Модульне навчання як засіб розвитку знань учнів

При модульному навчанні доцільно модуль "відкривати" блок-схемою, що представляє  в стислому вигляді зміст навчання, а завершувати конспектом-схемою, що зображує в компактній і зручній  для засвоєння формі весь теоретичний  матеріал модуля.

Очевидно, що ефективність засвоєння  модуля залежить не тільки від способу  подання навчального матеріалу, але і від того, на скільки кваліфіковано  викладач розробить і складе комплект задач. Задача є основною структурною одиницею змісту будь-якого навчального предмета. Для тих, хто навчається, вона виступає як ілюстрація теорії, можливості вирішення практичної ситуації, вправи для відпрацьовування зазначених методів рішення і служить засобом аналізу й оцінки результатів учбово-пізнавальної діяльності.

Отже, дидактична система модульного навчання, так само як і інша дидактична система, припускає проектування змісту навчання відповідно до мети  навчання, із загальдидактичними принципами і критеріями. Проглядаються різні підходи до проектування модульних програм. Зміст автономних модулів формується на основі дотримання принципів структуризації змісту навчання і повинне бути представлене в компактному і наглядному вигляді, забезпечене дидактичним матеріалом, проблемними і прикладними задачами.

Принципи модульної технології навчання в сучасній освіті як і будь-яка дидактична теорія, базується на дидактичних принципах, що визначають її загальний напрямок, мету, зміст, способи організації і керування пізнавальною діяльністю. "Принцип навчання, - за В.И. Загвязинським, - це виражене у вигляді норм діяльності, вказівок, правил знання про сутність, зміст, структуру навчання, його законах і закономірностях"

Принципи народжуються на основі наукового аналізу навчання, випливають із закономірностей процесу навчання, встановлених дидактикою. Принципи залежать також від прийнятої вихідної теоретичної концепції.

Відповідно до принципу структуризації навчання будується по окремих функціональних вузлах - модулям,призначених для досягнення конкретних дидактичних цілей. Модуль є одночасно банком інформації і методичним посібником з її засвоєння. У зв'язку з цим зміст модуля повинен відповідати вимогам послідовності, цілісності, компактності, автономності.

Принцип проблемності модульного навчання відображає психолого-педагогічну  закономірність, відповідно до якої,ефективність засвоєння навчального матеріалу  підвищується, якщо вводяться такі стимулюючі ланки, як проблемна ситуація, візуалізація інформації, професійно-прикладна  спрямованість. Цей принцип несе в собі широке значеннєве навантаження. У науковій літературі він трактується як принцип усвідомленої перспективи, мотивації, пізнавальній активності

Відзначимо також важливу перевагу модульного навчання - його наступність. Модульне навчання дозволяє поєднувати в собі різні підходи до навчання. Від проблемного навчання модульне запозичило його головні особливості: проблемну подачу матеріалу в модулі, нестандартність вправ. Від активного навчання модульне запозичило методи навчання, що дозволяють підвищити пізнавальну активність тих,хто навчається. Вдало вписуються в дидактичну систему модульного навчання ігрові форми поточного і кінцевого  контролю. Модульне навчання має характерні риси індивідуально-диференційованого навчання, а саме, відхід від потокового методу навчання і перехід до індивідуальної підготовки фахівців, перенесення основного навантаження навчального процесу на самостійну роботу студентів.

Таким чином, узагальнюючи сказане  про модульне навчання, можна зробити  висновок про те, що воно в силу своєї  гнучкості, технологічності, "наступності" дозволяє раціонально використовувати  резерви самого навчального процесу  за участі в ньому людей.

Отже, модульне навчання в сучасній освіті дає:

З позиції тих, що навчаються– можливість одержання освіти з мінімальними фінансовими витратами, у зручній формі, у зручний час, у своєму темпі.

З позиції тих, що навчаються –  відсутність необхідності готувати учбово-методичні розробки до кожного  курсу, підручники, програми; збільшення часу для тьюторської роботи.

З позиції навчального закладу – можливість навчання більшої кількості студентів силами тих же викладачів і на тій же навчальній базі.

З позиції галузі – можливість кращого проведення професійної підготовки персоналу з більшим охопленням і без значного збільшення фінансових витрат.

З позиції суспільства – надання  можливості кожному бажаючому члену  суспільства одержати вищу освіту і  продовжити після вузівську професійну освіту в системі безперервного  навчання.

Методологічні підстави проектування освітніх систем і освітніх процесів різних рівнів за технологією модульного навчання:

- маркетинг  як інструмент відображення соціально-економічного контексту життєдіяльності людей, вивчення потреб регіонів і окремих людей засіб формування соціальних, державних замовлень;

-культура  як системостворюючий фактор, що відображає духовний контекст життєдіяльності суспільства і конкретних людей;

  - особистісна орієнтація як вираження гуманногоспрямування і домінуючої системи цінностей в освіті, суспільстві і державі;

- модульність  як принцип структурування змісту освіти і конкретної навчальної інформації ;

- активне навчання організаційного інваріанту;

- професійний  контекст як спосіб завдання  цілей професійного розвитку.

Вимоги  до конструювання модульних програм  і модулів

Кожна педагогічна епоха  породила своє покоління технологій. Перше покоління освітніх технологій являло собою традиційні методики; технологіями другого і третього поколінь були модульно-блочні і цільно-блочні системи навчання; до четвертого покоління освітніх технологій відноситься інтегральна технологія.

Нові, сучасні педагогічні технології поділяютсья на:

1. Технології розвивального навчання

2. Парацентрична технологія навчання

3. Особістісно-орієнтовна технологія

4. Технологія проектного навчання

5. Блочно-модульна технологія

Впровадження нетрадиційних педагогічних технологій суттєво змінило освітньо-розвиваючий процес, що дозволяє вирішувати багато проблем розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи учнів.

Для всіх технологій характерні певні спільні ознаки: усвідомленість діяльності вчителя та учнів, ефективність, мобільність, валеологічность, цілісність, відкритість, проектованого; самостійна діяльність учнів у навчальному процесі становить 60-90% навчального часу; індивідуалізація.

Комп'ютерні технології не тільки допомагають  організувати навчальний процес з використанням  ігрових методів, але й отримати більш сильну зворотну зв'язок.

Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях - умінь. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу "учень-комп'ютер".

Аналіз наявного досвіду  показує, що умовно систему використання комп'ютера на уроці технології можна розділити на три стадії (етапи).

Перший - комп'ютерна підтримка уроків. Тут комп'ютер використовує тільки вчитель в якості засобу візуалізації матеріалів уроку.

Другий - комп'ютерне супровід уроків технології. На цьому етапі  крім використання вчителем комп'ютера  як ефективного засобу надання або  ілюстрації матеріалів уроку, комп'ютер може бути використаний учнями як засіб повторення раніше вивченого матеріалу (наприклад, пристрій верстата або швейної машинки, властивостей матеріалів, вибору способів декоративної обробки, допомогу у підборі об'єкта праці для тематичної творчої роботи і т.д.). Тут же комп'ютера може бути довірено поточний контроль знань учнів, наприклад - з метою допуску учня до роботи на тому чи іншому верстаті і пр. Так як до роботи з комп'ютером допускаються учні, то вчитель повинен знати і дотримуватися правил організації безпечної роботи учнів з комп'ютерною технікою , і робоче місце, обладнане комп'ютером, має бути відповідним чином організоване.

Третій - етап використання сучасних комп'ютерних програм у навчанні. Особливістю цього етапу є  проведення уроків технології з роботою  всіх учнів на комп'ютерах під керівництвом вчителя. Висока роль застосування на уроках технології різних електронних довідників, енциклопедій, програм.

Використання ресурсів і  послуг Інтернету значно розширює можливості і вчителя і учня у всіх видах діяльності.

Проектна діяльність також  є методом активізації навчально-пізнавальної активності. Цьому сприяє висока самостійність  учнів у процесі підготовки проекту. Вчитель, який виступає координатором, лише спрямовуючи діяльність учня, який досліджує обрану тему, збирає найповнішу інформацію про неї, систематизує, отримані дані і представляє їх, використовуючи різні технічні засоби, в тому числі, і сучасні комп'ютерні технології.

Технології, які об'єднуються  назвою "Портфоліо учня", сприяють формуванню необхідних навичок рефлексії, тобто самоспостереженню, роздумів. "Портфоліо учня" - інструмент самооцінки власного пізнавального, творчої праці, рефлексії його власної діяльності.

Метод інтеграції, який сприяє формуванню міжпредметних понять, визначає характер міжпредметних зв'язків за фактором часу (попередні зв'язку, перспективні, синхронні), дозволяє здійснювати межпредметную координацію змісту навчального матеріалу з метою його оптимізації (усунення дублювання, різночитання, хронологічної неузгодженості). Даний метод дозволяє адаптувати зміст навчальних програм до можливостей конкретних учнів, створює сприятливі умови для розвитку особистості кожного учня, формування позитивної мотивації навчання, адекватності самооцінки, максимально можливої успішності навчання.

У системі нашої педагогічної діяльності інтегровані уроки займають особливе місце. Вони допомагають розвивати пізнавальну і творчу активність учнів, посилюють мотивацію навчання. Проведення таких уроків - один із шляхів підвищення ефективності освітнього процесу на основі реалізації принципів діяльнісного підходу в навчанні.

Включення учнів в активну  навчальну роботу, використання при  цьому різноманітних форм, методів  пізнавальної діяльності значно розширює навчально-виховні можливості уроку, виступаючого провідною формою організації  навчальної діяльності.

Інноваційні методи в викладанні - це нові методи спілкування з учнями, позиція ділового співробітництва  з ними і долучення їх до нинішніх проблем. Інноваційні методи - це методи, що дозволяють учням самоствердитися. А самоствердження - це шлях до правильного вибору своєї професії.

1.3. Педагогічні умови підвищення якості знань учнів засобами модульного навчання

Зміна соціально-економічної ситуації в країні посилює необхідність пошуку надійних, оригінальних і ефективних способів навчально-виховної діяльності, запровадження таких освітніх технологій, які забезпечили б ефективну  підготовку обдарованої та здібної  учнівської молоді до входження в  соціум, формування еліти суспільства, здатної вивести державу із кризового  стану.

Сучасний  етап розвитку системи освіти в Україні  характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень  минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог  часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною  особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових  змісту, форм, методів і засобів  навчання, виховання й управління; розгортання широкої експериментальної  роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної філософії освіти, яка суттєво  відрізняється від попередньої [10 – 12] .

Професійна  підготовка як педагогічна діяльність допускає наявність, як мінімум, двох сторін – суб’єкту і об’єкту, але ці сторони можуть знаходитися у  взаєминах тільки у визначеній сфері, визначеному «просторі». Однією із сторін цього «простору» і є педагогічні умови.

Незважаючи  на те, що предметом великої кількості  педагогічних досліджень виступають  педагогічні умови реалізації певних процесів, в сучасній науці існують певні розбіжності в тлумаченні самого поняття «педагогічна умова».

Педагогічні умови – категорія, визначається як система певних форм, методів, матеріальних умов, реальних ситуацій, що об’єктивно склалися чи суб’єктивно створених, необхідних для досягнення конкретної педагогічної мети [11].

З іншого боку, педагогічні умови виступають і формою педагогічної діяльності, метою якої є формування висококваліфікованого спеціаліста. Отже, педагогічні умови  забезпечують виконання державного стандарту з освітньої діяльності.

Компонентами  педагогічних умов застосування  освітніх технологій є матеріальна база, форми і методи педагогічної діяльності, професіоналізм колективу, штучно створені і об’єктивно сформовані педагогічні ситуації.

Сучасна освітня технологія у професійній  підготовці майбутніх фахівців – це науково-обгрунтована і унормована за метою підготовки спеціалістів, змістом освіти, місцем та терміном навчання, система форм, методів, засобів і процедур, що використовуються для організації та здійснення спільної навчальної діяльності тих хто навчає, та тих хто навчається [3].