Розвиток малого бізнесу в системі територіального маркетингу(на прикладі хлібобулочної продукції магазину- пекарні "Домашній хліб")

Таблиця 2.1.

Основні показники господарської діяльності ТзОВ«Домашній хліб»за 2009-2010 рр

Виходячи із табл.2.1, можна зробити наступні висновки:

1.                        Мало місце зростання таких показників як:

1.1. дохід від реалізації продукції. Ця стаття має позитивну тенденцію до підвищення щороку. Про це свідчить темпи зростання цього показника. Нагадаємо, що у 2009 році він становив 51 764,3 тис. грн., 2010 року збільшився до 68303,2 тис. грн.

Стан цього показника свідчить про те, що збільшується кількість надходжень на підприємство за певний період, яка може бути використана на споживання та інвестування.

1.2. собівартість реалізованої продукції. До витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) належать матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизаційні відрахування та інші витрати. Збільшення цих показників впливає на збільшення собівартості реалізованої продукції

1.3. валовий прибуток. У 2009 році він становив 11 381,6 тис.грн, у 2010– 15 461тис.грн . Валовий прибуток - сума всіх прибутків від продажу товарів і інших видів діяльності торгових підприємств. Отже збільшення цієї статті є також позивним чинником

1.4. інші операційні доходи. Цей показник може змінюватись за рахунок зміни будь-якої із статей операційних доходів.

1.5. адміністративні витрати. До них належать загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Цей показник збільшується щороку, за рахунок того, що збільшуються зарплати працівникам, збільшення цін на матеріали і т.д.

1.6. витрати на збут. Щорічне збільшення цього показника може спричинене тим, що постійно зростають витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції, на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції, доставку продукції споживачам.

1.7. інші операційні витрати. Збільшуються за рахунок збільшення собівартості фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів.

Зменшуються наступні показники: фінансовий результат від операційної діяльності знизився у 2010 році, порівняно із 2009 роком на 1121,4 тис.грн і склав збиток у розмірі 658,4 тис.грн.

Це пояснюється збільшенням операційних витрат. На жаль, цей показник є найкритичнішим для підприємства і має тенденцію до щорічного зниження. На нього значного впливу мають безліч факторів, наприклад, збільшення витрат.

Отже, ТзОВ«Домашній хліб» повинен докладати максимальні зусилля для підвищення або хоча б приведення у норму показників, які щороку знижуються.

              2.2.Організація і технологія торгівлі на підприємстві ТзОВ«Домашній хліб»

При організації торгівлі в торгівельному закладі основна проблема розробки планування магазину – наявність великого числа конфліктуючих факторів. Насамперед покупці повинні рухатися по магазину і купувати більше товарів, ніж вони планували.

При розташуванні товарів у торговому залі враховується кілька факторів:

      оптимальне використання простору торгового залу,

      оптимальне розташування товарних груп,

      розташування основних і додаткових точок продажу,

      способи уповільнення потоку покупців

Оптимальне використання простору торгового залу.

Як правило, 40% площі торгової точки займає торгове устаткування (полки, холодильне устаткування, стелажі і т.д.), розташоване в залежності від форми приміщення максимально вигідно. Приблизно 60% площі торгової точки необхідно залишати для руху покупців (забезпечення вільного руху покупця по магазині, правила техніки безпеки і т.д.), щоб покупці почували себе комфортно.

У магазині існує природний напрямок руху покупців, що повинен визначатися ще на стадії проектування магазина: розташування входу, торгового устаткування в залі і кас. Рух потоку покупців повинен бути розрахований заздалегідь і підібраний з максимальною вигодою, даючи на огляд покупцю якнайбільше товарів.

80-90% покупців обходять усі точки продажу, розташовані по периметру торгового залу і лише 40-50% покупців обходять внутрішні ряди. найбільше “гарячими" місцями при цьому є початок потоку покупця і зона кас.

Рис.2. Залежність продажів від руху покупців

На малюнку 2 показана залежність продажів від руху покупців, тобто відсоток покупців, що, приходиться на кожен квадрат.

Біля кас покупець проводить час у черзі і нічим не зайнятий. Тому зона кас є привабливої для тих товарів, що частіше інших купуються під вплив імпульсу (жувальні гумки, солодкості, напої і т.д.) Також добре розташовувати в цій зоні газети і журнали – покупець може взяти їх для перегляду і потім купити.

Рис.3.Пріорет розміщення в торговому  залі

Отже, пріоритетні місця в торговому залі:

Таким чином, при розташуванні основних і додаткових точок продажу якого-небудь товару, необхідно задумуватися про поведінку покупців у торговій точці, існуючому розташуванні устаткування і конкурентів у залі, а також йти на нестандартні рішення. Правильно розміщений товар завжди буде давати виробнику і магазину максимальну вигоду.

