Методика викладання економіки: цілі, предмет, об’єкт

Сучасні тенденції викладання дають можливість зробити такі методичні висновки.

1. Усе ще корисні за обмеженого застосування лекції мають поступитися новітнім методикам: від рольових ігор до комп’ютеризованих семінарів, тобто занурення студентів у те, що можна було б назвати «набутим досвідом».
2. Практичні й семінарські заняття нині набувають різних форм проблемного типу навчання. Це  - дискусії, ігри, тренінги, «мозкові штурми», проекти тощо. В процесі вивчення економіки можна створити певну постійно зростаючу систему залучення учнів і студентів до вирішення проблемних ситуацій.
3. Сучасна економічна освіта потребує підручників і посібників нового типу, з сучасним економічним і методичним мисленням.[4,c. 33]

Я впевнена, що викладач повинен бути викладачем нового типу. Існує багато поглядів на те, яким повинен бути викладач, я, натомість, підкреслю, яким викладач не повинен бути. Він не повинен:

• не поважати тих, кого навчає;
• не знати свій предмет;
• не мати почуття гумору;
• не володіти сучасною методикою викладання.

У практиці викладання економічних  знань труднощі виникають не з приводу змісту економічних категорій та концепцій,а з приводу форм передавання, а головне, засвоєння цих знань на рівні мислення та поведінки людини. А це вже галузь методичних проблем навчання.

У теорії й практиці викладання існують різні методи і методики навчання для активізації і включення цих знань у досвід і поведінку людини. З’явилося багато публікацій про сучасні методики, техніки й технології навчання. Поширюється планування навчання за участю слухачів, в якому сучасні технологічні прийоми результативного спілкування поєднуються із сучасними засобами комп’ютеризації та наочності.

Серед сучасних методів  навчання можна також назвати розвивальне навчання, особистісно-орієнтоване навчання «як провідна технологія реформування освіти», тренінгові технології, індивідуально – корпоративне навчання як перспективна технологія спільної діяльності та багато інших. 

Сучасна педагогічна  наука розглядає навчання як процес, в якому інформація стає знанням  лише тоді, коли вона стає частиною досвіду. Під досвідом розуміємо фізичний рух або відчуття. Розум грає в даному разі провідну роль.

Ці принципи легше  здійснюються в умовах інтерактивних  занять різного типу. Наприклад, в  тренінгах присутня вся система:

• надання інформації;
• створення середовища для експерименту, за допомогою якого інформація стає знанням;
• виділення додаткового часу на осмислення або наступних дій;
• ці дії синтезують знання в розуміння, а розуміння в знання.

Слід зазначити, що для проведення змін потрібна грунтовна підготовка, тренування і глибоке розуміння необхідності змін. Викладачі повинні більше уваги приділяти розвитку економічного інтелекту студентів. Як складова «успішності» людини сила інтелекту вже давно посіла перше місце, відштовхнувши на другий план фізичну силу. Все більше своїм успіхом людина зобов’язана саме знанням про те, як отримувати та користуватись інформацією і розвивати власний інтелект.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ» ДЛЯ УЧНІВ 10 КЛАСУ.

2.1. Необхідність вивчення курсу «Основи економічних знань» учнями 10 класів.

Викладання економічних  дисциплін спрямоване на досягнення певної мети, виходячи з сьогодення. В загальних рисах викладання економіки повинно забезпечити  найшвидше і найпростіше орієнтування людини в ринковій економіці. Викладання економічних дисциплін в загальноосвітніх школах досить важке, тому що існує обмежувальний фактор сприйняття – вік.

Учні 10 – 11 класів, які  вивчають «Основи економічних знань» чи профільний спец курс по економіці не є виробниками матеріальних благ, тому мотивація до пізнання і засвоєння економічних знань з них нижча. Понятя про заробіток в них, в основному, пов’язане із "романтичним” здобуванням коштів посередницького ( купив дешевше – продав дорожче ), а часом і кримінальною (рекет ) діяльністю .[2, c. 53]

Таким чином, викладаючи учням "Основи економічних знань”, необхідно на доступних ( на рівні підлітків ) прикладах пояснювати, як заробляються гроші, що таке посиредницька діяльність, в чому її складність і необхідність, які знання та інтелект необхідно мати, які енерго - і матеріальні витрати необхідні при цьому. " Пусковим механізмом" для проведення такого заняття може бути розповідь учнів про те, як вони займаються "бізнесом” .

