iнтерактивні технології на уроках світової літератури

    Важливим  фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність  її форм, і відповідність віковим  та іншим особливостям дітей. Рефлексія  не повинна бути лише вербальною –  це можуть бути малюнки, схеми, графіки.

    Рефлексія тісно пов’язана з іншою важливою для уроку дією – постановкою  мети. Формулювання учнем мети свого  навчання передбачає її досягнення і  наступу усвідомлення способів досягнення поставленої мети. В цьому випадку  рефлексія не лише підсумок, а й  старт для нової освітньої  діяльності і її нової мети.

    Стадії  підсумкового стану уроку:

    1) установлення факторів (що відбулося?);

    2) аналіз причин (чому це відбулося?);

    3) планування дій (що нам робити  далі?).

    

  2.2. Методичні рекомендації для впровадження інтерактивних технологій на уроках світової літератури

    На кожному уроці я маю бачити перш за все дитину з її потребами та інтересами, вміннями та талантами, дослідженнями та оригінальністю...Тому на своїх уроках ефективно використовую інтерактивні технології.

    Робота  в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисним одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх.

    Для цього я об'єдную учнів у  малі групи, розподіляю завдання між групами. Вони мають за короткий час (як правило, 3-10 хв.) виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи. Більшість завдань слід опрацьовувати саме в малих групах або парах, тому що учням краще висловитися в невеличкій групі. Робота в малих групах дає змогу заощадити час уроку, бо зникає потреба вислуховувати кожну людину у великій групі.

    Робота  з малими групами має певні  правила:

    1. Об'єднати учнів у малі групи (4-6 осіб).

    2. Ознайомити їх із ролями, які вони можуть виконувати.

    • Спікер(керівник групи):

    • Секретар:

    • Посередник:

    • Доповідач:

    3. Дати кожній групі конкретне завдання та інструкцію щодо організації групової роботи:

    • можна починати висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі;

    • необхідно дотримуватись одного з правил активного слухання, коли хтось говорить, усі слухають і  не перебивають. Намагатися обговорювати ідею, а не особи учнів, які висловили  цю ідею;

    • утримуватися від оцінок та образ  учасників групи;

    • намагатися в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі  може бути особлива думка і вона має право на існування.

    4. Виділити час на виконання групової роботи. Під час групової роботи надати кожній групі потрібну допомогу.

    5. Запропонувати групам представити результати роботи.

    6. Прокоментувати роботу груп.

    Наприклад в 7 класі при вивченні теми «Фольклорні балади про Робін Гуда».

Кожна група  отримує картку, що має 12 клітинок (вищий  бал).

Оголошуються  «тарифи»:

Переказ змісту балади вперше — 2 б.

Переказ окремих  епізодів, додатки — 1—2 б. (залежно від якості та емоційності переказу).

Переказ епізоду  з балади за особами — 3 б.

Вдале запитання  щодо характеру героя — 1 б.

Відповідь на запитання  — 1 б.

Групи виступають по черзі, брати можна за 1 раз  тільки одну окрему картку.

Відповівши, групи  закривають клітинки на картці або окремими картками, або зеленими фішками.

    

    

    

    

Обов'язково підбиваємо підсумки, визначаємо внесок кожного члена групи.

    Однією  з форм роботи в малих групах є  робота в парах. Я використовую різні варіанти роботи:

    • ставиться учням питання для дискусії або гіпотетичної ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у ситуації, даю учням небагато часу для того, щоб продумати можливі відповіді або рішення самостійно;

    • об'єдную учнів у пари, визначаю, хто з пари починатиме висловлюватись, вони обговорюють свої ідеї одне з одним. Краще зразу визначити час на висловлювання кожного з учасників пари і спільне обговорення. Це допоможе учням від початку звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.

    Кожна пара обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом, що допомагає  провести дискусію.

    Наприклад, при вивченні теми 8 клас «Читання та аналіз уривку «Двобій Ахілла з Гектором»

   Визначити, які епітети використовує Гомер відносно Зевса, Афіни, Аполлона, Ахілла, Гектора. Які порівняння зустрічаються в прочитаному уривку? Випишіть ці художні засоби в зошит.

1 пара  –Зевс

2 пара  – Афіна

3 пара - Аполлон

4 пара - Ахілл

5 пара - Гектор

• Зевс — темнохмарний, хмаровладний (2), егідодержавний.
• Афіна — ясноока (2).
• Аполлон — дальносяжний (2), дальносяйний.
• Ахілл — богосвітлий (7), прудконогий (5), ясний, бездоганний, богоподібний.
• Гектор — впокірник коней, божистий, шоломосяйний (4), осяйливий.

        Висновки. Крім різних художніх означень, боги та герої мали так звані постійні епітети, які неодноразово використовувалися лише з певними іменами. Наприклад, у даному уривку Зевс двічі названий хмаровладним, Афіна тричі - ясноокою, Аполлон  - дальносяжним, по відношенню до Ахілла сім разів згадується епітет богосвітлий та п’ять - прудконогий, Гектор чотири рази називається шоломосяйним.

