Модульне навчання як засіб розвитку знань учнів

Для успішної ефективної роботи з професійної  підготовки майбутніх фахівців необхідно уміло застосовувати сучасні освітні технології. Багато науковців виявляють підвищений інтерес до вивчення питання застосування сучасних освітніх технологій. З чим же пов’язаний всезростаючий інтерес до освітніх технологій?

По-перше, це необхідність впровадити в педагогіку системно-діяльний підхід.

По-друге, потреба забезпечення оптимальної спільної діяльності викладача та студента, яка буде спрямована на реалізацію навчального процесу з обов’язковою вимогою:

·забезпечення комфортних умов викладання і навчання;

·забезпечення орієнтації на особистість  студента.

По-третє, можливість вилучити з навчання малоефективні вербальні способи передачі знань.

І, нарешті, мотивувати проектування технологічного ланцюжка процедур, прийомів, форм взаємодії викладача і студентів, які дають гарантії освітнім результатам і знижують негативні наслідки роботи низькокваліфікованих педагогів [3].

На ефективність процесу застосування сучасних освітніх технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців впливають такі фактори:

• стан соціально-психологічного клімату у студентському колективі, соціальна важливість професії;
• рівень професіоналізму педагогічного колективу навчального закладу,
• наявність науково обґрунтованого, професійно спрямованого плану навчально-виховної роботи;
• індивідуальні здібності студентів;
• здатність викладачів до ефективного впровадження сучасних освітніх технологій;
• дидактична орієнтація на вироблення позитивного мотивованого ставлення студентів до нового;
• аналіз схеми управління впровадженням сучасних освітніх технологій у підготовці майбутніх фахівців[11].

Усі перераховані вище компоненти і є елементами структури  педагогічних умов застосування сучасних освітніх технологій професійної підготовки майбутніх фахівців.

Розглядаючи педагогічні умови  застосування сучасних освітніх технологій, ми дійшли висновку, що вирішення певних протиріч сучасної освіти можливе завдяки  інтенсивному реформуванню її відповідно до вимог часу. Важливо усвідомити, що кожного разу потрібно шукати більш ефективні методи навчання. Якщо не удосконалювати освітні технології, то система освіти не зможе забезпечити підготовку фахівців з активною життєвою позицією та конкурентно спроможного на сучасному ринку праці.

Процес становлення національної моделі освіти в Україні супроводжується зміною освітньої парадигми.

На зміну старому змісту освіти йде новий: традиційна об’єкт-суб’єктна  педагогіка Я.А.Коменського, І.Гербарта замінюється іншою, зверненою до дитини як до суб’єкта самоактуалізації, самовираження і самореалізації. У цих умовах найважливішою складовою педагогічного процесу є особистісно-орієнтована взаємодія суб’єктів навчальної діяльності вчителя і учня [1]. 
Нова освітня парадигма висуває на перше місце не знання, уміння і навички, а особистість дитини, її розвиток за допомогою освіти. 
Характерною рисою сучасної педагогічної науки є прагнення до створення нових освітніх технологій, орієнтованих на особистісний розвиток дитини.  
Практичною і науковою актуальністю названої технології є: 
- у модульній інтерактивній технології поєднуються нові підходи до навчання і елементи звичайного комбінованого уроку; 
- застосування цієї технології корисне для вчителя своєю наступністю. Модульна інтерактивна технологія дозволяє уникнути шоку в учнів, тому що постійна рефлексія дає інформацію вчителю про стан навчального процесу; 
- технологія передбачає таку організацію навчальної діяльності, при якій учень сам оперує навчальним змістом;

 - технологія інтегрувала багато із того, що вже накопичено в педагогічній теорії і практиці. Так, ідея активності учня в процесі його чітких логічних дій, постійний самоконтроль своїх дій, індивідуалізований темп навчально-пізнавальної діяльності – все це елементи теорії програмованого навчання. З теорією розвивального навчання модульну технологію пов’язує ідея орієнтовної системи діяльності – поетапне формування розумових дій.

