Стилі сімейного виховання. Авторитет батьків

Завдання 2

ІІІ. Практична  робота

Завдання 1

Розв’язати педагогічні  завдання на визначення помилок у  сімейному вихованні та можливих шляхів їх подолання.

Ситуаційна задача 1. Сьогодні наш першокласник прийшов зі школи похмурий, неговіркий… Сидимо мовчки за обіднім столом. Запитань йому не ставлю, чекаю, поки сам розповість, що трапилось. Але син мовчки йде готувати уроки. Коли уроки вже зроблені, синок готує ранець, а я, за звичкою, хочу допомогти йому, але він повертається до мене і каже:

• Досить мене опікати. Що я – «мамин синочок»?
• А в чому справа? – запитала я.

І тут я  дізналася, що для уроку праці  потрібно було принести кольоровий картон. Син мені про це напередодні не сказав – забув. А на уроці з’ясувалося, що мама забула покласти картон. І, звичайно, вчителька сказала йому про те, що ранець потрібно складати самому.

1. Як надмірна опіка позначається на формуванні особистості дитини?

2. Спроектуйте ситуації надання індивідуальної допомоги дітям щодо розвитку їх самостійності.

Ситуаційна  задача 2. Семирічний Сашко з’являється на порозі посланцем іншого світу. Там шторм і вітри, там розбиваються кораблі, а відважні капітани рятують екіпаж…

Він стоїть у  розірваних шортах, ноги брудні вище кісточок, руки подряпані.

Мама, поглянувши на Сашка, охає та відправляє його вмиватися, але її очі посміхаються. А батько питає про те, про що може запитати тільки чоловік:

• Ну що, корабель на плаву?
• Та ні, - крутить головою Сашко, - конструкція неправильна, затонув.

Чоловічою короткою нарадою вирішено переглянути конструкцію  у найближчий вихідний.

1. Чи можна на підставі короткого нарису оцінити особливості стосунків у родині?
2. Проаналізуйте стиль сімейного виховання у наведеній ситуації.

Завдання 2

Для індивідуального  дослідження дитини широко використовуються методики, засновані на природній  для нього діяльності, зокрема  на малюванні. Малюнки дітей –  метод вивчення їхнього внутрішнього стану, здатності відображати світ своїх переживань, проблем. Малюнок несе інформацію про загальне емоційне сприйняття дитиною сім’ї і про почуття до окремих членів сім’ї. Використовуються такі тести, як «Малюнок сім’ї», «Дерево, будинок, людина», «Намалюй свої печалі», «Я і моя сім’я», «Малюнок на вільну тему», «Фантастична тварина» тощо.

Як відзначають вчені, причини популярності малюнкових методик  полягають у тому, що:

1. Процес малювання  заспокійливо впливає на дитину, зменшує напругу, сприяє встановленню емоційного контакту з ним.
2. Малюнок зручний у використанні як простий інструментарій.
3. Малюнок сім’ї – високоінформативний засіб пізнання особистості дитини, який відображає те, як дитина сприймає себе та інших членів сім’ї, які почуття вона переживає у родині.

Розглянути методики оцінки сімейних стосунків за допомогою дитячих малюнків на тему «Моя сім’я»; анкети для батьків першокласників.

Діти малюють  на тему «Моя родина». Вітя спочатку намалював  маму, потім тата, потім себе в  парку на каруселі. Алла свою родину показала так: вона стоїть на стільці  і кричить «Мамо!». А Мишко намалював телевізор, старанно домалював антену і провід, потім себе у кріслі. «А де ж мама і тато?» - запитує вчителька. «Вони на кухні», - відповідає Мишко.

Що можна сказати  на основі цих малюнків про мікроклімат  кожної родини?

Оцінювання сімейних стосунків за допомогою дитячих малюнків на тему

  «Моя сім’я»

Дитині пропонують намалювати свою сім’ю. Інформаційна цінність малюнка  значно залежить від початкової невизначеності завдання (не можна уточнювати, що саме має намалювати дитина, не треба перелічувати членів сім’ї).

