Методика викладання економіки: цілі, предмет, об’єкт

 

 

Вступ

Історія економічної думки бере початок у глибокій давнині. Уже  первісні люди мали якісь зачатки  господарських знань, котрі були результатом їх осмислення виробничого  досвіду. З розвитком суспільства  виникли ширші уявлення про економічні відносини, з’явилися ідеї економічного характеру. Вони дійшли до нас в усній творчості стародавніх народів, релігіях, міфах, легендах. З часом окремі мислителі спробували проаналізувати характерні риси господарських явищ. Усе це свідчить про необхідність вивчення економіки.

Важливим моментом є  виявлення співвідношення між економічними теоріями та ідеологією. Ця проблема є  актуальною і для України.

Виходячи із структури  суспільних відносин та соціальної сутності людини, слід розрізняти економічні, соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші потреби. Потреби – це мотив людини, що спонукає її до діяльності. Тому природу людини можна також розглядати, як сутність її потреб і захоплень. Через задоволення потреб індивід відтворює себе як сутність суспільних відносин.[2, c.3]

Визначальними з-поміж  них є економічні потреби. Людина повинна задовольнити насамперед такі найелементарніші потреби як потреба  в їжі, одязі, житлі. На цій основі можуть бути задоволені культурні, духовні  та ін. потреби. У свою чергу, соціальні потреби справляють активний вплив на  економічні потреби.

Потреби зароджуються у  формі об’єктивної мети, конкретної цілі людини. Відтак вона ставить перед  собою завдання і прагне його виконати.

Соціально-економічний  прогрес суспільства значною мірою залежить від своєчасного усвідомлення більшості населення нових потреб та їх врахування у практичній діяльності. Так, перед Україною після проголошення її незалежності загальнонаціональною потребою є розбудова держави, могутньої, економічно незалежної. Лише на цій основі можна істотно підвищити життєвий рівень населення, розвивати національну культуру тощо. Проте у значної кількості населення відсутнє відчуття національної самосвідомості (а отже, усвідомлення нових потреб), висока самодисципліна, прагнення до самовдосконалення. Замість цього процвітає безініціативність, песимізм, споживацтво тощо.

Видатні історики (М.Грушевський, І.Кип’якевич та ін.) наголошували на таких  рисах української нації, як здоровий глузд, здатність до самоаналізу  і самокритики, оптимізм, духовний, моральний та культурний потенціал, інтелігентність, енергія і підприємливість, надзвичайна свободолюбність та ін. Без відродження цих рис неможливо мобілізувати  енергію нації, дух патріотизму тощо, а значить втілити в життя ідею побудови могутньої національної економіки. Величезна роль у здійсненні цієї мети належить молодому поколінню.[9,c. 18]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ЕКОНОМІКИ В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ.

1.1. Методика  викладання економіки: цілі, предмет, об’єкт.

       «Методика  викладання економіки» базується  на дидактиці, як окремому розділі  педагогіки, основним завданням  якого є дослідження основних  закономірностей організації навчального  процесу. Тому предметом методики  викладання економіки є закономірності організації навчального процесу в системі економічного навчання та управління навчальною діяльністю.

       Основними цілями при вивченні курсу «Основи економіки» є: підвищення інтересу до предмету, організація індивідуальної навчальної діяльності учня, скорочення непродуктивних витрат часу на допоміжні роботи, розвиток творчої активності та здібностей, підвищення виразності, доступності навчального матеріалу за допомогою персонального комп'ютера, таблиць, схем, макетів, малюнків тощо.

Метою курсу «Методика викладання економічних дисциплін» є поєднання економічної підготовки викладача з дидактичними принципами та методичними особливостями подання економічної інформації для різних вікових категорій людей, що навчаються. [2,c. 34]

Об’єктом  вивчення методики викладання економіки є зміст навчального матеріалу, методи викладання, пізнавальна діяльність учнів тощо.

      При  визначенні сутності методики  викладання економіки має сенс  розглянути цей термін з декількох  позицій:

           - методика викладання економіки – структурна одиниця дидактики у системі педагогічних дисциплін;

           - методика викладання економіки  – система способів передачі  та засвоєння економічної інформації;

           - методика викладання економіки  – технологія організації пізнавальної діяльності.

