Трудові доручення як форма організації дитячої праці

Спочатку  вихователь домагається лише емоційно-позитивного  відношення до трудового доручення. Це здійснюється частіше всього завдяки  позитивній, доброзичливій оцінці того, що дитина з бажанням відгукнулася допомогти дорослому, правильно  виконала завдання, добилася результату. По мірі виникнення у дітей інтересу до виконання доручення , необхідно  добитися більш усвідомленого відношення до трудових завдань дорослих, корисності виконуваної ними справи. "Добре, що ти вирішив допомогти мені, разом  ми швидко приготували все до заняття". Самим високим критерієм оцінки виконання трудового доручення  є усвідомлення дітьми зобов'язаності і постійність піклування про оточуючих. Така поведінка дітей пов'язана з проявом ініціативи і самостійності у виконанні трудових завдань, в добровільному знаходженні для себе справи і самостійному її виконанні, в готовності зробити щось приємне для оточуючих. Вихователю дуже важливо вміло підтримати перші ростки дитячої ініціативи, коли дитина з особистого бажання включається в трудову діяльність. Це важливо для формування у дітей уміння виконувати обов'язки.

Ініціативу  в праці діти проявляють в тих  випадках, коли вихователь уміло переходить від пропозиції і вимоги виконати завдання до нагадування його змісту і способів виконання. За допомогою  запитань вихователь поступово привчає  дітей звертатися до свого досвіду, згадувати, що навчилися робити, і  самим пропонувати свої послуги, допомогу. Щоб полегшити дитині вибір  завдання, доцільно організувати спеціальні ситуації, в яких вона може проявити ініціативу. Особливо корисні ситуації, пов'язані з побутовою працею ( прибиранням куточка ляльок, поличок  з іграшками, ремонт книжок та ін.), працею в природі.

Проявленню  ініціативи дітей в праці багато в чому сприяють доручення, які дає  вихователь задовго до їх виконання: що-небудь зробити, але після сніданку, обіду, гри, сну. При цьому вихователь пропонує дитині нагадати їх про це: "Сергійко, у нас мало часу, а  ось після сну нагадай мені і я тобі доручу дуже потрібну справу. Добре?" Звичайно дитина дуже радіє  довірі вихователя.

В старшій  групі розширюються фізичні можливості дітей, накопичується досвід самостійного виконання доручень. Багато доручень починають входити в коло їх обов'язків, носять постійний систематичний  характер. Разом з тим доручення  не втрачають своєї значимості. Якісно змінюється не тільки їх зміст, але  і завдання їх виконання. Підвищуються вимоги до самостійності і якості дорученої справи, вміння використовувати  засвоєні навички в різних умовах ( в інших приміщеннях, на ділянці, в умовах сім'ї).

В роботі з дітьми старшого дошкільного віку вихователь широко використовує довготривалі доручення ( одноденні, багатоденні, з  відстроченими за часом результатами праці), наприклад: просить принести до певного дня пусті сірникові  коробочки для праці, кольорові  нитки,  картинки певного змісту для альбому, нарізати вдома геометричні  форми для заняття з малюками і т.п. Дають різноманітні доручення, пов'язані з довгочасними спостереженнями  за рослинами і тваринами в  куточку природи.  Через якийсь час  дитина розповідає всім дітям, вихователю про ті зміни, які вона помітила, про цікаві факти поведінки  тварини під час годування, сну, показує замальовки в альбомі.

В системі  підготовки дітей до школи особливу увагу звертають на доручення, які  мають суспільну направленість - виконання різноманітних завдань  на допомогу малюкам, надання допомоги співробітникам дитячого садка (завгоспу, повару, двірнику, методисту, вихователям  інших груп), членам сім'ї. Розширення життєвих ситуацій, в яких здійснюється закріплення трудових умінь і  навичок, якими дитина володіє, створює  сприятливі можливості використання їх в різноманітних умовах.

У залученні  старших дошкільників до праці велике виховне значення має доручення  колективного характеру (коли одне завдання виконують декілька дітей). Такі доручення  пов'язані із змістом різних видів  праці: господарсько-побутової, праці  в природі, ручної. Загальне завдання вимагає від дітей злагодженості  дій, вміння домовитись, навичок елементарного  планування своєї діяльності в колективній  роботі. Оскільки рівень самоорганізації  в дітей невисокий, дуже важливо  вихователю допомогти в тих випадках, коли діти отримують нове завдання ( хоча зміст роботи їм відомий, але  врахувати весь його об'єм важко). Вихователь обговорює з дітьми послідовність  виконання дорученої справи, підготовку робочого місця і т.д. Доручення, які вимагають виконання загального завдання, готують дітей до колективної  праці. Вихователю легше показати невеликій  групі дітей навички, якими вони ще не володіють, уточнити знання про  своєрідну організацію дітей в процесі роботи ( якщо, наприклад діти виконують завдання по типу сумісної праці), взаємозв'язок один з одним, відповідальність кожного за виконувану частину роботи. Така попередня підготовка до колективної праці всією групою полегшить вихователю керівництво трудовою діяльністю дітей, так як у них буде досвід роботи маленькими ланками. Наприклад, вихователь дошкільного навчального закладу  №742 м. Києва Капшук Т.П. планує таке колективне доручення в старшій групі: доручає дітям принести на ігровий майданчик молодшої групи пісок в пісочник, використовуючи в процесі відра і лопатки з метою виховання працьовитості, бажання зробити корисну справу для інших.

