчаток. Так  як підлітковий вік починається у 12-13 років і закінчується у 17-18, то вік досліджуваних припадає саме на цей період.

    Для досліджування рівня мотивації  підлітків була запропонована методика «Мотивація навчальної діяльності: рівні та типи (розробка Домбровскої І.С.)» та «Методика вивчення мотивації навчання старшокласників (Окунєва Ольга Юріївна, Васильєва Любов Андріївна)»

    Перша методика розроблена Домбровською І.С  з метою вдосконалити методику А.К  Макарової, яка, в свою чергу , опирається на ідеї Л.Е Божович.

    Так Л.І. Божович пише: «... мотиви навчання можуть бути поділені на дві великі категорії. Одні з них пов'язані  зі змістом самої навчальної діяльності і процесом її виконання; інші - з  ширшими взаємовідносинами дитини з навколишнім середовищем. До перших відносяться пізнавальні інтереси дітей, потреба в інтелектуальній активності і в оволодінні новими уміннями, навичками та знаннями; інші пов'язані з потребами дитини в спілкуванні з іншими людьми, в їх оцінці і схваленні, з бажанням учня зайняти певне місце в системі доступних йому суспільних відносин. Дослідження виявило, що обидві ці категорії мотивів необхідні для успішного здійснення не тільки навчальної, а й будь-який інший діяльності. »

    А.К. Маркова розвиває класифікацію мотивів  навчальної діяльності Л. І. Божович  наступним чином: «Перша велика група  мотивів може бути розбита на кілька підгруп:

    1) широкі пізнавальні мотиви, що  складаються в орієнтації школярів  на оволодіння новими знаннями. Вони також розрізняються за  рівнями. Ці рівні визначаються  глибиною інтересу до знань

    2) навчально-пізнавальні мотиви, що  складаються в орієнтації школярів  на засвоєння способів добування знань;

    3) мотиви самоосвіти, які складаються  у спрямованості школярів на  самостійне вдосконалення способів  добування знань. 

    ... Друга велика група мотивів  - соціальні мотиви - також розпадається  на кілька підгруп: 

    1) широкі соціальні мотиви Тут  велике значення мотивів усвідомлення соціальної необхідності;

    2) вузькі соціальні, так звані  позиційні мотиви, що складаються  в прагненні зайняти певну  позицію, місце у відносинах  з оточуючими, отримати їх схвалення,  заслужити в них авторитет  ...

    3) соціальні мотиви, звані мотивами  соціального співробітництва. Цей мотив. є важливою основою самовиховання, самовдосконалення особистості.

            У своєму аналізі теорії навчальної  мотивації А. С. Герасимова  уточнює, що підвиди, виділені  А.К. Маркової можуть розумітися  як рівні навчальної мотивації  по двох основних типів домінуючої  мотивації. 

    Підрахунки  результатів здійснювалися таким  чином: так як кожному твердженню присвоюється бал, то сумуемо ці бали згідно ключа, підраховуємо середнє значення та розподіляємо методику на 6 блоків. Перший блок показує рівень широких пізнавальних мотивів. Другий – взагалі пізнавальних мотивів або вузьких. Третій – мотиву саморозвитку або особистнісних мотивів. Четвертий – рівень широких соціальні мотивів, п’ятий – вузьких соціальних мотивів, шостий – співробітництва або соціальності знань. Ці шість блоків складають два основних блока, саме сумарні бали кожного блока мають значення для цієї методики. Це блок пізнавальних та соціальних мотивів.

    Друга методика «Методика вивчення мотивації навчання старшокласників (Окунєва Ольга Юріївна, Васильєва Любов Андріївна)»

    Ціль  методики полягає в вимірюванні  рівня мотивації старшокласників. Методика складається з 18 запитань та кількох варіантів відповідей. Потрібно вибрати дві відповіді. Вся методика розділяється на шість блоків. Кожен блок вимірює різні види мотивації до навчання. Перший блок – особистісна мета навчання. Другий змістовий блок характеризує здібність до цільоположення. Третій блок методики показує направленість мотивації на пізнавальну або соціальну сферу. Четвертий блок дозволяє виявити наявності у школяра зовнішньої або внурішньої мотивації. П’ятий блок - прагнення підлітка  до досягнення успіху в навчанні або запобігання невдач. Та чи реалізуються ці всі мотиви в поведінці школярів , вимірюється в шостому блоці методики. Ці шість блоків складають два основних блока, саме сумарні бали кожного блока мають значення для цієї методики.

    Підрахунки  результатів по першим трьом блокам здійснюються за відповідним ключем, а в 4-6 блоці кожна відповідь  школяра оцінюється балами +5 або -5, залежно від внутрішньої чи зовнішньої мотивації відповідно.

    Як  видно, ці методики вимірюють мотивацію  до навчання, розподіляють мотиви на підвиди, показують загальний рівень мотивів  підліткового віку у хлопців та дівчат.

    Проводячи ці методики ми постараємося виміряти емпіричним шляхом вплив гендеру  на рівень мотивації сучасного підлітка. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.2 Результати емпіричного  дослідження гендерних  розбіжностей мотивації  сучасних підлітків,  та їх обговорення 

     Розглянемо  таблицю сирих балів двох груп по двум методикам.

                            

                             tЭмп = 1.2                                                              tЭмп = 1.2