Стилі сімейного виховання. Авторитет батьків

— З якою метою можете використати цей матеріал на батьківських зборах? Які положення вашої лекції, бесіди ці приклади допоможуть обґрунтувати, довести?

Завдання 3

 «Учительская газета» (1987, 19 ноября) проводила конкурс — сформулювати 7 правил — принципів сімейного виховання. Мати п’ятьох дітей назвала такі принципи:

1. Рівноправність. Діти — мої однодумці. Нам добре разом і погано разом...

3. Ніяких змагань. Так, я знаю, що переможець відчуває душевне піднесення, а що відчуває переможений?..
2. Ніяких покарань. Обговорити і забути — так будемо боротися з поганим... Зрозуміти і пробачити — ось так ми будемо вирощувати добре.
3. Всі свята загальні.
4. «Відкрита педагогіка». Говорять, що діти люблять, щоб їх виховували «непомітно», ніби сім’я — сцена театру і можна талановито удавати...
5. «Мій дім — моя фортеця», вірніше «наш дім — наша фортеця». Теплий дім, куди можна запросити друзів, привести бездомне кошенятко...
6. Мої діти хороші, моя дитина взяла без дозволу, але вона не злодій; одержав двійку, але не тупиця.

— Яка ваша оцінка цих принципів? Складіть свої принципи, якими повинні керуватися батьки у вихованні своїх дітей.

Завдання 4

Соціолог Р.Г. Гурова в 70-ті роки повторила дослідження психолога Н.М. Колотинського (1904), який виявляв стосунки між батьками і дітьми, зокрема обов’язки батьків і дітей.

Серед обов’язків було названі такі:

• дати освіту, загальний розвиток виховання;
• жертвувати своїми інтересами;
• не утискувати дітей;
• не заважати їх самостійності;
• виконувати прохання, не докучати нотаціями і ніжностями;
• не застосовувати тілесних покарань.

Обов’язки дітей:

• поважати і шанувати батьків;
• радитися і звертатися за допомогою;
• слухатись, не зловживати батьківською любов’ю;
• бути терплячим, якщо різні погляди;
• не ставитися з презирством, допомагати, особливо, коли нестатки, старість.

Визначте, які, на вашу думку, обов’язки батьків і дітей  у сучасних умовах?

ІV. Завдання для самоаналізу та самоперевірки

1. Назвіть і охарактеризуйте напрямки сімейного виховання.
2. Що таке «метод виховання», «засіб виховання»?
3. Які фактори впливають на характер відносин між батьками і дітьми?
4. У чому полягають причини виникнення труднощів сімейних відносин?
5. Якими принципами повинні користуватися батьки у вихованні своїх дітей?

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

Тема. Співробітництво сім’ї і школи у виховному процесі.

Мета: збагатити знання студентів інформацією про досвід сімейного виховання, про співробітництво сім’ї і школи. Створити умови для інтелектуального розвитку, підвищити педагогічну культуру майбутніх вчителів у питаннях спілкування педагога з батьками. Розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси на принципах гуманістичної педагогіки. Виховувати акуратність, ініціативність. Викликати інтерес до проблеми взаємодії сім’ї і школи.

Методи: пояснювально – ілюстративні, стимулювання і мотивації пізнавальної діяльності, практичні.

Студент повинен  знати:

• основні аспекти спілкування вчителя з батьками;
• принципи гуманістичної педагогіки;
• про взаємодію сім’ї і школи у подоланні неуспішності учнів.

Студент повинен  вміти:

• доводити свою думку;
• аналізувати і робити висновки на основі анкетних даних;
• складати бесіду (лекцію) для проведення батьківських зборів.

Література: № 4, № 5, № 7, № 9, № 10, № 11, № 14, № 15, № 5 (дод.)

Хід практичного  заняття

І. Теоретичний  блок

1. Сім’я і школа – два рівноправні суб’єкти виховного процесу.
2. Основні аспекти спілкування вчителя з батьками молодших школярів.
3. Принципи гуманістичної педагогіки, на яких базується спільна діяльність вчителя і батьків.
4. Встановлення зв’язку з батьками – головне завдання вчителя.
5. Взаємодія сім’ї і школи у подоланні неуспішності школярів.

ІІ. Самостійна робота

Завдання 1

Провести опитування школярів з метою виявлення їх ставлення до сім'ї, життєвих цінностей. Для цього можна використати такі питання і завдання:

I. Що для мене сім’я (відповіді ранжувати):

• сім’я для мене — джерело найсвітліших і високих почуттів;
• я не уявляю свого життя без сім’ї;
• сім’я для мене — джерело побутового комфорту;
• сім’я — це необхідний зв’язок поколінь;
• свої основні життєві плани поєдную із створенням своєї особистої сім’ї;
• життя в сім’ї для мене — важка необхідність. Радий був би піти, але нікуди;
• будь-що інше.

II. У важких життєвих обставинах розраховую перш за все... (відповіді ранжувати):

• лише на себе;
• на допомогу батьків;
• на допомогу близьких друзів;
• на церкву, на Бога;
• на людське милосердя;
• на підтримку товаришів по двору, вулиці;
• на допомогу родичів;
• на допомогу однокласників;
• на державу;
• на допомогу вчителів.

III. «Людина починається з плачу за померлими», — сказав філософ Мераб Мамардашвілі. Чи відвідуєте ви могили близьких? Робите це за вимогою родичів, рідних чи за традицією:

• так, роблю це регулярно;
• зрідка відвідую;
• не відвідую;
• не знаю, де вони.

(Використані  матеріали соціологічних досліджень, які представлено в газеті «Поиск». — 1992. — № 40. — С. 3).

ІІІ. Практична  робота

Завдання 1

Хто яких помилок припустився?

Шестирічна  дівчинка застеляє своє ліжко тоді, коли матуся їй про це нагадає. Якщо не нагадують, ліжко залишається  незастеленим. Так повторюється кожного  дня. Одного разу мати, побачивши, що ліжко знов не застелене, розсердилася, зробила доньці зауваження: «Чому ти не застелила своє ліжко? Скільки разів тобі про це говорити?» Дочка відповіла: «Ти ж, мамо, не нагадала мені! А коли прийшла в дитячу кімнату – ліжко застелене».

М а т и. Це ж не ти зробила, а бабуся!

Д і в ч и н  к а. Яка різниця? Бабусі все рівно робити нічого, вона пенсіонерка!

Батько, почувши  останні слова дівчинки, дуже розгнівався  на неї: «Як ти смієш так говорити про бабусю?»

Завдання 2

Мати Славка скаржилась класному керівникові:

• Коли не спитаю сина: «Ким ти будеш?», він відповідає: «Ким-небудь на селі: пастухом, конюхом або ветеринаром. Уявляєш, мамо, навколо трава, річка, високі дерева...». Ну що мені з ним, базікою, робити? Це все від того, що вчиться він так собі.
• Яку відповідь ви дали б матері Славка?

Завдання 3

«У що ти перетворив свої нові брюки?» — обурюється мама, показуючи на ноги хлопчика, котрий щойно повернувся з чергової футбольної баталії у дворі...

«А що?» — чи то питає, чи то виправдовується хлопчик... За цим коротким діалогом стоїть два мовчазних гірких монологи.

Мати. У нас з батьком з грошима не густо. Ну як, як мені їх привести в божеський вигляд до завтрашнього дня.

Мені ж треба зараз обід приготувати? Ну що, він не міг забігти додому, перевдягнутися, старі штани одягти? Який безсовісний, хіба ж він не бачить, як мені важко, як я б’юсь, щоб він був одягнений, як усі, щоб у нього все було. Невдячливий, грубий, егоїстичний!!!

Син. Я ж не знав, що мене на ворота поставлять. Ну вимазався, ну бачу. Як же мені їх не вимазати, якщо я чотири рази брав м’яч у падінні. Сєвка бив тоді у нижній кут, а я взяв. Мене сам Гошка хвалив: ти, каже, класним воротарем будеш! А Гошка за юнацьку грає! От завжди так у мене, сьогодні найщасливіший день, а мати тільки про штани та взуття думає і пиляє, пиляє...» (С. 23—24).