Викладаючи в школі, слід врахувати рівень знань учнів, загальний словниковий запас понять ( категорій ) сама економічних. Для більшого зацікавлення і, враховуючиреально існуючий мовний "сленг” в юнацькій субкультурі, можна для початку курса для скорішої адаптації до економічних термінів вживати такі слова, наприклад, "навар” – чистий прибуток і т.д.

У підлітків також  зростає здатність планувати  і передбачати. Мислення на рівні  формальних операцій можна охарактеризувати як процес 2-го порядку. Мислення 1-го порядку  виявляє і досліджує зв'язки між  об'єктами. Мислення 2-го порядку містить у собі думки про думки, пошук зв'язків між відносинами і маневрування між реальністю і можливістю. Власне, трьома істотними властивостями підліткового мислення є:

1. Здатність враховувати  всі комбінації перемінних при  пошуку рішення проблеми.

2. Здатність припускати, який вплив одна перемінна  зробить на іншу.

3. Здатність поєднувати  і розділяти перемінні гіпотетико-дедуктивним  способом («Якщо є X, те відбудеться Y»).

Узагальнюючи все сказане  можна зробити висновок, що обрана група досить складна для викладання економічних категорій з погляду самого подання матеріалу, з причини неоднозначності сприйняття його учнями. Та потребує підготовки викладачів високої кваліфікації чого, на жаль, не має в Україні. Саме в цей момент повина формуватися основа економічного мислення, яке потрібне кожному члену суспільства в умовах ринкової економіки.

 

 

2.2.Оцінка змісту та методики викладання дисципліни «Основи економічних знань».

Навчальна програма з  дисципліни «Основи економічних  знань» являється документом, що визначає обов’язкову складову змісту економічної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки її розгляду і засвоєння навчального матеріалу. Так як одним із основних завдань навчальної програми є визначення місця і значення даного предмету в розвитку  світогляду учнів, то відповідно  даний документ повинен відображати  конкретний зміст «Основ економічних знань», послідовність та організаційно-методичні форми їх вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

Аналізуючи навчальну програму з курсу «Основи економічних знань», можна зробити висновок, що дана навчальна програма не повністю задовольняє всі вимоги, визначені для створення її основних елементів змісту.

Основними плюсами даної програми є:

• 1зазначено освітньо-вікова група тих, хто навчається, тобто учні 11 класу, яка  в процесі вивчення даної дисципліни набуде нових економічних знань для розвитку свого світогляду;
• визначено базові поняття;
• чітко сформульовані теми занять.

На мою думку, вивчаючи дисципліну «Основи економічних  знань», учні розширюють свій кругозір, виробляють певні уміння, навички, які  згодом реалізують в життя. Набуті під  час навчання знання, зможуть стати  фундаментом для формування людини, як особистості в суспільстві.

Проте, я вважаю, дана навчальна програма має й певні суттєві недоліки:

• не визначено основні типи самостійних робіт та конкретних завдань до кожної теми;
• не визначені методики активізації процесу навчання з дисципліни;
• надзвичайно складна процедура прийняття управлінських рішень

Слід відмітити найважливіший  недоліки у даній програмі курсу  – бюджет часу розподілений лише за темами дисципліни, а не за кількістю  годин на самі уроки та самостійну роботу, не  зазначені форми контролю, не вказані активні методи навчання та типи уроків.[10,c. 86]

Отже, я вважаю, що програму з дисципліни «Основи економічних  знань», потрібно певним чином вдосконалювати, а деяки методи викладання взагалі замінювати більш досконалішими.

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ДИДАКТИЧНО  - МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ «ПОТРЕБИ ЯК ЧИННИК ДОЦІЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ В ПРОЦЕСІ СПОЖИВАННЯ»

3.1. Актуальність  і необхідність вивчення теми, місце даної теми  в курсі  «Основи економічних знань» та  її зв`язок з іншими темами  курсу.

Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних  суб’єктів є однією з фундаментальних  категорій економічної науки.

Потреба – це нужда  в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.[1,c 10]

Потреби в найбільш загальному вигляді є усвідомленою індивідом  необхідністю в певних матеріальних і духовних благах та послугах. Характер походження потреб досить складний, але  в їх основі лежить дві визначальні причини.

Перша причина має  фізіологічний характер (людина –це жива істота, яка потребує певних засобів існування).

Друга причина є результатом  суспільних умов (зміст потреб залежить від рівня розвитку економіки, продуктивних сил, панівних відносин власності, взаємозв’язків з іншими країнами світу, стану економічної безпеки, національних, історичних особливостей розвитку економіки тощо)

Спектр потреб надзвичайно  широкий, проте в течії розглядаються  тільки ті потреби, які пов’язані  зі сферою господарської діяльності. Вони дістали назву економічних потреб.

Економічні потреби  – це частка суспільних потреб, це ідеальний  внутрішній мотив людини, що спонукає її до ефективної діяльності з метою  забезпечення як влас-ного добробуту, так і добробуту своєї сім’ї.

Розрізняють також загальнолюдські  потреби: у світі, екологічній безпеці, стабільності, розвитку традиційної потреби (для масового задоволення); нові потреби, та ті, що зароджуються.

Людина прагне задовольнити насамперед першочергові невідкладні  свої потреби. І якщо вони задоволені, то на відповідний термін ці потреби перестають бути рушійним мотивом для людини. [15]

Проте задоволення одних  потреб завжди спричинює виникнення інших, більш різноманітних. Це відбувається з кількох причин. Перша причина – людина не може одноразово задовольнити свої потреби в споживчих благах. Друга причина – людина завжди прагне до чогось нового, досконалішого, ніж уже має. Третя причина – на потреби ринкової економіки впливає конкуренція виробників, що постійно пропо-нують нові споживчі блага, реклама тощо.

Отже, я вважаю, що вивчення теми «Потреби як чинник доцільної  поведінки людини в процесі споживання»  є дуже важливою саме для такої  вікової категорії, як учні 10-го класу, адже саме в такому віці люди замислюються над тим що потрібно їм в житті. На мою думку, вивчаючи дану тему, учні  навчаться правильно оцінювати свої потреби, свідомо оцінювати нинішню ситуацію в державі.

 

 

3.2. Планування та проектування комбінованого уроку з теми «Потреби як чинник доцільної поведінки людини в процесі споживання»

У навчальному процесі  традиційних навчальних закладів серед  інших типів занять і сьогодні чільне місце посідає комбінований урок. Саме типова структура такого заняття дає змогу реалізувати  багатопланові завдання вивчення предмета, ураховувати індивідуальні особливості учнів, створює відчуття стабільності й логічної послідовності в ході пізнавальної діяльності.

Ураховуючи специфіку  вивчення економічних дисциплін, зупинюсь        коротко на деяких особливостях комбінованого уроку з економіки відповідно до його типової структури:

 Крок 1. Вступ. Актуалізація опорних знань учнів.

 Крок 2. Перевірка домашнього завдання.

           Крок 3. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.

 Крок 4. Узагальнення  й закріплення вивченого на уроці.

 Крок 5. Висновки й  підсумки роботи на уроці.

 Крок 6. Домашнє завдання.

 На початку заняття  (Крок 1) головне — організувати учнів на подальшу інтенсивну роботу за принципом «швидко й чітко». Для цього згодяться запитання, що стосуються найважливіших економічних новин, повідомлення типу «Чи знаєте ви, що...» тощо.

Крок 2. На перевірку домашнього завдання, як правило, відводиться 10—15 хв. За цей час потрібно опитати  максимальну кількість учнів. Головне  при цьому — показати, що задані завдання обов’язково підлягають перевірці. В організації роботи на цьому етапі доцільний економічний диктант (у різних формах) чи тест.