Система вищої педагогічної освіти за кордоном

     Методи  і форми організації навчання майбутнього вчителя традиційні: лекції, семінари, практичні заняття. Для одержання диплома необхідно  заробити визначений мінімум балів (кредитів). Так, майбутньому вчителеві  початкової школи треба набрати  не менш, аніж 41 кредит. Ця сума складається  в такий спосіб: мінімум балів  з першого розділу стандарту  педагогічного курсу- 12, з другого, третього і четвертого розділів - 22, з п'ятого розділу -2, з шостого - 5.

     Якість  диплома маг. істотне значення для  вчителя. Шкільні вчителі залежно  від отриманої освіти поділяються  на три основні категорії: із дворічною, чотирирічною підготовкою, а також  ті, що одержали додаткову освіту після  закінчення чотирирічного університетського  курсу. Учителі можуть претендувати на той чи інший розряд, володіючи  визначеним стажем, дипломом і сумою  кредитів у цьому дипломі. Чим  більшим є стаж, вищим - рівень диплома, чим більше кредитів у його власника, тим вищим є його статус і заробітна  плата.

     Відповідно  до офіційного порядку, учителю слід регулярно змінювати місце своєї  служби. Причиною такої практики є  наміри тримати вчителів у постійній  професійній формі, стимулювати  їх до удосконалювання майстерності.

     Добре налагоджена система перепідготовки вчителів: Міністерство освіти регулярно  організує курси для директорів і старших

     викладачів  державних шкіл, семінари для провідних  учителів, закордонні стажування викладачів, курси для учителів-початківців. Деякі вчителі одержують стипендії  для продовження освіти в магістратурі і докторантурі.

     ВИСНОВКИ

     Освітянські системи Німеччини, Франції, Великобританії, Японія та Америка не є однорідними та сувороструктурованими моделями. Студенти в цих країнах мають декілька варіантів отримання вищої освіти відповідно до своїх життєвих цілей, можливостей та здібностей. Найбільші відмінності між вищими навчальними закладами існують у Великобританії, де розбіжності між різними типами і формами навчання є достатньо помітними. Найбільш чітка та однорідна система освіти характерна для Німеччини.

       Для всіх трьох країн спостерігається  загальна тенденція розділення  вищої освіти на декілька напрямків.  Перша – отримання всебічної  (академічної) освіти. Друга отримання  широкої освіти відповідного  напряму (гуманітарного або технічного). Третє – одержання поглибленої  освіти відповідного вузько спеціалізованого  напряму. В усіх трьох країнах  існує можливість безперервної  освіти, постійного підвищення свого  кваліфікаційного рівня. 

       Значною в цих країнах є  державна підтримка освіти, яка  в них є основним видом забезпечення  навчального процесу. Приватний  сектор складає не дуже велику  частину від загального числа  закладів і стосується підготовки, в основному, спеціалістів в  області бізнесу.

     Список  використаних джерел

      1. Болонський процес у фактах  і документах/ Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубіянко В.В., Бабин І.І. Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. – 52 с. (http://www.tspu.edu.ua/).

      2. Основні засади розвитку вищої  освіти України в контексті  Болонського процесу (документи  і матеріали 2003 – 2004 рр.)/ За  ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубіянко В.В., Бабин І.І.. – Київ - Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с. ( www.tspu.edu.ua).

      3. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. –2000. – Том XXV.-№ 3.

      4. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению… // Вестник высшей школы: Alma mater. -2000. -№ 6.

      5. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200 с.

      6. Кремень В.Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация//Зеркало недели. - № 48(473). -13-19 декабря 2003.

     7. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность – цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. -2000. -№ 26. -С.13-18.

      8. Матеріали науково-практичного  семінару „Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”. Львів, 21-23 листопада 2003. - Львів: «Львівська політехніка». – 111 с. 

      9. Barblan A. The Sorbonne Declaration – Follow-Up and Implications: A Personal View. -Geneva: AEU/CRE, 1999. {Сорбонська декларація – реалізація і значення: особистий погляд}.

      10. Haug Guy. The Follow-up Process to the Bologna Declaration / «From Bologna to Prague» – Reform of Study Programmes and Structures in Germany. -Bonn, HRK, 2000.-P.47-56 {Процес виконання Болонської декларації}.