Розробка дизайн та додркуарське оформлення пудліцистичного видання "пробуди в собі героя""

Adobe FrameMaker - розробка FrameTechnology, придбана Adobe в 1995 році - відносно мало відомий продукт у країнах Сідної Європи, однак на Заході використовується більш активно, ніж Corel Ventura. З її допомогою виготовляється значна частина об'ємних документів у світі. Цю програму використовують у книжкових видавництвах, крупних промислових корпораціях і наукових закладах. Відмінна риса FrameMaker - автоматизація процесу верстання не тільки на основі оформлення абзаців, але й на основі потужних шаблонів. Цс робить її привабливою для серійних публікацій та повторюваних публікацій, стиль яких повинен чітко дотримуватися, і будучи створений один раз, не повинен більше змінюватися і забирати час на "рутинну" роботу.

Ventura, створена спочатку для GEM, а потім для Windows і Macintosh, незабаром після своєї появи практично наздогнала по розповсюдженню PageMaker. Програма була розроблена компанією Ventura Software, а в 1993 році її придбали канадці із Corel. Сильними сторонами програми Ventura є: налаштування таблиць з можливістю перетікання по сторінках, автоматична генерація і нумерація посторінкових зносок, можливість задання стилю не лише абзацу, але й іншим елементам дизайну, дуже потужне налаштування властивостей абзацу, причому такі засоби оформлення як буквиця, фон і рамка абзацу визначаються саме через стиль. Серед інших плюсів - вбудований редактор формул, можливість публікації баз даних, власний текстовий процесор, система візуального контролю спуску полос і кольороподілу від Corel.

Tex. Не дивлячись на те, що програма ТеХ практично не використовується для верстання ілюстрацій чи роботи з кольором (вона орієнтована на науково-технічні тексти), у неї закладені деякі технологічні ідеї, які дозволяють їй працювати на будь-якій платформі і системі, а зберігання вихідних файлів в текстовому форматі збільшує сумісність - в крайньому випадку, на декілька років наперед. Ядро ТеХ залишається незмінним і розповсюджується безкоштовно. З допомогою деяких утиліт можна виконувати верстання по методу WYSIWYG, друкувати в PDF або переглядати вміст документів в Інтернет-броузерах.

З метою ґрунтовнішого  розкриття змісту питання, розглянемо особливості верстання таблиць у програмах PageMaker 6.5 та QuarkXPress 4.0, водночас аргументуючи тим самим необхідність вибору оптимального пакету верстки.

Вибір саме цих двох програмних продуктів обумовлений тим, що верстка  таблиць завжди вимагала не лише знання правил їхнього оформлення, але й  наявності під рукою відповідного інструментарію. Однак саме інструментарію, вбудованого у програму, завжди і не вистачало. Ситуація кардинальним чином змінилася після появи InDesign, що дозволяє не тільки створювати, але й досить коректно імпортувати таблиці з текстових редакторів та електронних таблиць.

Однією з найскладніших  задач додрукарської підготовки видань є верстання таблиць. Верстальник, що працює в середовищі PageMaker або QuarkXPress, вимушений маніпулювати фреймами, текстовими блоками та лініями, складаючи майбутню таблицю буквально по частинах. Уже при першій редакторській чи літературній правці усе "їде" і доводиться починати роботу майже спочатку. З усіх програм, що на даний момент є на кожному комп'ютері, непоганим інструментом для виготовлення таблиць володіє тільки Microsoft Word. Проте важко знайти досвідченого верстальника, який би цю програму назвав видавничою системою. А при імпорті Word-файлів у середовище QuarkXPress чи PageMaker втрачається будь-яке форматування таблиць, перетворюючись, в кращому випадку, на набір полів, розділених табуляторами.

Така ситуація тривала  до тих пір, поки не почали широко використовувати  формат PDF. Його правильне використання дає верстальнику один із небагатьох виходів із даного становища. Опишемо послідовність дій з форматом PDF під час роботи з таблицями.

• Будуємо в програмі Word потрібну таблицю, бажано такого розміру, який вона буде займати на шпальті.
• Друкуємо її у файл, для чого потрібно у діалоговому вікні Print помітити прапорцем опцію Print to file.
• Отриманий файл із розширенням .рrn потрібно вручну перейменувати у файл із розширенням .ps.
• Відкриваємо отриманий файл з допомогою Adobe Distiller і і зберігаємо його у форматі PDF.
• Потрібний файл з розширенням .pdf готовий для розміщення його на шпальті видання як звичайний графічний файл.

Так, зокрема, у PageMaker це можна зробити з допомогою команди Plase. Після цього його можна масштабувати, повертати, робити кадрування, не втрачаючи при цьому форматування таблиці. Редакторські правки потрібно вносити у відповідний файл Word, а потім у PageMaker з допомогою команди Link info. (Інформація про зв’язок)/Update (Обновити) - обновити дані таблиці, що зазнали змін.