Керуючи дорученням Тетяна Петрівна показує  дітям де потрібно брати пісок (в  купі біля майданчика), пояснює і  показує, що піску у відра треба  насипати стільки, щоб він не висипався  із відра, коли діти будуть його носити, показує куди треба висипати пісок, контролює роботу дітей. Після того, як діти виконали роботу, дає об'єктивну  оцінку їх діям.

В старших  групах дитячого садка інколи організовують  своєрідні доручення, які йдуть  від самих дітей. Наприклад, в  групі дуже багатий, різноманітний  за змістом куточок природи. Двоє чергових не справляються з усім об'ємом роботи. Не збільшуючи кількості чергових, вихователь пропонує їм звернутися до своїх товаришів за допомогою. Черговий підходить до когось із дітей і  просить: "Сергійко, допоможи, будь ласка, у нас багато роботи".

В старшому дошкільному віці якісно змінюються методичні прийоми керівництва  дорученнями дітей. Враховуючи їх зростаючий досвід, знання і уміння, слід менше  показувати, і надавати більше самостійності  для виконання роботи, виявлення  творчості, кмітливості, трудових і  вольових зусиль.

Дітей шостого  року життя широко залучають до самооцінки результатів роботи (як особистих, так  і отриманих однолітками). Особливої  оцінки заслуговує старання, висока якість роботи, намагання дитини творчо підходити  до виконання любого завдання, збільшити  його об'єм.

В старшій  групі дитячого садка вихователь також намагається рівномірно залучати дітей до виконання доручень. З  цією метою вихователь веде облік, завдяки  якому має можливість охопити  дорученнями всіх дітей групи.

Отже, методика керівництва дорученнями в старшому дошкільному віці включає в себе: показ і пояснення, допомогу, контроль, заохочення, схвалення, нагадування, диференційовану  оцінку.

Аналіз  плану навчально-виховної роботи старшої  групи дошкільного навчального  закладу № 742 м. Києва дає можливість визначити, які види доручень плануються, які завдання при цьому вирішуються, які методи та прийоми використовуються. Наприклад, доручити Насті, піти в кабінет до методиста Ірини Євгенівни і попросити у неї журнал. Мета: закріпити навички культури поведінки, виховувати комунікабельність, бажання допомогти вихователю. Методика керівництва: запитати у Насті чи знає вона. де знаходиться кабінет методиста, що вона зробить, коли підійде до кабінету, що скаже коли зайде в кабінет і коли отримає журнал; нагадую, щоб не забула обов'язково привітатися і подякувати. Коли Настя прийде від методиста, сказати: "Дякую, ти мені дуже допомогла".

Під час  прогулянки через зелену огорожу  перелетів м'яч із сусіднього майданчика. Даю доручення Сашку, пояснюючи: «Візьми м'ячик, віднеси на сусідній майданчик, віддай його виховательці, Ользі Олексіївні, і скажи, що цей  м'ячик із їхньої групи». Під час  виконання доручення Сашко знаходиться  у мене в полі зору. Коли він повернувся, схвалюю його дії: «Молодець, ти добре  зробив, що відніс м'ячик, бо діти з сусіднього майданчика шукали б його».

Доручити  Ірині і Юлі випрати лялькову білизну. Мета: удосконалювати вміння прати, виховувати працьовитість, охайність, естетичний смак. Прийоми керівництва: запитання до дівчат: «З чого вони почнуть  роботу (з того, що підготують брудну білизну, мило, наберуть в тазик теплої води)? Що треба зробити, коли білизна  випрана в мильній воді? (Її потрібно виполоскати в чистій воді)». Нагадування, що білизну треба сильніше віджимати, щоб в ній залишилось якнайменше води, тоді вона швидко висохне. Контроль за роботою дітей, при необхідності підказати, що треба робити, допомогти  розвісити білизну на мотузку. Після  виконання доручення схвалити роботу дітей: "Молодці, ви дуже добре постарались, тепер у ляльок білизна буде чиста  і ляльки будуть виглядати красивішими».

Доручити  Андрію і Пилипу підклеїти коробочки  для кубиків з метою закріплення  вміння користуватися умовною міркою, виховання бережливого ставлення  до речей, вміння планувати свою роботу. Пояснити, що для виконання цього  доручення необхідно виміряти висоту і ширину коробочок і вирізати смужки такого ж розміру. Нагадати, що виміряти можна за допомогою умовної  мірки (коробочка із сірників по висоті така ж, як висота коробочок з кубиків, а по довжині необхідно виміряти 2 умовні мірки). Показати, при необхідності, як виконати завдання. Запитання: «Як  намазувати смужки клеєм? Що треба зробити, щоб вони міцно тримались?» Заохочення: «Якщо ви гарно виконаєте завдання, коробки стануть як новенькі і  всім дітям буде приємно користуватися». При необхідності допомогти дітям. Після закінчення роботи дати об’єктивну оцінку.

