iнтерактивні технології на уроках світової літератури

 

ЗМІСТ 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3 

РОЗДІЛ І. Інтерактивні технології на уроках світової літератури …………..5

      1.1.Суть інтерактивного навчання ………………………………………….5     

     1.2. Застосування інтерактивних методів навчання як один із шляхів підвищення ефективності уроку світової літератури …………………………9 

РОЗДІЛ ІІ. Методика здійснення інтерактивного навчання на уроках світової літератури ……………………………………………………………13

2.1. Структура інтерактивного уроку………………………………………...13

2.2. Методичні рекомендації для впровадження інтерактивних технологій на уроках світової літератури ………………………………………………..16   

ВИСНОВОК……………………………………………………………………..25

СПИСОК   ВИКОРИСТАНИХ   ДЖЕРЕЛ…………………………………....26

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

    Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення  освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз  увага педагогів, методистів до інновацій [4,40].

    Термін "інновація" означає оновлення  процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміну пов'язане з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чергових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максимальний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо[8,26].

    Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлення існуючому поняттю "метод". Недолік  методу полягає в його негнучкості  та статистичності. Широкого поширення  термін "технологія" ("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і  був пов'язаний із застосуванням  нових аудіовізуальних засобів  навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом  зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні [8,27].

    Педагогічні інновації пов'язані сьогодні із застосуванням інтерактивних (від  англ. inter- взаємний, act- діяти) методів  у навчальній та виховній діяльності вчителя, в управлінській діяльності керівника навчального закладу.«Інтерактивний»  означає: здатність взаємодіяти  в процесі бесіди, діалогу з  чимось (комп'ютером), або кимось (людиною). Отже, інтерактивне навчання - це насамперед діалогове навчання, в ході якого  здійснюється взаємодія вчителя  та учня. Які ж основні характеристики інтерактивну ?

    Передусім - це спеціальна форма організації  пізнавальної діяльності. Вона передбачає конкретні завдання. Одне з них - створення комфортних умов навчання, за яких кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність. Це робить продуктивним і сам процес навчання. Суть інтерактивного навчання: навчальний процес організований так, що всіх учасників залучено до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок, обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності.

     Уроки світової літератури – це напружена, науково організована й результативна  праця всіх учнів у співтворчості  з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів; сприяє здобуванню знань учнями самостійною роботою  думки; диференціює та індивідуалізує процес навчання; стимулює роботу з  додатковою літературою; розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення; формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності[5].

     Виходячи  з вище сказаного обрана  тема кваліфікаційної роботи: «Інтерактивні технології на уроках світової літератури»

       Мета: розкрити сутність використання інноваційних технологій на уроках світової літератури та розробити методичні рекомендації для їх впровадження.

      Виходячи із мети мною були поставлені слідуючі завдання:

1. З’ясувати загальну суть інтерактивного навчання;
2. Розкрити шляхи вдосконалення сучасного уроку світової літератури;
3. Розглянути структуру і методику інтерактивного навчання;
4. Розробити методичні рекомендації  для впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках світової літератури, які є джерелом формування духовно багатої творчої особистості, будівника майбутнього нашої країни.

 
 
 

    РОЗДІЛ  І. Інтерактивні технології на уроках світової літератури

    1.1.Суть  інтерактивного навчання 

    Сьогодні  педагогіка співробітництва найбільш відповідає принципам гуманізації  та демократизації освіти, активізації  пізнавальної діяльності, забезпечує партнерську діяльність вчителя  і учнів, спрямовану на розв’язання  системи суспільно та особистісно  найважливіших навчальних і життєвих проблем. При такому підході учень  є співавтором уроку, основна  ж стратегія вчителя полягає  у виявленні його індивідуальних здібностей і нахилів та створення  сприятливих умов для подальшого їх розвитку.

    У досягненні цієї мети дуже допомагає  впровадження інтерактивних технологій навчання.

    Перш  ніж перейти до ґрунтового розгляду інтерактивних навчальних технологій та інтерактивного уроку спробуємо  з’ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання. Виходячи з мети, яку поставили перед собою, скористаємося підходами, запропонованими Я. Голантом ще в 60-х рр. ХХ ст., і охарактеризуємо три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Я. Голант виділяв активну та пасивну моделі навчання залежно від учнів у навчальній діяльності. Зрозуміло, що термін «пасивна» є умовним, оскільки будь-який спосіб навчання обов’язково передбачає певний рівень пізнавальної активності суб’єкта – учня, інакше досягнення результату, навіть мінімального, неможливе. У такій класифікації Я. Голант скоріше використовував «пасивність» як визначення низького рівня активності учнів, переважно репродуктивної діяльності за майже повної відсутності самостійності і творчості.

    До  цієї класифікації додамо інтерактивне навчання як певний різновид активного, який має свої закономірності і особливості.

    1. Пасивна модель навчання

    Учень виступає в ролі «об’єкта» навчання, повинен засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо – джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання належать методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-монолог, читання, пояснення, демонстрація й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань.

