Організація форм навчання у дітей з тяжкими вадами мовлення

Широко використовується така форма навчання як домашня навчальна робота учнів. Домашня робота — самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків. Необхідність домашніх завдань зумовлена тим, що знання, навички й уміння засвоюються не відразу, а через періодичне повторення. Крім того, лише в домашній роботі учень може якнайкраще виявити, випробувати свої можливості, набути уміння самостійно вчитися, переборювати труднощі. Обов'язок учителів і батьків — створити дитині належні умови для виконання домашніх завдань. Дитина повинна мати вдома своє робоче місце, необхідні посібники, старатися виконувати завдання в день, коли отримала. [ 13 ]

На  сучасному етапі  широко використовують  для роботи з дітьми що мають мовленнєві проблеми комп’ютерні ігрові програми. Комп’ютер здатен зберігти в пам’яті величезний об’єм мовленнєвого матеріалу, моментально знаходити і видавати потрібну інформацію, різноманітним чином переробляти її (порівнювати, класифікувати і т.д.) і вести з учнями мовленнєвий діалог, при якому відкриваються можливості ефективної організації класних уроків і самостійної роботи. Мовленнєві комп’ютерні ігри можуть використовуватися для організації додаткових і самостійних занять поза уроком. Дуже ефективне використання ігор для мовленнєвого тренінгу і самоконтролю знань і навичок. Комп’ютер чітко регламентує хід ігри, слідкує за часом, підраховує очки і є абсолютно об’єктивним і безпомилковим суддєю. Навчальні ігри рекомендується проводити після вивчення відповідного матеріалу для його закріплення і вироблення необхідних навичок. Комп’ютер по закладеній в ньому програмі в роботі з учнями з розладами мовлення здатен виявити прогалину в його грамотності, методично позбавитися аграматизмів. [ 12 ]

Для дітей з ПМР  необхідно організувати комп’ютерні  гуртки, де вони працюють з різними  доступними корекційними програмами. Широке розповсюдження отримують різноманітні комп’ютерні програми, які використовують технології візуалізації мовлення. Програмно-апаратний комплекс «Speech Viewer -3» призначений для корекційно-розвиваючої роботи з дітьми, які мають порушення звуковимови, голосоутворення, слуху, порушення сенсомоторних функцій мовлення. Ідея візуального контролю та ігровий принцип роботи дозволяють прискорити роботу по формуванню навичок мовлення.[ 19 ]

Комп’ютер здатний здійснювати зв’язок із учнем, бути його співбесідником, реагувати на його дії, оцінювати його відповіді. Це відкриває можливість надати роботі з багатьма мовленнєвими навчальними матеріалами ігровий характер.

Всі форми організації навчального процесу для дітей з ПМР повинні будуватися з урахуванням  психологічних особливостей учнів, їх можливостей участі в різних організаційних формах навчально  - виховної роботи, які б сприяли подоланню мовленнєвих порушень.

 

 

2.4. Форми альтернативного навчання

 

У зв’язку з тим , що в сучасних умовах альтернативного навчання набувають значення різні форми його організації, спостерігається активне відродження давніх форм, в яких виразно проглядає спроба відмовитися від класно – урочної системи навчання. Охарактеризуємо ті з них, елементи яких можуть застосовуватися і в спеціальних закладах для дітей з ПМР:

Ієна – план (автор  – німецький педагог К. Петерсен в місті Ієна (Німеччина)) - форма організації шкільної роботи, при якій поділ учнів на класи замінюється поділом на невеликі групи дітей різного віку, які вчаться за індивідуальними планами і самостійно вивчають більшу частину навчального матеріалу. Для загального ознайомлення з новим матеріалом проводяться спеціальні заняття. Значне місце відводиться іграм. Зараз форма організації навчання за Ієна – планом поширена у школах Німеччини.

В Ієна - план системі на першому місці стоїть виховання, а потім навчання. Діти вчаться в різновікових групах: 4-5-6 років, 7-8-9 років і 10-11 років. Під час самостійних занять старші допомагають молодшим. В таких школах діти спокійні і доброзичливі один до одного, бо їм радісно від спілкування з друзями, батьками, вчителями. [ 1 ]

Белл - Ланкастерська система навчання (автори – англійський священник – місіонер Белл та англійський педагог Ланкастер, кін.18 – поч. 19 ст.). Суть системи полягає в тому, що вчитель організує навчання молодших учнів за допомогою старших. Заняття з класом вчитель не веде, а лише дає інструкції старшим дітям. Белл - Ланкастерська система передбачала взаємне навчання. Викладач навчав дози навчальної інформації переважно найбільш здібних учнів, які потім навчали інших учнів, які не володіли цим матеріалом.

Система Дальтон - план (автор – американська вчителька Е. Паркхірст, м. Дальтон, 1909 р.). Заняття за цією системою виключають формування класів та колективну роботу вчителя з учнями. Замість класів використовуються лабораторії, де розміщені книги, таблиці для індивідуальних завдань. Вчитель дає учням орієнтовний план роботи на день і рекомендує методи розв’язання завдання. Виконавши завдання, учень здає залік і одержує наступне завдання. Сутність організації навчання за Дальтон-планом полягала в самостійному просуванні учня в навчанні відповідно до його здібностей і можливостей, звичного для нього темпу. У 20-ті роки в СРСР ця система була представлена як бригадно - лабораторний метод (бригадири – сильні учні; вчитель – консультант).

Метод проектів (школа  Дьюі, м.Чікаго, 1898 - 1909 рр.) полягає у навчанні і вихованні через дію. Замість навчальних предметів вводяться своєрідні тематичні центри, які дозволяють дітям поєднувати роботу і навчання та стимулювати їхню пізнавальну діяльність. При цьому практичні завдання (проекти) учні намічають самостійно і в процесі їх виконання здобувають знання та навички ( розводити кіз, вирощувати овочі, стригти овець і т.д.), які можуть бути  потрібні у житті. Фактично це означає виховання енергійних ділків, що вміють «робити» гроші, оцінювати ефективно свій час і працю.

Система Монтесорі (автор – М. Монтесорі, Італія, початок ХХст.) передбачає виховання та навчання нормально розвинутих дітей (а розпочиналось все з дітей з особливими потребами) шляхом розвитку їхніх органів чуття, а також створення такого оточуючого середовища, яке б стимулювало процес самостійного спонтанного розвитку дитини. В цілому ця система є втіленням ідеї «вільного виховання».

На сьогодні теорія педагогіки і практика школи знову звертається до організації (поряд з індивідуальною та фронтальною) до групової  роботи в ланках, бригадах, парах.[ 25 ]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

 

Здійснення корекції мовленнєвих дефектів у дітей з ПМР можливо при поєднанні різних форм організації навчання. Всі організаційні форми навчання взаємозв’язані між собою і спрямовані на виконання навчально – виховних завдань.

Підхід до навчання дітей з ПМР повинен бути системним, з урахуванням  індивідуальних особливостей дитини, направленим на розвиток пізнавальних здібностей учнів, розвитку уміння вчитися.

Для дітей з ПМР необхідно створити такі умови, що допоможуть дітям отримати освіту відповідно до їхніх реальних можливостей, впроваджувати адаптацію і соціальну інтеграцію дітей з ПМР, систему ранньої діагностики і корекції мовленнєвих порушень. Відбір форм організації навчання необхідно проводити з орієнтацією на усунення провідного дефекту і пов’язаних з ним системно зумовлених порушень сенсорної та мовленнєвої функцій. Корекційне навчання повинне також передбачати нормалізацію порушених контактів дитини з оточуючими та її соціальну інтеграцію. Навчання повинно бути спрямовано на усунення психогенних порушень у дітей з вадами мовлення (страху мовлення, почуття обмеженості і пригніченості, нав’язливої фіксації на своєму дефекті), на розвиток комунікативних умінь і навичок, виховання активності та товариськості.

Важливим напрямком роботи вчителя є організація правильного, здорового ставлення до дітей з вадами мови з боку інших учнів, залучення до спільної роботи і батьків, які вдома повинні продовжувати роботу вчителя.

Великого значення набувають гуманістичні ідеї, що ґрунтуються на повазі до особистості дитини, ставлення до її життя як найвищого дару природи, визнанні кожного вихованця як унікальної особистості. Тому сучасна школа перебуває у пошуку нових форм і змісту організації навчально - виховного процесу, створенні умов для самореалізації, самовиявлення, самоутвердження кожного учня. Визначальним є якісне оновлення змісту, форм і методів виховання, необхідний поступовий перехід від масово - репродуктивного до індивідуально - творчого навчання, розробка і застосування оригінальних педагогічних технологій, нових підходів, які б відповідали потребам розвитку особистості, сприяли б розкриттю її таланту, здібностей. Необхідно бачити дитину не такою, якою вона є, а якою може стати за сприятливих для її розвитку умов.

У процесі навчання необхідно прагнути, щоб учні не тільки механічно засвоювали готове, а могли самостійно робити вибір, вирішуючи навіть незначне, але проблемне питання. Кожен урок повинен бути творчим. Навчальний процес повинен будуватися на основі врахування актуальної зони розвитку і максимальної активізації зони найближчого розвитку дитини.

Отже здійснення корекції мовленнєвих дефектів у дітей з ПМР можливо при вмілому застосуванні і поєднанні різних форм навчання: групової, індивідуальної, фронтальної форми навчання, парної, підгрупової, а також додаткових форм організації навчання (екскурсії, дидактичної гри, комп’ютерного навчання, практичних занять). Заняття для дітей повинні проводитися цікаво, в ігровій формі, для того, щоб стимулювати пізнавальну активність дітей, проводитися комплексно. Нестандартні, інтерактивні та інтегровані уроки для дітей з ПМР, на мою думку, сприяють формуванню інтересу до навчання, підвищенню пізнавальних можливостей, творчої активності й ініціативи школяра. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література.

 

1. Абашкіна Н.В. Ієна - план //Нова освіта України. K.:1992. №3. с.64 - 66

2. Бабанский Ю. О дидактических основах повышения эффективности обучения // Народное образование. – 1986. - № 11. С.105-111 [ Электронный ресурс]

http://www.pedlib.ru/Books/2/0145/2_0145-1.shtml

3. Байбара Т. Урок  – екскурсія. Методика його  організації і проведення // Початкова  школа №11/98 c11 – 12.

4. Белорусова В.Б., Решетень И.Н. Педагогика.– М., 1978. С. 143.

5. Білоус М. Робота з учнями, які мають відхилення у мовленнєвому розвитку // Дефектолог липень 7(19) 2008р. с.52 - 54

6. Волкова Н. П. / Навчальний посібник - Київ: Видавничий центр «Академія», 2003.- 616 c. [ Електроний ресурс ] http://www.info-library.com.ua/books-book-100.html

7. Воспитание детей в игре: Пособие для воспитателя дет. сада /Сост.А.К. Бондаренко, А.И. Матусик. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1983. – 192с., ил. с.5

8. Власова Т.А., Певзнер М.С. Учителю о детях с отклонениями в развитии «Просвещение» Москва -1967 с.17-18

9. Іванова Т. Диференційований підхід до дотини з вадами мовлення // Дефектолог №5(29) 2009 с.52-53.

10. Іванова-Комарщук О. Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід" [ Електроний ресурс ] http://osvita.ua/school/technol/6564

11. Комар О.А. Лобановська О.М. Лаптєва Л.І. Проводимо інтегровані уроки // Початкова школа №3 1996р. с.16

12. Кондратенко В.О. Комп’ютерні ігри зі словотворення: Методичні рекомендації. К.НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2004 – 31с. с.2-3.

13. Лисенкова Г. Організація роботи учнів під час виконання домашніх завдань. // Дефектолог листопад 11 (23)2007 с.57

14. Логопедія : учебник для студ. дефектол. фак. пед. высш. учеб. заведений // под ред. Л.С.Волковой. – 5 –е изд., перераб. и доп. – М.: Гуманитар. изд. центр  ВЛАДОС, 2007. – 703с.:ил. с.33

15. Любащенко Т. Корекційна робота в школі - інтернаті // Дефектолог листопад №11(23) 2008 с.18

16. Махмутов М.І. Сучасний урок. - М., 1985.с.39-40

17. Назарова Н.М. Специальная педагогика: учебное пособие для студ. пед.вузов Москва : Академия.2005.- 400с. с.243

18. Паламарчук Н.С. Нетрадиційні форми роботи в початкових класах. // Початкова школа №10 1995р. с.14

19. Педагогіка та методики: Спеціальні: Збірник наукових статей НПУ ім.М.П. Драгоманова. Випуск №1. 2001.-193с. с183-186

20. Педагогика: Учеб. пособие для педучилищ /под ред. Баранова С.П. – М., 1981. С. 139.

21. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. – 576с.: ил. с.525-528 

22. Скаткін М.Н. Дидактика середньої школи: 2-ге вид. - М., 1982. с.18

23. Соботович Є.Ф. Концепція стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку [ Електроний ресурс ] http://www.logopedia.nm.ru/Sob-KS.htm

24. Сум І. М. Групова робота на уроках рідної мови // Початкова школа №10-11/96 с.12

25. Тарасун В.В. Логодидактика: навчальний посібник для вищіх навч. Закладів / В.В.Тарасун М-во освіти і науки України НТУ ім.Драгоманова Київ.2004.-348с. с. 101-105

26. Ушинський К.Д. Вибрані твори: У 2-х т. - К.: Вища школа, 1983. Т.1 с.89

27. Фіцула М.М. Педагогіка : навчальний посібник. - 2-ге вид., виправ. і доп. - Київ : Академвидав, 2005. - 560 с. ; с.187-189.

28. Хрестоматія з логопедії : Навчальний посібник (2 – е вид., змін. І доп.) / за  заг. ред. Шеремет М.К., Мартиненко І.В. – К.: КНТ, 2008. – 380с. с.64-70

29. Ярошенко  О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: Теорія і методика. – К.: Партнер. 1997. – 193с. с.82