Доручити  Сашку М. і Андрію Б. скласти будівельний  матеріал в ігровому куточку на нижній поличці шафи; Оленці М. і Марині Т. розставити гумові іграшки на одній  поличці, а м’які -  на іншій.

 Мета: закріпити знання дітей про  різні види іграшок, їх призначення,  догляд за ними, виховувати вміння  самостійно розподіляти обов’язки,  формувати дружні відносини в  колективі, бажання робити щось  корисне для інших, естетичний  смак.

Прийоми керівництва: запитання до Сашка  і Андрія – «Куди вони будуть складати будівельний матеріал? Як його можна використовувати в  іграх? Як за ним доглядати?»

Запитання до дівчат: «Які іграшки і куди будуть розставляти? Яка різниця у догляді  за гумовими і м`якими іграшками?»  Контроль за виконанням доручень, оцінка, заохочення.

Доручення пов’язані з допомогою вихователю: Насті К., Денису І. і Віталику А. доручити винести на майданчик атрибути для  ігор (для рухливих ігор, для сюжетно-рольової гри «Магазин» та  для гри  з піском). Пояснюю дітям, що кеглі  і м’ячики потрібно покласти на лаві біля огорожі, для гри "Магазин" атрибути покласти на столі, а відерця, лопатки, машинки біля пісочниці. Діти самі мають розподілити, хто що  буде робити. Перевірити роботу виконану дітьми, дати диференційовану оцінку  їхнім діям.  Мета: сприяти фізичному  розвитку дітей, розвитку пам’яті, виховувати бажання роботи корисну справу для  всього колективу групи, допомагати дорослим, сприяти самостійному   пошуку успішного завершення роботи.

Таким чином, у керівництві трудовими дорученнями  в старшій групі вихователь може використовувати найрізноманітніші  прийоми. Він допомагає, показує  і нагадує тим дітям, у яких ще немає потрібних умінь, навичок, вправності; дає можливість проявити свою ініціативу тим вихованцям, які  навчилися виконувати будь-яке завдання, завжди акуратні й старанні в роботі.

При такій  системі організації доручень дитина привчається бути завжди зайнятою. Всі діти знаходять собі справу. Дружня і радісна справа створює  трудову атмосферу в групі, потрапивши в яку. Дитина швидко освоюється і  привчається працювати залюбки, сумлінно, відчувати в цьому певну  потребу

2.2. Робота  з сім’єю з питань організації  трудових доручень

В організації  трудового виховання дітей, починаючи  з дошкільного віку, важливе значення має єдність вимог дитячого садка  і сім'ї, встановлення наступності  в змісті і методах виховної роботи.

А.С.Макаренко  писав: «Перше, про що особливо повинні  пам'ятати батьки, це таке. Дитина буде членом трудового суспільства, отже її значення в цьому суспільстві, цінність її як громадянина залежатимуть виключно від того, наскільки вона зможе брати участь у суспільній праці, наскільки вона буде до цієї праці підготовлена. Але від цього залежатиме і її добробут, матеріальний рівень її життя...» .

Отже, по-перше, трудова підготовка, виховання трудових якостей людини - це підготовка і  виховання не тільки майбутнього  хорошого чи поганого громадянина, але  й виховання його майбутнього  життєвого рівня, його добробуту.

По-друге: працювати можна з потреби, з  життєвої необхідності. Але вже і  за старих часів люди намагалися бути не тільки робочою силою, але й  творчою силою. Навчити творчо працювати - особливе завдання вихователя.

Творча  праця можлива тільки тоді, коли людина ставиться до роботи з любов'ю, коли вона свідомо вбачає в ній  радість, розуміє користь і необхідність праці, коли праця стає для неї  основною формою виявлення особистості  й таланту. Таке ставлення до праці  можливе тільки тоді, коли створилася глибока звичка до трудового зусилля, коли ніяка робота не здається неприємною, якщо в ній є якийсь смисл.

По-третє: в трудовому зусиллі виховується  не тільки робоча підготовка людини, але  й підготовка товариша, тобто виховується  правильне ставлення до інших  людей, - це вже буде моральна підготовка. Людина, яка намагається на кожному  кроці від роботи ухилитися, яка  спокійно дивиться, як інші працюють, користується плодами їх праці, така людина - найаморальніша людина в суспільстві. І навпаки, спільне трудове зусилля, робота в колективі, трудова допомога людей  та постійна їх взаємна трудова залежність тільки й можуть створити правильне  ставлення людей одне до одного. Це правильне ставлення полягає  не тільки в тому, що кожна людина віддає свої сили суспільству, але і  в тому, що вона і від інших  вимагає того самого. Тільки участь у колективній праці дає змогу  людині виробити правильне, моральне ставлення  до інших людей – родинну любов  і дружбу до всіх, обурення і засудження до ледаря, до людини, що ухиляється від  праці.