ЗВІТ про виробничий тренінг ТОВ «ГОРАЛ»

      EBIT та EBITDA змінювалися нерівномірно: зменшилися  у 2009 році та повільно почали  зростати у 2010р.

      Маржинальний прибуток є різницею між комерційним доходом та змінними витратами. Маржинальний прибуток ТОВ «ГОРАЛ» знижувався протягом усього досліджуваного періоду: у 2008р. становив 6867 тис. грн., у 2009р. – 4996,6 тис. грн. та у 2010 р. – 2768 тис. грн.

     Рентабельність маржинального доходу впала на 0,07 за досліджуваний період  і становила 0,04 у 2010р.

     Оцінка  якості прибутку підприємства базується на певних критеріях. Якісним критерієм оцінки якості прибутку на стадії його використання є умова гармонійного задоволення інтересів власників і робітників підприємства через дотримання оптимальних пропорцій у використанні чистого прибутку. Кількісним критерієм такої оцінки є коефіцієнт варіації рівня прибутковості. Після розрахунку якого, обчислюємо коефіцієнт якості (варіації), тобто середньоквадратичного відхилення, нормованого відносно середнього значення показника. Необхідні розрахунки наведені у таблиці 2.5.5. 

     Таблиця 2.5.5

     Коефіцієнт  якості дорівнює 0,145. Це означає, що на 0,145 прибуток коливається у кожному  періоді від середнього значення. Оскільки коефіцієнт якості є відносно низьким, можна говорити на стабільність отримання прибутку.

     Операційний леверидж показує у скільки разів  темпи зміни прибутку від реалізації продукції перевищують темпи  зміни виручки від продажів. За допомогою операційного левериджу  можна прогнозувати зміну прибутку при зміні виручки від реалізації.

     Таким чином, у 2008 році прибуток змінився на 14% через зміну виручки від  реалізації. У 2009 році ця зміна становила 57%, а у 2010 році –87%. 

2.6. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-МАЙНОВОГО СТАНУ ТОВ «ГОРАЛ»

    Фінансовий  стан підприємства – це показник його фінансової конкурентоспроможності щодо виконання своїх зобов’язань.

    Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї виробничої, комерційної  та фінансової діяльності. Тому об’єктивна оцінка фінансового стану може здійснюватися  лише за допомогою системи показників, що детально та всебічно характеризують господарську діяльність підприємства.

    Основним  при аналізі фінансово-майнового  стану підприємства є дослідження  його фінансових можливостей, для чого було розраховано відповідні показники  ліквідності та платоспроможності (таблиця 2.6.1.).

Таблиця 2.6.1

     Основними показниками ліквідності та платоспроможності  є загальний, проміжний коефіцієнт покриття та коефіцієнт абсолютної ліквідності.

     Загальний коефіцієнт покриття дає загальну оцінку ліквідності фірми, її можливості покриття короткострокових зобов’язань за рахунок усіх обігових коштів протягом року, оцінку кредитоспроможності. За досліджуваний період ТОВ «ГОРАЛ» характеризується низьким коефіцієнтом покриття, який не відповідає оптимальному значенню: 1,14<1,5; 1,03<1,5; 1,04<1,5.

     Проміжний коефіцієнт покриття характеризує ступінь покриття короткострокових зобов’язань лише за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості. Порівнюючи проміжний коефіцієнт покриття ТОВ «ГОРАЛ» з оптимальним значенням, варто сказати, що цей показник у 2008 та 2009рр. перебував у межах норми – 0,77 та 0,71 відповідно, а у 2010р. становив 0,69,що є нижче оптимальних показників, що свідчить про зниження рівня спроможності захисту обігових коштів від інфляції.

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності дає оцінку можливостей розрахунку по короткострокових зобов’язаннях у найближчий час; ефективності використання вільних грошових коштів. У 2008 та 2009рр. цей показник перевищував оптимальне значення, що свідчить про надмірну частку готівки у загальних активах товариства. Його зниження на 0,12 у 2010р. свідчить про оптимальний рівень абсолютної ліквідності.

     Коефіцієнт  участі матеріальних запасів у покритті короткострокових зобов’язань перебував  приблизно на рівні 0,32 – 0,37 за досліджуваний  період. Його незначне зниження свідчить про погіршення захищеності обігових коштів.

     Коефіцієнт  маневрування оцінює структуру майна  власного капіталу з точки зору напрямів інвестування коштів; можливості швидкого реагування на зміни в кон’юнктурі  ринку та диверсифікації діяльності. На досліджуваному підприємстві значення коефіцієнта маневрування є високим. У 2009-2010рр. воно відповідало оптимальним значенням.  Це свідчить про можливість підприємства швидко відреагувати на зміни ринку, гнучкість використання власних коштів. 

     Низький рівень коефіцієнта самофінансування свідчить про високий рівень фінансової залежності ТОВ «ГОРАЛ» від зовнішніх джерел фінансування. 

     Виходячи  з співвідношення між джерелами  формування капіталу та його потребами  в формуванні операційних активів, визначаємо тип фінансової стійкості за моделлю В. Ковальова. Необхідні розрахунки наведені у таблиці 2.6.2. 
 

Таблиця 2.6.2

     Оскільки  запаси і витрати менші, ніж нормальні  джерела фінансування, але в той же час більші, ніж чистий оборотний капітал (при чому така тенденція спостерігається протягом усіх трьох років), ТОВ «ГОРАЛ» належить до підприємств з нормальним типом фінансової стійкості.

     Нормальна стійкість фінансового стану  підприємства належить до другого типу, який  з погляду фінансового менеджменту є «нормальним» і найбільш бажаним для підприємства так як гарантує його платоспроможність і означає, що для покриття запасів ТОВ «ГОРАЛ» використовувало як власні оборотні так і позикові кошти.

      Для оцінки фінансової стійкості компанії потрібно розрахувати ряд коефіцієнтів: фінансової автономії, заборгованості, залежності, покриття боргу та довгострокової фінансової незалежності. Необхідні  показники розраховані у таблиці 2.6.3. 
 

Таблиця 2.6.3