Управління фінансовими ризиками на підприємстві

а) по фінансових операціях з допустимим рівнем втрат – 0,1;

б) по фінансових операціях з критичним  рівнем втрат – 0,01;

в) по фінансових операціях з катастрофічним рівнем втрат – 0,001.

Це  означає, що фінансова операція має бути відхилена, якщо в одному випадку з 10 по ній може бути втрачений весь розрахунковий прибуток; в одному випадку із 100 – втрачений весь розрахунковий валовий дохід; в одному випадку із 1000 – втрачений весь власний капітал в результаті банкрутства.

Попередження  окремих фінансових ризиків здійснюється тільки при несистематичних (специфічних) фінансових ризиках в розрізі  окремих операцій. Основною метою  профілактики окремих фінансових ризиків  є забезпечення зниження ймовірності  їх виникнення. Профілактика фінансових ризиків полягає в розробці і реалізації підприємством системи відповідних превентивних заходів [7, с. 383-385].

Нейтралізація ризиків за рахунок внутрішніх механізмів фінансової стабілізації у ряді випадків є неможливою. В цьому разі єдиним запобіжним заходом по усуненню збитків від настання ризиків є зовнішня їх нейтралізація.

Сутність  зовнішнього страхування фінансових ризиків полягає в “передачі” фінансових ризиків (а відповідно, і  фінансових втрат по них) стороннім  господарюючим суб’єктам – партнерам по господарській діяльності, страховим компаніям тощо.

В процесі  зовнішнього страхування фінансові  ризики “передаються” повністю або  частково. Критерієм вибору страховика в процесі зовнішнього страхування  фінансових ризиків є рейтинг страхової компанії, рівень її платоспроможності, перелік послуг по страхуванню конкретних видів цих ризиків, що надаються нею.

Внутрішнє страхування фінансових ризиків  передбачає формування підприємством  певного “ризикового капіталу”  в формі страхового (резервного) фонду, спеціальних цільових резервних фондів, відповідних резервних статей в капітальних і поточних бюджетах підприємства. Отже, таке страхування є системою заходів, що розробляється підприємством з метою забезпечення нейтралізації негативних наслідків фінансових ризиків в процесі господарської діяльності.

При оцінці ефективності страхування фінансових ризиків, слід пам’ятати, що внутрішнє  і зовнішнє страхування фінансових ризиків вимагає певного відволікання фінансових ресурсів підприємства. Тому в кожному конкретному випадку необхідно визначати, наскільки негативний ефект такого відволікання співставний з розміром страхового відшкодування при виникненні страхового випадку [7, с. 396-398].

Розроблена  на підприємстві політика управління фінансовими ризиками може бути оформлена у вигляді спеціального документу – «бізнес-плану ризик-менеджменту», в якому відображаються такі основні розділи:

• фінансова ідеологія підприємства щодо прийняття ризиків, що відображена у фінансовій стратегії і фінансовій політиці по основним аспектам його діяльності;
• основні види ризиків, притаманні фінансовій діяльності підприємства (портфель фінансових ризиків підприємства, створений за результатами їх ідентифікації в розрізі видів фінансової діяльності і основних фінансових операцій);
• групування видів фінансових ризиків за ступенем ймовірності їх виникнення і можливому розміру фінансових втрат у разі настання ризикової події;
• рекомендовані форми нейтралізації ризиків окремих напрямів фінансової діяльності і основних фінансових операцій;
• проект бюджету по нейтралізації фінансових ризиків з розрахунком ефективності витрат;
• проект заходів (з зазначенням строків виконання і відповідальних осіб) по забезпеченню нейтралізації фінансових ризиків і їх моніторингу.

Розроблений документ дозволяє в концентрованій формі викласти принципи і механізми політики управління фінансовими ризиками та їх ефективність [2, с. 225-226].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз та оцінка  ризиків фінансової діяльності  ВАТ «Перетворювач»

2.1 Характеристика об’єкта дослідження

Запорізький державний  завод "Перетворювач" був збудований і введений в дію в 1965 році. Завод  створювався як підприємство, що спеціалізується на випуску перетворювальної техніки та приборів силової електроніки. Проте у 1995 р., у зв’язку зі зміною власника, реорганізацією виробництва, відокремленням виробництва напівпровідникових приладів в самостійну одиницю, підприємство було перейменовано у ВАТ "Запорізький завод "Перетворювач" зі спеціалізацією на випуск перетворювальної техніки на напівпровідникових приладах для перетворення змінного току в постійний.

