Розробка дидактичного проекту навчання студента спеціальності «Інженер-технолог, викладач дисциплін в галузі харчової промисловості»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА  АКАДЕМІЯ

Кафедра педагогіки та методики професійного навчання

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни «Технології  навчання в сучасній освіті»

на тему: «Розробка дидактичного проекту навчання студента спеціальності «Інженер-технолог, викладач дисциплін в галузі харчової промисловості»за темою «Технологія виробництва довготрубчастих макаронів», дисципліни «Харчові технології»

за спеціальністю «Педагогіка  вищої школи»

 

Виконала:                                                        Магістрант групи ЗМП – ПВШ1-3

                                                                         Трубіцина Вікторія Володимирівна

 

Перевірила:                                                         Корольова Наталія Валеріївна

 

 

 

м. Харків, 2012 р.

ЗМІСТ

 

1. ВСТУП………….…………………………………………………………3
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА…………………………………………………….6

РОЗДІЛ 1. Постановка цілей  навчання студентів харчового профілю……………………………………………………………………………6

РОЗДІЛ 2.Аналіз умов навчання. Вибір способів аналізу базових  знань студентів…………………………………………………………………………...9

РОЗДІЛ 3. Проектування плану  та конспекту з теми «Технологія виробництва довготрубчастих макаронів»……………………………….....11

РОЗДІЛ 4. Проектування технологій навчання……………………………..18

4.1 Проектування мотиваційних  технологій навчання……………………..18

4.2 Вибір методів навчання  з теми «Технологія виробництва довготрубчастих макаронів»……………………………………………………………………...21

4.3 Бінарні дії викладача  та студентів на занятті…………………………….23

3. ВИСНОВКИ……………………………………………………………..25
4. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Слово «технологія» походить від грецьких — майстерність, мистецтво і — наука, закон, знання. Отже, технологія — це знання, наука про майстерність. Перший і серйозний натяк на можливість існування педагогічної технології у сучасному її розумінні знаходимо ще у Я. Коменського. У своїй «Великій дидактиці» він писав: «Ми відважилися обіцяти Велику дидактику, тобто універсальне мистецтво учити всіх усьому. І при цьому вчити з надійним успіхом; так, щоб неуспіху настати не могло; вчити швидко, щоб ні в учителів, ні в учнів не було обтяжливості чи нудьги, щоб навчання відбувалося скоріше із найбільшим задоволенням для тої і другої сторони; вчити ґрунтовно, не поверхово і, отже, не для форми, а рухаючи учнів до істинних знань, до доброї вдачі і благочестя».

Істотними ознаками технології навчання є:

1. Діагностичне цілепокладання і результативність;
2. Алгоритмізованість і проектованість;
3. Цілісність і керованість;
4. Коригованість.

Наприклад, С. У. Гончаренко вкладає в нього такий зміст: «Технологія навчання (з грец. – мистецтво слова; навчання) – за означенням ЮНЕСКО, це в загальному розумінні системний метод створення, застосування й визначення всього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію освіти».

В педагогічній літературі, в тому числі й російській, педагогічні поняття «технологія навчання» і «педагогічна технологія» одними авторами ототожнюються, а іншими – ні. Наприклад, Ю. П. Азаров пропонує таку дефініцію поняття «педагогічна технологія»: «Педагогічна технологія вміщує в себе матеріально-технічне і правове забезпечення навчально-виховного процесу, просторово-часові чинники… метод, засоби і форми роботи, педагогічну майстерність усіх учасників виховного процесу, набір обов’язкових видів діяльності, що їх виконує кожен учень».

Інші автори термін «технологія  навчання» вживають стосовно навчального процесу, а термін «педагогічна технологія» - щодо виховного процесу. М. В. Кларін предметом технології навчання вважає конструювання систем шкільного навчання і професійної підготовки. О. Е. Коваленко зосереджує увагу на взаємодії учня і викладача, яка складається з двох видів діяльності – викладання й учіння, тісно пов’язаних між собою.