Такий спосіб має суттєвий недолік, особливо, коли мова заходить про кольорові поля таблиці. Word при експорті кольорові елементи форматує у модель RGB, замість потрібної моделі CMYK.

У програмі PageMaker досить давно існує окрема утиліта редагування таблиць, але вона не інтегрована з програмою і потребує, щоб таблиці експортувались як графіка - це робить їх непридатними для редагування на стадії верстки, і у випадку будь-яких змін доводиться переформатовувати всі таблиці і експортувати їх знову.

Однією з переваг PageMaker порівняно з QuarkXPress є імпорт тексту, представленого у різних форматах, так, зокрема, Microsoft Excel і HTML. Редактор електронних таблиць Microsoft Excel дозволяє представити текст у табличній формі, причому, задавши вертикальні та горизонтальні межі колонок та рядків і таблиці в цілому у вигляді ліній, та потрібний розмір таблиці. Копіюючи таку таблицю через буфер обміну, а потім використавши у PageMaker команду "Вставить как.../Microsoft Excel", можна отримати таблицю, представлену у графічному вигляді, ну і, звичайно, без можливості редагування.

Якщо доводиться створювати складні таблиці при верстанні  у середовищі QuarkXPress, то необхідно придбати одну із програм Xtensions (надбудову) для створення таблиць, наприклад, Gluon's TableMaker або Tableworks'. Якщо ж до таблиць, що мають бути відображені у видані, не ставляться значні вимоги, то такі таблиці можна створити засобами самої ж програми QuarkXPress - табулятором. Комбінуючи у цій програмі різні способи табуляції та інші засоби роботи з текстом, можна створити досить непогані таблиці. Зрозуміло, що на першому етапі це будуть просто текстові колонки заданого формату, обрамлення яких необхідними лініями може бути реалізовано хіба що з використанням відповідних графічних інструментів програми.

Проведений аналіз сучасних програмних засобів додрукарської  підготовки видань дозволяє констатувати, що верстання складних книжкових видань в середовищі комп'ютерних видавничих систем вимагає професійних знань їх можливостей і технологічних варіантів використання; особливо це стосується текстів, що містять таблиці. З огляду на таку ситуацію перспективним в подальшому видається розроблення технологічних специфікацій, орієнтованих на порівняльний аналіз груп складності видань та функціональних можливостей комп'ютерних видавничих систем. В результаті повинні бути вироблені обґрунтовані пропозиції щодо варіантів використання систем, що враховують послсментну складність видання та рекомендовану для його додрукарського опрацювання комп'ютерну видавничу систему.

 Проаналізувавши можливості  вище описаних програм верстки,  а також враховуючи специфіку,  тематику та інші особливості  розроблюваного мною видання,  для розробки та дизайну, а  відповідно і для здійснення  верстки, надано перевагу програмному  пакету Adobe InDesign.

До складу видання входить  не лише текстова, але й графічна інформація у вигляді растрових  та векторних зображень. Перед тим  як їх імпортувати безпосередньо  у програму верстки, їх попередньо потрібно опрацювати відповідно у програмах  обробки растрових та векторних  зображень. Далі подаю основні особливості  та деякі характеристики використовуваних мною програмних засобів для обробки  зображень.

«Adobe PhotoShop». Професійний інструмент для оброблення та ретушування фотографічних зображень, створення оригінальних ілюстрацій, виконання операцій високоякісного кольороподілу. Для розширення можливостей реалізовано механізм інтерфейсу Plug-In, що дає змогу інтегрувати нові ефекти й утиліти від третіх виробників. «Adobe PhotoShop» визнано як стандарт у сфері оброблення півтонових графічних зображень.

«Adobe Illustrator». Програма для створення і редагування ілюстрацій з використанням векторної графіки, виконання високоякісного кольороподілу. Забезпечує розширені можливості роботи з текстом і багатосторінковими документами. Дає змогу імпортувати й експортувати значну кількість як векторних, так і растрових форматів зображень (CorelDraw, FreeHand, PhotoShop тощо); обробляє документи програм верстання (PageMaker, FreeHand, PhotoShop, тощо), що гарантує створення комплексних публікацій; обмінюється даними для інших платформ; створює і редагує PDF-файли.

Проте, однієї лише обробки  зображень мало для того щоб можна  було їх імпортувати в програму верстки. Щоб це можна було здійснити, необхідно  попередньо зберегти зображення у форматах, які підтримує програма верстки. Далі подано основні формати файлів, які підтримують практично усі  програми верстки, та вказані їхні основні  характеристики.

3.2 Формати файлів для поліграфічних видань

Растровий формат TIFF (Tagged Image File Format). Був створений для подолання труднощів, що виникають при переносі графічних файлів з IBM-сумісних ПЭВМ на ПЭВМ Macintosh і назад.