      Викладач економіки має бути обізнаним в таких питаннях:

- сутність економічного  навчання, його зміст та структура;

- принципи організації  навчального процесу;

- система організації  навчання в економічній освіті;

- форми організації економічного навчання;

- види економічного  навчання;

- методи та засоби  навчання в системі економічної  освіти;

- засоби стимулювання  та активізації пізнавальної  діяльності учнів.

       Тому  можна відзначити, що методика  викладання економіки - це оптимальне поєднання загально дидактичного та спеціального, зумовленого необхідністю передачі та засвоєння саме змісту економічної освіти.

      Вона  передбачає:

- відображення логіки  спільної пізнавальної діяльності  викладача та учня,

- випереджаючу цінність викладання а організаційній, інтелектуальній, психічній сферах,

- функціонування системи  викладання як однієї з форм  інтелектуальної власності викладача.[12,c. 410]

      Завдання  курсу зумовлені саме означеними  особливостями:

- засвоєння теоретичних засад щодо методики викладання економіки як оптимальної системи діяльності викладача,

- нормування та розвиток  вмінь передачі та створення  умов засвоєння змісту економічної освіти;

- ознайомлення з відповідним  досвідом та шляхами його узагальнення,

- розвиток потреб самоосвіти, самовдосконалення.

      Завдання  реалізуються на підставі методологічних  положень вивчення курсу «Методика  викладання економіки», до яких  слід віднести:

-   навчальний процес являє собою діалектичну єдність викладання і учіння;

- загально-філософською  основою його розуміння, дослідження  та удосконалення є процес пізнання;

-   рушійними силами навчання є єдність протилежностей, що знаходять своє втілення у таких явищах, як центрація та децентрація.

      Оволодіння  методикою викладання економіки практично означає формування професійної педагогічної та методичної культури.

 

 

1.2. Особливості сучасної методики викладання економіки та основні напрямки розвитку.

Ефективність освітнього процесу визначається переважно методикою викладання. Методика – це частина педагогічної науки, що вивчає закономірності вивчення конкретної навчальної дисципліни.

На мою думку, щоб  зрозуміти сутність та важливість такого предмету як  «Методика викладання економіки», перш за все, ми повинні  визначити  для себе що ж таке методика викладання?

Методика – це система  засобів, своєрідне «ноу-хау» в практиці викладання.

Викладання – це процес передачі знання від однієї особи (вчитель) до тієї, яка бажає вчитися (учень).[1, c.6]

Економічні знання —  сукупність категорій і понять, що стосуються становлення, розвитку й функціонування економіки. Економічні поняття є підґрунтям для розуміння економічних явищ і прийняття доцільних рішень.

Економіка — складова суспільного механізму, сфера життя суспільства, яка охоплює виробництво продуктів і послуг, обмін ними, розподіл створених у суспільстві благ, а також споживання їх. Економіка як наука вивчає, як люди (суспільство), використовуючи обмежені ресурси, створюють різноманітні товари та послуги, забезпечуючи якомога повніше задоволення потреб.

Економіка як навчальна  дисципліна — це широкий комплекс різнопланової інформації, що має поняттєвий апарат, свої категорії й закони, власну систему алгоритмів розв’язування найрізноманітніших задач.

Методика – це мистецтво, це сплав навчального матеріалу, особливості вчителя, який є носієм національної й світової культури, а також особистості учнів і рівня їх загальної  та економічної культури.

Методика – це технологія організації пізнавальної діяльності учнів. Вона нематеріальна,  як будь - яка системна організація, але без методики (як і без системної організації) неможливо нічого вивчити, нічого зробити.[1,c.9]

Отже, методика викладання – це оптимальне поєднання загально – дидактичних методів, прийомів і засобів навчання. Ці прийоми, засоби застосовуються в таких відомих нам формах навчання як лекції, уроки, семінари, практичні заняття тощо.

Вивчивши курс МВЕ  ми маємо навчитися добору найефективніших  методичних прийомів, використання цих  прийомів і технічних засобів  в процесі викладання. Виконуючи навчальні завдання, ми готуємось до проведення лекцій та уроків різних типів, до аналізу конкретних ситуацій тощо.

