Розробка бізнес-плану сільськогосподарського підприємства

Ефективне виробництво та реалізація його якісної сільськогосподарської продукції позитивно впливають на фінансовий стан підприємства. Перебої у виробничому процесі, погіршення якості продукції, ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність. Очевидним також є і зворотній зв'язок, який полягає у тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв у забезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі. Однак у виробничій діяльності українських підприємств часто трапляються випадки, коли і добре працююче підприємство відчуває фінансові ускладнення, пов'язані з недостатньо раціональним розміщенням і використанням наявних фінансових ресурсів.

У даному розділі надається загальна характеристика напрямів та результатів економічної діяльності ПСП «Близнюки» та проводиться аналіз забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів, оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів, оцінка ефективності використання фінансових ресурсів та умов для розширення діяльності підприємства.

Характеристика підприємства:

Назва: приватне сільськогосподарське підприємство «Близнюки».

Керівник: Резнік Володимир Олександрович.

Місцезнаходження: 26312, Кіровоградська обл., Гайворонський р-н,                 с. Червоне, вул. Піонерська, 15.

Правовий статус: юридична особа.

Види діяльності та їх питома вага:

- вирощування зернових та технічних культур – 79% ;

- торгівля зерном, насінням та кормами для тварин – 10%;

- переробка сільськогосподарської продукції – 11%.

Площа сільськогосподарських угідь приватного сільськогосподарського підприємства "Близнюки" станом на 01.01.2011 року становить 1777 га, в т.ч. ріллі –1610 га. Це землі взяті в оренду в працівників та у пенсіонерів ПСП «Близнюки», а також землі комунальної та державної форми власності.

Організаційна структура управління на даному підприємстві має такий вигляд. Головним управляючим є директор підприємства, який виконує головну функцію управління, далі йде головний агроном, який виконує таку роботу:

                    організовує виробництво сільськогосподарських культур;

                    визначає раціональну структуру посівних площ;

                    розробляє системи сівозміни, внесення добрив і застосування засобів захисту рослин;

                    здійснює заходи з одержання високих урожаїв на поливних і осушених землях;

                    ставить і вирішує завдання, пов'язані з організацією насінництва, прогнозуванням одержання нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур;

                    організовує зберігання, первинну переробку й реалізацію сільськогосподарських культур.

Ланками в організаційній структурі управління є бригадир тракторної бригади, який керує бригадами трактористів, і організовує їхню роботу та начальник цеху по переробці соняшникового насіння (мал. 2.1).

Мал. 2.1. Організаційна структура виробництва

Підприємство вирощує такі види посівних культур: соняшник, ячмінь, пшениця, кукурудза. І використовує при цьому такі технології.

Пшениця. Технологія прямого посіву є досить новою, але вже відомою в Україні. В порівнянні з традиційною технологією обробітку ґрунту (оранка), технологія прямого посіву має як певні переваги, так й недоліки. Швидкість проведення посівної кампанії, значна економія людських ресурсів та палива, накопичення вологи та поступове підвищення родючості ґрунтів - це тільки декілька основних переваг технології. Недоліками рахуються висока вартість сівалок прямого посіву, необхідність мати в парку машин потужного трактора та високоякісного оприскувача, підвищення затрат на хімічні засоби для боротьби з бур'янами, високі вимоги до рівня знань агронома. Підприємство помірно успішно використовує цю технологію.

Кукурудза. Для вирощування кукурудзи використовують звичайну посівну технологію, при цьому ретельно оброблюючи землю, і дивлячись щоб насіння не залишалось на поверхні. Для відлякування птахів кукурудзу перед посівом обробляють соляровим маслом, а також застосовують різні відлякувальні засоби.

Ячмінь. Спочатку ретельно готують землю, потім відбирають якісне насіння з попередніх посівів, очищують і засівають, а потім по настанню зрілості збирають за допомогою комбайнів.

Соняшник. Сучасна ресурсо- та енергозберігаюча технологія вирощування соняшнику передбачає комплексне й поточне виконання відповідних операцій в установлені строки для створення оптимальних умов розвитку й росту рослин протягом вегетації. Соняшник засіюють на одне поле в розрахунку що він не повернеться сюди протягом 7-8 років, тому що він дуже виснажує землю. Для успішного вирощування, після засіву використовують добрива. Також поле обробляють спеціальними хімікатами щоб уникнути появи шкідників. Після дозрівання його збирають.

Головним конкурентом є сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «Мир» та декілька фермерських господарств, так як вони знаходиться на тій самій території (в одному районі), що і наше підприємство. Для боротьби з конкурентами підприємство покращує технології вирощування і тим самим якість продукції.

Покупцями продукції підприємства є юридичні особи, які використовують продукцію як сировину для свого виробництва.

Постачальниками палива є нафтопереробні заводи такі як ПП «Стицюра» та інші. Постачальниками мінеральних добрив та отрутохімікатів є товариство з обмеженою відповідальністю «Агрон».

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники

Продовження таблиці 2.1

Згідно цієї таблиці ми можемо бачити, що обсяг реалізованої продукції з кожним роком збільшується (на 5,5 % в 2010 році в порівнянні з 2008 роком), але прибуток при цьому зменшується (на 14% у 2010 році в порівнянні з 2008 роком), що є негативним. В той же час збільшується фонд заробітної плати (на 29% у 2010 році в порівнянні з 2008 роком), але це не впливає на збільшення заробітної плати працівників, тому що з кожним роком кількість самих працівників збільшується (на 20,8 % у 2010 році в пірявнянні з 2008 роком). Фондовіддача поступово спадає (на 8 % у 2010 році в порівнянні з 2008 роком), а фондоємність росте (на 6% у 2010 році в порівнянні з 2008 роком), це є негативним явищем і свідчить про застарілість техніки.

2.2. Аналіз і оцінка ефективності використання трудових ресурсів

На першому етапі оцінки використання трудових ресурсів підприємства слід вивчити склад та структуру, динаміку трудових ресурсів. Порівнюючи фактичну чисельність персоналу з потребою у робочій силі (плановою чисельністю) та чисельністю персоналу в попередньому періоді в цілому по підприємству, за групами персоналу (промисловий, непромисловий) і за категоріями працівників, можна визначити забезпеченість підприємства трудовими ресурсами, а також характер змін їх чисельності. Для цього доцільно скласти таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

(чол.)