Особливості підготовки дітей із обмеженими розумовими можливостями до навчання в школі (в умовах дошкільного навчального закладу)

42

предмети і  при цьому щось невиразно промовляє, то експериментатор бере у руки по одному предметові й виразно та тихо називає їх. В окремих випадках можна користуватися і шепітною мовою. Згодом дитина починає самостійно вимовляти назви предметів, ставити запитання тощо, при цьому, зазвичай, відбувається перехід від шепотіння до голосної вимови.

В деяких випадках розумових відхилень (аутизм, затримка психічного розвитку, розумова відсталість) діти, граючись самостійно, ставлять стереотипні  запитання, які не адресовані конкретній особі та позбавлені, здебільшого, пізнавальної та комунікативної мотивації. Проте, ці запитання відображають емоційний стан дитини. За цих обставин батькам рекомендується повторювати запитання з копіюванням інтонацій голосу дитини. Внаслідок цих дій діти згодом починають самостійно давати відповіді, у них з'являється фразове мовлення, посилюється його комунікативна функція та ін.

Така поведінка  експериментатора для дитини є досить незвичною, це породжує у неї зацікавленість, провокує до діяльності. У дитини підвищується орієнтована діяльність, вперше виникає або посилюється спонтанне мовлення.

Завдяки виникненню різних форм діяльності (мовленнєва, діюча), до

•

яких батьки ставляться з розумінням, заохочуючи спонтанну діяльність, коли активність дитини адресується їм, між ними виникають стійкі контакти.

Необхідно зазначити, що діти включають батьків у гру  на відповідному рівні своєї діяльності. Наприклад, діти, які не розмовляють, вкладають у руки батькам іграшки, переносять їх на територію експериментатора або тягнуть його за одяг, привертаючи увагу до своєї діяльності. Іноді мовленнєві контакти виникають через запитання, які ставлять діти, іноді вони просять подивитися на іграшки, гру і навіть висловлюють бажання погратися разом. Саме з цього моменту потрібно починати готувати дитину до навчання в школі. Тобто провести гру на формування тих основних компонентів

43

готовності до школи, які були описані у пункті 1.3. нашої курсової роботи.

Одним з результатів  ігротерапії є налагодження стосунків у родині. Дитина починає позитивно реагувати на оточуючих, виникають особливі взаємини, що базуються, на довірі, позитивній реакції на батьків. При вираженому аутизмі, складних формах розумової відсталості, цілковитій відмові від мовлення, кататонічних явищах контакт із батьками налагоджується зі значними труднощами і проявляється менш відверто.

Результативність  ігротерапії забезпечується не лише кількістю сеансів, а і змістом  спільної ігрової діяльності батьків  і дитини, тобто використанням найадекватніших рівневі дитини, доступних їй форм взаємодії.

Одна з таких  доступних форм ігрової діяльності ігротерапія з піском. Таку діяльність можна проводити як у закритому  приміщенні, так і на подвір'ї.

Чи пригадують батьки, де у них відбувся один з  перших досвідів спілкування? У пісочниці. Хто з них не грався піском? Хлопчики за допомогою нескладних пристроїв та води будували замки, тунелі, траншеї тощо. Дівчата робили пасочки, «готували їжу».

Проте можливість спілкування з ровесниками —  це лише один позитивний момент. Більший  інтерес для нас має використання гри на піску з розвивальною та навчальною метою. Граючись, будуючи різні споруди, створюючи картини на піску, вигадуючи різні історії, ми органічно і природно ділимося з дитиною своїм досвідом і знаннями.

Досвід ігротерапії  з піском свідчить про позитивний вплив на емоційний стан дитини, і дорослих; Це чудовий засіб для розвитку і саморозвитку дитини.

Засновником ігротерапії  з піском є Дора Кальф (1980 р.). Цей  метод базується на юнгіанських  принципах. Психотерапевти символічно розглядають пісочницю як душу дитини, вони інтерпретують використані дитиною предмети, їх розташування у пісочниці тощо.

44

За допомогою  пісочної ігротерапії можна значно розширити світогляд дитини, розвинути  її здібності. Ми пропонуємо проводити  сеанси та заняття, використовуючи гру в казковій формі. Добирати казки необхідно з урахуванням психологічних особливостей дитини. Наприклад, з тривожними дітьми слід використовувати казки зі щасливим кінцем, з агресивними — казки, в яких боротьба «добра» і «зла» менш виражена. Оцінка батьками чи терапевтом процесу або результату гри має бути завжди позитивною. Таким чином, дитина почуватиметься комфортно, захищено, у неї виникне мотивація до занять, вона матиме змогу розкрити свої творчі здібності і т.д. (Додаток №І).

У процесі занять дитина повинна реально «проживати» різні життєві ситуації разом з казковими персонажами: вболівати та радіти, ненавидіти та любити. Наприклад, опинившись в образі «рятівника» прекрасної царівни від злого чаклуна, дитина має не лише запропонувати, яким чином відбудеться цей порятунок, а й розіграти сюжет у пісочниці за допомогою спеціально дібраного інвентарю.