Отже, в основі технології навчання має бути ідея керування  дидактичним процесом, проектування і відтворення навчального циклу. Традиційне навчання характеризується нечіткістю мети, слабкою керованістю  навчально-пізнавальною діяльністю, невизначеністю і неповторністю пізнавальних операцій, слабкістю зворотного зв’язку і суб’єктивністю оцінки результатів навчання.

Специфічні властивості  технології навчання спрямовані на подолання  вищезазначених недоліків традиційного навчання і тому, на думку майже всіх дослідників цієї проблеми, однією з найважливіших властивостей технології навчання є можливість відтворення навчально-пізнавальних процедур.

Загальні властивості  технології навчання такі:

• розробка діагностично поставлених цілей навчання;
• орієнтація всіх навчально-пізнавальних дій на гарантоване досягнення визначених навчально-виховних цілей;
• оперативний зворотний зв'язок, оцінка поточних і підсумкових результатів.

Дидактичне проектування являє собою методичну діяльність, тобто діяльність зі створення проекту  навчання. Методична діяльність є одним з елементів педагогічної діяльності, і спрямована вона на проектування такого навчального процесу, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей. Метою дидактичного проектування викладача спеціальних дисциплін є трансформація технічних знань у педагогічну систему. Виходячи з цього, методична діяльність технологічна, процесуальна і носить інтегративний характер. Технологічний характер методичної діяльності визначається тим, що дидактичне проектування, як будь-яке інше проектування, є завершеним самостійним видом діяльності, підпорядковується певним цілям і завданням, які мають певний продукт і засоби здійснення процесу діяльності. Сам процес дидактичного проектування включає ряд послідовних етапів, кожен з яких випливає з попереднього і має певні взаємозв’язки.

В даній курсовій роботі ми обрали дисципліну «Харчові технології». Дана дисципліна викладається для студентів електротехнологічного профілю в Українській Інженерно – Педагогічній Академії, що випускає кваліфікованих спеціалістів для галузі харчової промисловості. Курс «Харчові технології» вивчається з шостого семестру навчального плану та включає в себе: лекцій 36 годин, практичних робіт 12 годин, лабораторних робіт 16 годин, на самостійну роботу студентів 42 години.

Мета роботи: теоретично обґрунтувати та розробити дидактичний проект навчання студента спеціальності «Інженер-технолог, викладач дисциплін в галузі харчової промисловості» за темою «Технологія виробництва довготрубчастих макаронів», дисципліни «Харчові технології»

Основні завдання:

1. Визначити основні цілі навчання.
2. Проаналізувати умови навчання та способи аналізу базових знань студентів.
3. Розробити план та конспект з теми «Технологія виробництва довготрубчастих макаронів».
4. Розробити дидактичний проект навчання студента спеціальності «Інженер-технолог, викладач дисциплін в галузі харчової промисловості» за темою «Технологія виробництва довготрубчастих макаронів», дисципліни «Харчові технології»

 

2 ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Розділ 1. Постановка цілей навчання студентів спеціальності «Інженер-технолог, викладач дисциплін в галузі харчової промисловості»

Джерелами змісту навчання по темі є дидактичні матеріали (план, текст, конспект). Проектування цих  документів інженером-педагогом зумовлено  необхідністю рішення існуючих в  системі професійної освіти протиріч:

• Між збільшенням об’єму навчальної інформації (в силу упровадження у виробництво досягнень НТП, змін в економічній та духовній сферах суспільного життя) та недостатнім на її засвоєння часом;
• Між якістю навчального матеріалу та вимогами, які висуваються (вимоги організації конкретного навчального процесу, вимоги текстоутворення).

Щоб спроектувати дидактичні матеріали, необхідно, спираючись на стратегічні  та тактичні цілі навчання, сформулювати оперативні цілі; дотримуючись їх, підібрати  навчально- та науково-технічну літературу з необхідною інформацією по темі; перевірити її на відповідність вимогам та трансформувати у навчальний предмет.

