Розробка дизайн та додркуарське оформлення пудліцистичного видання "пробуди в собі героя""

 

Рис. 5.4. Вигляд змісту

 

4.10 Генерація PostScript та PDF

Дуже важливим кроком при  завершенні додрукарської підготовки видання є генерація PostScript-коду зверстаного макету видання.

Для створення PostScript-файлу використана віртуальний PostScript-принтер Adobe Distiler, а в його налаштуваннях замість використання для друку конкретного комп’ютерного порту вибраyj функцію «Друк у файл», що дозволила створити PostScript-файл. Друк сторінок здійснtyj не розворотами, а кожну сторінку друк на формат А4. Цю дію здійснtyj для того, щоб в подальшому коректно здійснити спуск шпальт за допомогою утиліти Quite Imposing Plus. Після створення PostScript-коду видання у вигляді PostScript-файлу за допомогою програмного пакету Acrobat Distiller перетворено PostScript-код видання у файл у форматі PDF, що дозволить здійснювати перегляд та вивід зверстаної книги на фото- чи друкарську форму де завгодно, адже формат PDF є програмно та апаратно незалежним.

 

5 ЕКОНОМІЧНА  ОЦІНКА ПРОЕКТНОГО РІШЕННЯ

5.1 Економічна характеристика проектного рішення

Без книги не можна уявити сучасне життя. Книжки застосовуються у навчанні, як науково-популярна література, навчальні посібники для шкіл та вузів, словники, як пізнавальна, духовна література, а зрештою художня література для дітей і дорослих. Вони використовуються різними верствами населення, для задоволення їх потреб та цікавості. Провідну роль в книзі відіграють зовнішнє оформлення, обкладинка, формат, шрифти, ілюстрації. Оформлення книги завжди залежить від характеру і призначення книги.

Будь-яка книга — це не лише збір певної інформації, її можна  розглядати як товар. Саме тому на багатьох етапах розробки видання потрібно пам’ятати  про потенційного покупця, про фактор ціни, а отже — про вартість та затрати матеріалів.

Основною метою будь-якого  друкованого видання є задоволення  інформаційних потреб, на яке саме коло споживачів вона розрахована. Саме тому на багатьох етапах розробки видання потрібно пам’ятати про потенційного покупця, про фактор ціни, а отже — про вартість та затрати матеріалів.

Метою дипломної роботи є  розроблення макету книги. Кінцевим продуктом є видання одного примірника книги.

Організаційний ефект  даного продукту полегшує роботу над  виготовленням книги.

Економічний ефект від  використання проектного рішення даного продукту полягає в тому, що забезпечується значна економія коштів особам різних матеріальних можливостей.

Об’єктом дипломного проекту  є публіцистичне видання (книга). При виготовленні даної книги були виконані як галузеві стандарти, так і економічні норми, які сприятимуть низькій ціні, а тим самим і попиту на це видання. Посібник виданий у чорно-білому варіанті, а це суттєво впливає на зменшення собівартості книжки, що зробить її доступною для читача.

В дипломній роботі показано важливу роль вимог до основних характеристик книжки, її виготовлення, які привертають увагу покупця. Дизайн обкладинки, оформлення, переплетення, художнє оформлення тексту та ілюстрацій, стандартний формат книжки, її інформаційний вміст — все це дозволяє виділити  книжку із загального ряду, спонукувати потенційного споживача до покупки. Тобто щоб мати якийсь прибуток, треба попередньо витратити якийсь капітал, для досягнення бажаного результату.

Аналогом обрано видану книгу  “Співаник стденського брацтва”, яка за своїм оформленням та наповненням є подібною до проекту, який розроблений мною. Проте розроблений мною проект має значно більше переваг над запропонованим аналогом. Запропонована книга не є перевантажена лишніми елементами дизайну, а за своїм наповненням та змістом покупець отримає багато корисної та цінної інформації.

5.2 Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення

Витрати на розробку і впровадження програмних засобів (К) включають:

,       (5.1)

де  - витрати на розробку програмних засобів, грн.;

- витрати на відлагодження  і дослідну експлуатацію програмного  засобу на ЕОМ, грн.

