Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2013 в 17:19, курсовая работа
Актуальність теми дослідження. Поняття екологія, екологічна небезпека, екологічна криза стали звичними для кожного з нас. Загальновідомо, що екологічний стан довкілля за останні десятиріччя істотно погіршився, що значною мірою позначилося на здоров'ї людини, яке, як відомо, є високочутливим природним індикатором на будь-які екологічні зміни. Тому запорукою збереження життя на планеті стає життя людини в гармонії з природою.
курсова робота з
педагогіки
ЗМІСТ
екологічне виховання дошкільник
Актуальність теми дослідження. Поняття екологія, екологічна небезпека, екологічна криза стали звичними для кожного з нас. Загальновідомо, що екологічний стан довкілля за останні десятиріччя істотно погіршився, що значною мірою позначилося на здоров'ї людини, яке, як відомо, є високочутливим природним індикатором на будь-які екологічні зміни. Тому запорукою збереження життя на планеті стає життя людини в гармонії з природою.
Сьогодні природну взаємодію порушено, і наслідки цього дисбалансу ми відчуваємо на собі, зокрема дедалі більше людей потерпає від алергії, зростає кількість вроджених патологій, для багатьох з нас – дорослих і дітей – нормою життя стало постійне вживання ліків.
Така ситуація дала поштовх розвиткові відносно нової науки – екології людини, яка розглядає взаємодію нашого організму з довкіллям з погляду формування та забезпечення високого рівня здоров'я. Екологія людини – це розділ екологічних знань, який спрямовано на досягнення рівноваги й гармонії між людиною та соціоприродним середовищем її перебування.
У цьому контексті особливе місце посідає екологія дитинства. Цей розділ екології набуває державної ваги, адже відомо, що зовнішній вплив на організм, який активно формується, набагато інтенсивніший порівняно з впливом, якого зазнає організм дорослої людини. Тому саме здоров'я дітей є природним біологічним індикатором здоров'я народу.
Проблема збереження здоров'я дітей – складний комплекс екологічних, соціальних, духовних проблем, які тісно переплетені між собою, тож постає питання: хто здатний узяти на себе їх розв'язання? Виявляється, система освіти. Лише вона може робити це щодня, охоплюючи весь контингент дітей. Саме в цій суспільній галузі працюють високодуховні та високоосвічені люди, які глибоко розуміють сьогоднішню кризову ситуацію.
Два останні десятиріччя – це період становлення екологічного освітянського простору. Це період виникнення нових понять: "екологічна свідомість", "екологічне мислення", "екологічна культура", "неперервна екологічна освіта", "екологічна освіта учнів, студентів", "екологічне виховання дошкільнят" тощо.
Науковці працюють над технологіями навчання та виховання дітей і молоді, триває пошук ефективних методів екологічної освіти.
У світлі сказаного, особливо актуальною є тема: "Психолого-педагогічні основи екологічного виховання у дітей дошкільного віку".
Об’єктом дослідження курсової роботи є екологічне виховання у дошкільних навчальних закладах.
Предмет дослідження – психолого-
Метою курсової роботи є дослідження психолого-педагогічних основ екологічного виховання у дітей дошкільного віку.
Реалізація мети курсової роботи здійснюється за допомогою таких завдань:
Екологічна криза, що виникла через непродумане господарювання людини, змушує змінити своє ставлення до довкілля. Цій меті покликана служити система екологічного виховання, яка є окремим напрямом педагогічної теорії та практики.
Екологічне виховання –
Завдання екологічного виховання полягає в нагромадженні, систематизації, використанні екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і приумножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Зміст його полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають на уроках та в позаурочній діяльності. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобігання нанесенню збитків природі [28].
Метою екологічного виховання є формування в особистості екологічної свідомості і мислення. Передумова для цього – екологічні знання, наслідок – екологічний світогляд. Екологічну свідомість як моральну категорію потрібно виховувати у дітей з раннього дитинства.
На основі екологічного мислення і свідомості формується екологічна культура, яка передбачає глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне), екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи, вміння вирішувати екологічні проблеми, безпосередню участь у природоохоронній діяльності.
Система екологічного виховання передбачає врахування основних її аспектів:
Отже, практична реалізація завдань і мети екологічної освіти будується на засадах: комплексного розкриття проблем охорони природи; взаємозв'язку теоретичних знань з практичною діяльністю учнів у цій сфері; включення екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем та інтегрованих курсів, які розкривають взаємодію суспільства і природи; поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою (екскурсії, трудові екологічні практикуми тощо); використання проблемних методів навчання (рольові ігри та ін.).
Експеримент розпочинається відповідно
до Положення про
На думку М.Багера, "вибір нової стратегії розвитку, запрограмованої самою природою, підпорядкованої об'єктивним законам Всесвіту, яка забезпечує діалектичну єдність макрокосмосу (Всесвіту) і мікрокосмосу (Людини), а також розвиток людини в гармонії з усіма формами життя забезпечать людству здорове духовно-творче і надійне майбутнє". Тобто екологізація дитячого світосприйняття не є результатом виховного "моновпливу" – це має бути неперервна система взаємопов'язаних, збалансованих способів корекції сприймання і оцінки природи, а також досвіду поведінки в ній.
