Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Февраля 2012 в 16:56, магистерская работа
Практика доводить - процес обліку використання виробничих запасів є доволі трудомісткою ділянкою. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах спостерігаються певні недоліки, а на деяких - і запущеність в обліку, що веде до великих втрат виробничих запасів. Все це зайвий раз підтверджує, що до цього часу залишаються невирішеними багато важливих питань, пов’язаних з розробкою науково обґрунтованої системи використання виробничих запасів.
Вступ
Розділ 1.
Теоретико – методологічні основи обліку, аналізу та контролю наявності та використання виробничих запасів
1.1 Виробничі запаси, як об’єкт дослідження
1.2. Економіко – правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури
1.3.Галузеві особливості, що впливають на організацію обліку виробничих запасів
Розділ 2.
Удосконалення обліку наявності та використання виробничих запасів
2.1 Облік виробничих запасів в системі прийняття управлінських рішень
2.2 Розвиток фінансового обліку виробничих запасів
2.3 Удосконалення податкового обліку виробничих запасів
2.4. Трансформації вітчизняної практики обліку виробничих запасів до міжнародних стандартів
2.5. Організація обліку виробничих запасів в інформаційних бухгалтерських системах
Розділ 3.
Розвиток системи економічного аналізу та контролю наявності та ефективності використання виробничих запасів
3.1 Система аналітичних показників, інформаційна база і основні методи економічного аналізу
3.2 Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства.
3.3 Розробка та апробація методики загального аналізу виробничих запасів
3.4 Основи концепції методики контролю за зберіганням та використанням виробничих запасів
Висновки та пропозиції
Список використаних джерел
і скласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність. Така форма матеріальної відповідальності застосовується на тих видах робіт, які включені до спеціального переліку трудовим законодавством. До цього списку включаються касири, комірники, завідуючі складами, секціями торговельних організацій, бригада продавців та ін. Найменування посад працівників при цьому значення не має. Важливо - які роботи вони виконують за розподілом своїх трудових зобов'язань.
Колективна матеріальна відповідальність встановлюється наказом керівника підприємства за погодженням з профспілковою організацією. За типовою формою складається договір між адміністрацією підприємства і бригадиром (керівником колективу) про колектину матеріальну відповідальність. Типовим договором конкретизуються обов'язки сторін, учасників договірних відносин. У ньому викладено принципи колективної матеріальної відповідальності, тому трудовим законодавством забороняється складати договори за довільною формою.
Заподіяння колективом (бригадою) дій, що завдали збитків підприємству та їх відшкодування розподіляється між працівниками пропорційно їх заробітку. Включення до складу бригади нових працівників дозволяється лише за згодою колективу.
Трудовим законодавством передбачена також індивідуальна матеріальна відповідальність працівників, яка регулюється законодавством та договором (контрактом) між керівництвом підприємства і працівником. Індивідуальна матеріальна відповідальність наступає для працівника при заподіянні збитків роботодавцю. Поширюється вона на кожного працівника незалежно від займаної ним посади та виконуваної роботи, за винятком членів трудових бригад, з якими складені договори, про колективну відповідальність.
Матеріальна відповідальність працівника може бути повною і частковою (повне або часткове відшкодування збитків).
Повна матеріальна відповідальність працівника за заподіяні збитки передбачена законодавством у випадках, коли між учасниками трудових відносин (працівником і підприємством) складено договір про таку форму матеріальної відповідальності; коли працівником одержані у підзвіт цінності за одноразовою довіреністю, а також нестачі, пошкодження інструментів, спецодягу, видані йому у індивідуальне користування та інших випадках, передбачених трудовим законодавством.
Часткова (обмежена) матеріальна відповідальність працівника передбачена трудовим законодавством у випадках псування або знищення у процесі виробництва за його вини матеріалів, напівфабрикатів, продукції та інших предметів у межах завданого збитку, але не більше середнього місячного заробітку.
Методичні прийоми контролю операцій з матеріальними цінностями застосовуються за допомогою певних контрольно-ревізійних процедур.
Органолептичні методичні прийоми контролю включають інвентаризацію матеріальних запасів, вибіркові та суцільні спостереження, службові розслідування. За цими прийомами перевіряється наявність матеріальних запасів на складах у конкретних матеріально відповідальних осіб; вибірковими, а, в разі розбіжностей супровідних документів з фактичною кількістю матеріалів, що надійшли від постачальників, суцільними спостереженнями; службові розслідування проводяться з причин виникнення нестач, розтрат, крадіжки тощо.