Загальне керівництво  ВАТ «Заводом «Перетворювач» здійснює орган управління, призначений засновником згідно Статуту підприємства і законодавства України.

Відповідно  до затвердженої організаційної структури  в управління ВАТ «Заводу «Перетворювач» входять:

• одне дочірнє підприємство;
• чотири самостійних підприємства (з правом ведення самостійного балансу і виступають платниками податків);
• функціональні основні, допоміжні та обслуговуючі підрозділи.

До складу «Запорізького  заводу «Перетворювач» входять декілька структурних пiдроздiлiв-цехiв зі спецiалiзацiєю на заготiвельнi та складальні роботи. Крім того, підприємство має комплекс по пiдготовцi виробництва, вимiрювальнi лабораторії та iспитний цех. Адмiнiстративний апарат складається з конструкторських та технологічних пiдроздiлiв, а також служб фiнансово-економiчного забезпечення дiяльностi товариства.

ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» виробляє перетворювачi для всiх галузей народного  господарства: чорна та кольорова  металургія, хімічна промисловість, верстатобудування, залізничний транспорт, транспорт і т.д. – на рiзнi токовi та напруговi характеристики, силовi напiвпроводниковi прилади, товари споживчого призначення, запаснi частини та iншу продукцiю. Продукцiя ВАТ «Запорiзького заводу «Перетворювач» призначається для реконструкцiї великих пiдприємств та обладнання промислових об’єктів, що будуються. Крiм того, вироби товариства направленi на енергозбереження, тому мають застосування практично в усiх галузях господарства.

Особливістю роботи підприємства є широка номенклатура і одиничний випуск перетворювальної техніки, тривалий цикл виготовлення, наявність великої кількості постачальників комплектуючих та матеріалів з країн СНД.

Основними ринками  збуту продукцiї є пiдприємства кольорової та чорної металургії України i Росiї (МК «Запоріжсталь», МК «Криворіжсталь»  та ін.). Машинобудування, в якому здiйснює свою дiяльнiсть ВАТ «Запорiзький завод «Перетворювач», на сьогоднi, через негативнi тенденцiї розвитку економiки України, перебуває в занепадi. Вiдсутнiсть навіть у експортерів достатньої кiлькостi коштiв на переобладнання виробництва призводить до недостатнього попиту на продукцiю пiдприємства. Основними конкурентами є ВАТ ХЕМЗ, Уралелектротяжмаш та iншi.

Підприємство  ВАТ «Запорізький завод «Перетворювач» розташовується на 23,69 га., в т.ч.:

• промислові площі займають 15,31 га.
• об’єкти соцкультпобуту – 8,38 га.

Юридична адреса підприємства: 69069, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, 9.

2.2 Аналіз  та оцінка ризиків фінансової  діяльності ВАТ «Перетворювач»

Суттєвою  проблемою діагностики ризиків, з якою найчастіше стикаються підприємці, є дефіцит інформації, часу, а іноді навіть і неможливість проведення розрахунку через відсутність необхідних даних.

Тому особливий  інтерес представляє оцінка підприємницького ризику на основі аналізу фінансового  стану підприємства. Це один із самих  доступних методів відносної оцінки ризику як для керівника підприємства, так і для його партнерів, оскільки джерелами інформації виступає фінансова звітність підприємств, а саме баланс і звіт про фінансові результати.

Фінансовий  стан підприємства - це комплексне поняття, що характеризується системою абсолютних і відносних показників, що відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз даних показників дозволяє оцінити фінансову стійкість підприємства, що у свою чергу є критерієм оцінки ризику. Варто відмітити, що залежність між фінансовою стійкістю підприємства і ризиком прямо пропорційна: як тільки підприємство стає фінансово нестійким - виникає ризик банкрутства. Аналіз фінансового стану підприємства є одним з елементів попередження банкрутства на самих ранніх стадіях.

З погляду оцінки рівня ризику особливий інтерес  представляє вивчення спеціальних  коефіцієнтів, розрахунок яких заснований на існуванні визначених співвідношень  між окремими статтями фінансової звітності.

Найбільш важливими для аналізу є коефіцієнти, що характеризують:

- платоспроможність  підприємства;

- фінансову  стійкість підприємства.

Ці показники  дають чітку уяву про фінансово-економічний  стан підприємства і дозволяють виявити  і оцінити ризики, які супроводжують  його діяльність [12, с. 209].

Аналітичні дані для розрахунку комплексного показника ризику з використанням показників ліквідності та фінансової стійкості, їхніх нормативних значень і бальної шкали з урахуванням ознаки динаміки подані в таблиці 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 – Аналітичні дані для розрахунку комплексного показника ризику

	Фінансові коефіцієнти	Інтервал  значення коефіцієнта за зонами ризику
			Безризикова (3 бали)	Припустима (2 бали)	Критична (1 бал)	Катастрофічна (0 балів)
	1	2	3	4	5
	1. коефіцієнт поточної ліквідності	(2,00; ∞)	(1,50; 2,00]	(1,00; 1,50]	(-∞; 1,00]
	2. коефіцієнт  швидкої ліквідності	(1,00; ∞)	(0,70; 1,00]	(0,50; 0,70]	(-∞; 0,50]
	3. коефіцієнт  абсолютної ліквідності	(0,20; ∞)	(0,15; 0,20]	(0,10; 0,15]	(-∞; 0,10]
	4. коефіцієнт  заборгованості	(-∞; 0,50)	[0,50; 1,00)	[1,00; 1,50)	[1,50; ∞)
	5. коефіцієнт  маневреності	(0,20; ∞)	(0,10; 0,20]	(0,05; 0,10]	(-∞; 0,05]
	6. коефіцієнт  автономії	(0,60; ∞)	(0,40; 0,60]	(0,10; 0,40]	(-∞; 0,10]
	7. коефіцієнт  фінансової стійкості	(0,90; ∞)	(0,80; 0,90]	(0,60; 0,80]	(-∞; 0,60]
	Зміна показника  в динаміці ± 0,5 бала

 

Область, у якій втрати не очікуються, називають  безризиковою зоною, їй відповідають нульові  втрати.

Зона припустимого ризику — це область, у межах якої величина ймовірних утрат не перевищує очікуваного прибутку і, отже, діяльність підприємства має економічну доцільність. Межа зони припустимого ризику відповідає рівню втрат, рівному розрахунковому прибутку.

Зона критичного ризику — це область можливих утрат, що перевищують величину очікуваного прибутку аж до величини повної розрахункової виручки (суми витрат і прибутку). Тут підприємець ризикує не тільки не одержати ніякого доходу, але й понести прямі збитки в розмірі всіх здійснених витрат.

Зона катастрофічного  ризику — це область ймовірних утрат, що перевершують критичний рівень і можуть досягати величини, рівної власному капіталу підприємства. Катастрофічний ризик може привести підприємство чи підприємця до краху і банкрутства. Крім того, до категорії катастрофічного ризику (незалежно від величини майнового збитку) варто віднести ризик, пов'язаний із загрозою життю і здоров'ю людей і виникненням економічних катастроф [6, с. 53].

На  базі розробленої аналітичної таблиці  та розрахованих фінансових коефіцієнтів за 2 роки (2007 р. та 2008 р.) були нараховані бали, з урахуванням динаміки показників по роках (таблиця 2.2).

 

 

 

Таблиця 2.2 – Бальна шкала для розрахунку комплексного показника ризику

	Фінансові коефіцієнти	Значення  коефіцієнта		Бальна шкала
			Базисний  рік	Звітний рік	Базисний  рік	Звітний рік
	1. коефіцієнт  поточної ліквідності	1,26	0,97	1,5	0,5
	2. коефіцієнт  швидкої ліквідності	0,44	0,39	0,5	0
	3. коефіцієнт  абсолютної ліквідності	0,01	0,06	0	0,5
	4. коефіцієнт  заборгованості	0,31	0,6	3,5	2
	5. коефіцієнт маневреності	0,08	-0,02	1,5	0
	6. коефіцієнт  автономії	0,76	0,62	3,5	3
	7. коефіцієнт  фінансової стійкості	0,76	0,62	1,5	1
	Сума  в балах	---	---	12	7

 

Підсумувавши  бальні оцінки всіх показників розраховуємо їх середнє значення (комплексний показник ризику) за формулою:

 

,                                                    (2.1)

 

де  КПР – комплексний показник ризику;

– значення і-го показника, бал;

– кількість  використовуваних показників.

Таким чином, комплексний показник ризику для підприємства ВАТ «Перетворювач» склав: