Шпаргалка по "Политологии"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Сутність  та еволюція грошей.

Існують 2 концепції виникнення грошей: 1) раціоналістична. За нею гроші  виникли внаслідок домовленосі між людьми про введення спецеального інструмента для обміну товарів. Вона існувала до кінця 18 ст, проте і сьогодні є її прихильники такі як Самуельсон, Гейбрейт. 2) еволюційна концепція каже, що гроші виникли стихійно. Незалежно від волі людей внаслідок тривалого еволюційного розвитку суспільства, поділу праці, товарного виробництва, обміну. Прихильниками цієї концепції є Смідт, Рікардо, Маркс. На основі теорій, що зародилися ще в 17-19 ст (меркантеліська, номіналістична, кількісна) грунтуються сучасні концепції грошей, а особливо монетариський напрямок. Макконел і Брю сказали, що гроші – це те, що гроші роблять. Усе що виконує функції грошей і є гроші.Отже сутність грошей виявляється в їхніх 5 функціях:  вартість товару, виражена в грошах називається ціною. Цю функцію гроші виконують ідеально (абстрактно). При визначенні ціни товару необов'язково мати у своєму розпорядженні грошові знаки. Гроші, як міра вартості, самі повинні бути обмірювані, тобто мати масштаб цін. Масштаб цін- це технічна, умовна, вольова, але об'єктивно необхідна категорія. Функція засобу обігу полягає у посередництві грошей у товарному обміні. Цю функцію виконують наявні грошові знаки, виконують її мимолітно, безупинно, переходячи з рук покупців у руки продавців. Грошові знаки в залежності від їхнього співвідношення з товарною масою можуть бути піддані інфляції. Гроші – засіб нагромадження. У цій функції гроші тимчасово припиняють свій рух і вибувають з обороту. Золото при цьому обертається у скарб, що накопичується, грошова сума являє собою тоді номінальне нагромадження. Реальне нагромадження- придбання за ці гроші майна, насамперед - капітальне будівництво. Гроші- засіб платежу. Цю функцію гроші виконують при купівлі товарів у кредит і наступній їхній оплаті і при різних нетоварних операціях. Світові гроші. Спочатку як світові гроші виступали злитки золота по вазі. Потім воно було замінено символічними знаками. Функції світових грошей активно виконує ВКВ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12.Грошовий обіг та його закони.*

Грошовим обігом називають процес руху грошей, які виступають посередниками  при обміні товарами

Закони грошового обміну визначають кількість грошей, необхідну для  реалізації суспільного продукту.

Якщо відкинути кредитні відносини, то Маса грошей = Ціни* усіх Товарів  і послуг/поділити на Швидкістьобігу гошової одиниці.

Якщо з враховувати кредитні відносини, тоді доречно скористатися формулою К.Маркса: Маса грошей = Товари*Ціну - К(сума цін товарів проданих в  кредит) + сума Платежів в цьому році по боргам – сума ВВзаємопогашених платежів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13.Ринок: суть, функції, субєкти та обєкти.

Ринок – арена угод та контрактів між рівноправними партнерами, пануючим є ек інтерес.  Ця категорія є центральною в ек науці протягом тривалого часу. Це поняття постійно ускладнюється та уточнюється

Функції ринку: ринок виконує ряд  фу-ій. 1) Інформаційна – надання інформації про супс потреби. Про попит на товари, ціну, якість. є основою для прийняття тих чи інших рішень 2) регулююча – іде перерозподіл ресурсів, згідно з платоспроможним попитом, встановлюється структура пропозиції, вирівнюються прибутки підприємців. 3) інтегруюча – зводить в єдине ціле самостійне рішення вільних товаро виробників відбираючи з них найбільш ефективні для досягнення мети суспільства 4) стимулюча – стимулює зниження витрат в-ва, впровадження нової техніки і технології, раціональне використанння обмеж ресурсів, забеспечення високої якості товарів та послуг. Суб’єкти ринку -практично всі учасники суспільного виробництва

(держава, державні, колективні, кооперативні, приватні підприємства та їх  обєднання; іноземні фірми та громадяни; різні установи та організації; громадяни України). Об’єкти ринку - усі результати суспільної діяльності (матеріальні продукти праці; інтелектуальні; робоча сила; цінні папери; позичкові капітали, валюта, золото).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14. Ринок класифікують за різними ознаками:

1. За суспільним поділом праці ринок поділяють на

- місцевий;

- регіональний;

- національний;

- світовий або міжнародний.

2. За формами власності

- приватний

- колективний (кооперативний)

- державний

3. За об'єктами обміну:

- товарний

- грошовий

4. За форми конкуренції

 - ринок досконалої конкуренції.