У виконаному дитиною  малюнку слід проаналізувати:

1. Послідовність зображення членів сім’ї. Першими діти малюють тих, хто є для них найбільш значущим, останніми – тих, кого оцінюють негативно (дитина ніби відсуває неприємні відчуття, пов’язані з образом даної людини).
2. Просторове розміщення членів сім’ї. Значущих для неї людей дитина малює в центрі аркуша; взаємне розміщення, дистанції на малюнку між зображеними людьми означають ступінь симпатії чи антипатії у ставленні до них дитини: чим далі розміщені один від одного члени сім’ї на дитячому малюнку, тим сильніша в дійсності між ними неприязнь (дитина розцінює зв’язок між ними як небажаний).
3. Пропускання. Якщо в сім’ї є прихований конфлікт, то дитина на малюнку пропускає, «забуває», не зображує того, хто викликає в неї неприємні емоції (наприклад, якщо дитина ревнує маму до новонародженого братика, то вона його не малює).
4. Відмінності у пропорціях. Якщо дитина малює себе не в таких масштабах, як інших членів родини, то це означає, що вона сприймає своє місце в сім’ї не таким, як решти (чим більше зображення, тим сильніше в дитини почуття власної значущості); якщо ж різні пропорції спостерігаються в зображенні інших членів сім’ї, то це відбиває сприйняття дитиною їхньої домінантності.
5. Схематизація. Якщо найбільшу на малюнку фігуру зображено схематично, то це означає, що дитина сприймає авторитет цієї людини в сім’ї, але не має до неї позитивних почуттів. Якщо найбільшу фігуру старанно обведено та декоровано, то можна зробити висновок про те, що дитина не лише поважає цю людину, а й любить її і хоче бути схожою на неї.
6. Виправлення ситуації. Чим більше в дитячому малюнку розбіжностей з реальною структурою сім’ї, тим вищим є ступінь невдоволення дитини стосунками в родині. Про таке невдоволення може також свідчити і відмова дитини малювати сім’ю або трансформація завдання (малює людей, які не є членами родини).
7. Відчуженість. Якщо дитина розміщує фігури членів сім’ї по лінії основи аркуша або доповнює малюнок зображенням хмар, дощу чи сонця, то це свідчить про те, що вона як член сім’ї відчуває незадоволення, відстороненість.
8. Згуртованість. Якщо дитина малює членів сім’ї із з’єднаними руками або зайнятих спільною працею, то це свідчить про відсутність психологічних проблем у дитини, сприйняття родини як згуртованого цілого, про включення себе в сім’ю разом і поруч з іншими членами, про спільність інтересів у родині.

Душевний стан дитини. Незавершеність малюнка, недомальовані фігури інформують про внутрішній неспокій дитини. Якщо дитина спочатку малює не людей, а сонце, меблі чи дерева, то причиною цього часто буває бажання відтягти, відсунути малювання членів сім’ї, що також свідчить про внутрішні негативні переживання.

Анкета для  батьків

Автор — В.Л. Маїшева

(заповнюється батьками першокласників на початку навчального року або ж під час подачі заяви про прийом дитини до школи)

1. Як Ви вважаєте, чи правильно Ви виховуєте свою дитину?
2. Що Вам заважає правильно виховувати її?
3. Які якості особистості вдається Вам виховати у своєї дитини?
4. Які риси характеру не подобаються Вам у Вашій дитині?
5. Яку б Ви хотіли отримати допомогу у вихованні?

Самодіагностика сімейного виховання « Чи знаєте ви свою дитину?»

(зразкова  програма спостереження за дитиною  в родині й складання на нього психолого-педагогічної характеристики)

Автор — С. Т. Шацький

Психологічні  дані

1. Рухлива дитина чи ні (інертна)?
2. Наполеглива або пасивна у взаєминах з оточуючими?
3. Як розвинена воля? У чому вона проявляється?
4. Балакуча чи відлюдкувата?
5. Ледача чи ні? У чому це проявляється?
6. Яка пам’ять?
7. Як реагує на образи?
8. Чи проявляється озлобленість?
9. Чи виявляє нещирість або лицемірство? У чому саме?
10. Чи примхливий? У яких випадках?
11. Чи забіякуватий? Чим викликається?
12. Чи має прагнення до самостійності?
13. Чи виявляє споживацьке відношення до батьків, учителів?
14. Кого поважає і за що?
15. Чи виявляється невитриманість? У чому саме?
16. Чи проявляється дратівливість? Як саме?

17. Чи виявляє впертість. У чому виражається?

Гігієна

18. Акуратність (приклади).
19. Як піднімається з ліжка?
20. Умивання (його спосіб і відношення до нього).
21. Коли лягає спати?
22. Відношення до одягу, взуття і до всіх речей взагалі.
23. Їжа. Що любить і не любить. Коли їсть і скільки разів у день?

