Києво-Могилянська академія на сучасному етапі

         Спеціальності аспірантури:

• екологія;
• автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні системи;
• історія України;
• всесвітня історія;
• історія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни;
• економічна теорія;
• економіко-математичні методи моделювання;
• історія філософії;
• філософська антропологія;
• українська література;
• література зарубіжних країн;
• порівняльне літературознавство;
• теорія літератури;
• теорія та історія культури;
• теорія та історія соціології;
• методологія та методи соціологічних досліджень;
• соціологічна структура, соціальні інститути та соціальні відносини;
• політичні інститути та процеси;
• політична культура та ідеологія;
• політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку;
• математична логіка, теорія алгоритмів і дискретна математика;
• колоїдна хімія;
• біохімія;
• економіка природокористування й охорони навколишнього середовища;
• розміщення продуктивних сил і регіональна економіка;
• системи автоматизації та проектування;
• професійна педагогіка;
• теорія та історія політичної науки.

      Навчання  в Докторантурі Києво-Могилянської академії було розпочато 1996 р.[21; 9] Діють  наступні напрямки:

• радіобіологія;
• неорганічна хімія;
• алгебра і теорія чисел;
• історія України;
• всесвітня історія;
• історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни;
• економічна теорія;
• історія філософії;
• галузеве управління;
• теорія літератури;
• література зарубіжних країн;
• релігієзнавство.

      Серед студентських організацій та проектів в університеті функціонують:

• Студентська колеґія
• Спудейське братство
• Cтудентське радіо "К:)ВІТ"
• Молодіжний гуманітарний центр
• Клуб інтелектуальних ігор - "Що?, Де?, Коли?", Брейнрінг, Шахи, Ґо
• Студентський кіноклуб
• ЕкоКлуб "Зелена Хвиля"
• Студентське біологічне товариство НаУКМА
• Клуб «ЮНЕСКО»
• Клуб спортивного туризму «СТРІМ»
• Сходознавчий гурток
• Студентське мистецько-інформаційне товариство
• Хорова капела "Почайна"
• Молодіжна наукова організація "Іст-Вест Бізнес"
• Братство козацького бойового Звичаю "Спас".
• Реакційне студентське видання "Плацерацци"
• Bo.net.ua - Могилянський форум

        При НаУКМА в 2007 р. створено  науково-дослідний, науково-інформаційний  та культурно-освітній центр «Музей  української звитяги». На основі  формування музейних фондів, експозицій  та подальшої наукової та пошукової роботи, музей намагається відтворити цілісно історію Київського братства - Києво-Могилянської Академії — Київської Духовної академії — Національного університету «Києво-Могилянська академія» на тлі історії України. До 2015 р. планується 12 тематичних експозицій циклу ”КМА: чотири століття історії”. Крім власне експозицій планується створення відповідного мультимедійного порталу.

      Національний  університет «Києво-Могилянська  академія»  має 2 філії - вищі навчальні  заклади.

      Острозька академія - спадкоємиця вищої школи України, що існувала у 1576-1636 рр. Відновлена Указом Президента України у 1994 р. Ліцензована за третім рівнем акредитації. Готує спеціалістів з економіки, історії, культури, іноземної філології, права. Форми навчання - очна та заочна.

      Миколаївська  філія здійснює підготовку за напрямами: фінанси, інтелектуальні системи прийняття  рішень, екологія, політологія, романо-германські мови та літератури.

      Наукова бібліотека НаУКМА – навчально-допоміжний, інформаційний, науковий, культурно-освітній структурний підрозділ Університету. Бібліотека об’єднує 7 підбібліотек: Бакалаврську Бібліотеку ім. Антоновичів, Дослідницьку, Філологічну, Американську бібліотеки, а також Бібліотеки Школи Охорони Здоров’я, НДІ Довузівської Підготовки та Бібліотеку-архів-музей Омеляна Пріцака.

      Сучасний  фонд бібліотеки Києво-Могилянської академії  становить близько 230 тис. примірників  наукової та навчальної літератури, біля 400 назв періодичних видань. Література підбирається у відповідності до напрямів професійного спрямування та наукової діяльності Університету. Біля 40% фонду - це література іноземними мовами, передусім англійською[21; 8].

 Цінними є  книжкові колекції, подаровані Університету науковцями з України та з-за кордону (В. Брюховецький, Д. Павличко, В. Старицький, В. Заїка-Новацький, Я. Головач, В. Вовк, О. Зуєвський, Ю. Паславський, В. Рінберг, Ф. Сарана, В. Терещенко, УВАН у Канаді, М. Богачевська-Хом'як, Українська Православна церква в Канаді та ін.)[21; 9].

      Студенти  Києво-Могилянської академії проходять  стажування та продовжують навчання в університетах:  США, Канади, Польщі, Росії, Угорщини, Японії, Німеччини, Великої  Британії, Нідерландів, Франції, Австрії.

      Випускники  університету успішно працюють в  Верховній Раді України, Українській  автомобільній корпорації, Національному  банку України, Національній акціонерній  страховій компанії «Оранта», в  Міжнародному центрі перспективних  досліджень, в посольствах  Фінляндії, Данії, Канади та в інших установах і організаціях[24; 34].

      Визначний науковий і освітній потенціал Академії, високий рівень викладачів і студентів  дають підставу сподіватися, що майбутнє цього вищого навчального закладу  буде не менш славним і знаменним чим його минуле.  

3.3. Університетські  традиції 
 

      Черепаха  Альма - живий символ Академії. Нові студенти та випускники доторкаються до неї та загадують бажання..

      Після перерви у існуванні академії спільнота університету відроджує  також і університетські традиції, які були добре розвиненими у старій академії. Щорічно 15 жовтня святкується День академії. Цього дня в 1615 р. Галшка Гулевичівна відписала власні кошти, а також землі на Подолі, для облаштування монастиря та школи для дітей усіх станів та чинів, із якої з часом постала Києво-Могилянська академія. В цей день студенти здійснюють акцію "Чистий Сковорода", під час якої студенти миють пам’ятник Григорію Сковороді на Контрактовій площі. Під час церемонії конвокації на голову пам'ятника також вдягається спеціально виготовлений бонет.

      Під час посвяти у студенти Києво-могилянської академії студенти виголошують клятву. Частиною церемонії є також можливість доторкнутися до університетської черепахи Альма. Перша лекція для нових студентів є загальною і читається спеціально запрошеним визначним науковцем, якому по завершенню лекції надається звання почесного професора НаУКМА.

      Однією  з традицій старої академії був вертеп, який за деякими припущеннями вперше виник в академії. Сучасні студенти НаУКМА також влаштовують вертепи. Із старою академію пов'язує сучасний університет і специфічна назва студентів академії - спудеї.

      В НаУКМА проводиться студентський проект "Славетні могилянці", у якому голосуванням визначаються видатні особистості старої та відродженої академії.

      В НаУКМА є кафедра фізичного виховання, яка займається організацією уроків фізкультури, спортивних секцій і змагань. В університеті діє цілий ряд  спортивних секцій від Спасу і Бойового Гопака до японських шахів го. Команди НаУКМА з різних видів спорту є переможцями багатьох всеукраїнських та міжнародних змагань таких як Всеукраїнська студентська універсіада. Університетська команда "Океан" здобула перемогу на Перших українських університетських яхтових змаганнях (2007 р.). 

Висновки

      Дослідження історії діяльності Києво-Могилянської академії дає підставу зробити такі висновки:

1. Створення Києво-Могилянської академії – це акт національного самоусвідомлення українського народу в умовах посилення наступу католицизму і уніатства на українських землях.

2. Києво-Могилянська академія одразу ж після заснування набула великої ваги в культурному і політичному житті України. Етапним моментом в історії цього освітнього закладу став вступ до Київського братства П. Конашевича-Сагайдачного з усім своїм військом, що, ймовірно, відбувся після 1613 р., коли Сагайдачний залишив активну військову діяльність, присвятивши себе справі обороні українського православ’я.

3. Найбільшого розквіту Академія набула за часів П. Могили, вона практично піднялася на один рівень з провідними західноєвропейськими університетами (хоча офіційно статус вищої школи вона отримала пізніше, вже після смерті П. Могили). Києво-Могилянська академія – це перший у Східній Європі православний вищий навчальний заклад.

4.  Закриття академії у 1817 р. російським царизмом стало закономірним наслідком антиукраїнської спрямованості внутрішньої політики російського самодержавства, що прагнуло знищити усі ознаки української національної самобутності і культурної автономії, як то: гетьманство, Запорізьку Січ, козацький адміністративний устрій, і врешті решт – оплот української науки і освіти – Києво-Могилянську академію.

5.  Відродження Академії на початку 90-х рр. ХХ ст. є подією величезної ваги. Це – символ відродження самої української нації, яка в новому, ХХI ст. сама вирішує свою долю. Отже, відродження Києво-Могилянської академії є ознакою того, що  український народ вступив до нового історичного етапу свого розвитку, до етапу розбудови незалежної, соборної Української держави. 

Список  використаних джерел

1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К., 1991. 
2. Аскоченський В. Киев с его древнейшим училищем – Академией. – К., 1856.: В 2 т.
3. Булгаков М. История Киевской академии. – К., 1843.
4. Востоков А. Описание рукописей Румянцевского музея. – СПб., 1842.
5. Гетьмани України. – К., 1991. 
6. Голубев С. История Киевской духовной академии. – К., 1886.
7. Голубев С. Киевский митрополит Пётр Могила и его сподвижники. – К., 1883.
8. Горбенко Є. Київська академія. Архітектурний нарис. – К., 1995.
9. Грушевський М. Історія України-Русі. – К., 1992. – Т.7. 
10. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Львів, 1991.
11. Жуковський А. Петро Могила і питання єдності церков. – К., 1997.
12. Исаевич Я. Преемники первопечатника. – М., 1981.
13. Конисский Г. История русов. – К., 1992.
14. Кулиш П. История воссоединения Руси. – СПб., 1874. – Т.1.
15. Максимович М. О первых временах Богоявленского братства. – К., 1969.
16. Максимович М. Сказание о Петре Сагайдачном. – М., 1971.
17. Парнас віршотвірний: Києво-Могилянська академія і український  літературний процес ХVIII ст. – К., 1999.
18. Путівник по науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія / І. Ф. Голова (ред.), Ю. В. Юхневич (уклад.). – К., 1995.
19. Сенченко Н. И., Тер-Григорян-Демьянюк Н. Э. Киево-Могилянская академия: История Киево-Братской школы. – К., 1998.
20. Сучасні проблеми вищої освіти: Збірник доповідей до наук. практ. конференції / Національний університет «Києво-Могилянська академія». Миколаївська філія. – Миколаїв, 1998.
21. Титов И. Типография Киево-Печерской лавры. – К., 1918.
22. Харлампович К. Западно-русские православные школы ХVI – начала ХVII века, отношение их к инославным: в 2 т. – Казань, 1898. 
23. Хижняк З.I. Києво-Могилянська академія: Історичний нарис. – К.,  2001.