Дослідження пам'яті дітей середнього дошкільного віку

26

(О.М.Леонтьєв). опосередкування має місце і в мимовільній пам'яті, тільки засоби її скеровані на досягнення не мнемічних цілей, а цілей тієї діяльності, в яку вона включається. Отже, пам'ять людини завжди опосередкована, крім випадків короткочасного запам'ятовування.

1.4. Особливості пам'яті у дітей дошкільного віку.

Пам'ять як один з рівнів віддзеркалення навколишньої дійсності є сукупністю процесів, сприяючих організації і збереженню минулого досвіду. Вже в дитинстві пам'ять виступає в своїй елементарній формі відображення і подальшого пізнавання життєво важливих для дитини дій.          На ранніх етапах розвитку пам'ять включена в процес сприйняття, носить ненавмисний, мимовільний характер. Малюк не уміє ставити перед собою мету запам'ятати і не приймає мнемічну задачу, дану дорослим. Мимовільно відображається той матеріал, який включений в активну діяльність. На запам'ятовування впливає назва об'єктів словом, привабливість їх для дітей.

     Впродовж дошкільного віку відбувається поступовий перехід від мимовільної пам'яті до довільної. Спочатку дитина усвідомлює мету пригадати, а потім і мету запам'ятати, навчається виділяти і засвоювати мнемічні засоби і прийоми (наприклад, прийом логічного угрупування матеріалу). На розвиток пам'яті істотний вплив роблять всі види діяльності дитини, але гра серед них займає провідне місце. Адже мета запам'ятати і пригадати при виконанні ролі має для дитини дуже наочний, конкретний сенс.

     Те, що нами відчувається і сприймається, не зникає безслідно, все запам'ятовується в тому або іншому ступені. Збудження, що йдуть в мозок від зовнішніх і внутрішніх подразників, залишають в ньому сліди, які можуть зберігатися довгі роки. Ці сліди (комбінації нервових клітин)

27

створюють можливість виникнення збудження і тоді, коли подразник, його що викликав, відсутній. На основі цього людина може запам'ятати і зберегти, а згодом відтворити свої відчуття, сприйняття яких-небудь предметів, думку, мову, дії.

Так само, як відчуття і сприйняття, пам'ять є процесом віддзеркалення, причому відображається не тільки те, що діє безпосередньо на органи чуття, але і те, що мало місце у минулому.

Пам'ять дитини (людини) не просте запам'ятовування, збереження і подальше відтворення його досвіду, як це раніше було прийнято в психології. У світлі сучасних знань пам'ять це складна система багаторівневого і багатоступінчатого перекодування інформації, в якій сполучені два початки біологічне (природна пам'ять мнема) і соціальне (культурна пам'ять). На думку учених, ці два аспекти пам'яті досліджуються, як правило, роздільно в роботах Ю.М.Забродін, В.П.Зінченко, Б.Ф.Ломов і ін., що не перехрещуються. Результатами досліджень психологів доведено, що в дошкільному віці провідним видом пам'яті є мимовільна і безпосередня, тобто без постановки мети запам'ятати образи предметів, слова, розповіді і без спеціально направлених на це зусиль. Проте на основі численних експериментів учені дійшли висновку: пам'яттю дітей-дошкільників можна управляти, навчаючи спеціальним мнемічним прийомам класифікації однорідних об'єктів Л.М.Житнікова, 1966, смисловому співвідношенню З.М.Істоміна, 1975, смисловому угрупуванню.

Спочатку у дитини переважає образна пам'ять, значення якої зменшується з віком. Проте результат запам'ятовування звичайно вищий при опорі на наочний матеріал, так що широке використовування наочних засобів навчання є закономірним і ефективним.

28

Дошкільний вік характеризується передусім інтенсивним розвитком мимовільної пам'яті. Дошкільник засвоює і закріплює в своїй пам'яті  велику кількість знань не шляхом спеціального навчання, а в процесі дедалі складнішої за своїм змістом практичної та ігрової діяльності, в процесі спілкування з оточуючими його людьми.

Як практична, так і ігрова діяльність дошкільників має звичайно довільний характер, але запам’ятання і відтворення здійснюється в цій діяльності мимовільно. Розвиток мимовільної пам'яті дошкільників безпосередньо пов'язаний із зростанням їх пізнавальної активності, їх інтересів до навколишніх предметів і явищ, до людей і їх діяльності.

Поширення кола предметів, що запам'ятовуються дітьми, приводить до інтенсивного розвитку їх образної пам'яті. Цей розвиток відбувається, з одного боку, шляхом збагачення, уточнення і деталізації окремних образів і, з другого, шляхом об’єднання, узагальнення цих образів, формування загальних уявлень. Водночас дошкільники запам'ятовують не тільки образи навколишніх предметів, а й поняття, судження про них. Останні збагачуються в міру того, як розширюється пізнавальна діяльність дітей, в якій вони починають відображати предмети і явища не тільки за зовнішніми, а й за внутрішніми, істотними їх властивостями і зв’язками, за їх  практичним значенням в діяльності людей

Дошкільники запам'ятовують доступний для них предметний і мовний матеріал, осмислюючи його зміст. Тільки в окремих випадках, завдяки складності матеріалу, виникає у дошкільників механічне запам’ятання, але воно не є їх віковою особливістю.