У відділах самообслуговування товари, що надійшли в нерозфасованому виді, попередньо розфасовують у залежності від їхніх властивостей і упаковують у полімерну плівку, пергаментний чи обгортковий папір, пакети, сітчасту тару, коробки й ін. На упакуванні вказують найменування і сорт товару, масу нетто, ціну (з упакуванням), дату фасовки. На товарах, що фасуються на електронних вагах, ціну товару й упакування вказують роздільно.

Деякі товари, до яких відносяться ковбасні вироби, кулінарія, а також свіжо приготовлена продукція, продаються в залі самообслуговування через прилавок. При цьому продавець указує на упакуванні вартість покупки для наступної оплати в єдиному вузлі розрахунку.

У торговому залі товари розміщаються на устаткуванні, що забезпечує показ усього наявного асортименту товарів і зручності покупцям для їхнього вибору. Працівники магазину вправі жадати від покупців при вході в торговий зал пред'явлення придбаних в інших магазинах товарів, а при виході перевіряти правильність оплати покупки й оглядати особисті речі.

Грошові розрахунки з населенням за товари здійснюються з обов'язковим застосуванням контрольно-касових машин.

При продажу товарів через прилавок основне навантаження лягає на продавця. Від його кваліфікації залежить швидкість і якість обслуговування населення.

В обов'язки продавця входить пропозиція і показ товарів покупцям, надання інформації про їх, консультації і допомога у виборі нових і супутніх товарів. Крім того, він повинний уміти швидко і добре виконувати такі технологічні операції, як нарізка, зважування й упакування товарів, робити розрахунок з покупцем.

Застосування в магазинах традиційного методу продажу товарів знижує рівень обслуговування населення: збільшує витрати часу на придбання товарів, обмежує самостійність покупців у виборі товарів.

Самообслуговування займає основне місце серед сучасних методів продажу. З його допомогою заощаджується час покупців, підвищується пропускна здатність магазина.

Зниження витрат часу на придбання товарів у магазинах самообслуговування порозумівається тим, що в покупця немає необхідності звертатися до допомоги продавця, щоб одержати інформацію про товар. Він має вільний доступ до товару, може його розглянути, ознайомитися з цікавлячими зведеннями, що містяться на упакуванні і ціннику товару.

Самообслуговування дозволяє усунути ще один недолік традиційної організацій продажу: вибравши товари, покупець розраховується за них у єдиному розрахунковому вузлі. Йому не потрібно оплачувати кожну покупку окремо, повертаючи за нею після одержання чека.

Упровадження самообслуговування збільшує обсяг продажу товарів за рахунок високої пропускної здатності магазина. Крім того, при ознайомленні звикладеними товарами відбувається багато незапланованих (імпульсивних) покупок.

Самообслуговування сприяє зниженню витрат обігу в торгівлі за рахунок скорочення загальної чисельності продавців. Це досягається зміною функцій продавців при самообслуговуванні. Вони звільняються від виконання таких операцій, як нарізка, зважування й упакування товарів. Їхньою основною задачею в магазинах самообслуговування стає викладення товарів і консультації покупців.

Товари в торговому залі магазина розфасовані, упаковані і відкрито викладені на торговому устаткуванні, тому покупці мають можливість відбирати їх в інвентарні чи кошики візки. Таким чином, за одиницю часу відбувається значно більше покупок.

Напрямок руху потоку покупців здійснюється інформаційними покажчиками, а також дотриманням визначених принципів розміщення устаткування і товарів.

Касові кабіни розташовані так, щоб контролери-касири були звернені обличчям убік торгового залу. Покупці, проходячи ліворуч від контролера-касира, ставлять інвентарний кошик на платформу контрольної каси. Касир лівою рукою перекладає товари в інший кошик, а правої реєструє на касовому апараті вартість кожної покупки.

Покупець, оплативши товари, відходить до пакувальних столів, розміщеним рядом зі стелажами для інвентарних кошиків, і перекладає покупки з інвентарного кошика у свою сумку.

У магазині «Домашній хліб» застосовується технологія штрихового кодування. Для нанесення штрихкоду на товари, що не мають його, чи на товари, розфасовані безпосередньо в магазині, застосовують спеціальні принтери.

Наявність штрихкоду на всіх товарах робить більш простим їхній облік у магазині і дозволяє вести розрахунково-касові операції з використанням електронного торгового устаткування: касових терміналів, сканерів, портативних терміналів.

Касові термінали займають центральне місце в складі автоматизованої системи керування великим торговим підприємством. Це зібрані в одному корпусі комп'ютер, клавіатура, принтер чекової і контрольної стрічки, монітор.

Застосування електронного устаткування і спеціального програмного забезпечення для обліку товарів і розрахункових операцій дозволяє магазинам:

• постійно мати повну інформацію про обсяг і склад товарних запасів, що зберігаються на складі магазина (кількості, місцезнаходженні, терміну придатності й інших характеристик товарів), оптимізувати товарні запаси;