Експерементальне дослідження проблеми соціальної установки в суспільстві та психології

      Загалом – так – 48%, ні – 36%, ніколи 16% (Д-В  рис. 9-12).

      Ми  бачимо, що більш позитивні результати були у вікової категорії 11 – 16 років, що свідчить про інформованість дітей, учні мають певну шкільну установку відвідування психолога.

      Категорія респондентів середнього досліджуваного періоду вже не з таким ентузіазмом  відноситься до психологічної професії, можливо це пояснюється ти, що професія психолог тільки почала широко впроваджуватись у ті роки, і вже установочний напрям не був в такій мірі потужним.

      Задаючи додаткові запитання, які не увійшли  до опитувальника типу: Чому саме так?, Чому ні? тощо, респонденти відповідали, що недостатньо знають про таку професію, тоді не було таких, та й не було часу на проблеми, хватало своїх проблем з роботою, дітьми, сім'ями, тощо. Люди старшого віку відповідали, що їм що хоч психолог чи психіатр всеодно - це одна і та ж людина.

      Підводячи підсумок нашого дослідження ми приходимо до таких висновків:

• Установка формується на основі багаторічного досвіду життя, роботи;
• Недостатння інформатизованість суспільства, а особливо старших верств населення;
• Установку формує суспільний заказник (держава, сім'я тощо);
• Соціальна установка – це певний багаторічний процес, який протікає протягом усього життя особистості, завдяки набутті нових знань, умінь та навичок;
• На нашу думку установка може мінятися з роками.

      Таким чином, дослідивши дану проблему ми прийшли до того, що соціальна установка не є достатньо досліджувальною, та потребує свого вдосконалення як проблеми в соціальній психології. 
 
 
 
 

ВИСНОВОК 

      Сучасна психологія досить демократична. На кожне  психологічне явище вона готова запропонувати  по декілька варіантів визначення. Установка не стала виключенням. Велика кількість цікавих теорій і поглядів залишилася за межами цієї роботи. Не дивлячись ні на що, в ній ми проаналізували те, що представляє для нас інтерес в даному контексті.

      З огляду проведеного теретичного та практичного дослідження проблеми соціальної установки в психології, ми можемо підвести такі підсумки:

• Соціальна установка пройшла складний історичний шлях аж до оновлення, але ще й досі дослідники займаються її вивченням.
• Вдалося зробити висновки про якості самої структури: рівні інтенсивності, спрямованості, компактності, стійкості визначених компонентів. Ряд учених вбачає суперечність між емпіричним дослідженням соціальної установки як оцінного ставлення та двома іншими її компонентами — когнітивним і поведінковим. Соціальна установка це перш за все поняття, що вживається в соціології і соціальній психології для позначення стійкої схильності особистості до чогось.
• Соціальна установка – це вибіркова за мотивами мобілізованість, налаштованість і готовність особистості до діяльності для задоволення певної біо чи соціогенної потреби.
• Існує іерархічна рівнева природа установки, яка за своєю сутністю є водночає складною та з іншого боку заплутаною.
• Існує величезна кількість теорій, концепцій на природу соціальної установки, але проблема установки залишається. Завдяки теоріям соціальної установки ми знаємо, що людиною протягом життя, різноманітні установки призводять до того, що вона звикає бути особистістю; у неї складається принципова установка на те, щоб бути особистістю.
• Проблема установки в психології як науки, на нашу думку, напряму залежить від багатьох факторів, зокрема від суспільства, суспільної думки різної категорії людей.
• Соціальна установка (суспільна), це проблема вивчення не тільки психології як науки, але й різних галузей суспільних та природничих наук.
• Установка формується на основі багаторічного досвіду життя, роботи.
• Недостатння інформатизованість суспільства, а особливо старших верств населення призводить до неправильності установок.
• Установку формує суспільний заказник (держава, сім'я тощо).
• Соціальна установка – це певний багаторічний процес, який протікає протягом усього життя особистості, завдяки набутті нових знань, умінь та навичок;

      Таким чином, дослідивши дану проблему ми прийшли до того, що соціальна установка не є достатньо досліджувальною, та потребує свого вдосконалення як проблеми в соціальній психології. Лише вирішення всієї сукупності проблем, пов'язаної із соціальною установкою, поєднання соціологічного і загальнопсихологічного підходів дозволить відповісти на поставлене перед нами питання – в чому ж заключається проблема соціальної установки в психології? 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ ТА ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрєєва  Г.М., Богомолова Н.Н., Петровськая Л.А. Сучасна соціальна психологія на Заході. Теоретичні орієнтації. М., 1978.
2. Андреева Г. М. Социальная психология. – М., 1980.
3. Асмолов А.Г. Діяльність і установка. М., 1979.

4. Асмолов А.Г. Ковальчук М.А. О соотношении понятия установки в общей и социальной психологии // Теоретические и методологические проблемы социальной психологии. М., 1977.

5. Байбурин А.К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения// Этнические стереотипы поведения. Л., 1985. с. 7-21.
6. Дэвис Дж. Социальная установка // Американская социология. Перспективы. Проблемы. Методы. Пер. с англ. М., 1972.
7. Краткий психологический словарь / Общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – Ростов н/Д., 1998.
8. Леонтьев А.Н. Діяльність. Свідомість. Особа. - М., 1975.
9. Магун B.C. Потребности и психология социальной деятельности личности. Л., 1983.

10. Майерс Д. Социальная психология. – СПб., 1996.

11. Надираишвили Л.А. Понятие установки в общей и социальной психологии. Тбилиси, 1974.
12. Обуховский К. Психология влечений человека. Пер. с польск. М., 1972.
13. Ольшанский Д.В. Психология массы. СП-б., "Питер"., 2001г.
14. Психологический словарь. Под ред. А. В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М., 1990 г.
15. Ребер А. Большой толковый психологический словарь. – М., 2000.
16. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб, 2000.
17. Солсо Р.Л. Когнітивна психологія. М., Трівола, 1996.
18. Симонов П. В., Ершов П. М. Темперамент. Характер. Личность. – М., 1984.
19. Узнадзе Д.И. Экспериментальные основы исследования установки // Психологические исследования. М., 1966.
20. Узнадзе Д.Н. Теорія установки. Москва-Вороніж, 1997.
21. Шихирев П.Н. Соціальна установка як предмет соціально-психологічного дослідження // Психологічні проблеми соціальної регуляції поведінки. М.. 1976.
22. Шихирев П.Н. Сучасна соціальна психологія США. М., 1979.
23. Ядов В.А. Про диспозиційну регуляцію соціальної поведінки особи //методологичеськие проблеми соціальної психології. М., 1975.