Методика викладання економіки: цілі, предмет, об’єкт

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 11:38, курсовая работа

Описание работы

Історія економічної думки бере початок у глибокій давнині. Уже первісні люди мали якісь зачатки господарських знань, котрі були результатом їх осмислення виробничого досвіду. З розвитком суспільства виникли ширші уявлення про економічні відносини, з’явилися ідеї економічного характеру. Вони дійшли до нас в усній творчості стародавніх народів, релігіях, міфах, легендах. З часом окремі мислителі спробували проаналізувати характерні риси господарських явищ. Усе це свідчить про необхідність вивчення економіки.

Работа содержит 1 файл

KYRSOVA.doc

— 364.00 Кб (Скачать)

5. Організація навчального  процесу з визначенням трьох  головних видів складності під  час пояснення матеріалу, його  закріплення і оцінювання.

6. У підготовці будь-якої  теми навчальний матеріал поділяти на кілька блоків.

7. Вивчення умов, в  яких виховується кожна дитина, враховування їх у навчальній  діяльності.[5,c. 108]

8. Співпраця з батьками, спільне формування педагогічної  культури сім’ї.

Отже, на мою думку, щоб стимулювати учнів до навчання, вчитель повинен, по-перше бути освідченим в даній темі, цікаво розповідати, запроваджувати нові методики викладання, а не проводити «сухий» урок.  Тож, щоб змотивувати учнів до активності,  можна запроваджувати безліч методик, проте найголовніше,  вчитель повинен бути «людиною» ( ставитися з розумінням до учнів).

 

 

3.4. Організація навчальної діяльності учнів на уроці

 

 

Фронтальною формою організації  навчальної діяльності учнів називають  такий вид діяльності на уроці, коли всі учні класу під безпосереднім керівництвом вчителя виконують спільне завдання. При цьому педагог проводить роботу зі всім класом в єдиному темпі. У процесі розповіді, пояснення, показу, він прагне одночасно впливати на всіх присутніх.

  Суттєвим недоліком фронтальної форми навчальної роботи є те, що вона за своєю природою зорієнтована на середніх учнів. Тому для максимальної ефективності навчальної діяльності учнів на уроці поряд із цією формою використовуються інші форми організації навчальної роботи.

 Індивідуальна форма  організації роботи учнів на  уроці передбачає самостійне  виконання учнем однакових для  всього класу завдань без контакту  з іншими учнями, але в єдиному  для всіх темпі. За індивідуальної  форми організації роботи учень  виконує вправу, розв'язує задачу, проводить дослід, пише твір, реферат, доповідь тощо.[2,c. 120]

 Переваги цієї форми  організації навчальної роботи  в тому, що вона дозволяє кожному  учневі поглиблювати і закріплювати  знання, виробляти необхідні вміння, навички, досвід пізнавальної творчої діяльності.

  Проте ця форма організації має й недолік: учень ізольовано сприймає, осмислює і засвоює навчальний матеріал, його зусилля майже не узгоджуються із зусиллями інших, а результат цих зусиль, його оцінка стосуються і цікавлять лише учня та вчителя. Цей недолік компенсує групова форма діяльності учнів.

 Успіх роботи в групах  залежить від уміння вчителя  комплектувати групи, організовувати  роботу в них, розподіляти свою  увагу так, щоб кожна група  і кожен її учасник відчували  зацікавленість педагога у їх успіху, в нормальних і плідних міжособових взаєминах.

 

 

3.4.1. Методика організації теоретичного блоку комбінованого уроку з теми «Потреби як чинник доцільної поведінки людини в процесі споживання»

                                          Міні-лекція:

На тему: «Потреби як чинник доцільної поведінки людини в процесі споживання»

            Загальновизнано, що в основі спонукання до трудової діяльності лежать матеріальні потреби. Визначаючи їх спрямованість, потрібно виходити з того, що відтворення людини, як і виробничого процесу на макро- або мікрорівні, є обміном речовин з природним середовищем, який потрібно постійно підтримувати у динамічній рівновазі. Ця рівновага характеризується системою певних параметрів, що мають гранично допустимі й оптимальні значення, звичайно, не раз і назавжди визначені. Відхилення від цих значень, їх очікування породжує стан напруження, спонукаючи до дії з метою його подолання. Такий стан, як вважають дослідники, можна назвати потребою.

Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника.

Сутність економічних  потреб. Що ж таке потреба? Загалом потреба – це бажання людини в будь чому, що забезпечує її життєдіяльність та поліпшує її. Отже, потреба – категорія, що відбиває ставлення людей, а звідси і поведінку, до умов їх життєдіяльності. Структура потреб велика. Крім економічних потреб, існує низка інших – культурних політичних, ідеологічних, національних і т. ін.

Економічні потреби – це ставлення людей до економічних умов х життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.[16]

Отже, потреби мають об’єктивно-суб’єктивний характер.

Різноманітні потреби  можна певним чином класифікувати, насамперед за суб’єктами та об’єктами.

  За суб’єктами потреби поділяють на:

  • Індивідуальні, колективні та суспільні;
  • Домогосподарств, підприємств та держави;
  • Суспільно-економічних класів;

За об’єктами  потреби класифікуються так:

  • Породжені існуванням людини як біологічної істоти;
  • Матеріальні і духовні;
  • Першочергові і не першочергові.

Безмежність потреб. Одне з фундаментальних положень політичної економії полягає в тому, що особисті потреби людини є безмежними, а виробничі ресурси, які необхідні для задоволення цих потреб, - обмеженими..

Безмежність потреб і  обмеженість ресурсів породжують дію  двох законів суспільного розвитку – закону зростання потреб і закону розвитку факторів виробництва

За ступенем реалізації потреби в матеріальних благах і послугах можна класифікувати як дійсні, платоспроможні і перспективні.

Дійсні потреби в основному відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ і можуть бути задоволені.

Платоспроможні  потреби людина може задовольнити відповідно до власних доходів і рівня  цін.

Перспективні  потреби – це потреби в матеріальних благах і послугах, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки і виробництво яких лише починає освоюватися.[16]

Задоволення потреб –  це функція виробництва. У зв’язку  з цим і снує діалектичний взаємозв’язок між виробництвом і потребами людей, тобто між об’єктивними і суб’єктивними факторами. Об’єктивні фактори формування і розвитку потреб складаються у самому виробництві.

Дійсні економічні потреби  – це ті, які задовольняються при оптимальних розмірах виробництва, у даному разі при значному недовантаженні виробничих потужностей та армії безробітних. Але вони є оптимальними для даної економічної системи.[5,c.210]

Розрізняють також економічні потреби суспільства, класів, соціальних верств, прошарків  груп, економічні потреби окремих людей. Серед останніх виділяють фізіологічні, соціальні та духовні потреби. До фізіологічних потреб належать.Економічні потреби окремої людини, трудового колективу і сукупного працівника слід згрупувати навколо потреб людини-працівника і людини-власника.

Потреби та інтереси не тотожні. Якщо потреба, відображаючи необхідність для людини певних умов її існування, є одночасно і спонукальним мотивом, і метою, і наслідком виробництва, то інтерес – лише спонукальним мотивом, що зумовлює його спрямованість на досягнення цілі. Проте інтереси як спонукальний мотив виробництва не той об’єкт, що безпосередньо спонукає людей до економічної діяльності. Таким чинником є економічні стимули – форма реалізації економічних інтересів відповідно до їх внутрішньої спрямованості.

Список використаної літератури:

  1. Аксьонова О.В. “Методика викладання економіки”навч.посібник К:КНЕУ, 2007.- 280с
  2. Балягіна І.А, Богорад М.А, Ковальчук Г.О «Методика викладання економіки», Навч. Метод посібник, К.:КНЕУ, 2003 – 316 с.
  3. Головінський І. “Педагогічна психологія”-К: Аконіт,2003.287с
  4. Колісниченко Л.А. “Основи психології і педагогіки”, навч.-метод. посібник для сам. вивч., К:КНЕУ, 2002.157с
  5. Лозниця В.С. “Основи психології і педагогіки”навч. посібник К:КНЕУ, 2001. 288 с

 

 

3.4.2. Методи закріплення  навчального матеріалу з теми  «Потреби як чинник доцільної  поведінки людини в процесі  споживання»

Дидактичні  запитання:

1)Як вигадаєте…

Чому американський соціолог А. Маслоу запропонував одну з моделей класифікації та систематизації потреб?

