Рівень життя населення та механізм його регулювання

 

Понад усе відчувають зниження рівня доходів жителі Західного  регіону (50%);  на другому місці – Південний (46%) і Східний (45%) регіони. У Центральному регіоні на зниження рівня доходів поскаржилися 43%  опитаних.  Від зростання цін і тарифів найбільш постраждали жителі Східного регіону (87%), найменше – Західного (79%); у Південному і Центральному регіонах трохи менше – 84 і 81%.

Реалізація стратегічного  курсу на досягнення в Україні  європейських стандартів життя має ґрунтуватися насамперед не на екстенсивному збільшенні обсягів соціальних видатків бюджету та розширенні спектра соціального забезпечення, а на радикальному підвищенні якості та ефективності надання послуг соціальної сфери,  створення та впровадження правових і організаційних умов недопущення зниження рівня життя населення України. Перерозподіл відповідальності з центру на місця, що відбувається зараз, багато в чому є закономірним, але стихійним, і потребує чіткого методичного та юридичного забезпечення і підкріплення відповідними бюджетними угодами.

Сфера компетенції державної  влади має включати: визначення і законодавче закріплення мінімальних,  гарантованих усім громадянам країни соціальних стандартів; макроекономічну ув’язку і координацію основ політики,  яка здійснюється в галузях соціальної сфери; пряме фінансування обмеженої кількості пріоритетних соціальних програм і розпорядження фондом соціальних субвенцій,  призначеним для цільової підтримки територій,  що знаходяться в особливо несприятливій ситуації.

Одним із напрямів удосконалення  державної соціальної політики має  стати законодавче й організаційне оформлення розмежування прав і відповідальності органів управління різного рівня за вирішення соціальних завдань,  децентралізація управління соціальними ресурсами при збереженні регулюючої ролі державного центру. Це дозволить виключити надмірний паралелізм  і забезпечити взаємну ув’язку при здійсненні політики в кожній із соціальних сфер. Для забезпечення пріоритетних напрямів соціальної політики вона має здійснюватися з урахуванням запропонованих принципів (табл. 3.2). 

 

Таблиця 3.2

Принципи державної  соціальної політики

Принципи	Зміст
Науковість	Створення обгрунтованих соціальних нормативів, відрахувань із державного бюджету на фінансування соціальної сфери та ін.
Запобігливість	Недопущення масового зубожіння населення, соціальних аномалій тощо
Досягнення оптимальної рівноваги між цілями соціальної політики та рссурспим забезпеченням	Облік обмежених ресурсів у країні та окремих регіонах і розробка оптимальних  комбінацій усіх видів ресурсів і  напрямів їх використання
Соціальне реагування на зміну умов життєдіяльності людей	Проведення індексації доходів, створення нових форм соціальної допомоги, розробка цільових комплексних проірам соціального розвитку тощо
Соціальна справедливість	Усі громадяни повинні мати основні  соціальні гарантії.
Фінансування соціальної сфери на змішаній державно-рипковій основі	Забезпечення пріоритетності соціальної сфери при розподілі додаткових бюджетних доходів
Нкономічна ефективність соціальних програм	Забезпечення відчутних результатів  на конкретних етапах сопіально-економічного розвитку суспільства з використанням раціональних обсягів видатків.
Суспільна доцільність	Обмеження контингенту тих. хто  соціально захищається в суспільстві. тими. хто позбавлений можливості самозабезпечення
Самостійність органів місцевої влади	Розширення кола соціальних проблем, вирішуваних органами місцевої влади, при пріоритетності державного підходу.
10. Інформування населення про  соціальну політику держави	Висвітлення державними органами завдань  збереження та розвитку соціального  альянсу суспільства.
11. Державна підтримка різних форм залучення окремих верств населення до ринкової структури	Забезпечення державної підтримки  всіх форм підприємництва, зокрема  середнього і малого бізнесу

        При реалізації деяких із наведених принципів формування соціальної політики можна запропонувати такі варіанти. Пільга має бути як мінімум зіставною з розміром державних видатків по догляду,  що надається в інтернатах для громадян похилого віку; сім’ї,  що має дитину,  за якою здійснюється догляд удома. 

Досягнення поставленої  мети і вирішення конкретних завдань потребує реалізації та формування соціальної політики з урахуванням таких положень:

взаємна солідарна відповідальність усіх суб’єктів соціальної політики держави,  неурядових об’єднань, підприємців, громадян за результати соціального розвитку; добровільність і різноманіття форм участі людей у формуванні та реалізації соціальної політики; відвертість і підконтрольність соціальної політики суспільству, людині; міжнаціональна, міжконфесійна, міжгрупова і міжособистісна толерантність; захист працездатного населення від соціальних ризиків переважно за страховими принципами; гарантоване збереження раніше придбаних соціальних прав для людей,  які фактично користуються цими правами,  чий матеріальний стан багато в чому ними визначається.

  3.2 Підвищення рівня життя найбільш вразливих верств населення з 2012 р

28.12.2011 року уряд прийняв  постанову №1381 «Про підвищення  рівня соціального захисту найбільш  вразливих верств населення», яка  набула чинності з 1 січня 2012року.  [4]

       Постановою передбачено покращення рівня пенсійного забезпечення насамперед інвалідів війни, яким з 1січня 2012 року на 25 відсотків збільшується розмір пенсій, обчислених відповідно до ст.27 та частини другої ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статей 13 і 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

        Збільшення розмірів пенсій здійснюється  без урахування передбачених  законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, сум індексації та інших доплат до пенсії.