5. за організацією обміну.

- оптовий - роздрібний

- експортний

- імпортний.

За історичним процесом розвитку розрізняють: вільний ринок,

монополізований ринок, регульований ринок.

Вільний ринок ( поч. ХVІ - кін. ХVІІІ  ст н.е.) - це ринок, на який

возилися товари і послуги багатьох незалежних товаровиробників і жоден  з

яких не виготовляв переважаючу  частину продукції, і тим самим  не міг

вплинути на рівень цін, а ціни встановлювалися  шляхом вільної

конкуренції.

 

Монополізований ринок (поч до кінця 19 ст.) - це ринок, на який везуться

товари і послуги незалежної кількості товаровиробників, кожен  з яких

виготовляє  переважну частину  продукції і може впливати на рівень цін.

Вони диктують свої ціни на ринку, або можуть об'єднатися і зосередити в

своїх руках переважаючу, або основну частину виробництва.

Регульований ринок (20 ст.) - це ринок, який існує в умовах державного

регулювання і контролю за допомогою  заходів адміністративного та

економічного характеру.

Адміністративні заходи - антимонопольне законодавство.

Економічні заходи - це кредитна податкова і фінансова політика держави.

Ринки класифікують за видами.

1. Ринок предметів споживання -

це ринок, продають товари довгострокового  і короткострокового

користування.

Ринок засобів виробництва, який  поділяється на:

- ринок предметів праці (п/п).

- ринок засобів праці

Ринок п/п включає

 ринок природних ресурсів

- ринок сировини і матеріалів

Ринок засобів праці включає

- ринок нового устаткування

- ринок уживаного устаткування

- ринок специфічного устаткування.

3. Ринок робочої сили - це ринок праці.

4. Фінансовий ринок включає

 

а) ринок готівки

б) ринок боргових зобов'язань

в) ринок цінних паперів

г) спекулятивний ринок грошей.

5. Ринок послуг. В ньому розрізняють:

- послуги матеріального і нематеріального характеру.

- матеріально-транспортні послуги.

6. Ринок нерухомості - це ринок,  на якому продається земля та будівлі.

7. Ринок інтелектуальної власності  - це ринок, де продаються об'єкти

інтелектуальної власності (науково-технічні розробки, патенти, ноухау,

ліцензії).

8. Валютний ринок - це ринок,  де купуються і продаються  іноземна валюта,

а також платіжні документи, виражені і іноземній валюті.

9. Ринок інформації - сукупність  економічних відносин з приводу

збирання, обробки, систематизації інформації та продажу її кінцевому

споживачу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15.Інфраструктура ринку.

Інфраструктура - сукупність галузей  та підприємств, зайнятих у обслуговувані  сусп в-ва. існує кілька видів: виробнича, соціальна, ринкова.

Ринкова інф – шляхи ( підприємства та організації), по яких рухаються товари та послуги, гроші, роб сила, ціні папери. Вона виконує такі функції: 1)забеспечення фінансової підтримки та кредитуванняпід приємств. 2) страховий захист підприєм діяльності. 3)правове та ек консультування підприємств, захист інтересів їх у держ установах та деякі інші послуги. 4)підвишення ефективносі та оперативності роботи субєктів ринку. 5)регулювання руху роб сили. 6)сприяння матеріально технічного забеспечення реалізації товарів та послуг. Інф ринку – це: 1) інф виробничого сектору(транспорт, звязок, комунікаїці) 2)інф ринку праці ( заклади освіти, підвищення кваліф, центри зайнятості. 3)інфраструктура фінансового сектору ( страхова, банкова система, товарні і фондові біржі)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16. Попит і пропозиція. Ринкова  рівновага

Під попитом розуміють платоспроможну потребу. З цієї причини попит  перш за все залежить від ціни товару

 

При збільшені ціни зменьшується величина попиту на товар, але крива Індивід попиту не пояснює яка ціна із значених варіантів є ринковою. Ціна і величина попиту постійно звязані між собою. При зміні попиту змінюється і ціна, тому має значення закон попиту. Закон попиту – виражається через ек поведінку споживачів. Основними чиниками які впливають на цю повендінку є: ефект доходу, ефект заміщення. Ефект доходу – зничення ціни на споживчі товари рівноважне зростаню доходу, тому за меншу ціну споживач може купити більше якогось товару.

Ефект заміщення  - можливість замінити споживання дорогих товарів більш  дешевшими, заа умовиЮ якщо вони задовольняють одну потребу. Попит буває індивідуальний і ринковий, проте ринковий не є сумою індивідульних.

