Особливості підготовки дітей із обмеженими розумовими можливостями до навчання в школі (в умовах дошкільного навчального закладу)

До старшого дошкільного віку дитини такий вид  гри стає переважним.

Особливості розвитку гри у дитини з обмеженими розумовими можливостями. Розвиток гри в дошкільному  віці є продовженням предметної діяльності, може виникнути тільки на основі, на певному рівні її розвитку. В той же час у дітей з обмеженими розумовими можливостями фактично зовсім не виникає предметна діяльність, їхні дії залишаються на рівні маніпуляцій.

Продуктивна діяльність (зображальна і конструктивна). Продуктивна діяльність дитини виникає в дошкільному віці. Продуктивна діяльність-результатом її є продукт, який відображає той об'єкт, який вона відображає, як в цілому, так і в його якостях.

Головне для  всіх видів зображальної діяльності-створення цілісного зображення предмету.

Розвиток продуктивної діяльності у дітей з обмеженими розумовими можливостями. Продуктивна  діяльність у цих дітей без  навчання фактично не виникає. У них  не з'являються конструктивні вміння, не виникає

18

предметний малюнок. Особливий факт , що діти, які вміють малювати, не використовують в малюнках колір як засіб зображення, ні як засіб емоціональної виразності.

Розвиток  мовлення і спілкування.

Мова продовжує  інтенсивно розвиватися на протязі  всього дошкільного віку. Йде накопичення словника. Кількість слів в словнику дитини в нормі безперервно збільшується, і темп їх зросту в дошкільному віці залишається дуже високим.

Рівень розвитку мови визначається семантичною стороною.

В старшому дошкільному  віці включення слова прискорюється.

У дітей з  обмеженими розумовими можливостями розвиток мовлення дуже відрізняється від  того, яке описане вище.

З точки зору розвитку мови дітей з обмеженими розумовими можливостями представляють  собою зовсім неоднорідну категорію. Серед них є діти, які зовсім не володіють мовою;діти, які володіють невеликим об'ємом слів і простих фраз;діти з формально доброю розвинутою мовою.

Без спеціального навчання не розвивається у дітей  можливість регулювати діяльність за допомогою своєї мови.

Мова у дітей з обмеженими розумовими можливостями настільки слабо розвинена, що не може здійснювати функцію спілкування. В результаті до шкільного віку ненавчені діти приходять з суттєвим мовним недорозвитком.

Таким чином, ми вияснили, що підготовка до школи дітей  з обмеженими розумовими можливостями без спеціального навчання протікає з великими відхиленнями. Перш за все відмічається уповільнений темп розвитку: всі психічні процеси формуються дуже повільно і в набагато пізні терміни, аніж у дітей з нормальним розвитком.

19

До кінця дошкільного  віку у дітей з обмеженими розумовими можливостями виявляється несформованою  дана дошкільникам в нормі діяльності: предметна, ігрова, зображальна; пізнавальні  процеси: сприйняття, пам'ять, мислення; погано розвинена мова; відмічається суттєвий недорозвиток моторики, що потрібно розвивати.

1.3. Особливості  підготовки дітей з обмеженими  розумовими можливостями до школи.

Підготовка дітей  з обмеженими розумовими можливостями до школи включає в себе таку основну  роботу:

1)    формування співробітництва дорослого і дитини.

2)    формування  суспільного досвіду.

3)    розвиток  уваги і запам'ятовування.

4)    розвиток  сприйняття і уявлення.

5)    формування  мислення.

6)    формування  знань про навколишнє середовище.

7)    розвиток  мовлення.

8)    формування    предметної    діяльності    і    елементів    трудової  діяльності. *

9)    формування  ігрової діяльності.

1 (^формування  продуктивних видів діяльності. Розглянемо детальніше цю роботу  з дітьми.

Формування  співробітництва дорослого і  дитини.

Дитина розвивається в процесі спілкування з дорослим. В основі цього процесу лежить емоціональний контакт дорослого  і дитини, який поступово переростає в співробітництво та стає необхідною умовою її розвитку.

20

Співробітництво дорослого і дитини полягає в тому, що не тільки дорослий повинен хотіти передати дитині певні знання, уміння і навички, але і дитина повинна хотіти їх взяти, зробити своїми, " присвоїти".

Дітям з обмеженими розумовими можливостями характерно інертність, відсутність інтересу до навколишнього, і тому емоціональний контакт з дорослим, потреба в спілкуванні з ним у дитини в ранньому віці часто зовсім не виникає.

Тому формування співробітництва такої дитини з  дорослим повинно бути виділено в  особливу задачу навчання. Його необхідно  починати зі створення первинної  основи співробітництва, а саме , з  емоціонального контакту дорослого  і дитини. Необхідно використовувати різні педагогічні прийоми: дидактичні і рухомі ігри, ляльковий театр і інші. При цьому потрібно намагатися щоб емоціональне спілкування якнаймога швидше перейшло в ділове, засноване на спільних діях дорослого і дитини, а після і в співпрацю.

Формування  суспільного досвіду.

Засоби засвоєння  суспільного досвіду досить різноманітні, сюди можна віднести: спільні дії  дорослого і дитини; використання жестів, повторення дій дорослого; дії  за зразком і мовній інструкції; пошукові способи орієнтування.

Оволодіння способами суспільного досвіду - повинно бути виділено в якості особливих задач навчання.

На першому  етапі навчання основною задачею  є створення у дитини позитивного  емоціонального відношення до спільних дій з дорослим і використання спільних дій в навчанні.

На другому  етапі включення жестів спілкування  дорослого і дитини, серед яких особливе місце займає вказівний  жест, вперше направляючий увагу дитини на предмет, на виділення його із ситуації.

21

Третій етап - оволодіння наслідуванням. Воно включає  в себе наслідування рухам і діям з предметами. Навчання починається з наслідування рухам, тому що воно дається дітям легше, чим наслідування діям з предметами.

Робота по формуванню пошукових способів орієнтування ведеться паралельно з розвитком наслідування, її можна рахувати четвертим етапом.

Оволодінням наслідуванням  і методом спроб і помилок  є "стрибком" до п'ятого етапу, тобто для оволодіння діями за зразком.

Навчання повноцінному використанні слів в передачі дітям  необхідних знань і умінь і  в керівництві його діями треба рахувати шостим етапом роботи.

Розвиток  уваги і запам'ятовування.

Увага і запам'ятовування є одним із основних мов, які забезпечують успішне засвоєння дітьми доступного для них об'єму знань і умінь. Тому поряд з розвитком емоціонального контакту дитини з дорослими потрібно з самого початку навчання проводити заняття (ігри і вправи), які сприяють формуванню уваги і запам'ятовування.

Розвиток  сприйняття і уявлення.

Першою спеціальною  задачею є забезпечення якомога  більш раннього початку розвитку сприйняття і уявлення.

Другою задачею  є прискорення темпу розвитку сприйняття і уявлення.

Третя задача - подолання  відхилень, які є.

Формування  мислення.

Для цього потрібне наступне:

1. Створити передумови  наочно-дійового мислення: формування  ціле   направленої  предметно-знарядної  діяльності   в   процесі   виконання

22

практичного і  ігрового завдання; формування загального уявлення про допоміжні предмети і знаряддя фіксованого призначення; ознайомлення з проблемними практичними  ситуаціями; формування навичок аналізу цих ситуацій і навчання використання предметів-замісників.

2.     Формувати    способи    орієнтування    в   умовах    проблемної практичної задачі.

3.  Включати  мовлення в процес вирішення  проблемно-практичних задач.

Формування  знань про навколишнє середовище. Ознайомлення з навколишнім середовищем ведеться по різним напрямкам. Це ознайомлення і з неживими об'єктами, і з живою природою, і з явищами суспільного життя. Кожен із цих напрямків має свою специфіку, знайомить дітей з певним типом властивостей, зв'язків і відношень, зі специфічними для даної області дійсності закономірностями.

Розвиток  мовлення

Відомо, що у  дітей таких відмічаються недорозвиток мовлення, яке характеризується порушенням всіх її сторін: смислової, граматичної, звукової, а також обмеженістю і бідністю словника. Тому потрібно розвивати усі ці сторони мовлення.

Формування  предметної діяльності і елементів  трудової діяльності.

Навчання предметній діяльності і елементів трудової відіграє велику роль в усьому психічному розвитку дитини, в її розумовому і моральному вихованні.

В процесі завдань  діти вчаться діяти за наслідуванням, зразком і словесній інструкції.

23

Формування  ігрової діяльності.

Задача основна  це створення умов для розвитку ігрової  діяльності. Потрібно також створити гарний ігровий куточок. Підібрати гарні і цікаві іграшки для дітей.

Формування  продуктивних видів діяльності

Потрібно навчити  дітей виконувати предметні зображення та конструювати.

І виконувати все  це не тільки за зразком, а й за життєвим досвідом.

Отже, саме при виконанні цієї основної роботи (вище перерахованої) ми готуємо дітей з обмеженими розумовими можливостями до навчання у школі.

24

Розділ  І. Організація підготовки дітей  до школи з обмеженими розумовими можливостями.

2.1. Напрями  і зміст підготовки дітей до школи з обмеженими розумовими можливостями.

Психологічна  готовність до навчання в школі розглядається  на сучасному етапі розвитку дитячої  психології як комплексна характеристика дитини, у якій розкриваються рівні  розвитку психологічних якостей, що є найбільш важливими передумовами для нормального включення в нове соціальне середовище й для формування навчальної діяльності на етапі шкільного дитинства.