Витрати на розробку програмних засобів включають:

• витрати на оплату праці розробників (З);
• витрати на єдиний соціальний внесок (Вф);
• витрати на покупні вироби (Пв);
• витрати на придбання спецобладнання для проведення експериментальних робіт (Об);
• накладні витрати (Н);
• інші витрати (Ів).

Програмний  продукт проектується з розрахунку на існуюче на кафедрі апаратне забезпечення. Розробка не вимагає придбання спецобладнання, тому розрахунок витрат на придбання спецобладнання для проведення експериментальних робіт проводитись не буде.

Витрати на оплату праці включають заробітну плату (ЗП) всіх категорій працівників, безпосередньо  зайнятих на всіх етапах проектування. Розмір ЗП обчислюється на основі трудоємності відповідних робіт у людино-днях та середньої ЗП відповідних категорій  працівників.

Для розробки програмного продукту необхідні  чотири спеціалісти-розробники, а саме:

• керівник проекту (К);
• технічний редактор (ТР);
• художник-дизайнер (ХД);
• набірник тексту (НТ).

Згідно з  штатним розписом НУ “Львівська Політехніка”:

• місячний оклад керівника проекту складає 2800 грн./міс.;
• місячний оклад технічного редактора складає 2200 грн./міс.;
• місячний оклад художника-дизайнера складає 1500 грн./міс.;
• місячний оклад набірника тексту складає  1200 грн./міс.

Отримаємо наступні значення денної ЗП розробників:

ЗП _К = 2800/24 = 116,66 грн.

ЗП _ТР = 2200/24 = 91,66 грн.

ЗП _ХД = 1500/24 = 62,50 грн.

ЗП _НТ = 1200/24 = 50 грн.

Розрахунок  витрат на оплату праці кожного розробника проекту проводимо за формулою:

     (5.2)

де  - чисельність розробників проекту і-ої спеціальності, чол.;

- час, витрачений на розробку  проекту працівником і-ої спеціальності,  днів;

- денна ЗП розробника і-ої  спеціальності, грн. 

Таким чином, витрати на оплату праці розробників  складають:

З_К = 1*5*116,66 = 583,5 грн.

З_ТР = 1*24*91,66 = 2199,84 грн.

З_ХД = 1*10*62,5 = 625 грн.

З_НТ = 1*24*50 = 1200 грн.

Сумарні витрати:

З = 583,5 +2199,84 +625+1200= 4607,34 грн.

Розрахунок  витрат на оплату праці розробників  проекту вводимо в таблицю 5.1

Таблиця 5.1.

Розрахунок  витрат на оплату праці.

Спеціальність розробника	Кількість розробників, чол.	Час роботи, днів	Денна ЗП розробника, грн.	Витрати на оплату праці, грн.
Керівник проекту	1	5	116,66	583,5
Технічний редактор	1	24	91,66	2199,84
Художник-дизайнер	1	10	62,5	625
Набірник тексту	1	24	50	1200
Всього				4607,34

 

Величину  єдиного соціального внеску, , ставка якого становить 36,76 %,у процентному співвідношенні від суми фонду оплати праці

ВФ = 4607,34 * 0,3676 = 1693,65 грн.

Витрати на куповані вироби визначаються за фактичними цінами з врахуванням найменування, номенклатури та необхідної їх кількості на проект.

Вихідні дані та результати розрахунків оформлені  у вигляді таблиці 5.2.

 

 

Таблиця 5.2

Розрахунок  витрат на куповані вироби.

Найменування купованих виробів	Марка, тип	Кількість на розробку, шт.	Ціна за одиницю, грн.	Сума витрат, грн.
1	2	3	4	5
Фарба	Jettek	1	100	100
Компакт-диск	Verbatim CD-RW	10	6.5	65
Папір	Captain	5	40	200
Картридж	HP	1	400	400
Всього				765

 

Накладні  витрати проектних організацій  включають три групи видатків: витрати на управління, загально-господарські витрати, невиробничі витрати. Вони розраховуються за встановленими процентами (30%) до витрат на оплату праці і складають:

Н = 0,3*4607,34= 1382,1 грн.

