Розвиток творчих здібностей дошкільників в сюжетно - рольовій грі

У сюжетно-рольовій грі, як формі творчої діяльності, роль виступає як специфічна форма прояву творчої здатності уяви. Тому абсолютно виправдана, на наш погляд, ситуація, коли дослідники, називаючи творчими здатності до змісту задуму чи створення ігрового образу, найбільш рельєфне їх вираження бачать у рольовій поведінці [13, 10]. Відповідно до теорії, роль як би «підпорядковує» собі інші компоненти гри, тобто вони служать, перш за все, реалізації ролі, адекватності рольової поведінки.

У ролі чітко, на наш погляд, виявляються такі характерні властивості дитячої уяви, як:

- універсальність, здатність позначати прийняту роль на будь-якому предметно-чуттєвому матеріалі;

- Синтезувати,  здатність несуперечливо об'єднати  в ролі власні емоції і виразні  можливості з зовні заданої «значеннєвою» логікою поведінки «свого» персонажа;

- Поліфункціональність, тобто здатність відображати в рольовій поведінці не тільки вихідну «заданість», а й розвивати, добудовувати «роль», забезпечуючи необхідну комунікацію з іншими учасниками гри. [37, 100]

   Тому перед педагогом стоїть завдання - стимулювати творчу активність дітей у грі. Цьому сприяє розгортання гри з включенням до неї різних ролей: з різних сфер соціального життя, з різних літературних творів, казок, а також з'єднання казкових і реальних персонажів. Включення в єдиний сюжет таких ролей активізує уяву дітей, їх фантазію, спонукає придумувати нові несподівані повороти подій, які об'єднують і роблять осмисленим спільне існування і взаємодію таких різних персонажів. При цьому вихователь враховує ігрові інтереси дітей, які в звичайних спільних іграх часто не можуть реалізуватися. Педагог в спільній з дітьми грі повинен показати, як можна розгорнути сюжет з такими, здавалося б, непоєднуваними ролями. Він всіляко заохочує дітей, які вводять у попередній план гри нові ситуації, події та дійових осіб, так як це є показником вільного володіння ігровими способами діяльності та творчої активності дитини.

  
 

РОЗДІЛ  2. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА РОБОТА ПО ДОСЛІДЖЕННЮ СЮЖЕТНО-РОЛЬОВОЇ ГРИ  НА РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ

2.1. Діагностика творчих  здібностей та  спілкування у  дошкільників 

Вивчивши  теоретичні питання розвитку творчості  в сюжетно-рольовій грі у дітей  дошкільного віку, ми перейшли до експериментальної роботи, яка складається з 3 наступних етапів експерименту:

   а) констатуючий етап експерименту

   б) формуючий етап експерименту

   в) контрольний етап експерименту

На початку експерименту ми поставили за мету виявити рівень розвитку творчості у дітей дошкільного віку.

Почали  свою роботу з того, що відібрали  дітей  дошкільного віку Сєверодонецької школи-інтернат, які мають різний рівень загального розвитку.

 

З кожною дитиною була проведена діагностика  рівня розвитку творчості дітей  старшого дошкільного віку . 

  Метою першої методики, яка була проведена з дітьми, було вивчення творчої уяви. Дітям пропонувалося скласти казку за заданими картинкам і словесно обіграти її.

Ця методика показало наступне: з 8 дітей лише Буряк Ігор. склали казки, де назва відповідає наявності сюжету і героям, повно і детально виклали сюжет. Так само в казках була присутня велика кількість створених образів і образних ситуацій. Так само вони словесно позначали зовнішній вигляд персонажів, обстановку та обставини вчинення дій. Таким чином, можна зробити висновок, що у Ігора Б. високий рівень розвитку творчої уяви.

У 4 дітей задум казки та наявність сюжету відповідає її назві і героям. Але недостатня кількість створених образів і образних ситуацій. Діти словесно позначають образ персонажів, але не позначають обстановку і обставини вчинення дії. Звідси випливає, що у дітей середній рівень розвитку творчої уяви.

І 3 показали низький рівень, так як задум казки не відповідав назві. Так само не повний виклад сюжету казки, відсутня емоційна насиченість в обігравання сюжету. І діти не можуть  словесно позначити зовнішній вигляд персонажів.

   Звідси випливає те, що більшість дітей мають середній рівень розвитку уяви при передачі казкових образів.