    Ці  художні означення вказують на найбільш яскраву, на думку автора, особливість героя: Афіна має ясні очі, уособлюючи мудрість, Ахілл - син богині та улюбленець богів  - тому він богосвітлий. Гектор - шоломосяйний, бо мав шолома з чистого золота. Постійні епітети походять з фольклору, та зустріти їх у поемах Гомера не дивно, тому що, перш ніж стати літературним твором, ці сюжети існували у народних переказах та міфах.

      «Мозковий штурм» дуже ефективний та добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення, що широко використовується. Він спонукає виявляти свою уяву та творчість шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми.

    Порядок проведення:

    1. Пропонується учням сісти так, щоб вони почувалися зручно та -невимушено.

    2. Визначаються основні правила.

    3. Повідомляється їм проблема, яку треба вирішити.

    4. Учасникам по черзі висловлюють свої ідеї.

    5. Не вносяться в ідеї ніякі корективи.

    6. Учасників треба спонукати до висування нових ідей, додаючи при цьому свої особисті.

    7. Намагатися не допустити глузування, коментарів або висміювання яких-небудь ідей.

    8. Продовжувати доти, доки будуть надходити нові ідеї.

    9. На закінчення обговорити та  оцінити запропоновані ідеї.

    Правила проведення «мозкового штурму», які  можна запропонувати учням:

    1. Під час «висування ідей» не  пропускайте жодної. Якщо ви будете  судити про ідеї та оцінювати  їх під час висловлювань, учасники  зосередять більше уваги на  захисті своїх ідей, ніж на  спробах запропонувати нові та  більш досконалі.

    2. Необхідно заохочувати всіх до  висловлення якомога більшої  кількості ідей. Варто заохочувати  навіть фантастичні ідеї. (Якщо  під час «мозкового штурму»  не вдається отримати багато  ідей, це можна пояснити тим,  що учасники піддають свої  ідеї самоцензурі - двічі подумають  перед тим, як висловити.)

    3. Кількість ідей слід заохочувати.  Врешті-решт, кількість породжує  якість. В умовах висування великої  кількості ідей учасники мають  змогу дати політ уяві.

    4. Спонукайте всіх учасників розвивати  або змінювати ідеї інших. Об'єднання  або зміна раніше висунутих  ідей часто спричинює висунення  нових, що перевершують попередні.

    5. У класі можна повісити такий  плакат:

    • Кажіть усе, що спаде вам на думку.

    • Не обговорюйте і не критикуйте висловлювань інших.

    • Можна повторювати ідеї, запропоновані  кимось іншим.

    • Розширення запропонованої ідеї заохочується.

    Більшість дилем (тобто суперечливих питань) можна  вирішувати, застосовуючи метод розв'язання проблем, що складається з кількох етапів:

    Аналіз  проблеми. Що трапилося ? Чому? Хто в  ній задіяний ? Хто може бути зацікавлений у її розв'язанні? Якої інформації мені бракує й де її можна отримати?

    Пошук розв’язання проблеми. Які способи її розв'язання? У чому їх переваги й недоліки? Які шанси і загрози вони несуть?

    Вибір розв'язання. Яке розв'язання найкраще з точки зору загальноприйнятих цінностей, наприклад справедливості, а також інших критеріїв, наприклад низьких коштів або простоти? Які труднощі можуть з'явитися в процесі його реалізації? Якими будуть наступні кроки під час запровадження його в життя? Хто може ускладнити або унеможливити його? На кого можна розраховувати як на союзників?

    Для закріплення вивченого матеріалу  в 5 класі за темою  «Казки братів Грімм «Пані Метелиця» можна використати цей метод.

    Наприклад:

Ми говоримо: «Казка братів Грімм «Пані Метелиця» і разом із тим: «Пані Метелиця» — народна казка». Чому так?

Очікувана відповідь

«Пані Метелицю» дійсно склав німецький народ, але записали й обробили казку німецькі вчені — брати Грімм.

    —  Яким чином казка пов’язана з  нашим реальним життям? (Кожному потрібно працювати, бути щирим та доброзичливим, щоб мати успіх.)

    Метод «Займи особисту позицію» корисний під час проведення в класі дискусії на суперечливу тему. Як проблеми слід використовувати дві протилежні думки, які не мають правильної відповіді.

    Це корисна вступна вправа для демонстрації різних думок із досліджуваної теми; дає учням можливість висловити свою точку зору і наприкінці уроку оцінити засвоєння цієї теми.

    Порядок проведення:

    1. Розмістити плакати в протилежних кінцях кабінету. На одному з них написати «згоден», на іншому — «не згоден».

    2. Вивісити правила проведення вправи й обговоріть їх .

    3. Попросити учасників стати біля відповідного плаката залежно від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми.

    4. Довільно вибрати кілька учасників і попросити їх обґрунтувати свою позицію.

    5. Після викладу різних точок зору запитати, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Вони мають обґрунтувати причини свого переходу.

    6. Запропонувати учасникам назвати найбільш переконливу причину протилежної сторони.

    Правила проведення вправи:

    1. Говоріть по черзі. Не перебивайте  один одного.

    2. Не сперечайтесь одне з одним.  Наводьте нові причини або  ідеї.