Педагогічний експеримент спрямований на формування основ екологічної культури особистості дошкільника. Для здійснення цієї мети педагогічний колектив дошкільної установи творчо моделює необхідні педагогічні технології та їхні компоненти:
Науково-теоретичною і
Учені М.Й. Бауер, М.І. Курик, Н.В. Лисенко, З.П. Плохій засвідчують, що формування основ екологічної культури слід розпочинати з раннього віку . дитини. Про глибину та істину екологічного виховання дошкільників йдеться у монографії М.Й.Бауера "Методологія екологічної освіти". Зокрема, автор виділяє найважливіші риси, характерні для розвитку в дітей екологічної культури, які ми маємо на меті формувати як у собі, так і в своїх вихованцях:
У посібнику Н.Ф. Яришевої "Методика ознайомлення дітей з природою" [29] досить широко, з позицій сучасних педагогічних досліджень, висвітлюється технологія ознайомлення дошкільників з природою, а також розкриваються різні види творчої роботи з екологічного виховання, основу якого складають знання і діяльність дитини. На сутність багатогранної цінності природи звертає увагу Лисенко Н.В. у посібнику "Екологічне виховання дошкільників". Вищеназвані монографія та посібники допоможуть науковцям і практикам визначити напрями, форми і методи проведення експерименту з формування основ екологічної культури дітей дошкільного віку. Ознайомлення з основами екологічної культури особистості в умовах навчально-виховного закладу неможливе без пошуку та впровадження нових педагогічних технологій виховання, що передбачають вдосконалення виховного процесу засобами дитячої евристики, введення нових пізнавальних та творчо-взірцевих форм активної діяльності дітей, поєднання дошкільного та родинного виховання світоглядних ціннісних орієнтацій стосовно ставлення. Вирішенню цих питань у діяльності педагога можуть допомогти статті, публікації та дослідження науковців з даної проблеми. У 2001 році видано посібник з екологічного виховання кандидата педагогічних наук З.П. Плохій "Виховання ціннісного ставлення до природи у дітей дошкільного віку".
Програмно-методичне
Малятко (Науковий керівник авторського колективу З.П. Плохій).
Дитина (Є.В. Бєлкіна, Н.М. Бібік, М.С. Вашуленко та інші).
Українське дошкілля (Н.М. Міськів та інші) [11, 85].
Експериментуючи й узгоджуючи різні програми виховання дітей дошкільного віку, вивчаючи новітню інформацію, зміст якої зводиться до вироблення неперервної системи екологічної освіти, спрямованої на екологізацію дитячого світосприймання, педагогічний колектив дошкільної установи № 38 м. Чернівці поступово буде опановувати основи науково-методичної роботи, її практичні аспекти, спрямовані на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери особистості, гармонізацію стосунків з навколишнім середовищем. Цей принцип спрямованості виховання і розвитку, виражається формулою: "Відчувай, спостерігай, узагальнюй, дій".
Тому шляхом моніторингу педагогічного експерименту, аналізу, прогнозу досягаємо оптимальних умов діалогу дитини з природою.
Розглянемо Програму науково-дослідної роботи експериментального педагогічного майданчика дошкільної установи № 38 м. Чернівці
Основна проблема дослідження. В умовах розбудови незалежності України питання теорії та практики створення здорового діалогу дитини з природою, який вдало поєднуватиме інтелектуальний та фізичний розвиток і творчу взаємодію з навколишнім середовищем, є і метою, і засобом виховання дитини, що передбачає розвиток чуттєвої сфери, направленої на формування емоційно-ціннісного ставлення до природного довкілля.
Тому ця важлива педагогічна проблема є ключовою соціальною проблемою адаптації до умов співжиття людини в природі.
До таких, поруч з іншими, у педагогіці слід віднести екологічне виховання дітей, залучення їх до систематичного діалогу з природою. Сьогодні, коли значно погіршився екологічний стан, а чорнобильське лихо невпинно розповзається по українській землі, піклування про екологічне здоров'я нації стає необхідною проблемою кожного, хто працює з дітьми в дошкільній установі.
Тема дослідження. Технологія організації
психолого-педагогічного
Призначення наукового проекту. Змоделювати таку систему інтегрування новітніх технологій, яка б своєчасно виявляла і повноцінно розвивала діалог дитини з природою, сформувала в неї бажання оволодівати новими знаннями як у процесі виховання, так і під час активної творчої самостійної діяльності; вміння використовувати набуті знання і навички в різноманітних життєвих ситуаціях.
Мета. Комплексна діагностика і гармонійний розвиток засобами спілкування дитини з природою в системі інтеграції інноваційних технологій як один із шляхів реалізації Державної програми "Освіта. Україна XXI століття".
Информация о работе Екологічне виховання дітей дошкільного віку