2)Скажіть…

Яку класифікацію потреб запропонували б Ви.

3)Як Ви вважаєте…

В чому є більша потреба  у воді чи діамантах?Обгрунтуйте  свою думку.

    4)Розглянувши модель класифікації та систематизації потреб А.Маслоу, знайдіть в ній позитивні та негативні сторони.

Завдання:

1 Варіант:

  1. Дати визначення поняття «потреби»
  2. Дайте повну класифікацію потреб
  3. Висловіть свою думку з приводу піраміди А. Маслоу

2 Варіант:

  1. Дати визначення поняття «благо»
  2. Які розрізняють види благ
  3. Висловлення власної думки на тему інтереси як спонукальні мотиви

 

 

3.4.3. Блок завдань для самостійної роботи учнів з теми «Потреби як чинник доцільної поведінки людини в процесі споживання»

 

Написання рефератів:

Теми:

1.Закон зростання потреб.

2.Закон розвитку факторів виробництва.

3.Закон спадної корисності.

 

Ессе:

Теми:

1.Чи тотожні поняття потреби та інтереси?

2. Потреби - необхідність людей у життєвих благах.

3.Найважливішою потребою  є потреба у воді

 

 

 

 

3.4.4. Методи  активного навчання, які використовуються в процесі засвоєння викладання теми «Потреби як чинник доцільної поведінки людини в процесі споживання»:

                               Практична ситуація для вирішення

                             Чи однакові потреби для кожної людини

Мета: активізувати творчу діяльність студентів у вивченні інструментів грошово-кредитної політики держави, спираючись на реальну економічну ситуацію, яка склалася в Україні на сучасному етапі.[3,c. 67]

Вирішення проблемного  питання проводиться не більше ніж 15 хв.

 Хід роботи:

       Ознайомлення аудиторії з ситуацією, що аналізується. Учням пропонується ситуація, за якої різні по соціальному класу люди, визначають для себе різні потреби.

  1. Аудиторія розподіляється на малі групи (4-5 осіб). Частина з них виступає в ролі представників високого рівня соціального класу, інша – низький соціальний клас.
  2. Групам пропонується надати свої економічно обґрунтовані пропозиції щодо визначення головних потреб суспільства. Умовним установам будуть опонувати три абстрактні господарські суб’єкти — «Населення», «Потреби» та «Господарювання» .
  3. Виходячи з наведених пропозицій, формулюються оптимальні потреби людства, важливі для кожного індивіда взагалі. Проаналізувавши варіанти, можна зробити висновок, що для кожної людини, найважливішими потребами будуть ті, без яких не можливо уявити існування кожної людини(вода, повітря, їжа).
  4. Після закінчення аналізу проводиться співставлення, щодо запропонованих думок учнями та та реальної ситуації.
  5. Обгрунтування кожним учнем своїх особистих потреб у житті.

 

Сильні сторони:

  • акцентує увагу учасників на темі/процесі;
  • примушує думати;
  • емоційний струс;
  • швидкоплинність методу.

Слабкі сторони:

  • не всі висловлюються  (страх, невпевненість, „синдром відмінника”);
  • не можуть сформулювати думки;
  • „замкнутість учасників”

Можливості 

Для тренера:

  • дозволяє активізувати процес;
  • оцінити рівень та якість учасників;
  • знайти ідеї, думки для учасників;
  • можливість думати.

Загрози:

  • можливість конфлікту з тренером або учасниками;
  • перехід в дискусію;
  • не було досягнуто результату/ загублений час, тема

 

 

 

3.5.Контрольно-оціночний блок

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів – є складовою  навчального процесу.

Контроль сприяє:

  1. Виявлення успішності навчання кожного учня.
  2. Розкриттю причин слабкого засвоєння учнями   матеріалу.
  3. Вжиттю раціональних заходів для ліквідації недоліків навчального процесу в роботі як учнів, так і вчителів.

Информация о работе Методика викладання економіки: цілі, предмет, об’єкт