— З якою метою можете використати цей матеріал на батьківських зборах? Які положення вашої лекції, бесіди ці приклади допоможуть обґрунтувати, довести?

Завдання 4

У західній теорії, зокрема американській, у різні  роки домінували такі підходи до виховання  дітей, які відбилися в наведених  порадах батькам.

1910 рік —  «Шмагай їх!»;

1920 рік —  «Обмежуй їх хоч у чомусь!»;

1930 рік — «Не звертай на них уваги!».

1940 рік —  «Переконуй їх!»;

1950 рік — «Люби їх!»;

1960 рік —  «Шмагай їх, але роби це з  любов’ю!»;

1970 рік — «Господь з ними!»;

1980 рік — «Намагайтесь їх зрозуміти!».

— Які поради ви вважаєте доцільними для 2001—2007 рр.?

ІV. Завдання для самоаналізу та самоперевірки

1. Яка основна мета школи і родини? Як вона може бути досягнута?
2. Назвіть головні аспекти спілкування вчителя з батьками учнів.
3. Перерахуйте принципи гуманістичної педагогіки, на які спирається вчитель.
4. У чому полягає просвітницька робота вчителя початкових класів?

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема. Робота класного керівника з батьками учнів початкових класів.

Мета: вчити діагностувати різні аспекти сімейного виховання, формувати уміння готувати і проводити різні форми роботи з батьками учнів. Розширити психолого – педагогічний кругозір студентів з питань позитивного досвіду виховання в родині. Сприяти формуванню правильних підходів у сімейному спілкуванні на рівні «батьки - діти». Виховувати ініціативність, інтерес до предмету, бажання самостійно вивчати додаткову літературу з цієї дисципліни.

Методи: пояснювально – ілюстративні, стимулювання і мотивації пізнавальної діяльності, практичні.

Студент повинен  знати:

• основні аспекти спілкування вчителя з батьками молодших школярів;
• принципи гуманістичної педагогіки;
• методику оцінки сімейних стосунків за допомогою тестів, анкет, малюнків;
• як подолати неуспішність школяра.

Студент повинен  вміти:

• діагностувати різні аспекти сімейного виховання;
• проводити різні форми роботи з батьками учнів.

Література: № 3, № 4, № 5, № 8, № 9, № 10, № 13, № 14, № 16, № 4 (дод.)

Хід практичного  заняття

І. Теоретичний  блок

1. Моделі допомоги родині:
• педагогічна модель;
• діагностична модель;
• соціальна модель;
• медична модель;
• психологічна модель.
2. Аналіз понять «сімейне виховання», «виховання батьків».
3. Функція, мета і завдання виховання батьків.
4. Основні концепції виховання батьків.

ІІ. Самостійна робота

Завдання 1

Хто вчинив правильно, а  хто припустився помилок і  яких?

П’ятирічна  Тетянка, граючи, розкидала іграшки по всій кімнаті. Одного разу мати зажадала від Тетянки, щоб та зібрала всі іграшки (а їх було понад 50) і склала до ящика. Дівчинка не збирає іграшки, а мати стоїть на своєму. Тетянка почала плакати і поскаржилася бабусі. Бабуся мовчки почала збирати іграшки, але мати заборонила їй це робити: «Нехай сама збере!» Втрутився татко. Він, приголубивши доньку, сказав їй: «Добре, Тетянко, цього разу ми тобі прощаємо. Я покажу тобі, як збирати іграшки, а ти мені будеш допомагати. Наступного разу вже сама будеш збирати». Батько залишив у ящику 5 іграшок, інші поклав у таке місце, де б Тетянка їх не дістала. Мати дорікнула батькові, що він «сховав від дитини іграшки», і що втрутився: «Дитина повинна була сама зібрати всі іграшки». Наступного дня Тетянка погралася іграшками і самостійно зібрала їх у ящик. Тато дав їй ще 5 іграшок. Дівчинка зраділа і продовжила гру.