Для проведення занять з пісочної ігротерапії необхідно  мати, по-перше, ящик, який на 1/3 заповнюється піском і має розміри 50x70x8 см. По-друге, колекцію іграшок, за допомогою яких дитина програє різні ситуації:

-    будинки  (хатки, замки тощо);

-    фігурки  людей (різної статі та віку);

-    фігурки  тварин (домашніх, диких і стародавніх);

-    транспорт  (машини, літаки, човни і т. д.);

-    рослини;

-    будівлі (ворота, мости, огорожу та ін.).

Підсумовуючи  роботу щодо вивчення, навчання і виховання  та підготовки дітей з обмеженими розумовими можливостями до школи за допомогою ігротерапії, необхідно  зазначити, що в результаті проведення ігрових занять у більшості дітей відбуваються позитивні зрушення у поведінці. У дітей зникають страх і побоювання; вони поводяться природно,

45

вільно, активно, емоційно І головне - у них виникає  контакт з експериментатором, батьками, оточуючими. Дитина будує місток, через  який у подальшому зможе потрапити у непростий світ суспільних відносин, зробить крок до навчання у школі.

Отже, ми вважаємо, виходячи з вищевказаного, що дана методика ігротерапії є дуже ефективною для  підготовки дітей з обмеженими розумовими можливостями до навчання у школі в умовах дошкільного навчального закладу та сім'ї.

46

 

Висновки

У даній курсовій роботі обґрунтовується методика підготовки до школи дітей з обмеженими розумовими можливостями.

Отже для того, щоб підготувати дітей цих  до навчання у школі потрібно виконати ряд таких завдань (перед цим потрібно вивчити розумові можливості таких дітей) :

1.психологічно  підготувати дитину до навчання  у школі. 2.адаптувати до шкільного  навчання. 3.всебічно розвивати і  сформувати у дитини: а).співпрацю  дорослого і дитини; б).суспільний досвід; в).увагу і запам'ятовування; г).сприйняття і уявлення; д).мислення;

е).знання про  навколишнє середовище; є).мовлення;

ж).предметну  діяльність і елементи трудової діяльності; з).ігрову діяльність;

І

і).продуктивних видів діяльності.

Також для кращої підготовки дітей з обмеженими розумовими можливостями до школи ми розробили  ефективну методику - Ігротерапію, яка  підійде не тільки для дошкільного  навчального закладу, а й для  використання її в умовах сім'ї.

Також ми виконали усі завдання, які були поставлені на початку нашої курсової роботи, а саме:

1. Опрацювали  психолога - педагогічну літературу  з обраної теми.

2.  Обґрунтували  теоретичні основи дітей із  обмеженими розумовими можливостями.

47

3. З'ясували особливості  роботи та ефективністю розробленої методики з дітьми старшого дошкільного віку із обмеженими розумовими можливостями.

І тим самим  досягнули поставленої мети: з'ясували  та довели ефективність методики підготовки дітей із обмеженими розумовими можливостями до школи в умовах дошкільного навчального закладу

48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

 

1.  Акимова М.К., Козлова  В.Т. Психологическая коррекция  умственного развития школьников.- М., 2000

2.  Вавіліна В.,  Жук  Т.  Навчання та реабілітація  дітей та молоді з порушеннями зору// Дефектологія.-1996 .-№1

3. Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология .- М., 1988

4. Воспитание  аномальных  детей дошкольного возроста  /  Под ред.

Ш.Л.Морозовой.- М., 1978

5. Выготский Л.С. Собрание сочинений. Т.5 .- М.: Педагогика, 1983

6.  Виховання дітей з особливими потребами в сім'ї / Ред. А.П.Фалінська .- К., 1999

7.  Гонеева А.Д., Лифинцева  Н.И., Якпаева Н.В. Основы коррекционной  работы / Под ред. В.А. Сластенина.- М., 2002

8. 3амский Х.С. Умствеенно отсталые дети .- НПО, Образование, 1995

9.  Іванова І.Б. Соціально-психологічні проблеми дітей-інвалідів .- К.,2000

10. Катаева А.А., Стребелева Е.А. Дидактические игрьі й упражнения   в обучении умственно отстальїх дошкольтников .- М., 1986

11. Карабанова О.А. Игра в коррекции психического развития ребенка .-       М., 1997

12.  Кащенко В.П. Педагогика коррекционная .- М., 2000

13.  Коррекционная педагогика / Под ред. Б.П.Пузанова .- М.,1999

14. Коррекционная педагогика в начальном образовании / Под ред. Г.Ф.

      Кумариной.- М., 2001

15. Лендрет Г.Л. Игровая терапия: искусство отношений .- М., 1994

 

 

49

 

16. Мастюкоова Е.М. Лечебная  педагогика.- М., 1997

17.  На допомогу батькам, що мають дітей з особливими потребами / Під кер. Л.В.Борщевської, Л.В.Зіброва, І.Б.Іванової .- К.: УІСД, 1999

18. Соколова Н.Д.  Игровая     деятельность     умственно     отсталых

дошкольников // Дошкольное воспитание аномальных детей/ Под ред.

Л.П. Носковой .- М., 1993

19.  Хомич   Л.    Соціалізація   дітей   із   обмеженими    психофізичними можливостями в умовах освітніх закладів // Імідж сучасного педагога .- 2005 .- №6-7

20. Эльконин Д.Б. Психическое развитие в детских возростах / Под  ред.

Д.И.Фельдштейна.- М., 1995

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50