Особливості формування компетенції в діалогічному мовленні учнів середніх класів

           - вправи на навчання  реплікування

           - вправи на засвоєння  діалогічної єдності різних видів 

           - вправи на створення  мікродіалогів

           - вправи на створення  діалогів різних функціональних  типів.

           Покажемо методику навчання діалогічного мовлення в VІІ класі на матеріалі теми «School». Розглянемо кожну групу вправ на прикладі діалога-обговорення. Для діалога-обговорення виділемо такі діалогічні єдності: повідомлення – повідомлення, запитання – відповідь, повідомлення – відповідь, повідомлення- повідомлення у відповідь + додаткове повідмлення.

          Мета вправ І  групи – навчити учнів «реп лікування», вони повині навчитися швидко й адекватно реагувати на подану вчителем репліку, а також продукувати ініціативну репліку. До І групи входять умовно-комнікативні рецептивно-репродуктивні та репродуктивні вправи на імітацію, підстановку, трансформацію, відповідь на запитання, повідомлення або запит певної інформації, спонукання до певних дій тощо. Всі вправи І групи виконуються в таких режимах: а) вчитель-учень; б) учень-вчитель; в)вчтель-клас; 8) клас-вчитель; д) запис-учень; е) учень-запис [13; 29-60].

          В режимі вчитель-учень ініціативна репліка промовляється вчителем. Реактивна – учнем.

     Вправа  І. Вчитель: I adore reading. Now I'll tell you what books I prefer. And you should say if you like the same literature.

     T. – I’m fond of short stories and novels

     P. – I’m fond of short stories and novels too.

     Вправа  І -  імітаційна вправа, її можна виконувати в режимі «учитель-учень», «учитель-учень» і також в режимі «учитель-клас», «фонограма-клас».

     Наведемо  приклади варійованих елементів  які можуть бути використані вчителем:

     Poems or short stories, novels or plays, books on adventure or geography, books on art or history.

           Вправа  ІІ. We continue our conversation about favorable books. But they can differ.

     T. – I’m fond of poems

     P. – And I’m fond of novels.

    У вправі можуть використовуватись тіж самі варійовані елементи, що приводились вище. Вправа ІІ - підстановча, репліка учня – реактивна, але жанри він обирає сам, в залежності від власних смаків. Режим виконання цієї вправи «вчитель-учень», «вчитель-учень» або «вчитель-учень-учень-учнеь».

          Вправа  ІІІ. Вчитель: I want to know what books do you like to read.

           T: What do you prefer poems or short stories?

           P1: I am fond of poems.

     Вправа  ІІІ. Answer the questions. Ініціативна репліка так само належить вчителю. Режим виконання цієї впави може бути таким же як і в попередній.

          Вправа  ІV. Вчитель: You come to the library and I want to know what genre do you prefer. 

     P1: I’m fond of short stories

     T: Then I advise you to read Chekhov

     Вправа  ІV – на самостійне вживання мовленнєвого зразка, репліка учня – ініціативна.

          Вправа  V. Вчитель: Imagine that you are a teacher. Listen to the tape and ask the speaker what books he prefers.

     Speaker1: I am fond of books on adventure

     P1: Then I advise you to read the book “The Adventures of Tom Sawyer” by Mark Twain.

     Вправа  V – фоноваправа на самостійне вживання мовленнєвого зразка; репліка учня (він відповідає під час паузи, що записана на магнітній стрічці) – реактивна. Для виконання цієї вправи необхідно забезпечити учнів таблицею з назвами книг і їх авторами.

    Переходимо  до ІІ групи вправ. Мета другої групи  вправ – навчити учнів самостійно вживати різні види діалогічної  єдності. До ІІ групи включають рецепривно-продуктивні  умовно-комунікативні вправи на обмін  репліками. Основні пежими роботи –  «учень – учень». Слід зазначити, що кожному учню в парі необхідно давати можливість вжити як реактивну так і ініціативну репліку.

    Вправа  VІ. You have visitors from England. You want to tell about your favorite books and they about their once. 

     P1: I’m fond of poems. And what about you?

     P2: I’m fond of novels or (I’m fond of poems too).

    Вправа  VІІ. If you like the same literature propose smth to read? If no – ask an advice.  

     Варіант І 

     P1: If you and I are fond of poems let’s read together sonnets by

     W. Shakespeare

     P2: With pleasure.

     Варіант ІІ

           P1: If you are fond of novels I advise you to read the novel “The Picture of

     Dorian Gray” by Oscar Wilde.  

           P2: Thank you/

          На цьому етапі  навчання дуже важливо навчити учнів  інтонаційно, граматично і лексично правельно створювати діалоги.

          Н.П. Грачьова, Ф.С. Ісхакова та інші наголошують на доцільності  вже на другому етапі використовувати  таблиці, схеми та зразки з словосполученнями, які допомагають і полегшують процес створення діалогічної єдності  учнями. Ці зразки можуть бути написані на дошці, але краще зробити таблиці і використовувати їх на уроці у разі необхідності [18; 29]. Так для правильного лексико – граматичного оформлення фраз по темі «Бібліотека» доцільно використовувати такі схеми:

           ... am/is/are fond of …

           …am/is/are interested in…

           … the book “…” by … is about … 

           … like to read …

    Значну  і важливу роль в діалогічному мовленні грають „готові” мовленєві  одиниці або кліше. Вони висловлюють  емоційний настрій партнерів, їх відношення до теми розмови. Тому доцільно використовувати таблиці з готовими кліше.

                 Зразки згоди:

                               Of course!

                               Oh, yes! Yes, you are right!

                               Oh, with pleasure!

                               I think so. Certainly!

                               I agree with you.

                               That’s true.

                 Зразки незгоди:

                               Oh, no!

                               I don’t agree with you.

                               I don’t think so.

             I disagree.

                               I don’t believe …

                 Зразки невпевненості

                               Do you really mean it?

                               In deed?

                               Are you sure?

          Такі таблиці сприяють попередженню можливих помилок, створюють  ілюзію природнього спілкування, дозлоляють зробити діалогічну єдність умоційною.

    Вправа  VІІІ. Вчитель: You read your diary with your home reading.

     Your younger brother or sister asks about the idea of the story. Answer the questions. Use the table from home reading.

 

     P1: Mark Twain. “The Adventures of Tom Sawyer”

     P2: What’s the book about?

     P1: The book “The Adventures of Tom Sawyer” by Mark Twain is about adventures.

    Вправа  ІХ. Вчитель:The task for the first pupil: Tell your classmate what book you have read. The task for the second pupil: Ask your classmate if this book is interesting.

     P1: I have read “Alice’s Adventures in Wonderland” by Lewis Carroll

     P2: Is it an interesting book?

     P1: Rather!

          Мета впрва ІІІ  групи  - навчити учнів об’єднувати  засвоєні ними діалогічні єдності у  мікродіалоги згідно з запропонованим їм навчальними комунікативними ситуаціями. До ІІІ групи входять рецептивно-продуктивні комунікативні вправи нижчого рівня, які допускають використання штучно створених вербальних опор. Є три основні види таких опор: мікродіалог – підстановча таблиця, структурно – мовленєва схема мікродіалогу та його функціональна схема. Опори допомагають учням долати труднощі, що виникають у процесі поєднання діалогічних єдностей. Вибір опори залежить від рівня підготовки класу в цілому та окремих пар учнів. Поступова опори необхідно усувати.

          Перед виконанням вправ  ІІІ групи доцільно дати послухати  учням мікридіалоги зразки, записані на магнітну стрічку.

           Наприклад:

           - What would you advise me to read?

           - What do you prefer, poems or short stories?

           - I’m fond of poems

           - Then I advise you to read poems written by A. Pushkin.