TIFF сьогодні –  це стандартний файловий формат, що підтримується більшістю графічних  програм створення й обробки  зображень, а також програмними  пакетами верстки. Здатність до  розширення, що дає змогу записувати  растрові зображення з будь-якою  глибиною кольору, робить цей  формат досить перспективним  для збереження й обробки графічної  інформації.

TIFF став загальним  форматом для систем введення  зображень зі сканерів, використовується  у видавничих системах і входить  до складу дистрибутивних додатків Windows.

Векторний формат EPS (Encapsulated PostScript). Найбільш надійний та універсальний формат для збереження даних. Це є спрощений варіант PostScript-файлу, бо містить тільки одну сторінку. Фактично оригінальний EPS-файл – це опис векторного рисунку мовою PostScript, хота може містити і растрові фрагменти, які також відповідно описуються. EPS-файл може зберігати ще маленьку растрову копію оригінального зображення для швидкого перегляду, що збільшує розмір файлу. Цей ескіз бажано зберігати у форматі TIFF (для РС). EPS-файл можна створити майже з усіх програм, які мають справу з графікою. EPS розроблявся як векторний формат, потім з’явилась його растрова версія – Photoshop EPS, в якій варто використовувати метод стиснення JPEG. EPS-файли без ескізу з JPEG-стисненням мають розмір менший, ніж аналогічні файли у форматі просто JPEG. При здачі такого зображення у друк драйвери принтерів та фотонабірних автоматів можуть не вміти виконати їх кольороподіл.

Не менш важливим етапом при створенні макету видання  та верстці є вибір «правильних  шрифтів», тобто таких які б  легко візуально сприймалися  і не переобтяжували б текст. Так, притримуючись наступних вимог  та рекомендацій, я зможу вибрати  найбільш оптимальні за накресленням та гарнітурою шрифти.

Зручність читання шрифту забезпечується поєднанням двох якостей  шрифту: індивідуальністю знаків і  загальністю їх нарису. Кожна буква  алфавіту повинна мати свій особливий  нарис, що відрізняє її від інших  букв.

Одночасно форми всіх букв повинні мати загальні риси, які  зв'язують їх в єдину систему. Ці загальні риси букв алфавіту допомагають покращенню умов читання.

Зручність читання в основному  залежить від наявності контрастів букв. Шрифт, букви якого по розмірах та формі мало відрізняються між  собою, виглядає монотонним та скучним. Він потребує напруженої уваги, яка  втомлює читача. Цей недолік усувається шляхом виділення окремих букв. Однак  виділення окремих букв алфавіту повинно підлягати загальній  графіці та метричним закономірностям  даного шрифту. Контраст між окремими буквами дає оку орієнтири, що допомагають йому рухатися вздовж рядка.

Виразності, а значить, зручності  читання допомагають заголовні  букви. В більшості мов за правилами  правопису із заголовних букв починаються  перші слова та власні імена. В  німецькій мові із заголовних букв починаються всі підмети, що покращує сприйняття тексту.

Зручність читання тексту залежить також від легкості сприйняття кожної букви. З цією метою намагаються  рисунок букви зробити контрастним, тобто забезпечити чітку різницю між її елементами. Основною ознакою контрасту є різниця в товщині основних і додаткових елементів букви. Надпис, який складається з букв з малою різницею в товщині головних та додаткових елементів, виглядає монотонно. Дуже великий контраст між елементами букв створює неспокійне враження – текст в цьому випадку «рябить» [4].

Крім того, зручність читання  залежить від різниці між словами, яка визначається довжиною слова. До засобів, що забезпечують зручність  читання тексту, відносяться також  виділення речень за допомогою прописних  букв і знаків, виділення групи  речень, що об’єднані загальною  думкою, за допомогою відступів, що утворюють початок так званої червоного рядка кожного абзацу.

Розмір букв визначається в значній мірі відстанню, з якої читається текст. Надрукований текст  – в книзі, журналі, газеті – читається  на досить близькій відстані, тому друкований шрифт може бути досить малого розміру. Текст плакатів, реклам і оголошень читається з великих віддалей, тому і розміри букв повинні бути великі. Основою сучасних естетичних вимог до шрифтів є гармонія їх пропорцій та простота.

Поряд з простими і чіткими  формами основних шрифтів в особливих випадках при виконанні художніх надписів і заголовків застосовуються декоративні та орнаментні, багаті деталями шрифти.

Після здійснення власне макетування  та верстки публікації (включаючи  коректуру, пробний друк і т. ін.) наступним важливим процесом у додрукарській  підготовці є створення PostScript-коду даної публікації, кінцевим результатом  якого має бути файл у форматі PDF (Portable Document Format).  Операцію створення PostScript-коду видання можна здійснити  двома способами:

безпосередньо, шляхом експорту зверстаних сторінок в PDF-формат;