Розрахунково-аналітичні методичні прийоми
складаються з економічного аналізу, аналітичних та статистичних розрахунків і економіко-математичних методів.
Економічний аналіз застосовується при встановленні ритмічності поставки сировини на підприємство, виявленні відхилень від норм при витрачанні матеріалів та встановленні факторів, що зумовили перевитрати сировини тощо. Аналітичні та статистичні розрахунки використовують за допомогою обчислювально-розрахункових і логічних процедур, за якими складають порівняльні відомості, таблиці зіставлення витрат матеріалів та нагромадження їх за певні періоди, виявляють факти порушення технології у виробничих підрозділах, на конвеєрних лініях та ін.
Економіко-математичні методи допомагають виявити різного роду перевитрати сировини і матеріалів у заготівельних цехах при розкроюванні тканин, списанні перевитрат на міжлекальні вирізи, а також розкроюванні листового заліза, розпилювання фанери і деревини та ін.
При застосуванні розрахунково-аналітичних методичних прийомів під час контролю доцільно використовувати при контрольних процедур ПЕОМ, які мають банки даних нормативної і фактографічної інформації і забезпечені стандартними операційними програмами. Зокрема, на ЕОМ можна розраховувати оптимальний варіант розкроювання сировини і матеріалів, вирішити кореляційну залежність факторів, які впливають на раціональне використання матеріальних ресурсів тощо.
Аналогічно контролю операцій з коштами застосовують методичні прийоми документалістики, які включають інформаційне моделювання, нормативно-правове регулювання, дослідження документів при вивченні операцій з матеріальними ресурсами. Методичні прийоми контролю різних видів камеральних перевірок норм, нормативів, цін, а також взаємного контролю операцій, зустрічних, аналітичних і логічних перевірок документів відрізняються між собою. Так, контроль операцій з матеріальними ресурсами використовує висновки товарознавчих експертиз відносно якості сировини і матеріалів; технологічних експертиз відносно технології обробки сировини, напівфабрикатів і виробів, виготовлення продукції, відповідність продукції витраченій сировині та ін.
Камеральні перевірки норм, нормативів, цін під час контролю застосовуються у частині обґрунтованості їх затвердження, технічного рівня та правильності застосування при виконанні операцій з матеріальними ресурсами. Нерідко на вирішення контролю виносяться питання правильності застосування норм у зв'язку з тим, що створення поза облікових лишків матеріалів на будівельних майданчиках, складах палива та інших місцях збереження цінностей пов'язане із завищенням норм і нормативів списання матеріалів на виробничі і господарські потреби. Створені таким чином лишки матеріалів потім привласнюють.
Взаємний контроль операцій з матеріальними цінностями ревізією перевіряється зіставленням лімітно-забірних карт із відомостями розкроювання сировини у заготівельних цехах, маршрутними картами на технологічних лініях і накладними на здавання продукції на склад, актами на здавання робіт і послуг замовникам.
Методичні прийоми узагальнення і реалізації
контролю операцій з матеріальними ресурсами істотних відмінностей від контролю операцій з коштами не мають.
Одночасно слід зауважити, що специфіка приймання матеріальних цінностей, зберігання та витрачання їх передбачає під час контролю складання аналітичних таблиць, машинограм, відомостей для використання у системі доказів.
Отже, контроль операцій з виробничими запасами (матеріальними цінностями) сприяє їх збереженню, раціональному використанню, а також реалізації та встановлені відповідальних осіб за заподіяння втрат, нестач або псуванні цінностей.
Висновки і пропозиції
Економічні перетворення, що здійснюються в Україні, нерозривно пов’язані з пошуком принципово нових методів організації та управління виробництвом. Це вимагає адекватних змін у структурі господарського обліку, і, відповідно, зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
Головною передумовою успішного здійснення виробничого процесу, як головної ланки діяльності господарського суб’єкту, є раціональне використання виробничих запасів. Велика кількість виробничих запасів використовується в будівельній галузі, тому продукція будівництва відрізняється високою матеріалоємністю. Протягом останніх років фінансовий стан будівельних підприємств залишається задовільним. Значним резервом в напрямі покращення діяльності підприємств даної галузі є підвищення ефективності використання виробничих запасів. Важлива роль у реалізації поставлених питань належить фінансовому та управлінському обліку, а також економічному аналізу – важливим функціям управління.
Проведене вивчення обліку, аналізу та контролю виробничих запасів на матеріалах Будівельно-монтажного управління 1 ВАТ „ДБК 4” дає підставу зробити слідуючи висновки та пропозиції.