           Після перевірки  розуміння діалога учні можуть прослухати мікродіалог – зразок в другий раз і в паузи повторюють кожну  репліку за диктором, при цьому  одні учні виконують роль першого співрозмовника, а інші – другого.

          Наступним етапом в  роботі над мікродіалогом – зразком  – це використання паузованої фонограми, на якій записані репліки тільки одного партнера. Роль другого партнера виконує  спочатку вчитель, а потім клас.

                                    - What would you advise me to read?

           - …

           - I’m fond of poems.

           - … 

           Далі диктор і  клас змінюють свої ролі.

           - …

           - What do you prefer poems or short stories?

           - …

           - Then I advise you to read poems written by A. Pushkin.

          Саме такі вправи є дуже важливими для правильного відпрацювання ритміко-інтонаційного оформлення реплік. Потім учні ще раз прослуховують діалог і відтворюють його в парах з правильною інтонацією.

          На наступному етапі  учні створюють свої власні мікродіалого, використовуючи мікродіалог-підстановчу таблицю, або мікродіалог схему або функціональну схему мікродіалога.

          Наведемо приклади.

          Вправа  Х. Вчитель:The task for the first partner: You come to your friend to ask smth to read. The task for the second partner: Ask what your friend prefer, advice some books. Use the pattern of the dialogue.

     Мікродіалог – схема.

           - What would you … … to read?

           - What … … prefer, …  or …?

           - I’m fond of … .

           - Then I advise you  …  … … by … . 

    Таким чином ми розглянули вправи, які можуть допомогти вчителю й учню в процесі навчання діалогічному мовленню. Звісно, це лише деякі завдання та розробки відомих методистів, але ця проблема залишається відкритою та актуальною для багатьох фахівців.

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

    Дослідивши  процес навчання діалогічного мовлення учнів середнього шкільного віку, ми прийшли висновку, що діалогічне мовлення, виступаючи одночасно метою і засобом навчання, займає важливе місце в навчальному процесі; воно формується в процесі розмови двох партнерів, його неможливо спланувати наперед; в діалогічному мовленні велику і самостійну роль відіграють позамовні засоби; діалогічне мовлення є особливим видом діяльності учнів, для оволодіння яким у дітей слід виробити фонетичні, лексичні та граматичні навички на основі виконання вправ на репродукцію, підстановку, розширення, трансформацію та комбінування, а також уміння брати участь у бесіді (реагувати на мовний стимул, стимулювати висловлювання, «розгорнути репліку»); діалог є основною, домінуючою формою мовлення, і у практиці навчання він повинен займати належне місце.

        Проведені дослідження показали, що учні середніх класів продовжують  нагромаджувати знання по всіх  аспектах мови, яку вони вивчають, удосконалюють рівень володіння  основними видами мовленнєвої  діяльності, вдало користуються як мовним матеріалом, який був засвоєний раніше, так і новим, вільніше змінюють і комбінують його. В діалогічному спілкуванні учні вже можуть вирішувати більш складні комунікативні завдання, будувати змістовні, правильніші в нормативному плані висловлювання, які відповідають конкретній ситуації. У зв’язку з цим вчителю слід використовувати широкий арсенал засобів, які формують діалогічне мовлення учнів. Перш за все слід спиратися на той лексичний мінімум, яким школярі уже володіють, підтримувати його на потрібному рівні і активізувати. Але проведені дослідження показали, що в діалогах учнів є і ряд недоліків: діалогічне мовлення деяких учнів характеризується великою кількістю мовних помилок, що деколи ускладнює розуміння висловлювань співрозмовника. Негативним є те, що деякі семикласники, соромлячись своїх почуттів при побудові діалогу, не дотримуються інтонації і спілкування втрачає свою природність. Деякі учні бояться вживати нові слова, щоб не допустити помилки, і почуваються впевнено, користуючись тими лексичними одиницями, які були вивчені раніше.