Пропозиція – це сукупність товарів, які представлені на ринку. Як функція  і результат товарного вир-ва пропозиція представлена відповідним суб’єктом – продавцем. Вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг вир-ва.

Закон пропозиції встановлює залежність зміни пропозиції від зміни ціни(при  підвіщені ціни стає вигідніше виробляти товар і стає більше товарів що постачається на ринок)

За ринкової ціни кількість товарів  які виносяться на ринок, = кількості  товарів що купують. Проте стан рівноваги  як часткової так і загальної  на практиці майже не існує, а якщо існує, то дуже короткий час. Існує кілька рухів: по кривих попиту і пропозиції( тільки зміна ціни), рух кривих попиту і пропозиції(не цінові чиники).

До нецінових чиників попиту відносяться кількість покупців, доходи споживачів, очікування спожівачів, ціни на товари. До нецінових чиників пропозиції відносять кількість продавців, очікування підприємців, податки на дотації, ціни на ресурси, технологічний прогрес.

 

 

 

17. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.

Домогосподарство виконує дуже важливу роль в ринковій економіці. Значення домогосп посилюється з кожним роком (в Укаїні значно збільшилась їх частка у ВВП). Домгосп більш чітко привязане до територіальних меж окремої госп одиниці, включає членів дом госп, які не є родичами. Вони виконують 2 основні функції: 1) дом госп – головний постачальник ек ресерсів. 2) Домгосп основний постачальник субєктів що витрачаються. Домгосп виступають отримувачами доходів. Основними джерелами є: зарплата, доходи від інвестиції товарів, відсотри на вкладений капітал, дивіденди, доходи від підсобного господарства. Взагалі існує 2 класифікації розподілу доходів дом госп: функціональний і особистий. В ринковій ек важливим моментом є нерівномірний розподіл доходів між домогосп. Важливим моментом є також і витрати дом госп з метою заощадження і споживання. Домгосп займає чинне міцсе в економіці: 1) важіль встановлення ек рівноваги. 2) вони разом формують сукупний попит, що зорієнтовує всю рнкову систему. 3) є постачальником ресурсів (трудових, капітало, грошей, товарів). Одже господарства є важливим обєктом доследження і функціонування ринк ек.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

18. Підприємництво як субєкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.

Підприємництво – багатовимірне  явище. Яке може бути визначене як:  - ек категорія: вдносини між субєктом госп діяльності, спрямовані на досягнення такої комбінації ек ресурсів, яка здатна їм забеспечити комерційний дохід, -як тип госп поведінки:незалежністю самостійність що до вибору( скільки, що, для кого виробляти), повна відповідальність за прийняті рішення та їх наслідки –як господарське мистецтво: постійна ек, організаційна, управліньська, творчість для забеспечення комерційного успіху, -як метод ек мислення: характерезування орігіральних ідей та підходів до вирішення госп проблем. Чинним законодавством Україні обмежуються деякі громадяни щодо веденя підприємництва: державослужбовці, військовослужбовці, ті, що судилися за ек злочин. Субєктами підприємництва є: приватні особи, держава в особі відповідних органів, група юр осіб, що повязані між собою договірними відносинами. Обєкт підприємництва – сукупність певних видів ек діяльності в межах якої шляхом комбінації ресурсіів підприємець досягає максималазації доходів. Бувають такі види підприєм діяльності: страхова, виробнича, фінансова, торговельна, посередницька, іноваційна. Кожен підприємець має прагнути бути нависоті, досягати іновацій у сфері економіки, оріїнтуватись на запити та смаки споживачів, максимально використовувати конкурентні переваги, дотримватись принципів ділової етики, рризикувати, нести ек та соц відповідальність. За формою організації:

-      одноосібні

-      партнерство  чи тов-во

-      корпорації  та акц тов-ва

Також за формою власності  підпр-ва класифікують як:

- приватні ( засновуються на власності майна окремих громадян, з правом викор роб сили);

- колективні (засновані на власності на майно трудових колективів);

- державні (майно належить державі);

- змішані (спільні) (створені на основі об”єднання майна різних власників).

Класифікація по правовому  статусу:

- одноосібні;- кооперативні;- арендні;- господарські товариства.

В залежності від характеру  інтергації та ступеню відповідальності:

- повні (всі учасники несуть відповідальність);

- з обмеж відп ( має уставний фонд, учасники несуть відповідальність в розмірі своїх вкладів);

- командитні (поряд з членами повну відповідальність мають і засновники);

- акціонерні (поділ уставного капіталу на акції).

По чисельності робітників:

- малі;- середні;- великі.

Сьогоднішня( іноваційна) модель підприємництва відрізняється від класичної, що відбулось в наслідок переходу від індустріального до пост індустріального способу в-ва.