Значення бухгалтерського обліку виробничих запасів з плином часу і зміною зовнішньоекономічних умов залишається не змінним. Зала шиються актуальними основні завдання бухгалтерського обліку, а саме:
- забезпечення збереження майна підприємства;
- надання інформації для управління господарською діяльністю;
- забезпечення можливості об’єктивно та своєчасно бачити фінансові результати від діяльності в розрізі структурних підрозділів чи за кожною операцією окремо.
В сучасних економічних умовах управління підприємством вимагає розширити наведені завдання фінансового обліку. Виникає необхідність в створенні структурних підрозділів, які б виконували покладені перед ними нові завдання.
Для покращення фінансово-господарської діяльності підприємства виникає необхідність у створенні управлінського обліку. Управлінський облік повинен на основі різних інформаційних джерел створювати нові знання, які повинні забезпечити управлінців на підприємстві відповідними даними. Оскільки, на БМУ 1 ВАТ „ДБК 4” орган який би вів управлінський облік відсутній, інколи виникають труднощі в координації здійснення господарської діяльності підприємства. Тому на базовому підприємстві необхідно створити орган, який виконував би функції управлінського обліку не тільки виробничих запасів, але й інших об’єктів обліку.
Отже, необхідно створити інформаційну інфраструктуру, яка б задовольняла потреби в першу чергу внутрішніх користувачів. Система обліку має характеризувати результати діяльності підприємства за минулий період і забезпечувати інформацією систему управління на всіх рівнях для прийняття рішень у процесі поточної діяльності та діяльності, пов’язаної з майбутнім підприємства. Однак методи досягнення цих тцілей різні, що й зумовило створення системи управлінського обліку. Готовий продукт управлінського обліку у вигляді конкретної інформації для прийняття управлінських рішень є комерційною таємницею.
Організація системи управлінського обліку залежить від специфіки діяльності кожного підприємства, тому керівники підприємств повинні мати можливість розробляти власні гнучкі системи інформаційного забезпечення ефективного управління.
Колишній підхід спрямований на стандартизовані процедури, має поступитись місцем більш гнучким системам, які були б зорієнтовані на аналіз можливостей підприємства, тобто використання його сильних сторін.
Також виникає необхідність у наданні економічному відділу виконання слідуючих завдань:
- оцінка потреби підприємства в виробничих запасах;
- визначити обґрунтованість й ефективність формування замовлень на виробничі запаси;
- аналізувати ефективність використання виробничих запасів;
- аналізувати якість придбаних виробничих запасів, комплектність поставки;
- оцінювати постачальників виробничих запасів;
- проводити контроль за виконанням договірних зобов’язань.
Поряд із функціонуванням управлінського обліку та економічного відділу необхідний контроль.
Завданням контролю є активний вплив на усунення перешкод для кругообігу оборотних коштів, сприяння раціональному їх використанню та збереженню на всіх стадіях відтворення. Виходячи з цього, визначають об'єкти, джерела інформації, методичні прийоми контролю, узагальнення та реалізації його результатів за операціями з матеріальними цінностями.
Але окремо фінансовий та управлінський облік, аналіз і контроль не дадуть суттєвих зрушень. Між ними повинні бути міцні зв’язки, які дозволяли б виконувати завдання кожного. Така тісна взаємодія може бути забезпечена лише при використанні інформаційних технологій, які спрощують і прискорюють виконання поставлених завдань.
Магістерська робота написана на матеріалах господарської діяльності БМУ 1 ВАТ „ДБК 4”, створеному в місті Києві у відповідності з Законом України “Про підприємства в Україні”
Підприємство в процесі здійснення господарської діяльності повністю забезпечує себе виробничими запасами, які становлять біля 10-20% активів підприємства.
Оскільки виробничі запаси мають надзвичайно важливий вплив на процес здійснення господарської діяльності підприємства, то оперативний та достовірний облік їх на підприємстві є також невід’ємною частиною управління, без якого неможливе здійснення основних цілей підприємства.
. В загальному фінансовий стан підприємства можна оцінити як стабільний. Але слід відзначити значні коливання основних економічних показників за останні два роки. Дані коливання мали місце у зв’язку з різким збільшенням активів і таким же різким збільшенням зобов’язань підприємства.
Не зважаючи на значні відхилення в економічних показниках підприємство отримує стабільні прибутки які є джерелом стабільного економічного розвитку.
Форма накладної, яку використовує БМУ 1 ВАТ „ДБК 4” не повністю задовольняє всім вимогам, які пред`являються до форми первинних документів на внутрішнє переміщення, оприбуткування та відпуск виробничих запасів і має слідуючи недоліки: