Екскурсії у трудовому навчанні

ЗМІСТ

 ВСТУП……………………………………………………………………3

Розділ І. Сутність трудового  виховання особистості…………………..5

1.1. Зміст і завдання  трудового виховання…………………………….. 5

            1.2.  Праця і її роль у всебічному розвитку особистості……………….8

1.3 Психологічна готовність до праці…………………………………..10

1.4. Роль педагога у  процесі трудового виховання…………………….12

  Розділ ІІ. Екскурсія як організаційна форма навчання………………...15

  2.1 Сутність екскурсії…………………………………………………….15

  2.2 Види екскурсій………………………………………………………..16

  2.3 Педагогічні можливості екскурсій…………………………………..19

  2.4.  Етапи проведення екскурсії………………………………………...21

Розділ ІІІ. Організація  екскурсійної роботи з трудового  навчання…...27

3.1. Значення екскурсій  у трудовому навчанні…………………………27

3.2. Підготовка до екскурсії на виробництво…………………………...28

3.3. Проведення екскурсії  на виробництві………………………………31

                   ВИСНОВКИ…………………………………………………………..34

                   Використана література……………………………………………...36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Трудове виховання школярів здійснюється в єдності виховних зусиль школи, сім'ї та громадськості. Провідну роль у цьому процесі займає школа. 
Трудове виховання в процесі вивчення основ наук передбачає цільову спрямованість одержуваних учнями знань про наукові основи найважливіших процесів виробництва, розвиток пізнавальних і професійних інтересів. Учні протягом усіх років навчання знайомляться з тими цінностями життя і культури, що створені людською працею, особливо в умовах сучасного суспільства, коли людина знайшла вільну працю. Крім того, навчальна діяльність містить у собі такі елементи, які є загальними для будь-якої праці: вона вимагає систематичних зусиль, цілеспрямованості, подолання постійно виникаючих труднощів, оскільки навчальний матеріал ускладнюється від уроку до уроку, організованості, самодисципліни, чіткого розподілу часу. Перші уроки наукової організації праці школяр отримує в навчальному процесі.

Трудове виховання і  трудове навчання взаємопов'язані  і взаємообумовлені: трудова діяльність передбачає певну грамотність, володіння відповідними вміннями і навичками і позитивне ставлення до майбутньої діяльності, вміння здійснювати її в умовах колективної взаємодії.

Таким чином, в реальному  трудовому процесі результати трудового  навчання і трудового виховання  виступають системи стимулів, які спонукають школяра до активного, цілеспрямованого свідомого вибору діяльності і відповідних їй способів дії.

Підкріплення позитивних дій заохоченням, змаганням та іншими методами викликає у дитини позитивні  мотиви діяльності, що призводить до утворення таких соціально цінних якостей особистості, як колективізм, соціальна активність та соціальна відповідальність, дисциплінованість і як вищий прояв моральності - сумлінне ставлення до праці. У навчально-виховному процесі сучасної школи, крім уроку використовують позаурочні форми: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, індивідуальні або групові додаткові заняття, предметні гуртки, домашню навчальну роботу.

Екскурсія є складною формою навчально-виховної роботи, триває 45—90 хв. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери.

Екскурсії поділяють:

• за змістом (виробничі);
• за часом (короткотермінові, тривалі);
• за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу), за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).

Об'єктами навчальних екскурсій  є промислові і сільськогосподарські підприємства, організації побутового обслуговування та ін.

Об’єкт дослідження – процес трудового виховання школярів.

Предмет дослідження – форми і методи трудового виховання з використанням екскурсій. 

Мета дослідження – визначення сутності процесу трудового виховання школярів, вивчення ролі екскурсій в професійній підготовці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Сутність трудового виховання особистості

1.1. Зміст і завдання трудового виховання.

Трудове виховання –  процес залучення школярів до різноманітних  педагогічно організованих видів  суспільно-корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Людина розвивається духовно й фізично тільки в  праці, без праці вона деградує. Будь-які  спроби уникнути праці призводять до негараздів і для особистості, і для суспільства. З цього приводу К.Д. Ушинський писав: “Якби людина винайшла філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вона знайшла казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшла машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство. ” [13, 146].

Високі умови перед  людиною ставлять і соціальні  умови праці. Адже праця – це не лише предметно-практична діяльність, а й спілкування суб’єкта цієї праці з іншими людьми. В різноманітних дитячих трудових об’єднаннях праця, як правило, носить колективний характер і її здійснення обов’язково пов’язано з включенням школяра в широку та складну систему виробничих, моральних та інших стосунків. Учень має вміти співпрацювати з іншими учнями, підкорятися вимогам керівника, відповідати за результати не лише своєї праці, а й інших, виявляти ініціативу в доведенні справи до кінця. Загалом, він має вміти трудиться разом з іншими, спілкуватися з ними.

Трудове виховання учнів  повинно бути спрямоване на виховання  психологічної і практичної готовності учнів до праці: сумлінне ставлення  до праці, внутрішня потреба працювати  на повну силу, ставлення до праці як до необхідності й потреби людини.

У системі виховних справ  розв’язуються завдання:

1) усвідомлення мети і завдання праці;

2) виховання мотивів трудової діяльності;

3) формування трудових вмінь і навичок.

