Модульне навчання як засіб розвитку знань учнів

Модульно-рейтингова система  навчання.

Модульно-рейтингове навчання полягає у послідовному засвоєнні  навчального матеріалу певними цілісними, логічно впорядкованими і обґрунтованими частинами (модулями), результати якого є підставою для визначення місця (рейтингу) учня, студента серед однокласників, одногрупників [4].

Модуль – логічно  завершена частина теоретичних  знань і практичних умінь з  певної навчальної дисципліни.

Рейтинг – позиція учня (студента) в класі (групі)  за результатами навчання з певного предмета, яка  є відсотковим відношенням суми опорних оцінок з усіх модулів  до суми максимально можливих.

Технологія навчання –  шлях освоєння конкретного матеріалу  в межах певного предмета, теми, питання.

У межах навчальної дисципліни кожний модуль змістовно пов'язаний з попереднім і наступним. У свою чергу, матеріал кожного модуля можна  ділити на дрібніші структурні частини  – навчальні елементи. Для кожного  модуля і в його межах вказують конкретну мету його вивчення та дають  відповідні методичні рекомендації. Модулі найчастіше збігаються з розділами  навчальної програми чи підручника. Організаційно  кожен модуль є відносно самостійною  й автономною частиною навчального  процесу, що розпочинається з оглядово-установчого  заняття.

Залежно від навчального  предмета кожен модуль передбачає певний обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен оволодіти учень (студент), перелік теоретичних і  практичних завдань, які він має виконати. Учень чи студент сам обирає доступний йому варіант запропонованих завдань відповідно до своїх можливостей. Він повинен також знати вимоги до змісту кожного навчального елемента на конкретному рівні. Виконуючи завдання найвищого рівня, учень (студент) опрацьовує додаткову літературу, пише творчу роботу, реферат, резюме-роздум, виготовляє прилади тощо.

Зміст модуля за домовленістю з учителем можна здати достроково і час, що звільнився, використати  залежно від своїх навчальних інтересів.

Кожен модуль передбачає кілька видів контролю: тестування, семінар, навчальну практику, коловіум, реферат тощо. Результати кожного  виду контролю виражаються певною кількістю  балів – залежно від значущості навчального матеріалу, який він  охоплює, і особливостей виду контролю. Модульно-рейтингова оцінка складається  із суми показників успішності (оцінок) за види контролю, що передбачені цим модулем. По закінченні певного модуля виводять у балах рейтинг кожного учня чи студента. У школі їх переводять у 12-у бальну систему оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Модульно-рейтингова система  спонукає здобувати знання самостійно, користуючись методичними порадами педагога.

Водночас модульно-рейтингове навчання вимагає значних затрат часу на розроблення його технології, перевірку виконання завдань  модуля і рівня знань, умінь та навичок.

Реалізація принципу модульності  забезпечує оптимізацію психосоціального росту студента і викладача.

Зміст модульно-розвиваючого навчання визначається цілісною системою змістових модулів, що зафіксована  у модульній програмі того або  іншого навчального курсу [14].

Принципи формування модульних  програм:

1. Цільове призначення інформаційного матеріалу;
2. Поєднання комплексних інтегруючих і окремих дидактичних цілей;
3. Повнота навчального матеріалу в модулі;
4. Відносна самостійність елементів модуля;
5. Реалізація зворотного зв’язку;
6. Оптимальна передача інформаційного і методичного матеріалу.

Умови модульно-розвиваючого навчання:

1. Зменшення щоденного навчального навантаження (замість 5-7 предметів вивчають 2-3, максимум 4).
2. Впроваджено гнучкий розклад і скорочено заняття до 30 хв. – 3 міні-модуля. Міні-модуль (30 хв.) – матеріал, що має смислову і логічну завершеність кожного.

Навчальна технологія, адаптована до основних завдань старшої школи  та психолого-фізіологічних особливостей учнів, називаємо модульно-рейтинговою.

Модульний процес і структура навчального  модуля: Основним дидактичним засобом  реалізації модульної програми повинні  стати міні-підручники.

Контроль знань і самостійної  роботи студентів: Адміністрація вищих  навчальних закладів в США ретельно контролює набуття знань студентами, їх рівень, участь в аудиторній (самостійній) роботі, успішність тощо. Оскільки система  вищої освіти відмінно комп’ютеризована, контроль навчального процесу досить досконалий і миттєвий. Комп’ютерне тестування займає:

• Поточне – 5-10 хв.
• Проміжне – 15-20 хв.

Щотижня студенти виконують письмові тести а завданням викладача, щомісячне письмове тестування по 30-50 хв. (зараховують 3 кращі результати з 4-х тестів), а в кінці семестру – фінальний (підсумковий) екзамен  або залік з письмовим тестом (2-3 години) [8].

Модульне  навчання професії полягає в послідовному засвоєнні учнем модульних одиниць і модульних елементів. Гнучкість і варіативність модульної технології професійного навчання особливо актуальні в умовах ринкових відносин при кількісних і якісних змінах робочих місць, перерозподілі робочої сили, необхідності масового перенавчання працівників. Не можна не враховувати й фактор короткочасності навчання в умовах прискорених темпів науково-технічного прогресу.  
Особливості модульного навчання полягають у тім, що учень частково або повністю самостійно може працювати із запропонованої йому навчальною програмою, що містить у собі цільову програму дій, бази інформації й методичне керівництво для досягнення поставлених дидактичних цілей.  
При модульному навчанні немає строго заданого строку навчання. Він залежить від рівня підготовленості що вчиться, його попередніх знань і вмінь, бажаного рівня одержуваної кваліфікації.

 

1.2. Якість знань як складова модульного навчання 

 

Надзвичайно інтенсивні зміни, що відбуваються сьогодні у всіх сферах суспільного життя  висувають нові вимоги і до освітньої  системи, оскільки успішний розвиток сучасного  суспільства великою мірою залежить від рівня кваліфікації і компетентності спеціалістів усіх професій. На сьогоднішній день яскраво вираженою є тенденція  підвищення вимог до якості знань, які  отримує студент у стінах вищого навчального закладу, що і зумовлює необхідність реформування сучасної вітчизняної  системи освіти відповідно до світових освітніх стандартів.

Одним із шляхів вирішення даної проблеми може бути впровадження модульної системи  навчання, яка є комплексною психолого-педагогічною технологією, що дозволяє ефективно  вирішити питання професійної освіти на основі врахування індивідуальних особливостей студента.

Аналіз  наукової літератури свідчить про значне підвищення інтересу до модульної системи  освіти на всьому пострадянському просторі. Проте, модульна технологія освіти, будучи на сьогоднішній день для Української  системи освіти інноваційною, залишає  відкритими низку питань, пов’язаних із її ефективним використанням.

Звернемося  до короткого опису даної технології. Організація освітнього процесу  із використанням модульної системи  навчання передбачає поділ інформації на модулі – відносно завершені, самостійні одиниці інформації. Сукупність декількох  модулів дозволяє розкрити зміст  певної навчальної теми або всієї  дисципліни. Модулі можуть бути цільовими – тобто, містити відомості про нові явища і факти інформаційними – відображати зміст підручників та першоджерел; операційними – містити практичні вправи і завдання. Основною метою модульного навчання є оптимізація самостійної навчальної та практичної діяльності студентів [1].

Найменша  одиниця в модульному навчанні називається  «навчальним елементом» і завершується контрольним тестовим завданням, успішне  виконання якого дозволяє студенту перейти до наступного навчального  елемента. Близькі за змістом навчальні  елементи об’єднуються в модульний  блок, який завершується підсумковим  контролем. Проходження курсу супроводжується  багаторівневою, гнучкою формою контролю, яка дозволяє студенту самостійно планувати  роботу над засвоєнням матеріалу  курсу.

Як засвідчила практика, процес адаптації всіх учасників  освітнього процесу (як студентів, так  і педагогів) до модульної системи  навчання ускладнюється наявністю  низки психологічних бар’єрів, з  якими стикаються учасники навчального  процесу. До них можна віднести: організаційні  ускладнення, пов’язані із розкладом, наявністю підручників, часу та місця для самостійної роботи учнів; комунікативні бар’єри – особливості взаємостосунків з товаришами по групі та педагогами; психологічні особливості перебігу когнітивних процесів в нових умовах засвоєння навчального матеріалу; мотиваційні бар’єри – усвідомлення необхідності виконання завдань та задоволення успіхами від досягнутого; емоційні ускладнення – емоції та відчуття щодо нової системи навчання у суб’єктів навчального процесу; творчі ускладнення – відсутність готовності відійти від шаблонного мислення та стереотипних форм поведінки в навчальній діяльності;

Е. Кроше зауважує, що для скорочення періоду адаптації до особливостей модульного навчання доречною є організація вступного курсу, що пояснює особливості модульної системи навчання, для мікрогруп по 5-6 чоловік в кожній. Як показує практика, в цьому зацікавлені не лише студенти, але і викладачі, оскільки впровадження такого курсу дозволяє прискорити процес адаптації всіх учасників освітнього процесу до модульної системи. Важливим аспектом підвищення ефективності модульної технології освіти на думку вченого є психологічний прийом завдання планки засвоєння інформації, що передбачає «публічність» оцінювання. Результати навчання студентів відображаються у спеціальному загальнодоступному бланку «Контроль навчального процесу», що виступає важливим стимулюючим фактором оптимізації навчального процесу [2].

Успішність  модульної освітньої технології забезпечується також дотриманням  принципів, які виокремлює П. Юцявичене: принцип гнучкості дозволяє здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня, сприяючи реалізації прихованого потенціалу учнів, не змінюючи при цьому комплектацію груп; принцип усвідомлення – пов'язаний з усвідомленням учнями перспективи, яка вибудовується в ході ознайомлення із завданнями курсу, вимогами та формами контролю, отриманням завдань навчальних елементів; принцип активності – передбачає активну роль самого учня, який отримує можливість планувати способи, темп і місце роботи в процесі оволодіння інформацією і сам приймає рішення про просування до наступного рівня. Дані принципи ні в якому разі не зменшують ролі педагога в навчальному процесі, а передбачають паритетність у взаємостосунках учня і вчителя, які переслідують спільнумету [3, C. 48].

Не зважаючи на труднощі переходу до модульної  системи навчання, врахування вищезазначених аспектів дозволить оптимізувати освітній процес і підвищити якість підготовки спеціалістів різних напрямків. Незаперечними  залишаються основні переваги даної  освітньої технології – гнучкість, можливість врахування індивідуальних особливостей та здібностей студента та орієнтованість на активність самого студента у засвоєнні знань.

Відповідно до комплексної мети переглядається і зміст навчання: інтегруючі і складові мети визначають його структуризацію і пред’явленя в модулях відповідно до існуючих критеріїв відбору і принципам організації змісту утворення.

Відбір змісту навчання відбувається за відомими критеріями, серед яких Ю.К. Бабанський називає наступні:

1. Критерій цілісного відображення в змісті навчання основних компонентів соціального досвіду, перспектив його удосконалювання, задач всебічного розвитку особистості.

2. Критерій виділення головного й істотного в змісті навчання, тобто відбір найбільш необхідних, універсальних, перспективних елементів.

3. Критерій відповідності віковим можливостям тих, які навчаються .

4. Критерій відповідності виділеному навчальним планом часу на вивчення даного змісту.

5. Критерій обліку вітчизняного і міжнародного досвіду формування змісту програм.

6. Критерій відповідності змісту наявній учбово-матеріальній і методичній базі навчального закладу".

Слідом за проблемою відбору  змісту навчання постає проблема структурування цього змісту. Це особливо актуально  для модульного навчання, у якому розділеня навчального змісту на автономні модулі виступає як ключовий момент.

Незважаючи на різні підходи до структурування навчального матеріалу, усі вони засновані на тих самих принципах. Виділяють наступні принципи структуризації змісту навчання:

Принцип компонування змісту навчальної дисципліни навколо базових понять і методів.

Принцип систематичності і логічної послідовності викладу навчального матеріалу.

Принцип цілісності і практичної значимості змісту.

Принцип наглядного уявлення навчального матеріалу.

В даний час у педагогічній літературі можна зустріти різні підходи до конструювання модульних програм (МП) і модулів. Найбільш поширений міждисциплінарний підхід. У цьому випадку модульна програма формується по графі логічної структури центрального предмета якої-небудь спеціальності.

Важливий момент у розробці модуля - представлення його змісту в зручному для використання виді. Термін "модуль" в етимологічному змісті є компонування знань. Очевидно, що ефективність засвоєння модуля буде залежати не тільки від повноти навчальної інформації, але і від того, яким чином ця інформація скомпонована.