    2. Активна модель навчання

    Такий тип навчання передбачає застосування методів, які стримують пізнавальну  активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб’єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.

    Термін  «інтерактивна педагогіка» відносно новий, його ввів 1975 року німецький дослідник Ганс Фрінц. Лінгвістичне тлумачення слова, представлене в іншомовних словниках, свідчить, що поняття «інтерактивність» прийшло до нас з англійської мови “inter” – взаємо-, act – діяти, отже можна пояснити як взаємодію учнів, перебування їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Інтерактивним є метод, у якому той, хто навчається, є учасником, який щось здійснює, говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власноруч створюючи це[12].

    Суть  інтерактивного навчання полягає в  тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії  всіх учнів. Учитель і учень є  рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання. Учитель виступає як організатор  процесу навчання, консультант. Результатів  навчання можна досягти взаємними  зусиллями учасників процесу  навчання. Учні беруть на себе взаємну  відповідальність за результати навчання.

    У навчанні старших учнів вчителі  віддають перевагу лекційним заняттям, що лише інколи перериваються спонтанними  обговореннями певної проблеми грою, розігруванням рольової ситуації.

    Сучасний  учень – це продукт інформаційного суспільства. Воно відрізняється різноманітністю, рухливістю й мінливістю. Кожен із школярів -  яскрава особистість, яка характеризує особа індивідуальним рівнем інтелектуального розвитку і  стилем уміння (сприймання, запам’ятовування, дослідження...). Інтенсивне навчання необхідне  для забезпечення індивідуальних потреб дитини у навчанні[11].

    Дещо  змінивши слова великого китайського  педагога Конфуція , можна сформулювати кредо (великого) інтерактивного навчання: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятую. Те, що я бачу, обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

    Мозок не тільки отримує інформацію, а  й обробляє її. Щоб ефективно обробити інформацію, необхідно заподіяти  як зовнішні, так і внутрішні чинники. Коли ми обговорюємо проблеми з іншими, ставимо запитання, що їх стосуються, наш мозок працює набагато краще. В літературі описані результати дослідження, коли викладач, пояснюючи  матеріал невеликими частинами, блоками, пропонував учням обговорити між  собою кожну таку частину, а потім  продовжував пояснення. В результаті такого пояснення засвоєння матеріалу  було вдвічі більшим, ніж під час  засвоєння пояснення.

    Сьогодні  вже доведено, що учні мають різні  стилі навчання. Вони сприймають інформацію за допомогою органів слуху, органів  зору й органів чуття. Досить часто  один із цих способів отримання інформації домінує, й людина використовує його постійно.

    Наприклад, в учнів у яких є слух основним способом сприйняття інформації, можна  назвати аудіалами. Досить часто  такі учні не ведуть конспектів. Вони бажають  навчатися, прослуховуючи лекції, брати  участь у дискусіях.

    Візуали сприймають інформацію за допомогою  зору. Вони люблять вести конспекти; люблять коли використовуються наочні посібники. Під час занять вони зазвичай мовчазні.

    Кінестетики навчаються завдяки особистій участі у процесі. Під час занять вони можуть бути неспокійними і метушливими  доти, доки не зможуть порухатись або  самостійно щось зробити.

    Звичайно, не багато учнів є чистими візуалами  чи аудіалами. І для того, щоб задовольнити потреби різних учнів, навчання може бути надзвичайно різноманітним.

    Зміна позиції вчителя у навчанні, якої потребує інтеракція, викликає сумніви, відображені в запитаннях.

     Чи  можливо учням зосередитись на змісті матеріалу, адже інтеракція потребує від  них постійного виконання дій  та операцій.

     Така  небезпека реальна. Результатів  інтерактивного навчання можна досягти  тільки за умови проведення рефлексій  як завершення будь-якої інтерактивної  технології.

    Інтерактивне  навчання завжди ставить на багато конкретніші й вужчі завдання, оскільки свідомі вчителі розуміють: учні здатні запам’ятати набагато менше інформації, ніж забути. Засвоєння  учнями змісту освіти відбувається за принципом: краще менше, але реально, на доступному рівні компетентності.

    Якщо  ми застосовуємо навчання в малих  групах, як можна уникнути створення  груп, які будуть неефективно використовувати  навчальний час і не досягнути  необхідних результатів.

    Особливу  увагу вчитель повинен надавати процесу формування груп, провести чіткий інструктаж відносно процедури  і завдань групової діяльності, розподіл ролей, вдало підібрати завдання.

    Не  потрібно зловживати груповою діяльністю, щоб не знизити інтерес учнів  працювати індивідуально.

    Оскільки  в інтерактивних вправах ми часто  спираємось на досвід (пізнавальний і  життєвий) учнів, залучати його в процесі  обговорень і дискусій, чи не може статися  так, що інформація, яку треба засвоїти, буде спотвореною?