Рентабельність в поліграфії

Залежно від мети аналізу діяльності підприємства за навчальним посібником Пономарьова Ю.В. розрізняють [10; с. 186-187]:

1. Загальний  рівень рентабельності підприємства. Такий показник відбиває загальну  ефективність діяльності підприємства  і показує, наскільки раціонально  використовуються матеріальні ресурси підприємства.

2. Рентабельність  виробничих фондів. Цей показник  називають ще рентабельністю  виробництва, що є не зовсім  коректним, оскільки до формування  прибутку залучаються всі види  діяльності підприємства, в тому числі ті, що не пов'язані з його основними виробничими фондами.

3. Рентабельність  сукупних активів, що характеризує  ефективність використання всього  наявного майна підприємства:

4. Рентабельність  власного (акціонерного) капіталу, яка  відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

5. Рентабельність  продукції, що характеризує ефективність  витрат на виробництво та збут  продукції

 

Розглянувши декілька підходів до класифікації показників рентабельності, доцільно використовувати  таку:

1. Рентабельність активів
2. Рентабельність продажів
3. Рентабельність продукції
4. Рентабельність діяльності

Отже, рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів. Важливими факторами, які забезпечують зростання прибутку та рентабельності підприємства, слугують зростання продуктивності праці, економія матеріальних ресурсів, підвищення фондовіддачі та рівня технічного прогресу, а саме: механізації та автоматизації трудомістких технологічних процесів, удосконалення організації виробництва та ін. Якомога повніше врахування підприємством таких факторів сприятиме підвищенню ефективності його діяльності.

 

3. Система показників рентабельності

 

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють  доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового  обміну. Вони є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини  вони є обов'язковими елементами порівняного  аналізу та оцінки фінансового стану  підприємства.

Показники рентабельності характеризуються функціональними  взаємозв’язками щодо впливу на них  факторів і показують, скільки одиниць  прибутку припадає на одиницю явищ і процесів, які брали участь у  його створенні. За функціональною залежністю певному значенню фактора відповідає чітко визначене значення результативного показника [13; c.484].

Основні показники рентабельності:

1. Рентабельність продукції.
2. Рентабельність продаж.
3. Рентабельність активів.
4. Рентабельність поточних активів.
5. Рентабельність власного акціонерного капіталу.
6. Рентабельність власного капіталу.
7. Валова рентабельність основної діяльності.
8. Рентабельність операційної діяльності.
9. Рентабельність звичайної діяльності.
10. Рентабельність виробничого потенціалу.
11. Рентабельність статутного капіталу.

 

1. Рентабельність продукції (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукту (Пр) до повної собівартості реалізації продукції (Сп):

                      (1)

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі  реалізації продукції на одиницю  витрат в основній діяльності підприємства, тобто ефективність витрат на виробництво продукції [5; c.131].

2. Валова рентабельність продажів (RОS) визначається як відношення прибутку від реалізації (Пр) до доходу від реалізації без податків, які включаються в ціну продукції (Д):

                      (2.1.)

Операційна рентабельність продажів (Ро) визначається як відношення операційного прибутку (По) до чистого доходу від реалізації (ЧД):

                                        (2.2.)

Рентабельність  продажів характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над  взаємозв'язком між цінами, кількості  товару, що реалізується, витрат виробництва і реалізації продукції [1; c.143].

3. Рентабельність активів (RОА) визначається як відношення прибутку (балансового чи чистого) (Пб або Пч) до середньої величини активів за якийсь період (Аср):

                       (3)

Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає  загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і залученого [10; c.186].

4. Рентабельність поточних активів (Рпа) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Ап.ср):

             (4)

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні, що вкладена у поточні активи [13, c.482].

5. Рентабельність власного акціонерного капіталу свідчить про верхню межу дивідендів на акції  (RОЕ) визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини статутного капіталу підприємства (Кст) за якийсь період:

                                     (5)

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну  гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для  вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди. На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає  показник рентабельності активів

6. Рентабельність власного капіталу (Р_вк) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів і визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до власного капіталу підприємства (Кв)

                                       (6)

7.  Валова рентабельність основної діяльності визначається як співвідношення валового прибутку (Пв) та собівартості реалізованої продукції (Срп):

                               (7)

8. Рентабельність операційної діяльності визначається як співвідношення прибутку від операційної діяльності (Под) та операційних витрат (ОВ):

                             (8)

9. Рентабельність  звичайної діяльності визначається  як відношення прибутку від  звичайної діяльності (Пзд) до операційних витрат (ОВ):

                                 (9)

10. Рентабельність виробничого потенціалу визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до суми середньорічної залишкової вартості основних засобів ) та середньорічної вартості оборотних активів (:

                     (10)

Рентабельність  виробничого потенціалу є найбільш узагальнюючим показником діяльності підприємства. У ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, оборотність коштів підприємства, фінансові результати, отримані в результаті фінансової та інвестиційної діяльності. На рентабельність виробничого потенціалу впливають зміна чистого доходу на 1 грн виробничого потенціалу та зміна прибутку на 1 грн чистого доходу [10; c. 309].