У процесі освіти відбувається планомірне формування знань, умінь, навичок, а також необхідних властивостей особистості учня. Основою такої  планомірної передачі знань служить  чітко сформульована ціль. Ціль повинна  бути виражена через дії, згруповані по рівнях засвоєння учнями навчального  матеріалу, кожен із яких має визначені  характеристики: умови, результат, критерії оцінки.

Згідно теорії В. П. Беспалько, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу.

Так, на першому рівні  учень не тільки сприймає інформацію, але й у нього формується загальне уявлення про об’єкт діяльності, з’являється  пізнавальний інтерес. Для цього  рівня характерно рішення найпростіших задач на знаходження деякого об’єкта серед інших, впізнавання на слух та за зображенням (позначенню) заданих елементів (властивостей) тощо.

Другий рівень характеризує алгоритмічну діяльність по пам’яті  або здатність відтворювати дану інформацію для рішення задач  за заданим алгоритмом.

Третій рівень характеризує етап продуктивної дії. На цьому рівні  орієнтувальна основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються  та учень здатен виконати їх в умі. Він вирішує нестандартні задачі у відповідності з конкретними  ситуаціями та об’єктами. Перехід до етапу розумової діяльності приводить  до формування творчого мислення, однією із складових якого є уміння вирішувати конструкторські задачі, що приводить  до формуванню нових знань та учень  робить «відкриття для себе». Але  він ще не робить нічого нового для  суспільства.

Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, яка виконується  шляхом самостійного конструювання  нової орієнтувальної основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність.

Четвертий рівень у підготовці майбутнього спеціаліста буде відсутній, тому що наукові дослідження не входять  до професійних обов’язків цього  спеціаліста.

Вибір третього рівня обумовлюється  складністю матеріалу теми та кваліфікаційним  вимогам до майбутнього спеціаліста. Якщо йому доведеться швидко приймати рішення у нестандартних ситуаціях, то передбачення засвоєння матеріалу  на третьому рівні є обов’язковим. У противному випадку – можна  обмежити навчання другим рівнем.

Далі стосовно закладених у цілі дій визначаються їх еталони  у вигляді умов, результатів та критеріїв оцінки. Умовою для засвоєння  учнями матеріалу на першому рівні  є наявність у них базових  знань та умінь, на другому рівні  – умінь здійснювати дії першого  рівня тощо. Повне втілення цілі повинне знаходитись  у результаті, який доцільно сформулювати у вигляді підсумкових  контрольних завдань, а у критеріях  оцінки знань, умінь необхідно показати, скільки учнів із групи, при якому ступені самостійності, в якому об’ємі, на якому рівні повинні впоратись з запропонованими завданнями.

Таблиця 2.1 – Постановка оперативних цілей по темі «Технологія виготовлення довготрубчастих макаронів»

№ рівня	Загальна характеристика рівня засвоєння навчального матеріалу	Цілі навчання з теми у  вигляді переліку умінь студентів (учнів)
1	2	3
1	Із переліку понять впізнавати основні поняття теми «Технологія  виготовлення довготрубчастих макаронів», такі, як технологічний процес, поживна цінність, збагачувальні добавки, потокові механізовані лінії, розрізняти сорти, типи, види та різновиди макаронних виробів, знати які сорти борошна використовуються при виробництві макаронів	Знання визначення поняття  «технологічний процес», знання сортів макаронів та борошна, технологічної  схеми виробництва макаронних виробів
2	Вміти описувати особливості  різних видів макаронних виробів  та сортів борошна, різновиди наповнювачів та добавок, описувати технологічну схему виробництва макаронних виробів, вміти описувати мету кожного  технологічного процесу	Виконання дій першого  рівня: правильно названі визначення теми «Технологія виготовлення довготрубчастих макаронів», такі, як технологічний процес, поживна цінність, збагачувальні добавки, потокові механізовані лінії, правильно названі сорти, типи, види та різновиди макаронних виробів, які сорти борошна використовуються при виробництві макаронів