Дошкільний вік – це вік виникнення і початкового формування довільної пам'яті. Ця нова якісна зміна в розвитку  пам'яті підготовляється всім попереднім розумовим розвитком дитини. Успіхи в розвитку довільної практичної та ігрової діяльності створюють передумови для виникнення довільних розумових дій, в тому числі й акти запам’ятання та відтворення.

29

Ближчою передумовою для виникнення  довільного запам'ятовування і відтворення є формування у дітей таких дій, в яких необхідною є орієнтація на майбутнє, характерна для довільного запам'ятовування, і орієнтація на минуле, характерна для довільного відтворення. Такі дії викликаються у дитини вимогами дорослих, наприклад: виконати доручення не зараз, а через деякий час або розповісти, що бачила дитина на прогулянці. Нарешті, однією з самих істотних передумов виникнення довільної пам'яті є певний рівень мовного розвитку дитини: формування вміння не тільки здійснювати зовнішні дії з речами, а й діяти в мовному плані з уявлюваними речами. Завдяки всім цим передумовам дитина спочатку навчається виконувати завдання запам’ятати чи пригадати, що їх ставлять перед нею дорослі, а потім воно поступово навчається ставити їх сама перед собою.

Дослідження показують, що довільна пам'ять починає формуватися в середині дошкільного віку, при чому довільне відтворення виникає виникає раніше від довільного запам'ятовування: тільки невдачі при відтворенні роблять для дитини актуальним і завдання запам’ятати. 

30

РОЗДІЛ II.  ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Організація дослідження

Як випробовувані були узяті 16 дітей середнього дошкільного віку групи «Теремок» дитячого саду «Золотий ключик». Вік  дітей від 4р.7 міс. до 5 р.

Методи діагностики пам'яті.

Досліджуючи слухову та образну пам'ять дітей дошкільного віку мною проводились такі методики як «10 слів» та "Запам'ятання геометричних фігур".
Методика "10 слів" була розроблена радянським психологом А.Р. Лурією у 30-х роках 20-го століття.. За допомогою даної методики досліджуються особливості слухової пам'яті.
     Методика "Запам'ятання геометричних фігур" була розроблена Р.С.Немовим для дослідження  короткочасної зорової пам'яті. Її суть у

тому, що відразу після пред'явлення дев'яти геометричних фігур на іншій картці, діти відтворюють те, що запам'ятали.

     Дані методики дослідження, тобто "10 слів", "Запам'ятання геометричних фігур" широко використовуються психологами на практиці при дослідженні пам'яті. І тому досліджуючи слухову та образну пам'ять дітей дошкільного віку я вибрала саме ці методики. Кожна з методик має свої особливості їх легко можна застосувати при співпраці з дітьми. За ними можна виявити, який вид пам'яті переважає у тої чи іншої дитини.

31

2.2. Характеристика методик дослідження.

Методика 1

Вивчення слухової пам’яті.

Методика 10 слів (запропонована А.Р. Лурія).

Мета: дослідження особливостей слухової пам'яті.

Матеріал: 10 слів – будинок, ліс, кіт, голка, брат, міст, вікно, кінь, стіл, ніч.

Проведення дослідження:

  Перед тим як зачитувати дитині слова, йому дається інструкція: « Зараз  ми провіримо твою пам'ять. Я назву тобі слова, ти прослухаєш їх, спробуй їх запам’ятати». Зачитувати матеріал потрібно голосно, чітко і не кваплячись. При цьому треба зберігати часовий інтервал між словами 1 секунду.

Після того як слова були зачитані дитину просять повторити ті, які вона запам’ятала в будь-якому порядку.

Після відтворення  зачитується інструкція: « Ти запам’ятав не всі слова. Я прочитаю ще один раз. Спробуй запам’ятати більше слів». Дитина знову відтворює  - і так повторюється ще 3 рази.

Методика 2

Вивчення образної пам'яті.

Методика «Запам'ятай малюнки»

Мета: визначення обєма короткочасної зорової пам'яті.

Діти як стимули одержують картинки, представлені на малюнку 1 А. Їм дається інструкція наступного змісту:

«На цій картинці представлені дев'ять різних фігур. Спробуй запам'ятати їх  і потім згадати на іншій картинці (малюнок 1 Б), яку я тобі зараз покажу. На ній окрім дев'яти раніше показаних зображень, є ще шість

32

таких, які ти дотепер не бачив. Намагайся пригадати і показати на другій картинці тільки ті зображення, які ти бачив на першій з картинок».

Час експозиції стимульной картинки (мал. 1 А) складає 30 сек. Після цього дану картинку прибирають з поля зору дитини і замість неї йому показують другу картинку – 1 Б.

2.3. Обробка результатів

Методика "10 слів"

Інтерпретуючи результати дослідження бралося до уваги кількість відтворених слів. Обробка отриманих даних проводилася на основі таких критеріїв.

33

Методика « Запам’ятай малюнки»

Інтерпретація результатів даної методики здійснювалась за допомогою слідуючих критеріїв: