Стилі сімейного виховання. Авторитет батьків

Хто правий? Чи варто підтримувати намагання хлопчика полагодити старі іграшки? А може й справді краще з точки зору естетичного виховання купити хлопчику нову машину?

Завдання 2

Батько саджає на дачі яблуні. Син стоїть поряд  з лопаткою в руках, він теж  намагається копати.

• Не заважай! Займися чим – небудь, - каже батько.
• А чим, тату?
• Ну, копай теж. Копай поряд таку ж яму…

Невдовзі батько, захоплений своєю роботою, забуває  про те, що сказав синові. Тим більше що той йому не заважає.

Але син через  кілька хвилин знову нагадує про  себе.

• Викопав… - машинально повторює батько. – Добре… Ну, а тепер закопай…

Яких помилок припустився  батько? Як би ви повели себе на місці  батька? Як допомогти активності й  інтересу батьків у вихованні  особистості?

Завдання 3

Інструкція: із запропонованих частин складіть правильні за змістом речення на зразок:

Якщо дитина …, вона вчиться … .

Наприклад:

Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.

Якщо дитині постійно докоряти, вона вчиться жити з почуттям провини.

Завдання 4

Для ефективного спілкування з дитиною батькам треба вміти поставити себе на місце дитини, зрозумівши її внутрішній світ. Відчути радість чи біль так, як це відчуває вона. Психологи називають це вміння емпатією.

Пропонується вправа, яка допоможе вам за виразом обличчя, очей зрозуміти внутрішній стан вашої дитини.

 Для цього об’єднайтеся  в пари, поверніться обличчям  одне до одного і протягом 30сек  уважно вдивляйтесь у вираз  обличчя, очі партнера, намагаючись  відчути, зрозуміти його емоційний  стан, думки, переживання.

А тепер парами, по черзі, розкажіть, що ви відчули, та оцініть, наскільки відчуття партнера збіглися з вашим станом.

Завдання для  самоаналізу та самоперевірки

1. Яку роль відіграє батьківський комітет у згуртуванні колективу батьків?
2. Розкажіть про склад батьківського комітету.
3. На які види поділяються батьківські збори за проблемами, що на них вирішуються?
4. Розкажіть про організацію та проведення батьківських зборів.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

Тема. Індивідуальна робота з батьками. Нетрадиційні форми роботи з батьками учнів.

Мета: перевірити знання студентами нетрадиційних форм роботи з батьками. Визначити рівень сформованості знань з попередніх тем. Створити на практичному занятті сприятливу трудову атмосферу. Розширити уявлення про індивідуальну роботу з батьками. Розвивати пам’ять, логічне мислення, увагу, вміння доводити правильність своєї думки. Виховувати ініціативність, інтерес до предмету.

Методи: пояснювально – ілюстративні, стимулювання і мотивації пізнавальної діяльності, практичні.

Студент повинен  знати:

• форми роботи з батьками;
• що відноситься до індивідуальних форм роботи;
• нетрадиційні форми роботи.

Студент повинен  вміти:

• давати оцінку вчинкам героїв ситуаційних задач;
• проводити тренінги для батьків.

Література: № 4,  № 5,  № 9,  № 10, № 11, № 12, № 16, № 5 (дод.), № 6 (дод.)

Хід практичного  заняття

І. Теоретичний  блок

1. Індивідуальна робота з батьками учнів:
• відвідування сім’ї;
• запрошення до школи;
• індивідуальна педагогічна бесіда;
• індивідуальна педагогічна допомога;
• листування з батьками.
2. Нетрадиційні форми роботи з батьками.

Завдання 1

Хто правий і чому?

Чотирирічна Лариса грає з ляльками. Взяла ножиці, які залишив тато на столі, і почала відрізати від нової хустки клаптики для ляльки. Цю хустку тато приніс у  подарунок мамі. Коли тато, повернувшись до кімнати, побачив це, він покарав Ларису – поставив її у куток. Зайшла мама, покликала батька до іншої кімнати і висловила свою думку про те, що Ларису слід звільнити з кутка, пояснити, що вона вчинила неправильно. Батько не погодився з думкою матері і дорікнув тим, що вона не дорожить його подарунком.

Примітка

«Не слід карати в пориві злості. Покарання мусить бути справедливим, а міра його має відповідати рівню припущеного вихованцем порушення. І вже зовсім не допустимі жорстокість і садизм, такі покарання, що розхитують здоров’я чи принижують людську гідність (рукоприкладство, залякування, погрози, лайка, нескінченні моралізування, позбавлення дитини їжі, теплого одягу, взуття, притулку), злісне відчуження тощо».

Дотримання вимог до методів визначається позицією батьків. У журналі «Советская педагогика» Т.П. Деусова і О.Д. Кавашкіна подали цікавий матеріал, накопичений німецькими вченими. Матерям було запропоновано висловити думку з приводу різних виховних ситуацій: дитина сидить за столом з брудними руками; ранком не хоче вставати, її кілька разів треба будити; не дає молодшому свого велосипеда; пішла без дозволу з уроку; отримала погану оцінку, отримала хорошу оцінку тощо.

У цих ситуаціях матері добревстигаючих школярів у 4 рази більше, ніж матері слабких учнів, вважають правильним використання таких прийомів, як: допомога, прохання, бесіда, приклад. Методи покарання: зневага, відкрите засудження, залишення без їжі, ізоляція, тілесні покарання — визнають правильними лише 10 % цих матерів. Матері слабких учнів (більше 60%) вважають необхідним використовувати суворі заходи. Якщо при поганій оцінці 80% матерів сильних учнів вважали правильним надавати дитині допомогу, то тільки 4,6 % матерів слабких учнів визнали це за необхідність. У той же час 41% матерів слабких учнів не вважають за необхідне хвалити їх з приводу хорошої оцінки. Серед матерів добре встигаючих учнів не визнають похвалу важливим методом тільки 6,8%.

Є багато досліджень, які  доводять, що дитина, яка позбавлена батьківської уваги, губить самоповагу, дружні стосунки з іншими людьми, виявляє недоброзичливість до однолітків.

Отже, гуманне ставлення  до дитини виховується добротою і  повинно стати головною педагогічною позицією батьків.

Завдання 2

Міні  – тест для дітей

Висновки

1. Якщо дитина зразу вибирає стілець близько з мамою, татові слід задуматись про своє відношення до дитини.
2. Якщо дитина захотіла сісти між батьками і для цього запропонує пересісти комусь із них, хай радіють – вона відноситься до них однаково.
3. Але якщо дитина захоче сісти окремо в куток на стільчик – треба бити тривогу (SOS) – дитині в сім’ї одиноко, сумно, дискомфортно. Приділіть своїй дитині більше уваги і любові.

Завдання 3

Вправа «Я - сонце» (тренінг для батьків)

Відчуйте себе вільніше, глибоко вдихніть і видихніть. Повільно заплющте очі й уявіть себе сонцем, від якого відходить безліч промінчиків – промінчиків любові, доброти, ласки, ніжності, вміння зрозуміти іншого…

Ваші промінчики падають  на землю – і ви бачите, як там  виростають чудові квіти, падають на дерево – і розпускаються листочки, дерева зацвітають. Від їхнього ніжного дотику співають птахи.

Промінчики падають  на людину, з якою у вас складні  стосунки, - і, о диво! – вона посміхається і вам уже приємно спілкуватися.

Тож несіть своє «Я - сонце» у ваші домівки, родини. Даруйте ці промінчики своїм дітям.

Завдання для  самоаналізу та самоперевірки

1. У чому полягає індивідуальна робота вчителя з батьками?
2. Яких правил повинен дотримуватись педагог, відвідуючи учнів вдома?
3. Як запрошувати батьків до школи?
4. Як правильно проводити листування з батьками учнів?
5. Що відноситься до нетрадиційних форм роботи?

 

 

 Розглянемо деякі методи корекції, які використовуються в батьківській групі.

Метод групової дискусії підвищує психолого-педагогічну грамотність батьків, їх загальну сензитивність до дитини, її проблем, дозволяє виявити індивідуальні стереотипи виховання. У міру розгортання дискусії в неї можна включати елементи програвання ситуацій і відеокорекції.

Метод відеокорекції складається з програвання завдань педагога в умовах відеозапису взаємодії батьків і дитини з наступним її переглядом, аналізом і самоаналізом.

Метод гри допомагає моделювати і відтворювати в контрольованих умовах сімейні ситуації. Прикладом є ігри «Архітектор і будівельник», «Приємний спогад», «Неприємний спогад».

У першій грі «будівельник» із зав’язаними очима під керівництвом «архітектора», якому заборонені будь-які дії руками, повинен розставити у певному порядку кубики на великій карті. При цьому батько й дитина повинні побувати в різних ролях.

У другій грі необхідно згадати і поговорити про що-небудь приємне для дитини і батька та показати, як це було.

У третій грі потрібно згадати і програти останню сварку батька з дитиною, а потім поговорити про почуття дитини й батька.

Метод спільних дій заснований на виконанні дитиною і батьками спільного завдання. Зроблена робота аналізується за наступною схемою:

1. Хто в діаді ведучий, а хто ведений.
2. Особливості регуляції діяльності ведучим.
3. Особливості поведінки веденого, наявність ініціативних актів.
4. Типові прийоми впливу на дитину.
5. Реакція дитини на зауваження.
6. Врахування батьками індивідуальних особливостей дитини.
7. Рівень критичності батьків.
8. Хто бере відповідальність у випадку невдачі: характер реакції на фрустрацію.
9. Особливості реагування на успіх.

10. Тривожність.

11. Упевненість у своїх силах.

Метод обговорення й розігрування ситуацій «Ідеальний батько або дитина» очами батька й дитини.

Метод навчального експерименту полягає у виконанні батьками завдання педагога: навчити дитину якійсь дії, грі.

Метод аналізу вчинків дітей і батьків, заснований на складанні реєстру цих вчинків і їх класифікації на позитивні й негативні з наступною характеристикою поведінки в одній і тій самій ситуації батьків, які приймають і не приймають своєї дитини.

Метод аналізу комунікацій «Дитина — батьки» (ДБК-Б) при розв’язанні проблем дитини. Підбираються приклади на різні варіанти:

ДБК-Б - проблема (проблема дитини, батьки - перешкода до її розв’язання);

Б-ДБК - проблема (проблема батьків, дитина - перешкода до її розв’язання);

ДБК - проблема (проблема дитини, це тільки його проблема, батьки усуваються);

Б - проблема (проблема батьків, це тільки їх проблема, дитина не враховується).

Метод аналізу ситуації «Як допомогти дитині вирішити проблему?» (додаток). Педагог у ході аналізу повинен підвести батьків до правильного підходу:

• пасивне слухання (прояснення проблеми);
• активне слухання (декодування почуттів дитини);
• навчання дитини аналізу проблеми і пошуку її розв’язання.

Приклад:

Висловлення дитини: «Я не знаю, у чому помилка! Я не можу вирішити це завдання. Може, мені не варто більше намагатися його вирішувати?» У цій ситуації дитина:

а)  почуває себе неспроможною розв’язати завдання,

б) збентежена,

в)  виявляє бажання кинути розв’язання.

Батькам пропонується проаналізувати різні варіанти дитячих висловлювань:

«Подивися, тату, який літак я зробив новими інструментами!»

«Ти будеш тримати  мене за ручку, коли ми підемо в дитячий  садок?»

«Я ніколи не зможу стати таким, як Ваня».

«Батьки Миколки дозволяють йому їздити на велосипеді біля школи, але ж я їжджу краще, ніж Коля!»

«А я хочу ходити з довгими волоссям, адже це моє волосся, правда?»

«Я дуже рада, що я твоя і татова дочка, а не інших батьків».

Батьківський тренінг, взятий ізольовано із системи цілісних корекційних заходів, спрямованих на дитину, ще не може бути достатньою умовою успішності розв’язання корекційних завдань у практиці консультування.