Модульне навчання як засіб розвитку знань учнів

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................

РОЗДІЛ  І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЯКОСТІ ЗНАНЬ УЧНІВ……………............................................................

1.1. Модульна технологія навчання в сучасній освіті…………

1.2. Якість знань як складова модульного навчання…………...

1.3. Педагогічні умови підвищення якості знань учнів засобами модульного навчання ……...................................................

Висновки до першого розділу…………………………..

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЯКОСТІ ЗНАНЬ УЧНІВ……….….................................................

2.1 Вивчення стану проблеми модульної технології навчання як засіб розвитку знань учнів……………………………………

2.2

2.3

Висновки до другого розділу ................................................

ВИСНОВКИ …………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………...................

ДОДАТКИ……………………………

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність дослідження - модульна технологія навчання – одна із сучасних педагогічних технологій вищої освіти, яка надає можливість творчого підходу до організації та управління навчальним процесом, реалізації мети та завдань професійної підготовки фахівців.

На сьогоднішній день у  зв’язку з широким розвитком досліджень направлених на поширення модульного навчання у розвинутих країнах Європи виникає потреба і в нашому університеті розширити вчення по «модуль» – функціональний вузол навчально-виховного процесу. У процесі застосування модульної системи на практиці виникають різного характеру ідеї, що переростають у пропозиції які і викладаються у наукових роботах наших викладачів. Останніми роками було опубліковано цілий ряд статей та підручників які схвалені та перейняті для використання як науково цінна література у нашому університеті так і поза його межами.

Дана  технологія передбачає чітке планування всіх видів діяльності студентів, структурування навчального матеріалу з виділенням окремих модулів і організацію  навчальної та самостійної роботи, контроль рівня знань, умінь та навичок  з кожного модуля. Побудова навчального  курсу за модульним принципом  надає йому чіткої послідовності, логічності, системності.

На сьогоднішній розробкою  нових принципів модульного навчання займається цілий ряд науковців, що пов’язані із впровадженням болонських принципів освіти XXI століття.

Модульною технологією навчання займалися такі науковці: А.В. Фурман, О.І. Кулагін, П.А. Юцивицене, М.В. Гриньова, Левитес Д.Г, Машарова Т.В, Селевко Г.К, Чошанов М.А, А. М. Матюшкін, М. І. Махмутов, Дж. Дьін, Е. де Боно, В. Оконь, М.А.Чошанов, А.А.Фурман. А також науковці, педагоги Сумського державного університету Лось Л.О., Гарбузова В.Ю., Михайлова Т.І.

Зміни, які відбуваються в Україні та за її межами, висувають нові вимоги до сучасних фахівців. Завдання підвищення ефективності навчального процесу, якості підготовки спеціалістів не можуть бути вирішені без підвищення якості викладання, без корекції навчального процесу, без використання педагогічних інновацій. Підготовка спеціалістів передбачає не лише формування професійних знань, умінь та навичок, які необхідні в практичній діяльності, а й виховання всебічно розвиненої особистості, розвиток її пізнавальних потреб та інтелектуальних здібностей, інтересів та мотивів, духовності, менталітету та формування сучасного світогляду.

Задовольнити  вище зазначені вимоги можливо при вдосконаленні традиційної системи навчання, її форм, методів, засобів та впровадженні новітніх педагогічних технологій, серед яких - модульна технологія навчання.

Мета кваліфікаційної  роботи є теоретичні основи вивчення та апробування модульної технології навчання як засіб розвитку якості знань учнів.

Для досягнення поставленої мети вимагається вирішити наступні задачі:

• Вивчення модульної технології навчання в сучасній освіті;
• Визначення якості знань як складової модульного навчання;
• Перевірити педагогічні умови підвищення якості знань учнів засобами модульного навчання.

Об'єкт дослідження кваліфікаційної роботи – процес навчання у середньо загальноосвітній школі.

Предмет дослідження кваліфікаційної роботи – педагогічні умови модульної технології навчання як засобу розвитку якості знань учнів.

Гіпотеза дослідження – використання модульного навчання на уроках технології буде сприяти підвищенню якості знань, якщо при організації навчальної діяльності дотримуватись таких педагогічних умов:

• емоційне налаштування особистості на виконання завдань;
• проведення різних форм в процесі навчання;
• використання індивідуального підходу при викладанні декупажу;
• гуманізація навчання.

Методи дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, тестування, спостереження, бесіди, анкетування, педагогічний експеримент, аналіз контрольних робіт, метод кількісної і якісної обробки даних.

Теоретичне значення дослідження:         

- модульне  навчання забезпечує обов'язкову  обробку кожного компонента дидактичної  системи і наглядне їхнє уявлення  в модульній програмі і модулях;

- модульне  навчання припускає чітку структуризацію  змісту навчання, послідовний виклад теоретичного матеріалу, забезпечення навчального процесу методичним матеріалом і системою оцінки і контролю засвоєння знань, що дозволяє корегувати процес навчання;

- модульне  навчання передбачає варіативність  навчання, адаптацію навчального  процесу до індивідуальних можливостей  і запитів тих, що навчаються.

Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі КЗШ № 26, м. Кривого Рогу.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЯКОСТІ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Модульна технологія навчання в сучасній освіті

Модуль (modulus) – міра. У педагогіці модуль – це функціональний вузол навчально-виховного процесу. Модульне навчання – це пакет науково-адаптованих програм для індивідуального вивчення, що забезпечує навчальні досягнення студентів з різним рівнем попередньої підготовки. Навчальний модуль – це система занять у вигляді сукупності систем знань, норм цінностей. Це поетапне відкриття студентом під впливом викладача цієї системи у ході пошукової пізнавальної активності.

Модульне навчання зародилося наприкінці другої світової війни у відповідь  на соціально-економічні потреби, що загострилися, коли були вкрай необхідні системи  навчання професійним умінням у  відносно короткий період. Були детально вивчені індустріальні задачі і  розроблені інструкції з їх теоретичного і технологічного застосування, а  також інструкції з техніки безпеки  в різних сферах промисловості. Це було вже різновидом модульного навчання, але цей термін ще не був адаптований до освіти і професійного навчання. І тільки більш ніж через десять років авторитети в сфері освіти і професійного навчання відгукнулися на тенденцію систематизувати технічне і професійне навчання на модульній основі.

У нашу країну модульне навчання проникнуло наприкінці 80-х років завдяки  працям дослідника П.А. Юцявичене і її учнів.

Автори  даного дослідження вбачають мету модульного навчання в створенні найбільш сприятливих умов розвитку особистості шляхом забезпечення гнучкості змісту навчання, пристосування до індивідуальних потреб особистості і рівня її базової підготовки за допомогою організації учбово-пізнавальної діяльності по індивідуальній навчальній програмі.

Від програмованого навчання модульне перейняло способи керування  навчальним процесом. Причому модульне навчання дозволяє перебороти фрагментарність програмованого шляхом створення цілісної наочної програми і проблемної подачі змісту в модулі, запозиченої з проблемного навчання. Модульне навчання характеризується адаптивністю, реалізація якої проявляється в специфічних способах організації індивідуально-диференційованого навчання. Така проблема, як велике значення самостійної роботи тих, що навчаються і недолік ділового спілкування, у модульному навчанні вдало компенсується нетрадиційними формами і методами активного навчання, що дозволяють активізувати пізнавальну діяльність тих, що навчаються, розвивати в них допитливість і формувати комунікативні навички.

Отже, узагальнюючи аналіз модульного навчання,його можна визначити як засноване на дієвомупідході і принципі свідомості навчання (усвідомлюється програма навчання і власна траєкторія навчання), що характеризується замкнутим  типом керування завдяки модульній  програмі і модулям і є високотехнологічним.

Незважаючи на різне розуміння дослідниками цілей модульного навчання, безсумнівно одне - головна мета модульного навчання - створення гнучких освітніх структур як по змісту, так і по організації навчання, "гарантуюче задоволення потреби, наявної в даний момент у людини, і визначають вектор нового, виникаючого інтересу" .

Незважаючи  на безліч існуючих визначень модуля, усі їх можна систематизувати по трьох аспектах:

- модуль  як одиниця державного навчального  плану за фахом, що представляє  набір навчальних дисциплін, що відповідає вимогам кваліфікаційної характеристики;

- модуль як організаційно-методична міждисциплінарна структура, що представляє набір тем (розділів) з різних навчальних дисциплін, необхідних для освоєння однієї спеціальності, і забезпечує міждисциплінарні зв'язки навчального процесу;

- модуль  як організаційно-методична структурна одиниця в рамках однієї навчальної дисципліни.

Наше визначення модуля лежить у  рамках третього підходу.

Під МОДУЛЕМ розуміють автономну  організаційно-методичну структуру  навчальної дисципліни, що містить  у собі дидактичні цілі, логічно  завершену одиницю навчального  матеріалу (складену з обліком внутрішньопредметних і міждисциплінарних зв'язків), методичне  керівництво (включаючи дидактичні матеріали) і систему контролю

Модульне навчання зародилося в  кінці 60-х років у англомовних  країнах. Принцип його полягав у  тому, що учень (студент) більш самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка включає цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво щодо досягнення поставлених дидактичних цілей [7].

Основні принципи модульності:

• Наявність самостійної групи ідей (знань), якими оволодівають студенти за допомогою дидактично доцільних засобів;
• Формування самостійно спланованої, цілісної одиниці навчальної діяльності, яка сприяла б досягненню студентом чітко визначених цілей. Складаються автономні порції навчального матеріалу для учнів (студентів). За умов модульності учень (студент) дістав право вибору шляхів індивідуального навчання.

Модульне навчання –  педагогічна технологія, яка передбачає перегляд змісту навчання, вибір форм, методів і засобів навчання, організацію  самостійної роботи, діагностику  й контроль рівня знань, умінь  та навичок за модульним принципом  [1].

Чим відрізняється модуль від кроку?

Крок – це частина  матеріалу від програмного навчання. Модуль – це частина матеріалу  з відповідним ростом знань. Так  пропонується семестровий лекційний  курс розподілити на 10-12 модулів.

Модуль – це науково  обґрунтований і логічно завершений фрагмент (одиниця) навчального матеріалу (розділу, теми), який відповідає конкретній дидактичній меті [2].

Суть модульного навчання полягає в тому, що студент більш  самостійно або повністю самостійно може працювати із запропонованою йому індивідуальною навчальною програмою, яка містить цільовий план дій, банк інформації і методичне керівництво  з досягнення висунутих дидактичних  цілей.

В умовах сучасної багатоступеневої системи вищої освіти, модульно-рейтингова система організації навчання стає важливим інструментом забезпечення постійного контролю і самоконтролю за самостійною  роботою учнів.

Модульні технології передбачають варіативність навчання, пристосування  навчального процесу до можливостей  та запитів учнів. За допомогою модульних  технологій можна ефективно формувати  змістові та операціональні функції  майбутнього спеціаліста. Але у  кожному випадку їх застосування, зміст і дидактичне наповнення змінюється. Це пов’язано з розв’язанням певних психолого-педагогічних проблем, що постають в конкретних ситуаціях навчального  процесу [3].

Не зважаючи на труднощі переходу до модульної системи навчання, врахування вище зазначеного дозволить  оптимізувати освітній процес і підвищити  якість підготовки спеціалістів різних напрямків.