       Крім  того, з 1січня 2012 року інвалідам війни та учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів війни I групи – 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.01.2012року- 822грн.)  II групи – 255, III групи – 225, учасників бойових дій – 165 відсотків виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

      Урядовою  постановою передбачено збільшення  розмірів підвищень членам сімей  загиблих(померлих) ветеранів війни,  які встановлюються до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги що виплачується замість пенсії відповідно до частини четвертої ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

     Так, розмір  підвищення становить: членам сімей загиблих (тих, які пропали безвісті) осіб, зазначених у пункті 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – 42 відсотки прожиткового мінімуму; членам сімей померлих, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге - 28 відсотків прожиткового мінімуму; дружинам (чоловікам)  померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 12 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність.

     Дітям війни   до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», проводиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму,   встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. З 1січня 2012року замість суми 49.80 грн. підвищення становить – 57.54грн.

    Особам, які  одночасно мають право на отримання  підвищення до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей», таке підвищення проводиться за їх вибором за однією з підстав.

 

 

Висновок 

На основі отриманих у роботі результатів можна зробити такі висновки:

1. Соціально-економічний  розвиток країн світу, включаючи  Україну, визначається досягнутим  рівнем і якістю життя населення,  що відповідає резолюції, прийнятої  ООН, згідно  якої будь-яка держава  в першу чергу повинна створювати сприятливі умови для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і наповненим творчістю.

2. Життя людини – багатогранне соціально-економічне явище, яке можна охарактеризувати за допомогою двох понять „рівень” і „якість” життя населення. Ці поняття – різнопланові. Так, рівень життя населення – це кількісна і якісна характеристики ступеня досягнення компонент життя людини, а  якість життя – якісна характеристика ієрархії значення задоволення його складових компонентів. 

3. Всебічно кількісно оцінити рівень життя населення регіонів країни, а потім діагностувати причини його зміни можливо тільки за допомогою системи окремих показників.

4. Якісна оцінка рівня життя населення дозволяє визначити – високий чи низький рівень життя людини досягнуто у регіонах країни. Для її визначення використовується комплекс економіко-математичних моделей, які будуються на основі кластерного та дискримінантного аналізів.

6. В контексті  формування державної соціальної  політики особливого значення  набуває адекватна оцінка потреб населення та можливостей суспільства їх забезпечити.

7. В умовах ринкової економіки підґрунтям соціального захисту населення може стати система соціальних нормативів, які одночасно відображають особливості соціальної системи та виступають інструментом регулювання тих чи інших процесів у суспільстві. Розробка та впровадження державних мінімальних соціальних стандартів має бути спрямована на фінансове забезпечення основних конституційних прав громадян, зміцнення фінансової бази та збереження єдиного соціального простору у всіх регіонах країни.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.   Вадим Бардась, економ. аналітик - Ukrainian Jornal Економіст - «Інфляція в Україні та реальний ВВП: прогноз на 2012 рік»

2.    Геєць В.М, Панченко Є.Г., Лібанова Е.М. та ін.; За ред.В.М.Гейця. Перехідна економіка. Київ: Вища школа,  2003, 591 с.

3.   Єщенко П.С., Палкін Ю.I. Сучасна економіка. Київ: Вища школа,  2005, 327 с.

4. Жаліло Я., Покришка Д. - Нац. Інст. Стратегічних надходжень - "Щодо пріоритетних завдань економічної політики України в 2012 році"

5.  Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003.

6. Звіт з людського розвитку в Україні за 2009 рік: Людський розвиток і   європейський вибір України. - К: ПРООН Україна, 2009. - 122 с.

7.   Кабмін України – Постанова від 28 грудня 2011 р. N 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» - Київ

8. Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил України. Київ: ВД "Юридична книга",  2001, 552 с.

9. Козловський В. О. Основи зовнішньоекономічної діяльності. Практикум. Навчальний посібник. - Вінниця: ВНТУ, 2003. - 208 с.

10.  Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Київ: Вид-во Європ. ун-ту,  2003, 188 с.

11. Пономаренко В. С., Кизим М. О., Узунов Ф. В. Рівень і якість життя населення України: Монографія.– Х.: Видавничій Дім „ІНЖЕК”, 2003.– 226 с.

12. Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект: зб. наук. пр. - Донецьк:ДонНУ, 2011. - Т.2 - 462 с.

13.  Проніна І.І. Аналіз рівня життя населення України // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. пр. – Тернопіль: Економічна думка. - 2003. – Вип. 2. - С. 303-307.

14. Рівень життя населення України / НАН України. Ін-т демографії та соц.дослідж., Держ.ком.статистики України; За ред.. Л.М. Черенько. - К.: ТОВ "Видавництво "Консультант", 2009. - 428 с.

15.  Стойко О. Сучасний стан рівня життя населення України // Матеріали доп.  V Міжнародного конгресу українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку”. - Львів: Інститут регіональних досліджень. - 2000. - Ч. 2. - С. 84-87.

16.   Швайка Л. А. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник  - К.: Знання, 2006.- 435 c.