   Друга методика, метою якої було вивчення рівня розвитку творчості в сюжетно-рольовій грі, створення оригінальних образів. У даній методиці дітям пропонувалося обіграти іграшку «лисиця Аліса». За даною методикою можна зробити висновки, що впоралися із завданням 2 дитини. Так як іграшка оригінально обігравалася, діти швидко, яскраво починали грати в неї, з бажанням брали іграшку, розглядали її, включали іграшку в особливий, свій власний, сюжет. Четверо дітей мають середній рівень розвитку творчості в сюжетно-рольовій грі, вони легко приймають іграшку, розглядають її, але використовують вже відомий сюжет, новий варіант не пропонують, багато хто використовував сюжет, запропонований іншими дітьми.

І у 3 дітей  низький рівень, так як вони, приймаючи іграшку,  просто ходили з нею, робили якісь дії, іграшку в сюжет не включали, нових варіантів сюжету не придумували, швидко залишали її.

   З констатуючого етапу експерименту можна зробити висновок, що за допомогою діагностичних методик ми з'ясували, що розвиток творчості у дітей старшого дошкільного віку знаходиться на середньому рівні розвитку. І перед нами стоїть завдання - за допомогою створення педагогічних умов і проведення сюжетно-рольових ігор підвищити рівень розвитку творчості у дітей старшого дошкільного віку.

Отримані  результати були поміщені в таблицю. (Додаток 1) За підсумковою таблицею можна зробити висновок, що в групі діти мають різноманітний рівень розвитку творчості. У 60% дітей середній рівень розвитку, 24 % низький рівень та високий рівень у 16%. 

  Дослідження впливу сюжетно-рольових ігор на розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку 

Дослідження проводилися  на базі Сєверодонецької школи-інтернат дітьми дитячого садку. Експериментальна  група складалася з 8 чоловік.

Для визначення впливу сюжетно-рольової гри на творчі здібності з дітьми експериментальної групи було проведено заняття без використання сюжетно-рольової гри.

Гра «Листочок до мене лети»

Мета: Знаходити  листочки, схожі між собою.

Обладнання: Осіннє листя.

Хід гри:

Вихователь  пропонує дітям зібрати листя, потім  піднімає по черзі листочок і говорить:» У кого такий листочок – лети до мене!»

Якщо  дитина помилилась, вихователь давав свій листочок для порівняння.

Проводячи дану гру ми спостерігали за дітьми і виявили, що не всі діти приймали участь у грі.

В таблиці 2.1. Наведено результати активності дітей.

 

(Таблиця  2.1)

Отже, у  проведеній грі приймало участь 60% дітей  експериментальної групи.

Для доведення гіпотези з дітьми  групи була проведена наступна сюжетно-рольова гра.

Розвиток  мови – це один із компонентів творчих здібностей.  Чітко визначена мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку надає можливість висловлювати свої думки, краще виражати свою особистість, а це є одним із компонентів творчої особистості.  З дітьми провели наступну гру.

Тема: Сюжетно-рольові ігри для розвитку мови

Матеріал: пластмасові й гумові фігурки  тварин, іграшкові машини.

Хід гри:

Візьміть  декілька фігурок тварин із гуми або  пластмаси.

Варіант 1

Вихователь  пересуває їх, одночасно імітуючи їхні звуки.

Наприклад, берете порося, пересуваєте його по столі, і говорите «рох- рох». Є певна  категорія дітей, які не пов'язують звук з об'єктом без кінетичного  компонента.

Варіант 2

Наступна  гра дуже допомагає розвитку мовлення маляти. Мета — зібрати всі наявні в групі машинки (вагончики), всіх дрібних звірів, і фати у вокзал: саджати разом з дитиною звіра  в транспорт і відправляти: «ту-тууууу!», «би-биииии!», «покаааа!», і так —  раз десять підряд. А потім ви тільки саджаєте звіра й штовхаєте  вагончик — дитина неодмінно в  якийсь момент практично рефлекторно  скаже те саме «ту-туууу».

Активність  дітей наведено в таблиці 2.2.

 

(Таблиця  2.2)

Отже, в сюжетно-рольовій грі приймало участь 90% дітей.У процесі  дослідження ми виявили, що використання сюжетно-рольових ігор сприяє формуванню творчих здібностей у дітей, тому що усі діти колективу охоплені в процесі гри. 
 
 

2.2. Практична робота  з розвитку творчості  у старших дошкільників  у сюжетно-рольовій  грі 

На формуючому етапі експерименту, ми склали план роботи з даної проблеми, який передбачав вирішення наступних завдань:

1. Створити  емоційно-благополучну атмосферу  в групі дитячого саду;

2. Збагачувати  життєвий досвід дітей.

3. Організувати  предметно-розвиваюче середовище.

4. Розвивати  ініціативність і самостійність  дітей у грі;

5. Створити  спеціальні педагогічні умови  з розвитку творчості дітей  старшого дошкільного віку в  сюжетно-рольовій грі.