Підготовка школярів до вибору педагогічної професії

Міністерство  освіти і науки  України

Глухівський державний педагогічний університет

     імені Олександра Довженка 
 
 
 

                                                                                                                   

                                                                                                                                        
 

     Кафедра педагогіки                                                   
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

  на тему: 

«Підготовка школярів до вибору педагогічної професії» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Підготував 

студент 32 групи ФТФ:

  Дворніченко Р.В 

Перевірив:

Зінченко  В.П.. 

                   
 
 

ГЛУХІВ - 2008

Зміст 

Вступ…………………………………………………………………………3 

Розділ 1. Орієнтація школярів на вибір педагогічної професії. ……..5

1.1 Організація роботи класного керівника з питань орієнтації

школярів  на педагогічні професії…………………………………………..5 

1.2 Педагогічна  професія і людина: проблеми вибору  і надбання……….11

1.3 Стратегічні питання педагогічної професії……………………………26 

Розділ 2.Соціально-педагогічні  аспекти довузівської

підготовки  як фактора вибору педагогічної професії…………………30

2.1Соціально-педагогічні   аспекти довузівської підготовки  як 

фактора вибору педагогічної професії……………………………………..30 

Висновки……………………………………………………………………..38 

Література …………………………………………………………………...39 

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Актуальність  теми. Проблема вибору професії завжди була актуальною і тим більше, залишається такою в сучасних умовах. Яку професію обрати – одне з головних завдань у житті кожної людини. З причини незнання правил вибору професії, ситуації на ринку праці, відсутності практичного досвіду професійної діяльності близько 40% молодих людей обирають професію, яка не відповідає їх інтересам, нахилам та вподобанням. Особливо значущою є проблема набуття учнями адекватних знань про певний рід професійної діяльності, власні можливості оволодіння нею.

     Проблема  підготовки учнів до свідомого вибору професії стає особливо актуальною тому, що орієнтація на певну професійну діяльність, свідомий вибір свого життєвого шляху є невід’ємною складовою всього навчально-виховному процесу в школі. При цьому на перший план виступає інформаційно-консультативна діяльність та залучення учнів до практичної роботи по виявленню й розвитку індивідуальних схильностей  та інтересів особистості.

     Отже, професійна орієнтація в умовах соціально-економічних  змін  набуває нової якості. Вона є не тільки одним з компонентів  освіти, але й пріоритетною  метою  всього навчально-виховного процесу  в школі.

Це зумовило вибір теми курсової роботи: „Підготовка школярів до вибору педагогічної професії”

Об’єкт дослідження. Профоріентація в школі.

   Предмет дослідження. Профорієнтаційна робота школи, як засіб

     розкриття потенційних можливостей та схильностей  учнів до

   педагогічних професій.

   Мета дослідження. Виявлення реальних чинників, мотивів, які впливають на 

   вибір старшокласниками педагогічної професії.

   Гіпотеза  дослідження. Інтерес стосовно вибору педагогічної               

   професії, активність учнів у цьому виді діяльності підвищиться якщо

   профорієнтаційна робота буде проведена на високому рівні, з усвідомленням

   учнями її мети та завдань. 

      Завданнями  дослідження.

1. Виявити сутність педагогічної орієнтації та її роль у формуванні особистості учня.
2. Визначити стан професійно-оріентаційної роботи в школі.
3. Виявити рівень спрямованості учнів середньої школи на педагогічні професії.
4. Встановити коло інтересів і уподобань учнів школи.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  І: Орієнтація школярів на вибір педагогічної професії.

1.1 Організація  роботи класного керівника з питань орієнтації школярів на педагогічні професії. 

     Питання профорієнтації  знайшли висвітлення  у працях  В.І.Лозової, Е.А.Климова, Н.В.Кузьміної, С.Г.Карпенчука та ін. Аналіз психолого-педагогічної  літератури і власний досвід доводять, що практично майже всі проблеми орієнтації учнів можна вирішити на психопрофілактичному та професійно-консультаційному рівнях ще в стінах школи.