Модульна інтерактивна технологія базується на ідеї відтворювального навчального циклу, у зміст якого входять:

1. загальна постановка мети навчання;
2. перехід від загального формулювання мети до її конкретизації;
3. попередня (діагностична) оцінка рівня обізнаності учнів;
4. сукупність навчальних процедур (на цьому етапі повинна відбуватися корекція навчання за допомогою оперативного зворотного зв’язку);
5. оцінка результату.

Завдяки цьому навчальний процес набуває «модульного» характеру, складається з відособлених блоків, що мають загальну структуру, але  різний зміст. Творці модульної інтерактивної технології пропонують вважати тимчасовою одиницею навчально-виховного процесу не урок, а навчальний тиждень або навчальний цикл, який включає певну кількість уроків, але не менше двох (цей цикл і називають модулем) [5]. 
Навчальний модуль складається з трьох структурних частин: вступної,діалогової і підсумкової.

Кожний навчальний модуль складається з різної кількості годин. Це залежить від годин, відведених навчальною програмою на тему, блок тем, розділ. Найбільш оптимальним є навчальний модуль, який складається з 7-12 годин. Але, залежно від предмета допускається коливання від 4 до 22 годин. 
Особливість навчального модуля полягає в тому, що на вступну частину при будь-якій кількості годин відводиться 1-2 уроки, підсумкову частину – 2-3 уроки, діалогову частину – час, який залишився (від 3 до 17 годин). 
Неодноразовий перехід у процесі навчання від простого до складного, від репродуктивних завдань до творчого пошуку (в деяких випадках – елементів дослідницької діяльності) дає можливість учням засвоїти навчальний матеріал від рівня елементарних знань до рівня «оцінки знань» [6]. 
Попередня робота вчителя складається з наступних дій [3]:

1. Виявлення обов’язкових знань, умінь і навичок, засвоєння яких визначене програмою курсу по розділу, блоку або темі, а також мети і завдань навчання.
2. Вивчення всього змісту навчального матеріалу по даному модулю.
3. Виділення ключових понять, що несуть основне змістове навантаження по даному модулю, рельєфних слів, в яких ніби «закодована» основна інформація по темі. Визначення їх взаємозв’язку і взаємозалежності.
4. Складання опорних схем по всій темі (на основі виділених ключових понять, «кодів»).
5. Складання тестових завдань до навчального модуля (в межах 15-20 завдань).
6. Складання блоку питань і завдань для заліку по навчальному матеріалу даного модуля (можна замінити диктантом, контрольною роботою і т.д.)
7. Розробка діалогової частини. Підбір активних форм навчання. За змістом навчального матеріалу розробляються завдання простого рівня складності, середнього рівня складності і завдання підвищеного рівня складності з елементами пошукового (дослідницького) навчання для кожного учня. Кожен учень має право вибору завдання будь-якого рівня складності – оцінка власних знань, можливість самостійно планувати свою роботу.

У діалоговій частині пізнавальний процес будується переважно на взаємодії учнів між собою, об’єднуючи їх у мікрогрупи (4-7 чоловік), використовуючи для навчання різні ігрові технології. 
Діалогова частина навчального модуля має ще одну особливість: використання активних і ігрових форм навчання дає змогу учням працювати з навчальним матеріалом певного модуля від 13-ти до 24-х разів. Неодноразове повернення до навчального матеріалу «по наростаючій», від простого до складного, від репродуктивних завдань до завдань творчого характеру, до елементів дослідницької діяльності дає можливість розвивати в учнів здібності, пам’ять, мислення, увагу, усне і письмове мовлення. 
Важливою умовою модульної технології є можливість використання учнями будь-яких наукових джерел: підручників, навчальних посібників, довідкової літератури, а також одержання оперативної консультації з боку вчителя. 
Підсумкова частина навчального модуля – контроль. Якщо впродовж всіх уроків діалогової частини вчитель заохочує взаємодопомогу учнів, використання ними різних наукових джерел, то в підсумковій частині учень повинен показати знання, уміння і навички, одержані в діалоговій частині модуля, без сторонньої допомоги. 
В підсумковій частині навчального модуля учням пропонуються, в залежності від специфіки предмета, такі форми контролю знань: тестові завдання, контрольна робота, залік, твір або диктант тощо. 
Якщо в діалоговій частині учням пропонувалися завдання трьох рівнів («простий», «середній» і «підвищений»), то в підсумковій частині всім учням пропонуються завдання відповідно до вимог державного стандарту освіти. 
Окремо враховуються завдання дослідницького характеру.

Отже, підвищенню ефективності навчально-виховного процесу на уроках служать такі елементи технології модульного інтерактивного навчання: 
- циклічна (блочна, модульна) побудова навчального матеріалу; 
- мотивація навчання на основі послідовного цілепокладання; 
- переважання самостійної навчально-пізнавальної діяльності учня; 
- застосування інтерактивних методів навчання; 
- організація контролю знань на основі рефлексії учня і вчителя. 

Висновки до першого розділу

Аналізуючи  сам процес навчального модуля та його вплив на формування спеціаліста  можна вдатись таких основних принципів та наслідків, що формуються в процесі навчання:

• Вміння та оперування ( вміння застосовувати набуті знання на практиці в епоху інформаційних технологій та можливості в подальшому підвищувати свій кваліфікаційний рівень; сформована точність );
• Розвиток логіки, самостійної роботи, ефективного використання часу( мобільність знань);
• Можливість вирішення проблемних ситуацій, уникання та готовність до стресових ситуацій.

Для того щоб знання були мобільними, він повинен бути здатним обробляти накопичені знання, вміти добувати нові знання і використовувати і ті і інші в своїй практичній діяльності. В епоху інформаційної насиченості проблеми компоновки знань і оперативного їх використання набувають колосальну значимість. З цією метою досліджуються всі можливі типи моделей представлення знань в "стиснутому", компактному, зручному для використання вигляді. Ефективними способами "стискання" учбової інформації є моделювання в графічній і знаковій формі, структурна блок-схема теми, опорний конспект, таблиця, генеалогічне дерево та ін. Цілеспрямоване використання принципу укрупнення забезпечує до 20% економії навчального часу. Крім того відсутність пояснень до схем, ілюстрацій, таблиць стимулює самостійне осмислення матеріалу. Певна частина "стиснутого" програмного матеріалу може бути корисна студентам старших курсів, практичним лікарям і молодим викладачам. Доцільно також використовувати "стиснутий" матеріал на практичних заняттях для контролю глибини засвоєння основних питань фізіології. Загальновідомий вплив проблемного навчання на активізацію розумової діяльності студентів, на формування нестандартних підходів до рішення проблеми і, врешті решт, на розвитку творчого мислення. Цей вплив забезпечується створенням в процесі навчання спеціальних ситуацій інтелектуального утруднення, проблемних ситуацій і їх вирішення. Проблемна ситуація слугує не тільки джерелом інтелектуального утруднення, але й важливим мотиваційним, а разом з тим і емоційним засобом в процесі навчання.

В технології модульного навчання основна увага приділяється формуванню критичного мислення студентів. Критичне мислення, поряд з мобільністю знань і гнучкістю метода, є складовим елементом компетентності спеціаліста. Критичність передбачає вміння діяти в умовах вибору і прийняття альтернативних рішень, вміння спростовувати завідома хибні рішення, нарешті, вміння просто сумніватися. Формування критичності в процесі проблемно-модульного навчання здійснюється через цілеспрямоване створення спеціальних ситуацій – ситуацій на пошук помилок. На цій ідеї побудований метод опори на помилки. В процесі реалізації цього метода використовуються три основні групи помилок: гносеологічні, методичні і учбові.

Аналізуючи переваги і  недоліки різних підходів до модульного навчання, а також приймаючи до уваги переваги теорії "стискання" учбової інформації, визнано, що найбільш доцільним для формування компетентного спеціаліста є модульне навчання.