Гра

24. Чи грає вдома?
25. Грає один (одна) або із сестрами, братами, з товаришами?
26. Які ігри, іграшки має? Чи є місце для ігор, куточок?

27. Які ігри й розваги найбільше любить?

Фізична праця

28. Чи виконує які-небудь обов’язки вдома? Які?
29. Чи розуміє необхідність праці?
30. Яку роботу найбільше любить? Чим це пояснюється?
31. Чим займається, коли буває вдома?

32. Яку професію мріє обрати в майбутньому?

Соціальне життя

33. Як ставиться до товаришів?
34. Як ставиться до сусідів, знайомих батьків?
35. Чи багато часу проводить поза домівкою? Де буває, що робить?
36. Чи багато часу проводить вдома? Що зазвичай робить?

37. У яких громадських організаціях бере участь (активно, неактивно, за примусом)?

Розумове і естетичне життя

38. Чи любить читати книги? Скільки часу витрачає на це заняття в день?
39. Чим захоплюється дитина, що її особливо цікавить? Допитливий чи ні? Приклади.
40. Як ставиться до школи? У чому проявляється це відношення?
41. Як реагує на покарання і заохочення? Вкажіть конкретно, які і як вони на нього діють.
42. Хто в родині має авторитет у дитини? У чому це проявляється?
43. Чи гарна пам’ять у дитини? Який вид пам’яті більше розвинений (руховий, емоційний, логічний, довільний, мимовільний)?
44. Чи любить співати, грати на музичних інструментах, слухати музику?
45. Чи охоче виконує уроки і з яких предметів?
46. Чи любить переказувати побачене й почуте? Що саме?

Дана анкета не тільки дозволяє батькам довідатися про ступінь знання ними своєї дитини. Вона вирішує ще три важливі педагогічні завдання:

1. Довідавшись за допомогою анкети про прогалини у своєму знанні дитини, батьки звернуться по допомогу до класного керівника, що буде сприяти зміцненню контактів зі школою, з педагогами. Така перша перевага анкетування.
2. З іншого боку, і класний керівник, до якого звернуться по допомогу батьки, довідається із заповненої анкети багато чого з того, що в шкільних умовах він міг і не побачити.
3. Провівши таке анкетування через рік, батьки можуть наочно побачити, як розвивається їхня дитина, що додалося в її характеристиці і що ще потрібно зробити для всебічного розвитку особистості дитини.

ІV. Блок самоконтролю

1. Яка основна мета школи і родини? Як вона може бути досягнута?
2. Назвіть головні аспекти спілкування вчителя з батьками учнів.
3. Перерахуйте принципи гуманістичної педагогіки, на які спирається вчитель.
4. У чому полягає просвітницька робота вчителя початкових класів?

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5

Тема. Робота класного керівника з сім’ями школярів. Вивчення учнів початкових класів.

Мета: усвідомити сутність роботи класного керівника з вивчення учнів початкових класів. Формувати уміння використовувати різноманітні методи психолого – педагогічного дослідження і відповідно оформляти результати дослідження. Розвивати вміння аналізувати, доводити, міркувати, робити висновки, творчо мислити. Виховувати ініціативність, інтерес до предмету, бажання самостійно вивчати літературу з цієї дисципліни.

Методи: пояснювально – ілюстративні, стимулювання і мотивації пізнавальної діяльності, практичні.

Студент повинен  знати:

• про організацію взаємної творчості дітей та батьків;
• форми педагогічного керівництва сімейним вихованням;
• правила відвідування учнів вдома;
• методи психолого – педагогічного дослідження.

Студент повинен  вміти:

• вести щоденник спостережень;
• правильно проводити анкетування.

Література: № 3, № 4, № 5, № 6, № 9, № 11, № 16, № 1 (дод.), № 4 (дод.)

Хід практичного заняття

І. Теоретичний  блок

1. Програма роботи вчителя з батьками учнів:
• вивчення сімей учнів;
• залучення батьків до співробітництва;
• організація взаємної творчості дітей і батьків.
2. Форми педагогічного керівництва сімейним вихованням.
3. Вивчення учнів:
• у домашній обстановці;
• у класі;
• ведення щоденника спостережень;
• анкетування.
4. Правила відвідування учнів вдома.

ІІ. Самостійна робота

Завдання 1

Взаємоперевірка щоденників спостережень студентами групи та обмін  думками щодо важливості такої роботи.