     У розв’язанні цього важливого  завдання чільне місце займає проблема професійної орієнтації як системи  психолого-педагогічних, медичних та соціальних заходів, спрямованих на надання допомоги кожному учневі у свідомому виборі професії.

     У статтях В.І.Лозової, Е.А.Климова, Н.В.Кузьміної, С.Г.Карпенчука[1-5] аналізується роль класного керівника у підготовці школярів до педагогічних професій, що дозволило визначити найбільш популярні методи вивчення особливостей особистості учнів.

     Одержані  результати наведені у таблиці.

      

                                                                 Таблиця 1.1

     Оцінка  класними керівниками  форм профорієнтаційної  роботи на педагогічні  професії

 

     Переважна більшість педагогів користуються  одними й тими ж методами і, на превеликий жаль, останнє місце серед них займає спільна робота класного керівника з батьками. А, як відомо, головною рушійною силою профорієнтації є саме сім’я.

     На  погляд педагогів, класні керівники  недостатньо володіють методами дослідження.

       Одним з основних методів вивчення  особистості учнів з метою  виявлення необхідних педагогу  якостей є спостереження (31,4%). Спостереження набуває продуктивності та дає результати тільки в тому разі, якщо:

     – воно здійснюється у звичних для  учнів умовах, або спеціально створених ситуаціях для виявлення певних індивідуальних особливостей, наприклад,  учень працює у складі нової мікрогрупи;

     –  школярі не повинні знати, що за ними спостерігають;

     – чітко визначені ціль і об’єкт спостереження, сплановано роботу;

     – воно проводиться систематично, результати спостереження фіксуються і всебічно аналізуються.

     У процесі спостереження класний  керівник може виявити якості, які  найбільш відповідають професії вчителя.

     Для фіксації даних спостереження за проявами особистості школяра можна використовувати таку форму:

                                                                 Таблиця  1.2 

 

     Класні  керівники, які активно застосовують метод спостереження у практичній діяльності,  відзначають  велику ефективність цього методу, який дозволяє вивчити різноманітні  прояви індивідуальності, глибину професійних інтересів, нахилів їх вихованців.

     Наступною за рангом (26,6%) є  бесіда.

     Бесіда – це форма “живого” спілкування класного керівника з учнем. Вона, з одного боку, є формою виховання, з іншого – методом вивчення учнів з метою профорієнтації.

     Використовуючи  цей метод, класні керівники часто  не враховують окремі нюанси, а саме:

     – необхідно перед проведенням  бесіди створити невимушену довірливу  атмосферу;

     – під час бесіди не можна робити нотатки, оскільки це викликає недовіру учня;

     –  бесіду бажано проводити у неформальній обстановці.

     Такі  форми профорієнтаційної роботи, як анкетування, тестування і письмове опитування (11,3%) дозволяють отримувати конкретні відомості про особистість учня, його наміри, мотиви вибору майбутньої  професії. За допомогою анкет та тестів з профорієнтаційної діагностики виявляється рівень сформованості у школярів тих чи інших якостей. При проведенні анкетування та тестування дуже важливо:

     – дати чітку інструкцію щодо роботи з анкетою;

     – пояснити, навіщо проводиться анкетування, (тестування, опитування);

     – створити позитивне ставлення учнів до анкетування;

     – проводити анонімне анкетування (тестування опитування).

     Експериментатор повинен приймати заповнені анкети індивідуально, тому що частина респондентів можуть відповісти не на всі питання.

     Анкетування і тестування майже завжди охоплюють велику кількість учнів одночасно, тому є можливість мати статистично достовірні дані. Але повністю на отримані таким чином результати покладатися не можна.

     Зустрічі  з кращими представниками педагогічної професії (8,6%) є органічною частиною виховного процесу майбутніх учителів. Правильно організовані зустрічі допомагають школярамусвідомити умови праці педагогічної професії, оцінити її позитивні та негативні сторони, отримати об’єктивну інформацію про діяльність фахівця, підготуватися до введення в професійну діяльність.

     Перед проведенням такої зустрічі необхідно  провести підготовчо-організаційну  роботу:

     – запросити на зустріч лише тих  учнів, котрі мріють стати вчителями;