Безробіття: причини, види, форми та наслідки

    Досвід  переходу окремих країн до ринку  свідчить про те, що в кожний період рівень зайнятості і масштаби безробіття характеризуються значними коливаннями, зумовленими сукупним впливом багатьох чинників. При цьому причини появи безробіття і його види можуть дуже різнитися. 
 
 

3. Показники безробіття

 
 

     В економічній теорії використовуються два показники, що можуть обрисувати об’єктивну картину економічної нестабільності на ринку праці. Це рівень безробіття і середня її тривалість.

      «Безробітний» і «непрацюючий». На практиці визначення безробітного і зайнятого істотно відрізняються від понять "працюючий" і "непрацюючий". З одного боку, багато працюючих не попадають у категорію зайнятих, наприклад, домогосподарки. Вони враховуються в якості зайнятих тільки тоді, коли вони за свою працю одержують грошову винагороду. Крім того, у число зайнятих не включаються працюючі діти до 16 років, незалежно від того, чи одержують вони заробітну плату чи працюють безкоштовно.

      З іншого боку, зовсім не кожен "непрацюючий" попадає в категорію безробітних. До них можна віднести багато людей, що не роблять нічого, щоб знайти собі нову роботу. Безробітними не вважаються ті, хто відсутній у даний момент на робочому місці через хворобу, чи за інших обставин, а також так звані "частково зайняті" (працюючі неповний робітничій день і т.д.).

      "Безробітний"  і "нездатний знайти роботу". Ці подібні поняття насправді також лише приблизні. Наприклад, у число безробітних попадають люди, тимчасово звільнені з місця служби, а також знайшли місце роботи і що припускають почати працювати протягом місяця. Навряд можна також говорити про "нездатність знайти роботу" у тих, хто залишив колишнє місце в пошуках кращого варіанта. 
 
 

4. Причини виникнення безробіття. Теорії зайнятості

 
 

      Причини виникнення безробіття:

• структурні зрушення в економіці, що виражаються у впровадженні нових технологій, згортанні виробництва в традиційних галузях, закритті технічно відсталих підприємств. Це призводить до скорочення зайвої робочої сили.
• економічний спад чи депресія, що змушують роботодавців знижувати потребу у всіх ресурсах, у тому числі і трудових.
• економічна конкуренція, зокрема на ринку праці.
• політика уряду в галузі оплати праці: підвищення мінімального розміру заробітної плати збільшує витрати виробництва і тим самим знижує попит на робочу силу.
• сезонні зміни в рівні виробництва в окремих галузях економіки.
• зміни в демографічній структурі населення, зокрема зростання чисельності населення в працездатному віці збільшує попит на працю і, отже, зростає імовірність безробіття.

      Перехідна економіка, яка має місце в Україні, породжує такі додаткові причини безробіття:

• трансформаційний спад;
• надмірна зайнятість в адміністративно-командній економіці;
• масштабна структурна трансформація;
• зниження рівня державного патерналізму.

     Досить  ретельно досліджував безробіття Карл Маркс у «Капіталі».Він відзначив, що з технічним прогресом росте маса і вартість засобів виробництва, що приходиться на одного працівника. Це призводить до відносного відставання попиту на працю від темпів нагромадження капіталу, і в цьому криється причина безробіття. таке трактування математично не цілком коректне, тому що якщо попит на робочу силу росте, то безробіття зникає, чи хоча б розсмоктується, не зважаючи на ріст капіталу відбуваються ще більш високими темпами. 
 
 
 
 
 

     Таблиця 2.1. 

Безробіття  за причинами незайнятості, статтю та місцем проживання у 2003 році 

 
 

     Маркс допускав і інші причини, зокрема, циклічність розвитку ринкового господарства, що робить її постійним супутником розвитку ринкового господарства. Виведення безробіття з циклічного розвитку економіки стало після Маркса стійкою традицією в економічній теорії. Якщо економіка розвивається циклічно, наслідком цього стає вивільнення робочої сили і згортання виробництва.

     Заслуга Кейнса в розробці теорії безробіття в тім, що він представив логічну модель механізму, що розкручує економічну нестабільність та її інтегральну складову – безробіття. Кейнс помітив, що в міру росту національного господарства в більшості населення споживається не весь доход, визначна його частина перетворюється в заощадження. Щоб вони перетворилися в інвестиції необхідно мати великий рівень так званого ефективного попиту, споживчого й інвестиційного. Падіння споживчого попиту гасить інтерес вкладати капітал, і як наслідок, падає попит на інвестиції. При падінні стимулів до інвестування виробництво не росте і навіть може згортатися, що приводить до безробіття.

     Теорії  зайнятості :

• Теорія Томаса Мальтуса. Безробіття є наслідком зростання населення в геометричній прогресії, в той час, як засоби існування зростають в арифметичній прогресії.
• Класична теорія безробіття (В.Петі, Ж.Б.Сей, і т.д.). Безробіття - результат надмірно високої заробітної плати.
• Теорія Маркса. Наймані працівники, приймаючи участь у нагромадженні капіталу, тим самим у зростаючих масштабах виробляють засоби виробництва, які роблять найманих працівників надлишковим населенням.
• За Кейнсом безробіття - це наслідок деформації і гнучкості ринку праці. Виникає внаслідок невідповідності сукупного попиту сукупній пропозиції.

 
 
 
 

5. Види безробіття

 
 

      Розрізняють відкрите й приховане безробіття.

      Відкрите  безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане - наявність формально зайнятого населення.

      Можна виділити такі види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне, сезонне, інституціональне.

      Фрикційне безробіття пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. Фрикційне безробіття означає, що існують постійний зв'язок між звільненням з однієї організації і найманням працівників іншими організаціями, заміщення одних професій іншими, рух працівників з одних галузей в інші тощо.

      Якщо  людині надається свобода вибору роду діяльності і місця роботи, деякі робітники потрапляють у становище "між роботами". Одні з них добровільно змінюють місце роботи. Другі шукають нову роботу після звільнення. Треті тимчасово втрачають сезонну роботу. Також є категорія робітників, які вперше шукають роботу.

      Фрикційне безробіття вважається неминучим і в якійсь мірі навіть бажаним. Це виражається в тому, що робітники, переходять з низькооплачуваної роботи на більш високооплачувану і більш продуктивну роботу. Це означає більш високі доходи для робочих і більш раціональний розподіл трудових ресурсів, що має наслідком збільшення реального об'єму національного продукту.

      Фрикційне безробіття непомітно переходить в  структурне. З часом в структурі споживчого попиту і в технології відбуваються зміни, які змінюють загальну структуру попиту на робочу силу. Внаслідок таких змін попит на деякі види професій зменшується чи припиняється зовсім. Попит на інші професії, включаючи нові, які раніше не існували, зростає. В результаті у деяких робочих немає навичок, які можливо було б швидко продати, їх навички застаріли і стали непотрібними після змін у технології і характері споживчого попиту.

      Виникнення  структурного безробіття пов'язане  зі структурними зрушеннями в економіці, закриттям застарілих підприємств  і виробництв, скороченням випуску  продукції у разі переорієнтації виробництва, закриття шкідливих підприємств.

      Причиною  структурного безробіття є територіальна  і кваліфікаційна невідповідність  між вільними робочими місцями і  безробітними.

      У структурному безробітті можна відокремити  технологічне й конверсійне безробіття.

      Технологічне  безробіття пов'язане з переходом до нової техніки і технології, механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації.

      Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цього безробіття можуть коливатися від незначних до великих.

      Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю.

      Сезонне безробіття пов'язане з різними  обсягами виробництва, виконуваними деякими  галузями в різні пори року, тобто  в одні місяці попит на робочу силу в цих галузях росте (отже, знижується безробіття), в інші -зменшується (а безробіття зростає). До галузей, для яких характерні сезонні коливання обсягів виробництва (а значить - і зайнятості) відносяться насамперед сільське господарство і будівництво.

      Циклічне це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму - - під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коливаються разом з коливаннями циклу ділової кон'юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття страждають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення.

      Під циклічним безробіттям розуміють  безробіття, викликане спадом, тобто  тією фазою економічного циклу, яка характеризується недостатністю загальних витрат. Коли сукупний попит на товари та послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття з; о , 3 цієї причини циклічне безробіття інколи називають безробіттям, пов'язаним з дефіцитом попиту.

      Інституціональне  безробіття породжується інертністю ринкових механізмів, відсутністю нормальних умов для функціонування інститутів ринкової економіки. Високий рівень допомоги по безробіттю може істотно знижувати активність людини в пошуках нової роботи. В умовах України цей варіант безробіття малопомітний.

      Можна також виділити добровільне безробіття, викликане тим, що в будь-якім суспільстві існують прошарок людей, що по своєму психічному складі чи з інших причин не хочуть працювати або внаслідок того, що робітники не хочуть працювати за пропоновану їм заробітну плату, але стали б до роботи, якби вона була вищою.

      Регіональне безробіття є наслідком моно економічного напряму в розвитку деяких районів країни, а також існування раніше закритих міст і зон проживання. Місцева влада безсила перед цим безробіттям, оскільки спостерігається наявність складної комбінації демографічних, соціальних, політичних й економічних факторів. В Україні воно характерне для таких економічних районів, як Донецький, Південний, Західний та ін.

      Приховане безробіття-широкомасштабне явище, зумовлене нерозвиненістю ринкових відносин. Спостерігається у багатьох галузях народного господарства України. Цю форму безробіття розглянемо детальніше.