     11. Рентабельність статутного капіталу визначається як співвідношення прибутку до оподаткування (Пдо.оп)та суми джерел коштів (Вдж):

 х 100%                                    (11)

Основна мета аналізу показників рентабельності – це оцінка, моделювання і прогнозування оптимального співвідношення між споживчою вартістю (чистим доходом), одержаною від об'єкта витрат, і витратами на її формування. Щоб визначити, наскільки ефективна господарська діяльність за показником рівня рентабельності, необхідно знати [13; c.483]:

• яке значення мав цей показник у попередні періоди;
• який рівень рентабельності свідчить про відсутність ризику;
• яка рентабельність на підприємствах цього ж або інших секторів економіки і регіонів;
• які фактори вплинули на зміну рентабельності в часі, її рівень в просторі за регіонами та в порівнянні з іншими класифікаційними ознаками підприємств.

Для оцінки фінансового стану підприємства найчастіше використовуються показники  рентабельності активів, рентабельності чистих активів, рентабельності власного капіталу та рентабельність реалізації. Їх взаємозв’язок відображений на рис. 1.3.1 [11; c. 415]:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3.1. Система взаємозв’язків показників рентабельності чистих активів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3.2.                      Рентабельність реалізації

 

4. Показники рентабельності в ринковій економіці

 

В умовах ринкової економіки більш  прийнятним виявився показник рентабельності, що обчислюється як відношення прибутку до господарського обороту (доходу від  продажу товарів і послуг). Його часто називають комерційною  рентабельністю і використовують не тільки для оцінки результатів господарської  діяльності, а й для аналізу  факторів, що впливають на рентабельність до вкладеного капіталу.

Для оцінки ефективності формування прибутку в процесі фінансової діяльності часто використовується вартість залучення  позикового капіталу та коефіцієнт рентабельності середнього залишку грошових активів  на рахунках в банку. Вартість залучення  позикового капіталу характеризує, як співвідносяться між собою сума залучених позикових коштів і витрати з їх обслуговування. Коефіцієнт рентабельності середнього залишку грошових активів на рахунках в банку визначається в тому випадку, якщо відповідно до договору про розрахунково-касове обслуговування банк виплачує підприємству депозитний відсоток за середнім залишком грошових коштів на розрахунковому або валютному рахунках [2; с. 91-97].

У зарубіжній практиці використовуються такі показники  рентабельності:

1. Return on Common Equity (RCE) або Return on Equity (ROE) (дослівно перекладається як "повернення", віддача на власний капітал) є основним показником прибутковості й еквівалентний коефіцієнту рентабельності власного капіталу. Даний коефіцієнт розраховується як співвідношення чистого прибутку до середнього значення власного капіталу [13, с. 160-162].

2. Return on Assets (ROA) або Return on Total Assets (ROTA) - рентабельність активів, що найчастіше розраховується як відношення чистого прибутку до загальної суми активів. Даний коефіцієнт характеризує ефективність стратегії підприємства в цілому, включаючи те, як побудована структура фінансування, наскільки ефективно розміщені довгострокова і короткострокова заборгованості [13; с. 141].

3. Return on Capital Employed (ROCE) - рентабельність робочого капіталу, яку розраховують таким чином: прибуток до виплати відсотків і податків ділять на різницю між загальною сумою активів і  поточними зобов'язаннями [15; с. 420].

4. Return on Investment (ROI) або Return on Invested Capital (ROIC) - рентабельність інвестицій, що розраховується як співвідношення оперативного характерного результату діяльності до середнього значення інвестованого капіталу. Цей коефіцієнт характеризує у відсотковому співвідношенні середню ставку прибутковості інвестованого капіталу. Він носить частковий характер, оскільки дозволяє судити про економічну ефективність головного оперативного обороту (основного виробництва), але не відображає стан інших оперативних оборотів (наприклад, фінансових вкладень позикового капіталу) [8; с. 18].

5. Return on Sales (BOS) або Profit Margin (PM) - часто перекладається як "норма прибутку", однак відповідає коефіцієнту рентабельності продажів (обороту) і розраховується як відношення прибутку до сплати податків до чистої виручки від продажів [15; с. 421]. Цей показник дозволяє проводити безпосередні порівняння між підприємствами однієї і тієї ж галузі незалежно від наявності у них заборгованості з виплати податків, використання податкових знижок або кредитів. У цілому цей показник характеризує прибутковість продажів, відображаючи існуючі відносини між доходами і витратами і, отже, ефективність виробництва (використані ресурси відносно отриманих результатів) у цілому.

Міру прибутковості функціонування підприємства найбільш точно визначають показники рентабельності, які характеризують рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва  та реалізації товарів, робіт, послуг. Збільшення показників рентабельності підприємства значною мірою залежить від зростання чистого прибутку, який залишається в розпорядженні  підприємства після сплати податків. Адже в умовах ринкової економіки  чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Тому для підвищення рентабельності підприємства потрібно збільшувати прибуток. А це можна зробити наступними методами [7, с.54-60]:

• нарощувати обсяги виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг;
• здійснювати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;
• зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції, тобто знижувати її собівартість;
• з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є в розпорядженні підприємства, в тому числі і фінансові ресурси;
• кваліфіковано, зі знанням справи здійснювати цінову політику, оскільки на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;
• грамотно будувати договірні відносини з постачальниками, посередниками, покупцями;
• вміти найдоцільніше розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.