Зміст трудового виховання багатоликий. Він включає в себе всю навчально-виховну роботу школи. У загальному розумінні трудове виховання в загальноосвітній і професійній школі включає в себе навчальну працю з основ наук і трудове виховання, котрі призначені для формування в учнів позитивного ставлення до розумової і фізичної праці й озброєння їх загальними політехнічними знаннями, трудовими уміннями та навичками. Але навчальна праця з основ наук і трудове виховання не обмежуються лише навчальною метою. Спільно з трудовим вихованням вони виступають найважливішою основою морального, розумового, фізичного та естетичного розвитку школярів. Основою всієї системи трудового виховання є суспільно-корисна праця учнів. Вона включає:

-  суспільну роботу – таку діяльність, яка сприяє досягненню мети організації учнівського колективу культурно-масового обслуговування населення;

-   самообслуговування;

- виробничу працю – суспільно-корисну трудову діяльність учнів, пов’язану зі створенням матеріальних цінностей суспільного використання як в умовах школи, так і в сфері виробництва.

Самообслуговування в  школі та сім’ї – це найбільш доступний і повсякденний вид  праці. З нього розпочинається виховання  у дитини працелюбності, залучення  її до все більш складних видів  трудової діяльності. Досвід показує, що педагогічно правильна організація цієї праці стає доброю звичкою, не тільки обов’язком, а й потребою школярів.

Привчання дітей до самообслуговування розпочинається в сім’ї. Яким чином  організувати цю працю, щоб вона найефективніше сприяла в загальній системі  виховання, сприяла вирішенню задач трудового виховання?

Першим етапом трудового виховання є поступове привчання дітей до невеликих та посильних для їхнього віку трудових завдань. В цей період краще привчати дітей до самообслуговування. Наступним етапом є розширення видів праці від самообслуговування до обслуговування сім’ї в цілому. Уже молодший школяр може пришити ґудзик до сорочки молодшого брата чи сестри, випрасувати рушники і т. д. Важливим у трудовому вихованні є і врахування індивідуальних особливостей учнів. Так, фізично ослабленим дітям, не звільняючи їх від праці, слід доручати нескладну роботу, бажано на свіжому повітрі.

Важко дати рекомендації на всі випадки життя. Але вчителям слід пам’ятати, що при використанні праці як засобу виховання головним, є те, що потрібно обмірковано ставитись до трудових справ, частіше радитись з колегами, класними керівниками. [1, 56]

В організації навчальної праці учнів найважливішою є  проблема активізації їх пізнавальної діяльності у процесі виконання  трудових завдань. Передовий досвід шкіл країни переконує, що якщо учням доручати окремі, порівняно прості, види виробничої праці, то така праця, як правило, не вимагає від них застосування знань. Але справа докорінно змінюється, якщо перед учнями ставиться комплексна задача.

Не інакше стоїть питання  і в побутовій праці. Часто  при навчанні шиттю діти годинами метають петлі, не отримуючи при  цьому ніякого творчого розвитку. Інтерес до такого навчання у дітей  швидко проходить. Але картина різко  змінюється, коли перед учнями ставляться задачі творчого характеру.

Суспільно корисна виробнича праця на благо суспільства – це праця найвпливовіша за своїм виховним впливом на учнів. Крім того, вона найбільш розповсюджена, застосовується як в сільських, так і в міських школах. Різноманітні і форми праці, які отримали назву трудових об’єднань школярів. Вони грають виключно важливу роль не тільки в трудовому, але й розумовому, моральному, естетичному, фізичному, економічному, екологічному вихованні.

Не менш важливе значення їх в підготовці учнів до свідомої і творчої участі в суспільному виробництві, а також у професійній орієнтації. Методичні питання організації роботи в трудових об’єднаннях відображено в багатьох навчальних посібниках. В них звертається увага на те, що трудові об’єднання учнів – це перша школа їх самостійного трудового життя, школа виховання високої відповідальності за доручену справу.

Особливості роботи учнівської бригади викликають необхідність надання  навчально-виробничих знань з фізики, біології, хімії, математики, що розглядається як найважливіший засіб поєднання навчання з працею.

 

1.2. Праця і її роль у всебічному розвитку особистості

Значення праці в  розвитку особистості загальновизнано. Можливості для цього розвитку містяться  уже в самих знаряддях, предметах  і результатах праці. В знаряддях праці, крім призначення, втілено пізнання людиною явищ, закони, властивості і умови існування предметів. Умови праці теж повинні бути пізнані людиною. Предмет, знаряддя і умови праці є найбагатшим джерелом знань про істотну частину навколишньої дійсності. Ці знання є основною ланкою в світогляді людини. Успішне здійснення трудової діяльності вимагає від особистості великих затрат психічних процесів, станів і властивостей. За допомогою психічних процесів, наприклад, людина орієнтується в умовах праці, формує ціль, контролює хід діяльності.

Високі вимоги до людини пред'являють соціальні умови  праці.

В різноманітних дитячих  трудових об'єднаннях праця носить колективний характер і її здійснення пов'язане з включенням школяра в широку і складну систему виробничих, моральних та міжособистісних відносин. Включення учня в колективну працю сприяє засвоєнню ним названих відносин, перетворенню їх із зовнішніх у внутрішні. Це діється під впливом панівних норм поведінки, суспільних поглядів, організації взаємодопомоги і взаємної вимогливості, і дії таких соціально-психологічних феноменів, як внутрішньо- групова навіюваність, змагання. Важливою похідною цих соціально-психологічних чинників є формування відповідальності за результати праці колективу.

Великі вимоги до людини пред'являють результати праці. Таким  чином, вимоги предмету, знарядь, умов і результатів праці є найважливішою  умовою розвитку психіки людини в  процесі трудової діяльності.

Другою умовою розвитку психіки людини під впливом праці є доцільна діяльність самого суб'єкту. Перетворюючи предмет праці, створюючи суспільноцінні продукти, він перетворює себе.

Для повного використання можливостей, що розвиває праця, вони повинні  доповнюватись діяльністю старших  – навчанням і вихованням.