Основними компонентами психологічної готовності до школи  є: розумова, мотиваційна, емоційно-вольова готовність, готовність до спілкування з однолітками й з учителем.

Вирішальна роль у підготовці до школи належить соціальному  середовищу, умовам виховання й навчання. При цьому виховання й навчання повинні носити розвиваючий характер, тобто максимально сприяти розвитку пізнавальних можливостей дитини, формуванню його особистіших якостей,

*

соціальних потреб й інтересів.

Підготовка дітей з  обмеженими розумовими можливостями до шкільного навчання здійснюється в  основному в спеціальних дошкільних установах. Основні вимоги до фізичного, розумового й морального виховання  дітей з обмеженими розумовими можливостями визначені в "Програмі виховання й навчання розумово-відсталих дітей дошкільного віку". Там же визначені й основні вимоги до засвоєння дітьми певних знань, умінь, навичок.

Шкільне навчання вимагає, насамперед , достатнього рівня фізичного  розвитку, що дозволяє дитині витримати збільшене навантаження. Дитина

25

повинна перейти  до нового режиму роботи, сну й адаптуватися до нових соціальних умов.

Оскільки значна кількість  дітей з обмеженими розумовими можливостями поступає зі спеціальних (корекційних) дошкільних закладів у спеціальні (корекційні) школи, особливе значення для адаптації дитини здобувають навички самообслуговування. Тим часом педагоги спеціальних шкіл найчастіше відзначають, що діти, що надійшли в І клас, не вміють досить швидко й правильно одягатися, роздягатися, акуратно їсти, зачісуватися, стежити за своїм зовнішнім виглядом і т.д. У той же час відомо, що при постійній увазі до виховання навичок самообслуговування до старшого дошкільного віку в дітей формуються всі необхідні вміння й навички: вдягання, роздягання, їжі, утримування особистих речей.

Для того щоб дитина ввійшла  в новий режим, включилась в нову діяльність, важливою передумовою є  організація й темп діяльності. Дитина повинна вміти вчасно включитися в роботу, уміти переключитися  з одного завдання на інше. Все це формується у спеціальній дошкільній установі в процесі навчання й виховання.

Іншою необхідною з до засвоєння шкільної програми є з у дитини з обмеженими розумовими можливостями елементарних пізнавальних інтересів і пізнавальної активності. Формування пізнавальних інтересів  не зводиться до того, щоб дати дітям  певні знання, уміння й навички. Мова, насамперед , повинна йти про те, щоб виховати в них потребу в знаннях і по можливості сформувати способи їхнього придбання.

Розвиток інтересу до навколишнього, до пізнання відбувається, як правило, у різних видах дитячої  діяльності. Кожен вид дитячої діяльності вносить свій особливий внесок у розвиток дитини. Перша самостійна його діяльність - предметна - вводить у світ речей, створених руками людини, знайомить його з їхньою роллю в житті людського суспільства. Слідом за предметною діяльністю розвивається ігрова, котра спочатку теж протікає як дії із предметами. Але в міру свого розвитку гра веде дитину до відбиття й

26

осмислення людських відносин, до розвитку нових сторін мислення й уяви, до розвитку знаково-символічної  функції. Спочатку дитина замінює відсутні предмети іншими, схожими, потім будь-якими, котрим вона надає відповідну функцію, і нарешті, просто словами. Якщо дитину з обмеженими розумовими можливостями систематично навчають грі, поступово підводять її до використання предметів-замінників, то до старшого дошкільного віку відзначаються вже елементи знаково-символічної функції, необхідної для оволодіння мовою, елементарними математичними поданнями, географічними й іншими знаннями.

Пізніше на цьому  фундаменті будується пізнавальна  діяльність.

Образотворча  й конструктивна діяльність - перші  види продуктивної діяльності. Завдання створення своїми руками нового продукту - будь те малюнок, зліплений виріб, будівля - змушують дитину прагнути одержати правильне відбиття сприйнятого  й тим самим сприяють подальшому розвитку сприйняття, подань, знань про предмет, закріплених у мові, тобто активізують всю її пізнавальну й мовну діяльність. Все це необхідно для виникнення передумов до засвоєння шкільних програм.

Трудова діяльність дитини з обмеженими розумовими можливостями починається при надходженні в спеціальну дошкільну установу із самообслуговування. Надалі виникає господарсько-побутова праця, праця в природі, ручна праця, що включає в себе створення різних виробів. Роль праці в розвитку пізнавальної діяльності й у підготовці дитини з обмеженими розумовими можливостями до школи важко переоцінити, тому що в праці вона зіштовхується з різними предметами, з їхніми властивостями й відносинами, ставить її перед необхідністю цілеспрямованого аналізу практичного завдання й ситуації.