Під час розробки курсу  МВЕ було поставлено такі спеціальні цілі:

• дати початкові відомості із базових понять і принципів методики викладання ;
• створити умови для виявлення можливостей студентів, щодо розробки методичних занять з економіки;
• ознайомити студентів із передовим педагогічним досвідом.

Вивчення дисципліни «Методика викладання економіки» має забезпечити науковий підхід до сучасного навчального процесу, визначити його закономірності, а також виявити найбільш оптимальні форми, методи, засоби економічного навчання і виховання, самовиховання особистості, посилити наукову компетенцію фахівця з вищою освітою .[1,c.11]

 

 

 

 

Мета курсу – допомогти студентам – економістам «відкрити в собі третє око – педагогічне», бо «економічні очі» вони вже повинні мати, отримавши економічну підготовку.[1,c.16]

         

Це те, що у Вас уже   є (економічні очі)

Це те, що у Вас буде     (додаткове педагогічне око)

 

Сучасна методика викладання, на мою думку, повинна ґрунтуватися не на заформалізованій дидактиці і  психології, забитих і замучених  складною іноземною термінологією, яка є надто далекою від практичної діяльності викладача. Мені здається, що треба зосередитись на прикладній частині психологічних досліджень, які створювали б умови для ефективного навчання й професійної підготовки тих, хто навчається.

Таким чином, методика - це система організації викладачем пізнавальної діяльності тих, хто навчається. Ця організація невидима, як будь-яка організація, але без неї неможливо здійснити процес навчання. І якщо придивитися, то більшість проблем в організації навчання пов’язана не стільки зі змістом навчання (що викладати?), а скільки з методикою викладання (як викладати?).

 

 

1.3.Шляхи підвищення ефективності економічного навчання в Україні.

    Методика викладання економічних дисциплін – це реальний сучасний механізм реалізації цілей і завдань активізації викладання як фактора підвищення якості економічного навчання і освіти в цілому.

У 2008 році був виданий  указ президента України «Про додаткові  заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», в якому зазначаються методи за допомогою яких держава  зможе вийти з кризового стану якості освіти. Я вважаю, що при дотриманні цих методів, освіта України вийду завсім на інший рівень.[13,c.1]

Звичайно, підвищення ефективності навчання багато в чому залежить від держави, проте, на мою думку, вчитель також повинен запроваджувати нову методики викладання, знаходити креативні вирішення проблеми

Для підвищення якості навчання  в Україні необхідно розробити  багато конкретних ситуацій, які висвітлюють  різні проблеми викладання, і покласти їх в основу підготовки викладачів економічних дисциплін. Активні методи дозволяють зменшити лекційний час, розвивати мислення, а не вимагати заучування фактів. У вищих закладах освіти необхідно розробляти спеціальні програми, які допоможуть викладачам підвищити свій професійний рівень і навчити застосовувати різні методи і методики навчання.

Методика викладання синтезує в собі не тільки базові економічні знання та закономірності, а й психологічні та соціально – політичні закономірності сприйняття цих знань.

Для методики викладання економіки дуже важливо не тільки надати певні економічні знання і навички, а й створити методичні умови для розвитку творчої діяльності і досвіду соціального спілкування. При цьому чим раніше у навчанні буде використовуватися досвід творчої діяльності, тим успішнішим буде подальше засвоєння знань з економіки.[2,c. 46]

Певний інтерес становлять інноваційна та креативна технології навчання, які, на відміну від репродуктивної технології, мають цільовою функцією навчання «вміння», а не тільки «знання». Взагалі, проблема поєднання навчального знання людини з її життєвим досвідом створює умови формування раціональної економічної поведінки, що ї є метою економічної освіти. Інноваційність потребує використання не тільки евристичних та алгоритмічних правил. На практиці дуже важливим є гнучке використання зв’язків між ними. Такі зв’язки можуть набувати форми процедури розв’язання проблемних завдань: завдання, евристичні методи, розв’язок, упорядкування процедури, алгоритм.