Інші витрати  відображають видатки, які не враховані  в попередніх статтях витрат. Вони розраховуються за встановленими процентами (10%) до витрат на оплату праці і складають:

Ів = 0,1*4607,34= 460,07грн.

Витрати на розробку проектного рішення обчислюємо за формулою:

К1 = З + Вф + Пв + Н + Ів      (5.3)

Підставивши результати  розрахунків отримаємо:

К1 =4607,34 +1693,65 +1529,63 +1382,1 +460,07=9672,79 грн.

 

Витрати на відлагодження  і дослідну експлуатацію програмного  пакету визначаємо з формули:

К2 = Sм * t        (5.4)

де Sм – вартість однієї машинної години роботи ПЕОМ, грн./год. (4,5 грн./год.згідно існуючих тарифів Технологічного центру НУ „Львівська політехніка”);

t – кількість машинних годин (за екперементальними даними на відлагодження програми потрібно 60 годин машинного часу).

Отримаємо:   К2 = 60*4,5=270 грн.

К = К1+К2 = 9671,87 +270 =9941,87 грн.

Результати  розрахунків вводимо в таблицю  5.3

Таблиця 5.3

Кошторис  витрат на розробку проектного рішення.

Найменування елементів витрат	Сума витрат, грн.
Витрати на оплату праці	4607,34
Єдиний соціальний внесок	1693,65
Витрати на експлуатацію ПЕОМ	270
Витрати на куповані вироби	765
Накладні витрати	1382,1
Інші витрати	460,07
Всього	9672,79

Отже, витрати на розробку і впровадження програмного засобу, включаючи кошторис витрат на розробку проектного рішення та на відлагодження і дослідну експлуатацію системи, становить 9972,79 грн.

5.3 Визначення комплексного показника якості розробленого програмного засобу

Комплексний показник якості визначається шляхом порівняння показників якості проектованої системи і вибраного  аналогу. Вибір показників якості здійснюється експертним методом. Номенклатура основних груп показників якості наступна:

• показники призначення;
• показники надійності;
• ергономічні показники;
• естетичні показники;
• показники технологічності;
• показники стандартизації та уніфікації.

Комплексний показник якості проектованої підсистеми визначаємо методом арифметичного  середньозваженого з формули:

      (5.5)

де  – кількість одиничних показників, прийнятих для оцінки якості проектованої підсистеми; – коефіцієнт вагомості і-ого одиничного показника якості, який визначає його відносну вагомість, % (коефіцієнти вагомості визначаються експертним методом, сума їх повинна дорівнювати 100%);

 - часткові показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої системи і аналога за формулами:

      (5.6)

або                         (5.7)

де  , - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога. З попередніх двох формул вибирається та, в якій збільшення відповідає покращенню показника якості проектованої підсистеми. Результати розрахунку вводимо в таблицю 5.4.

 

 

Таблиця 5.4.

Визначення комплексного показника  якості програм

Показники	Числове значення показників			Віднос-ний показ-ник якості	Коефі-цієнт вагомості	%
	Аналог	Проектована истема
1	2	3	4		5	6
1. Показники призначення
1.1. Швидкодія, сек	10	7		0,7	12	8,4
1.2. Об’єм програми,  Мб	10	5		2	5	10
1.3. Редагування даних, %	50	95		1.9	10	19
2. Показники надійності
2.1.Стійкість програми до некоректних  дій користувача, %	50	50		1	5	5
2.2. Показник актуальності (бали)	10	5		0,5	10	5
3.Ергономічні показники
3.1. Зручність інтерфейсу (бали)	7	10		1,4	25	35
4. Естетичні показники
4.1. Раціональність форми (бали)	10	10		1	4	4
4.2. Цілісність композиції (бали)	10	10		1	4	4
4.3. Товарний вигляд (бали)	10	10		1	4	4
5. Показники технологічності
5.1. Застосування сучасних технологій, од.	3	6		2	10	20
6. Показники стандартизації та  сертифікації
6.1. Відповідність структури системи  встановленим стандартам (ЄСКД), %	100	100		1	1	1
6.2. Уніфікація предметної області, %	15	5		3	10	30
Всього					100	145,4